ПОСТАНОВА 25 листопада 2021 року, Справа № 911/944/21, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС:головуючого - Пєскова В.Г.,суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101472978
29.03.2021 до г/с звернувся "Нафтогаз
України" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство
"Київоблгаз" (далі-Боржник). Заява кредитора обґрунтована тим не
виконанням Боржником у повному обсязі рішення г/с у справі
№ 911/1173/16 та наявністю непогашеної заборгованості на загальну
суму 340,1 млн грн. Боржник проти заяви заперечував, посилався на ч.6 ст.39 КУзПБ та стверджував,
що заборгованість погашена зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі
заяви Боржника від 02.03.2021 і що між Кредитором та Боржником існує судовий
спір щодо визнання наказу у справі №911/1173/16 таким, що не підлягає виконанню,
який виник до подання Кредитором до суду заяви про відкриття провадження у
справі про банкрутство, що є перешкодою для відкриття справи про банкрутство. Окрім того, Боржник вказував, що 20.04.2021
ним було отримано Аудиторський звіт (звіт незалежного аудитора), відповідно до
якого боржник має достатній рівень платоспроможності, не відповідає
законодавчому визначенню юридичної особи, яка неспроможна виконати свої грошові
зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування судових процедур
банкрутства. Місцевий г/с ухвалою від 27.04.2021, яка залишена без змін
апеляційним г/с (постанова від 27.04.2021), у задоволенні заяви відмовив. Суди дійшли висновку, що спір, який виник між
сторонами, стосується наявності/відсутності самого грошового зобов`язання у Боржника
та пов`язаний із нормами матеріального права (презумпції правомірності
правочину, припинення зобов`язання зарахуванням), що не може бути вирішений в
межах розгляду заяви Кредитора про відкриття провадження у справі про
банкрутство Боржника. Також суди дійшли висновків, що навіть якщо погашення боргу
не відбудеться зарахуванням, заборгованість боржника може бути погашена за
рахунок майна боржника, так як відповідно до Аудиторського звіту Боржник не
відповідає законодавчому визначенню юридичної особи, яка неспроможна виконати
свої грошові зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування
відповідних судових процедур банкрутства. Верховний Суд залишив касаційну
скаргу без задоволення, вказав, що погоджується з тим, що спір, який виник між
сторонами, стосується наявності/відсутності грошового зобов`язання Боржника
перед Кредитором та не може бути вирішений в межах розгляду заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство Боржника, а також вказав, що враховує специфічний суб`єктний склад сторін,
і сутнісну сторону правовідносин, що виникли між суб`єктами ринку природного
газу, які є державно регульованими і що саме у межах позовного провадження з
урахуванням сутнісної специфіки відносин між ініціюючим кредитором та боржником
та особливостей публічно-правового регулювання газопостачання як галузі
промисловості слід встановити природу газу (для яких потреб), наявність
зустрічного зобов`язання та зарахування, розмір та структуру вимог кредитора.
Короткі висновки:
60….правовими підставами для відкриття провадження у справі про
банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором,
строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність
між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до
підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному
обсязі не задоволені.
71…. заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді
позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються
вимоги кредитора), який подано до суду до звернення кредитора із
заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство однозначно
свідчить про наявність спору про право в розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ
88…. 29.08.2021 набув чинності Закон
України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення
фінансової стабільності на ринку природного газу",
відповідно до положень якого врегулюванню підлягає, зокрема, заборгованість
операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими
рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за
договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та
власних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України", не сплачена
станом на розрахункову дату. Стаття 6 вказаного Закону також встановлює порядок списання неустойки (штрафів,
пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість
з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
89.З наведеного можна зробити висновок, що держава,
як вже зазначалося вище, визнаючи неможливість підприємств
паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, із
прийняттям Закону України "Про
заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової
стабільності на ринку природного газу" вчиняє
дії, спрямовані на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом
проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету,
реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його
транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань,
процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та
послуги з його транспортування, що в свою чергу свідчить про
можливість врегулювання заборгованості цих підприємств саме у спірних
відносинах без застосування процедур банкрутства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів попередніх інстанцій
55.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство
регламентований ст.39 КУзПБ.
56.Положення ч.1-5 ст.39 КУзПБ передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог
заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у
справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому
засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
57.У силу ч.8 ст.39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про
банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення
вимог кредиторів.
58.Згідно з ч.3 ст.41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів,
що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення
здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства,
крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих
з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника),
перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про
продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється
виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка
(штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи
неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється
мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не
застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового
зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
59.Таким чином стадія відкриття провадження у справі про банкрутство
має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового.
При цьому за колом осіб, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог
кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство
поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення
ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів. Таких
висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі
№904/3251/20.
60.Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття
провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання
боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення
кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про
право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги
кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
61.Отже, завданням підготовчого засідання г/с у розгляді заяви про
відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості
вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю
"грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;
встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких
вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок
викладено КГС ВС у п.68 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, пункті
48 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).
62.Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі,
положення ч.6 ст.39 КУзПБ, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність
спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
63.Відсутність спору про право, в розрізі процедури
банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань
щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення
зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку
виконання зобов`язання тощо.
64.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським
судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або
дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого
відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду
позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок
викладений КГС ВС від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 16.09.2020 у справі
№911/593/20).
65.Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог
ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі
про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті
провадження у справі про банкрутство. Наведена правова позиція викладена в
постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20.
