ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗВІТУ ЛІКВІДАТОРА ТА ЛІКВІДАЦІЙНОГО БАЛАНСУ. ПИТАННЯ СПИСАННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ З ЛІКВІДМАСИ МАЙНА ТА СУБСИДІАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ПОСТАНОВА 16 грудня 2021 року, Справа №  46/126-б, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102147732

---

У справі про банкрутство Державного підприємства "Українські спеціальні системи зв`язку" (далі-Боржник), провадження у якій було відкрито 14.06.2011, а 04.12.2013 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, 07.05.2020 ліквідатор Боржника подав до г/с на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.  Місцевий г/с ухвалою від 26.04.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від  30.09.2021) звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затвердив, ліквідував Боржника як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, провадження у справі закрив, вказавши, що ліквідатором були виконані всі дії, передбачені законодавством про банкрутство, чинним станом на дату введення ліквідаційної процедури, здійснені всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута, а також з відсутності майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів.  Аргументи касаційної скарги полягали, зокрема, у тому, що суди не врахували висновків, викладених у постановах ВС від 24.02.2021 року у справі № Б8/191-10, від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 30.10.2019 у справі №   906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) та від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19. Також скаржник не погоджувався з вилученням майна з ліквідаційної маси частини майна ухвалою суду від 27.03.2017 за заявою засновника Боржника, доводив, що такі дії свідчать про виведення активів боржника. Також у справі мало місце списання ліквідатором майна. Верховний Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши на безпідставність доводів щодо неврахування висновків ВС за наявності Висновку ліквідатора від 04.08.2020 про відсутність підстав для субсидіарної відповідальності та його оцінки судом апеляційної інстанції, що є відмінною фактичною обставиною даної справи від тих, які наведені скаржником, в яких ліквідатор, зокрема, не досліджував наявність/відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та/чи не надав йому свою оцінку; також ВС зазначив, що не вбачає порушень у списанні ліквідатором майна та у виключенні частини майна з ліквідаційної маси ухвалою суду від 27.03.2017 і не погодився з аргументами скаржника щодо наявності підстав для субсидіарної відповідальності засновника Боржника.

---

Короткі висновки:

52. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

54. …хоча списання майна боржника не передбачено чинним законодавством про банкрутство, однак, з огляду на те, що вказане майно, включене до ліквідаційної маси, знаходиться в неробочому розукомплектованому стані і проводити оцінку майна недоцільно у зв`язку з тим, що вартість від його продажу буде меншою ніж витрати на його оцінювання та реалізацію, керуючись принципом процесуальної економії, розумністю та раціональністю, з метою уникнення затягування строків ліквідаційної процедури, не вбачає в даному конкретному випадку порушень з боку ліквідатора….

61-63. …Висновок ліквідатора …щодо наявності (відсутності) підстав для субсидіарної відповідальності …, згідно якого …, встановлено відсутність підстав для субсидіарної відповідальності органу управління (засновника)…судом апеляційної інстанції розглянуто …та надано йому оцінку, згідно з якою суд погодився із вказаним висновком … Відтак, наведеним спростовуються аргументи касаційної скарги …, а у суду касаційної інстанції відсутні підстави для переоцінки фактичних обставини справи, встановлених судом апеляційної інстанції з огляду на повноваження суду касаційної інстанції.

---

Позиція Верховного Суду

51. Згідно ч.1 ст.65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до г/с звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане НКЦПФР; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

52. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

53. Судом першої та апеляційної інстанцій згідно поданого ліквідатором звіту а також наявних в матеріалах справи доказів, встановлено наступне.

…

54. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що хоча списання майна боржника не передбачено чинним законодавством про банкрутство, однак, з огляду на те, що вказане майно, включене до ліквідаційної маси, знаходиться в неробочому розукомплектованому стані і проводити оцінку майна недоцільно у зв`язку з тим, що вартість від його продажу буде меншою ніж витрати на його оцінювання та реалізацію, керуючись принципом процесуальної економії, розумністю та раціональністю, з метою уникнення затягування строків ліквідаційної процедури, не вбачає в даному конкретному випадку порушень з боку ліквідатора, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого г/с.

55. Отже, апеляційним судом встановлено, що за результатами проведення ліквідаційної процедури, у зв`язку з фактичною відсутністю у банкрута майнових активів кредиторська заборгованість банкрута не погашалась.

