ПОСТАНОВА ВС 25.05.2021, Справа № Б8/065-12, колегія суддів КГС: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97418245
У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій було
порушено у 2012 році, місцевий г/с визнав вимоги кредиторів та затвердив реєстр
кредиторів з визначенням черговості, до якого, зокрема, окремо були включені
визнані судом вимоги Укрексімбанку в сумі 445 млн грн, як такі, що
забезпечені майном боржника. У травні 2020 року Укрексімбанк подав заяву про
зміну черговості задоволення його вимог. Заява мотивована зміною КУзПБ
(відповідно до якого здійснюється подальший розгляд справи) порядку визнання
кредиторських вимог забезпеченими, відповідно до якого кредитор розглядається
як забезпечений лише в частині вартості предмета застави, якщо вартості застави
недостатньо для покриття всієї вимоги. Укрексімбанк вказував, що в іпотечних
договорах сторонами визначено, що заставна вартість предметів іпотеки становить
331 млн грн, а не 445 млн грн і просив визнати його вимоги як такі, що
забезпечені заставою майна Боржника на суму вартості предмета іпотеки, яка
вказана в іпотечних договорах (331 млн грн). Місцевий г/суд частково задовольнив заяву, рішення в частині зміни черговості
мотивував наявністю підстав для зміни через зміну в КУзПБ порядку визнання кредиторських вимог забезпеченими, а також через передбачене
Кодексом право Кредитора відмовитись від забезпечення в частині грошових вимог,
вартості застави для покриття яких не достатньо, якою у цих правовідносинах є
сума в 114 млн грн (445 млн грн – 331млн грн), з яких 90 млн грн - основного
боргу та 2 млн грн - пені. Апеляційний
суд в цій частині прийняв нове рішення про відмову у задоволенні заяви; рішення
мотивовував відсутністю в КУзПБ норм, які б визначали процесуальну можливість внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів, крім як випадків заміни сторони
правонаступником та зміни відповідної ухвали за результатами апеляційного або
касаційного перегляду чи перегляду за нововиявленими обставинами. Водночас
апеляційний суд зауважив, що Кредитор не позбавлений права набути статус
конкурсного кредитора у справі, звернувшись до суду з відповідною заявою, за
результатами розгляду якої можливе доповнення судом реєстру, тоді як КУзПБ не передбачає автоматичної заміни статусу забезпеченого кредитора у зв`язку із відсутністю, знищенням предмета застави або відмови від
забезпечення.
Короткі
висновки:
9.13. …, ні положення Закону про банкрутство, ні положення КУзПБ не містять положень … щодо перегляду судом вимог кредитора (забезпеченого кредитора) з внесенням відповідних змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема в частині черговості задоволення вимог цього кредитора, визначеної як в чинному та не скасованому
рішенні суду, так і в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому чинним рішенням
суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у
правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення
вимог забезпеченого кредитора. Цього висновку Суд дійшов з огляду на те, що
зміни у спеціальному Законі (КУзПБ) не належать до жодних із
визначених як Законом про банкрутство, так і КУзПБ підстав для внесення змін до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості вимог кредитора/забезпеченого кредитора.
Позиція
Верховного Суду
9.8. Правила заявлення кредитором у справі про банкрутство вимог, що
забезпечені заставою майна боржника, їх розгляд та визнання судом із внесенням
в реєстр вимог кредиторів зазнавали окремих або істотних змін, згідно зі
змінами у нормативному акту, що регулював правовідносини у справах про
банкрутство - Закон про банкрутство, що втратив чинність через введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ.
9.9. Так, відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство в редакції від 30.06.1999 № 784-XIV (чинної до 19.01.2013) розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до
реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з
державним реєстром застав.
Частина 2 ст.
23 Закону
про банкрутство в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI (чинної з
19.01.2013) передбачала, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з
грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство
лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від
забезпечення.
Частина 8 ст.