70…., враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій
обставини щодо вчинення АТ "ОГС "Київоблгаз" одностороннього
правочину шляхом подання заявнику заяви про зарахуванням зустрічних однорідних
вимог; перебування на розгляді Господарського суду Київської області заяви АТ
"Київоблгаз" про визнання наказу у справі № 911/1173/16 таким, що не
підлягає виконанню; наявності незавершеного провадження у справі
№ 910/9617/20, предметом дослідження по якій є також
договір відступлення права вимоги, за яким у АТ "ОГС" Київоблгаз"
виникло право вимоги до НАК "Нафтогаз України", колегія суддів
Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та
апеляційної інстанцій про те, що спір, який виник між сторонами, стосується
наявності/відсутності грошового зобов`язання у АТ "ОГС
"Київоблгаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз" та не може
бути вирішений в межах розгляду заяви …про відкриття провадження у справі про
банкрутство АТ "ОГС "Київоблгаз".
71.Крім того, колегія суддів зауважує, що Верховним Судом
неодноразово зверталася увага на те, що заперечення боржника щодо
вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником
обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до
звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство однозначно свідчить про наявність спору про право в
розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ (зокрема, постанови ВС від 13.08.2020 у справі №
910/4658/20, від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 18.02.2021 у справі №
904/3251/20).
72.Зі встановлених у цій справи судами попередніх інстанцій обставин
вбачається, що оспорення АТ "ОГС "Київоблгаз" наявності та
розміру заборгованості перед заявником мало місце ще до звернення АТ "НАК
Нафтогаз України" до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство, що беззаперечно свідчить про наявність спору про право між
ініціюючим кредитором та боржником в розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ та є підставою
для відмови заявнику у відкритті провадження у справі про банкрутство.
73…. рішення суду у справі № 911/1173/16 у даному випадку не
ставиться під сумнів, однак вже під час його виконання спірним став розмір,
наявність та структура непогашеної заборгованості боржника.
74.У цьому випадку посилання скаржника на неврахування судами
постанов Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 19.08.2020
у справі № 910/2522/20; від 07.07.2021 у справі № 904/5819/20; від 16.06.2021 у
справі № 910/6210/20; від 13.08.2020 у справі
№ 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі
№ 910/16413/19 Суд не бере до уваги, оскільки такі
базуються на невірному тлумаченні скаржником категорії "спору про
право" між кредитором та боржником.
75.Водночас, у цій справі висновки судів попередніх інстанцій
відповідають позиції, наведеній у вказаних постановах щодо встановлення
наявності/відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як
обов`язкової умови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника,
а також щодо моменту виникнення спору про право відносно моменту звернення
кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
76.Доводи скаржника про недослідження судами вчинених боржником
правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та не застосування до
спірних правовідносин положень статей 204 та 216 ЦК України щодо
недійсності правочину Суд відхиляє та погоджується із висновками судів
попередніх інстанцій про те, що господарський суд в межах підготовчого
засідання за правилами КУзПБ при
розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство позбавлений
можливості надавати оцінку правомірності зустрічних вимог боржника до
кредитора.
81.Окрім того, у цій справі Верховний Суд також враховує як
специфічний суб`єктний склад сторін, так і сутнісну сторону правовідносин,
що виникли між ними як суб`єктами ринку природного газу.
82.Відповідно до положень Статуту ініціюючого кредитора у цій справі
- АТ "НАК "Нафтогаз України", затвердженого ПКМУ від 14.12.2016 № 1044,
засновником та єдиним акціонером Компанії є держава. Функції з управління
корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії виконує Кабінет
Міністрів України.
83.Боржник, в свою чергу є оператором газорозподільної системи.
84.Суд відзначає, що ринок природного газу - сукупність
правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного
газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання.
85.При цьому, такі відносини є державно регульованими, що
проявляється, зокрема, у прийнятті низки законів, постанов та інших нормативних
актів щодо, зокрема, встановлення/зміни тарифів, пільг, порядку розрахунків,
врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, в т. ч. за рахунок
субвенцій державного бюджету, встановлення для певних суб`єктів обов`язкового
надання послуг з постачання/транспортування/розподілу газу тощо.
86.Колегія суддів відзначає, що ВП ВС у справі №922/3013/18 від
23.10.2019 вказала на наявність адміністративного-правового регулювання
відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на
здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення
щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату
природного газу. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між
підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком проведення
розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію № 493, держава
забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного
комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові
субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто державою
офіційно визнається неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу
забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг
та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
87.Верховний Суд доходить висновку, що саме у межах позовного
провадження з урахуванням сутнісної специфіки відносин між ініціюючим
кредитором та боржником та особливостей публічно-правового регулювання
газопостачання як галузі промисловості слід встановити природу газу (для яких
потреб), наявність зустрічного зобов`язання та зарахування, розмір та структуру
вимог кредитора.
88.Крім того, Суд також вважає за необхідне зазначити, що 29.08.2021
набув чинності Закон України
"Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення
фінансової стабільності на ринку природного газу",
відповідно до положень якого врегулюванню підлягає, зокрема, заборгованість
операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими
рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами
купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб,
укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), не
сплачена станом на розрахункову дату. Стаття 6 вказаного Закону також встановлює порядок списання неустойки (штрафів,
пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість
з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
89.З наведеного можна зробити висновок, що держава, як вже зазначалося вище, визнаючи неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, із прийняттям Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" вчиняє дії, спрямовані на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування, що в свою чергу свідчить про можливість врегулювання заборгованості цих підприємств саме у спірних відносинах без застосування процедур банкрутства.