…

59. Згідно ч.2 ст.61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

60. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

61. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведення ліквідаційної процедури ліквідатором складено Висновок ліквідатора від 04.08.2020 щодо наявності (відсутності) підстав для субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями …, згідно якого за результатами аналізу матеріалів справи, зокрема і рішення господарського суду м.   Києва від 20.03.2009 року у справі, №8/109, на підставі якого у боржника виникла заборгованість перед ініціюючим кредитором, встановлено відсутність підстав для субсидіарної відповідальності органу управління (засновника) за зобов`язаннями ДП   "Українські спеціальні системи зв`язку".

62. Судом апеляційної інстанції розглянуто вказаний звіт ліквідатора та надано йому оцінку, згідно з якою суд погодився із вказаним висновком та зазначив, що, жодних обставин, з яким закон пов`язує можливість притягнення посадових осіб банкрута до субсидіарної відповідальності, як-то доведення підприємства до банкрутства, свідоме виведення майна боржника з ліквідаційної маси, судом не встановлено.

63. Відтак, наведеним спростовуються аргументи касаційної скарги наведені у п. 18.2., 18.4., а у суду касаційної інстанції відсутні підстави для переоцінки фактичних обставини справи, встановлених судом апеляційної інстанції з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст.300 ГПК України.

---

64. Крім того, аргументи касаційної скарги про те, що оскаржуване судове рішення прийнято без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах ВС наведених скаржником (п. 18.1.) не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, за наявності Висновку ліквідатора за від 04.08.2020 про відсутність підстав для субсидіарної відповідальності органу управління (засновника) за зобов`язаннями ДП "Українські спеціальні системи зв`язку" та його оцінки судом апеляційної інстанції, що є відмінною фактичною обставиною даної справи від тих справ, які наведені скаржником, в яких ліквідатор, зокрема, не досліджував наявність/відсутність правових підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які згідно закону несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства та/чи не надав йому свою оцінку.

65. Крім того, колегія суддів критично оцінює аргументи касаційної скарги наведені у п.18.5. про те, що ухвалою від 27.03.2017 у справі № 46/126-6 Господарського суду м. Києва задоволено заяву Державної служби України з надзвичайних ситуацій про виключення майна з ліквідаційної маси, що свідчить про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його зобов`язаннях, оскільки вказана ухвала не є об`єктом ні апеляційного ні касаційного розгляду у цій справі.

ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗВІТУ ЛІКВІДАТОРА ТА ЛІКВІДАЦІЙНОГО БАЛАНСУ. ПИТАННЯ БЕЗСУМНІВНОЇ ПОВНОТИ ДІЙ ЛІКВІДАТОРА ТА КРИТЕРІЮ ОБҐРУНТОВАНОСТІ СУМНІВІВ ЩОДО ЦЬОГО

ПОСТАНОВА 14.12.2021, Справа №  5011-50/11240-2012, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102220048

---

У справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровська пристань» (далі-Боржник), у якій 20.05.2019 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ухвалою місцевого г/с від 17.05.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 31.08.2021) було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута як юридичну особу в зв`язку з банкрутством. Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що за підсумками проведення ліквідаційної процедури майнових активів для задоволення вимог кредиторів не виявлено, боржника визнано банкрутом, ліквідаційна процедура триває майже два роки, ліквідатором виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені законодавством про банкрутство. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у даній справі; дії, вчинені ліквідатором у цій справі за підсумками ліквідаційної процедури були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та встановлено, що вони відповідають принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора.

---

Короткі висновки:

Ø Заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ, ст. ст. 13, 74 ГПК України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

Ø Натомість, ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

---

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ø Згідно із ч. 1 ст. 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Ø Умови, підстави переходу до ліквідаційної процедури боржника - юридичної особи та правові наслідки її здійснення урегульовані розділом IV книги третьої «Банкрутство юридичних осіб» КУзПБ.

Ø За змістом ст. ст.61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Ø Відповідно до ч. 2 ст. 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Ø Ч. 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Ø Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

Ø Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Ø Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Ø Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство в редакції чинній на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

Ø На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага КГС ВС під час касаційного перегляду судових рішень (див. постанови КГС ВС від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Ø Разом з тим принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (див. подібні за змістом висновки сформовані у постановах КГС ВС від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

Ø Заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ, ст. ст. 13, 74 ГПК України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

Ø Натомість, ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

Ø …, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором … виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута та вжито заходи, спрямовані на пошук майна, грошових коштів та інших цінностей, належних боржнику та встановлено відсутність будь-яких активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів.

Ø Враховуючи викладене, Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута… та закриття провадження у справі №5011-50/11240-2012.

Ø Наведені ТОВ «Укрпангруп» у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а Колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у даній справі.