23 цієї редакції Закону визначала, що розпорядник майна зобов`язаний окремо
внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника,
згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника,
а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом
застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до
ч. 2 ст. 45
КУзПБ забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що
є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені
кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги,
кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета
застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Згідно з
приписами ч. 8 цієї статті КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також
внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави
згідно з відповідним державним реєстром.
Порівнюючи
наведені правила визначення вимог забезпеченого кредитора, які зазнавали змін з
розвитком законодавства про банкрутство, Суд зазначає, що саме наведені норми КУзПБ (в останніх двох реченнях абзацу 3 ст. 45) стали новелою порівняно з передбаченими в Законі
про банкрутство правилами визначення вимог забезпеченого кредитора, а також стали підставою для звернення Кредитора із заявою
про зміну черговості його вимог у цій справі.
9.10. Звертаючись до порядку розгляду, визнання та включення до реєстру
вимог кредиторів вимог, що забезпечені заставою майна боржника, Суд зазначає про таке.
Чинним КУзПБ розмежовано порядок розгляду заяв з вимогами конкурсних або
забезпечених кредиторів залежно від часу їх подання: заяви з вимогами, подані в
межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, розглядаються у попередньому засіданні місцевого суду
(абзац 2 ч. 6 ст. 45 КУзПБ); а вимоги
конкурсних або забезпечених кредиторів, заявлені після закінчення строку,
встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку
черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після
попереднього засідання господарського суду (абзац 3 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
9.11. Водночас абзацом 11 ч. 2 ст.25 Закону про банкрутство було передбачено чотири виняткові підстави для внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів: 1) за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання в апеляційному порядку; 2)
за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання разом із постановою
апеляційного суду в касаційному порядку; 3) за результатами перегляду ухвали
попереднього засідання за нововиявленими обставинами; 4) внесення змін до ухвали до реєстру внаслідок правонаступництва кредитора.
Частиною
першої статті 43 КУзПБ передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони
її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
Частиною 3
ст. 47 цього
кодексу визначено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі
про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Згідно з ч. 10 ст.
48 КУзПБ проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами
або комітетом кредиторів рішень.
Водночас,
законодавцем в абзацах 4, 5 ч.6 ст. 45 КУзПБ визначено, що прийнята за наслідком розгляду вимог конкурсних або забезпечених кредиторів поза межами попереднього судового засідання ухвала місцевого суду про визнання чи відхилення
(повністю або частково) спірних кредиторських вимог є підставою для внесення
відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
9.12. Отже, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ законодавець передбачив внесення судом змін до реєстру вимог
кредиторів боржника, затвердженого ухвалою попереднього засідання суду під час
розгляду вимог конкурсних або забезпечених кредиторів, також на підставі ухвали господарського суду про визнання вимог
конкурсного та/або забезпеченого кредитора повністю (частково), прийнятої у
судовому засіданні після формування реєстру вимог кредиторів з вимогами
конкурсних кредиторів, які були визнані судом у попередньому засіданні.
У цих
висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в питанні підстав
та можливості внесення змін до раніше затвердженого реєстру вимог кредиторів,
викладеної в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17.
Суд звертає
увагу, що формулюючи наведену правову позицію, Верховний Суд узгодив її з
висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі
№607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі.
9.13. Водночас, ні положення Закону про банкрутство, ні положення КУзПБ не містять положень, а висновки Верховного Суду, зокрема в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17, та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у
справі №607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі, не містять правових позицій щодо перегляду судом вимог кредитора (забезпеченого кредитора) з внесенням відповідних змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема в частині черговості задоволення вимог цього кредитора, визначеної як в чинному та не
скасованому рішенні суду, так і в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому
чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми
спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін
щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
Цього
висновку Суд дійшов з огляду на те, що зміни у спеціальному Законі (КУзПБ) не належать до жодних із визначених як Законом
про банкрутство, так і КУзПБ підстав для внесення змін до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості вимог кредитора/забезпеченого кредитора.