Ø Доводи скаржника про те, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі), викладених у постановах ВС від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, постанові від 08.05.2017 у справі № 904/5948/16, постанові від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, постанові від 23.08.2019 у справі № 05/5026/1980/2012, у постанові від 23.05.2018 у справі № 905/2727/16, у постанові від 12.08.2021 у справі № 5019/960/11, у постанові від 16.09.2021 у справі № 925/644/15, у постанові від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, у постанові від 17.07.2019 у справі № 903/636/17, у постанові від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, у постанові від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12 та у постанові від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, Колегією суддів відхиляються, оскільки дії, вчинені ліквідатором у цій справі за підсумками ліквідаційної процедури були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та встановлено, що вони відповідають принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора.

ПИТАННЯ СУБСИДІАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРИ ЗАТВЕРДЖЕННІ ЗВІТУ ЛІКВІДАТОРА І ЛІКВІДАЦІЙНОГО БАЛАНСУ БАНКРУТА

ПОСТАНОВА 25 листопада 2021 року, Справа №  33/30, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Пєскова В.Г. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,  https://reyestr.court.gov.ua/Review/101557055

---

У справі про банкрутство ЗАТ "Автонавантажувач" (далі-Боржник), провадження у якій порушено 30.04.2010, 10.03.2020 до суду подано клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Місцевий г/с ухвалою від 17.11.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 08.07.2021), звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затвердив, як такі, що відповідають вимогам КУзПБ.  Верховний Суд з вказаним не погодився і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що судові рішення нижчих судів не містять дослідження аналізу фінансового стану боржника під час проведення підсумкового засідання, перевірки наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб,    а відтак    висновки про вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів є такими, що не ґрунтуються на доказах, які були досліджені в судовому засіданні ні судом першої інстанції, ні апеляційним г/с.

---

Короткі висновки:

44-45….можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши, на виконання своїх повноважень (ч.1 ст.61 КУзПБ) аналіз фінансового становища банкрута, зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом. Така заява …може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

46.Виходячи з вимог КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, …, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

50…. звернення ліквідатора до г/с про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

---

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

---

37.Відповідно до ч.1 ст.65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до г/с звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси, відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у т.ч. протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо), реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів, довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане НКЦПФР, для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

38.При цьому, судова колегія акцентує увагу, що у цій справі питанням, яке підлягає розгляду судами, є повнота дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та зміст поданого до суду на затвердження ліквідаційного балансу.

39.Ліквідаційний баланс - обов`язковий елемент ліквідаційної процедури, який представляє собою фінансовий документ, який складається у випадку ліквідації підприємства і відображає його активи, зобов`язання та власний капітал на дату завершення ліквідаційної процедури.

40.Слід зазначити, що, виходячи з положень ч.1 ст.65 КУзПБ, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, а не проста констатація факту відсутності майна.

41.Судами встановлено, що у цій справі ліквідатором складено ліквідаційний баланс Боржника станом на 10.03.2020.

42.При цьому за висновками судів із поданого звіту ліквідатора вбачається, що до цього звіту долучені усі необхідні документи, визначені ч.1 ст.65 КУзПБ.

43.Проте такий висновок є передчасним з огляду на таке.

44.Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши, на виконання своїх повноважень (ч.1 ст.61 КУзПБ) аналіз фінансового становища банкрута, зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом.

45.Така заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що і мало місце у цій справі.

46.Виходячи з вимог КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

47.Затверджуючи звіт ліквідатора, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили належність проведення ліквідаційної процедури, вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів з виявлення майна боржника та встановили, що відсутність майна належного банкруту, підтверджується численними відповідями державних органів та установ на запити ліквідатора, даними з державних реєстрів прав тощо, доданими до звіту ліквідатора.

48.Проте, як зазначено скаржником у касаційній скарзі та підтверджується змістом оскаржуваної ухвали г/с першої інстанції, місцевим судом при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не досліджувалось питання щодо наявності або відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника та не встановлювалось, чи містить ліквідаційний звіт поданий на затвердження до суду аналіз фінансового становища банкрута в частині дослідження наявності або відсутності доведення боржника до банкрутства.

49.Зі змісту ухвали місцевого г/с про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням ліквідаційного балансу банкрута вбачається, що аналіз фінансового становища банкрута не був предметом розгляду підсумкового засідання. Відтак, докази того, що ліквідатором було вжито усіх можливих заходів щодо реалізації передбаченого ч.2 ст.61 КУзПБ права стосовно заявлення вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, на момент затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не були предметом судового розгляду місцевим господарським судом.

50.Таким чином суд першої інстанції залишив поза увагою (а суд апеляційної інстанції не виправив цю ситуацію), що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

51.Отже, судові рішення обох попередніх інстанцій не містять дослідження аналізу фінансового стану боржника під час проведення підсумкового засідання, перевірки наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб,    а відтак    висновки про вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів є такими, що не ґрунтуються на доказах, які були досліджені в судовому засіданні ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом.

52.Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 17.06.2020 у справі № 924/669/17.

ПИТАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗВІТУ ЛІКВІДАТОРА, ЛІКВІДАЦІЙНОГО БАЛАНСУ БАНКРУТА ТА ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

ПОСТАНОВА 02.03.2021, Справа №  914/3734/15, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95469419

---

Ухвала місцевого господарського суду затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс  банкрута; ухвала мотивована наявністю рішення комітету кредиторів, а також тим, що у Боржника майнових активів не залишилося, банківські рахунки банкрута закрито, документи, які підлягають довгостроковому зберіганню передані в архів. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, вказав на те, що майно банкрута реалізовувалось на аукціонах в складі ЦМК, а отже було оцінено ліквідатором за сукупною вартістю вимог кредиторів, а при продажі майна частинами вартість майна встановлювалась за погодженням комітету кредиторів та суду. Питання правомірності проведеної ліквідатором інвентаризації та її відповідність Положенням Про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 вже були предметом апеляційного перегляду та їм надано належну правову оцінку (постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у цій справі).  Верховний Суд рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

---

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

31. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

32. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

33. Приписи Закону про банкрутство (статті 1, 37, 38, 41, 46) передбачають певну сукупність дій, які необхідно вчинити у ході ліквідаційної процедури, та перелік документів за її результатами, що подаються ліквідатором до суду та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.

34. Закон про банкрутство не містить вичерпного переліку заходів, які належить вжити ліквідатору для завершення ліквідаційної процедури, проте визначає основні напрямки такої діяльності, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного компетентного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Тобто, подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

35. Разом з тим, Законом про банкрутство передбачено певний обсяг обов`язкових дій, яку належить вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, до того ж ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КГС у складі ВС від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12.

36. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили належність проведення ліквідаційної процедури, здійснення дії у ліквідаційній процедурі та вжиті належні заходи з виявлення майна боржника, які визначені статтею 41 Закону про банкрутство.

Судами обох інстанцій не встановлено порушення ліквідатором положень статей 41, 98 Закону про банкрутство. Судами встановлено, що ліквідатором у повній мірі здійснено ліквідаційні заходи та встановлено, що грошові та майнові активи, окрім тих, що були реалізовані під час ліквідаційної процедури у банкрута відсутні.

Врахувавши наявність доказів відсутності інших активів банкрута, у зв`язку з чим повне погашення кредиторських вимог є неможливим, зважаючи на підтвердження матеріалами справи здійснених в ліквідаційній процедурі вичерпних заходів, за відсутності оскарження в судовому порядку дій чи бездіяльності ліквідатора, суд першої інстанції, з яким погодився суд другої інстанції, дійшли висновку, що ліквідаційна процедура банкрута проведена у встановленому Законом про банкрутство та з  21.10.2019  у встановленому КУзПБ порядку.

37. Крім того, апеляційним судом, у заперечення доводів апеляційної скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на підставі матеріалів справи встановлено:

37.1. ліквідатором проводилася робота з пошуку та виявлення дебіторської заборгованості банкрута, зокрема здійснювався аналіз бухгалтерської та податкової звітності банкрута, декларацій з ПДВ, податкових накладних його господарських договорів. За результатами аналізу в інвентаризаційні відомості було включено дані по дебіторській заборгованості та відповідно з нею проведено претензійну роботу. Непогашену усю зазначену вище дебіторську заборгованість було реалізовано на аукціонах;

37.2.  матеріали справи містять звіт щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, який був проведений і складений арбітражним керуючим 10.07.2018 з урахуванням вимог наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства». В результаті проведення такого аналізу, фактів ознак приховування чи доведення до банкрутства та ознак фіктивного банкрутства не встановлено;

37.3. вказаний звіт розглядався на засіданні комітету кредиторів боржника, яке відбулося 09.08.2018. За результатами обговорення звіту члени комітету кредиторів прийшли до висновку про недоцільність продовження процедури розпорядження майном у зв`язку із тим, що боржник із наявними активами не зможе відновити платоспроможність, що б дозволило в розумні строки погасити вимоги конкурсних кредиторів. Зауваження щодо звіту з аналізом про фінансовий стан боржника від членів комітету кредиторів, а також інших кредиторів чи учасників провадження у справі, на адресу ліквідатора та господарського суду першої інстанції не надходили;

37.3. ліквідатором проведено аналіз договорів (правочинів), руху коштів по рахунках боржника;      

37.4. відсутність фактів доведення до банкрутства, не надають підстав покладати субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на винних осіб, як це передбачено частиною 2 статті 61 КУзПБ, оскільки саме аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи;

37.5. інформація про корпоративні права юридичних осіб, відомості про наявність чи відсутність філій у юридичної особи є публічною і міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також обліковуються в бухгалтерських документах юридичної особи. При проведенні інвентаризації було встановлено, що ПрАТ «Галичина» є співзасновником ТзОВ «Сокальський маслозавод», якого розмір внеску до статутного фонду складає 5000,00 грн. В подальшому вказані корпоративні права були реалізовані на аукціоні від 19.07.2019;

37.6. майно банкрута реалізовувалось на аукціонах в складі цілісного майнового комплексу, а отже було оцінено ліквідатором за сукупною вартістю вимог кредиторів, а при продажі майна частинами вартість майна встановлювалась за погодженням комітету кредиторів та суду;

37.7. питання правомірності проведеної ліквідатором інвентаризації та її відповідність Положенням Про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 та зареєстрованого в МЮУ 30.10.2014 за № 1365/26142 вже були предметом апеляційного перегляду та їм надано належну правову оцінку (постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у цій справі). У вказаному судовому рішення також зазначено, що Положенням регулюється питання проведення дій щодо співставлення наявних активів їх бухгалтерському чи іншому обліку, а не як у даному разі, щодо інвентаризації у ліквідаційній процедурі у спосіб формування переліку таких активів, які залишилися наявними у боржника станом на дату проведення для подальшої їх оцінки та реалізації в межах процедури банкрутства. Щодо виявленої різниці у фактичній наявності активів та переліку у договорах застави чи додатках до таких, ліквідатором вжито правомірні заходи шляхом подання до правоохоронного органу заяви про кримінальне правопорушення.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

39. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (постанови КГС у складі ВС від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

40. Згідно з частини 2 статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

41. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

42.  Якщо за даними ліквідаційного балансу, після задоволення  вимог  кредиторів  не залишилося майна, господарський суд  виносить  ухвалу  про  ліквідацію юридичної особи - банкрута.

43. Приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що  вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у повному обсязі, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, окрім тих що реалізовані під час ліквідаційної процедури,  що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

При цьому, суди вказали, що ліквідатором в повному обсязі використано засоби для виявлення майна банкрута; рішенням комітету кредиторів боржника від 05.05.2020 погоджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, зобов`язано ліквідатора звернутись до суду з клопотанням про їх затвердження; заперечень від кредиторів відносно звіту за результатами ліквідаційної процедури боржника суду не надходили, станом на 04.05.2020 у боржника  майнових активів не залишилося, банківські рахунки банкрута закрито, документи, які підлягають довгостроковому зберіганню передані в архів.

44. Надавши оцінку здійснення ліквідатором банкрута ліквідаційної процедури відповідно до вимог КУзПБ, оцінивши повноту дій ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, як таких, що відповідають вимогам КУзПБ, ліквідацію юридичної особи - боржника і закриття провадження у справі.

 

Щодо суті касаційної скарги

45. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах КГС у складі ВС від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16).

46. Враховуючи положення статті 74 ГПК України, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та вказує на неналежне виконання ліквідатором відсутнього боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноту виконаних ним дій у цій процедурі, покладений тягар доведення цих обставин, доведення того, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце і призвели до порушення порядку проведення дій у ліквідаційній процедурі, а саме вплинули на показники в ліквідаційному балансі боржника (змінили ці показники тощо), вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, і як результат - вплинули на результати проведеної ліквідаційної процедури боржника, а відповідно і на прийняття рішення за результатами розгляду та затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника (аналогічна правова позиція наведена у постанові КГС у складі ВС від 23.07.2019 у справі №904/4029/15).

47. Доводи касаційної скарги про те, що ліквідатором не в повному обсязі вжито заходів щодо виявлення майна чи інших активів банкрута, заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, відхиляються колегією суддів, оскільки такі доводи спрямовані на переоцінку доказів у справі та спонуканню до встановлення судом касаційної інстанції нових обставин справи, що виходить за межі компетенції останнього. Крім того, подібні доводи були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції їм надано відповідну правову оцінку та обґрунтовано відхилено судом під час розгляду справи за апеляційною скаргою на ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

49. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених ним постановах Верховного Суду (пункт 22 цієї Постанови), то Верховний Суд зазначає таке.

49.1. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

49.2. Отже відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

49.3. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати КГС у складі ВС.

49.4. Так, об`єднана палата КГС у складі ВС в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

49.5. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.

49.6. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

49.7. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

49.8. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржені судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.