ПОСТАНОВА 21 жовтня 2021 року, Справа № 913/479/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101472892
У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій відкрито 01.11.2018 та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора (далі-Кредитор); 05.11.2018 на офіційному вебсайті ВГСУ оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; 04.12.2018 Кредитор подав до г/с заяву від 04.12.2018 з додатковими грошовими вимогами; 06.05.2019 Кредитор подав уточнену заяву про додаткові грошові вимоги. В обґрунтування додаткових грошових вимог Кредитор посилався на порушення Боржником зобов`язань щодо сплати грошових коштів як поручителем за укладеним кредитним договором від 21.01.2013 (кредитний договір 1) та порушенням Боржником зобов`язань щодо сплати грошових коштів як позичальником за укладеними кредитними договорами від 26.07.2012 (кредитний договір 2) та від 06.03.2014 (кредитний договір 3). Місцевий г/с ухвалою від 16.06.2021, яка залишена без змін апеляційним г/ с(постанова від 25.08.2021) за результатами повторного нового розгляду заяву Кредитора від 04.12.2018 про визнання додаткових грошових вимог задовольнив частково, визнав їх у розмірі 13,1 млн грн з включенням до 4 черги без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів; ухвала мотивована наданням Кредитором сукупності доказів на підтвердження заявлених додаткових кредиторських вимог до боржника лише після спливу 30-денного строку, встановленого ст.23 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) та ч.1 ст.45 КУзПБ, який діє з 21.10.2019) для подання таких заяв, з урахуванням чого вимоги Кредитора відповідно до ч.4 ст. 45 КУзПБ підлягають включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів Боржника, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Доводи касаційної скарги зводилися до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій щодо віднесення кредиторських вимог в сумі 13,1 млн грн до вимог 4 черги без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, судові рішення нижчих судів в частині віднесення додаткових грошових вимог Кредитора в розмірі 13,1 млн грн до 4 черги вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів змінив, виклавши їх мотивувальну частину в редакції своєї постанови та виключивши з резолютивної частини ухвали суду першої інстанції слова "без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів".
Висновки щодо застосування
норм права
78. Обов`язок надання правового аналізу
поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до
боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових
вимог, покладений на г/с, який під час розгляду заявлених грошових вимог
користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом.
79. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в
силу норм ст.23-25 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), ст.45-47
КУзПБ (від 21.10.2019) має належним чином дослідити сукупність поданих
заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено
відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них
невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог
з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у
боржника грошового зобов`язання.
80. У разі надання заявником разом з заявою
в строк визначений ст.23 Закону про банкрутство (до
21.10.2019), ст.45 КУзПБ (від 21.10.2019) доказів, які в своїй
сукупності свідчать про виникнення у боржника перед ним грошового зобов`язання,
останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду
пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють
суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично
конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують
аргументи учасників справи щодо цих вимог. Наведене у такому випадку не є
підставою для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до
боржника приписів ч.6 ст. 23 Закону про банкрутство (до 21.10.2019),
абзаців 2, 3 ч.4 ст. 45 КУзПБ (від 21.10.2019).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та
висновків судів попередніх інстанцій
50. Частинами 1, 6 ст. 23
Закону про банкрутство (в редакції, чинній на
момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог)
визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття
провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до
господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи,
що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення
оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з
дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у
справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому
числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються
господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду
зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або
частково) вимоги таких кредиторів.
51. Подібне за змістом правове регулювання порядку звернення
конкурсних кредиторів до суду з заявою з вимогами до боржника та їх розгляду
передбачено ч.1, 6 ст. 45 КУзПБ, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень судів
попередніх інстанцій, якою визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які
виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані
подати до г/с письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про
відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення
грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення
оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами
конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку,
визначеного частиною першою цієї ст., розглядаються господарським судом у
попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення
строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у
порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після
попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених
заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю
або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою
для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
52. Відповідно до ч.4 ст. 23
Закону про банкрутство (в редакції, чинній на
момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) особи,
вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або
не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в
шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
53. За змістом абзацу 2,3 ч.4 ст. 45 КУзПБ, чинного на момент
прийняття оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, вимоги кредиторів,
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються
в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких
заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними,
однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
54. Відповідно до ч.2 ст.25
Закону про банкрутство (в редакції, чинній на
момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) у
попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі ті,
щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна
до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені
розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його
затвердження.
55. Схоже положення містить ч.1 ст.47 КУзПБ, чинного на момент прийняття
оскаржуваних рішень, якою визначено, що у попередньому засіданні г/с розглядає
всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.
45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були
заперечення боржника або розпорядника майна.
56. Суд вкотре наголошує, що розглядаючи кредиторські вимоги суд
в силу норм статей 23-25 Закону про
банкрутство (до 21.10.2019), статей
45-47 КУзПБ (від 21.10.2019) має належним
чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні,
акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх,
надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та
аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є
відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.
57. У разі надання заявником разом з заявою в строк визначений ст.23 Закону про банкрутство (до
21.10.2019), ст.45 КУзПБ (від 21.10.2019)
доказів, які в своїй сукупності свідчать про виникнення у боржника перед ним
грошового зобов`язання, останній під час розгляду таких вимог не
позбавлений можливості подання до суду пояснень, уточнень, документів, які за
своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на
результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності
розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників
справи щодо цих вимог. Наведене у такому випадку не є підставою для
застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника
приписів ч.6 ст. 23 Закону про банкрутство,
абзаців 2, 3 ч.4 ст.45 КУзПБ (див.
висновок, викладений у п.115-116 постанови КГС ВС від 29.03.2021 у
справі № 913/479/18).
58.Тлумачення ч.1, 4 ст. 23
Закону про банкрутство (до 21.10.2019), ч.1,4
ст. 45 КУзПБ (від 21.10.2019) свідчить,
що подання конкурсним кредитором заяви з конкурсними вимогами до боржника в
строк, визначений наведеним приписами частин першої цієї статті та подання
до такої заяви поза межами зазначеного строку уточнень і доповнень, які не
змінюють суму кредиторських вимог, не є підставою для
застосування до такої заяви з конкурсними кредиторським вимогами до боржника
приписів абзацу 1 ч.4 ст.23 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), абзаців 2, 3 ч.4 ст.45
КУзПБ (від 21.10.2019) (див. mutatis mutandis
висновок щодо застосування ч.1 ст. 45 КУзПБ (зокрема
щодо строку подання уточнень до заяви про визнання конкурсних кредиторських
вимог до боржника), правове регулювання якої в цій частині є подібним до
регулювання частини першої ст. 23 Закону про банкрутство, викладений у постановах КГС ВС від 13.01.2021 та
від 31.03.2021 у справі № 903/1001/19).
59. Утім суди попередніх інстанцій наведеного не врахували під час
повторного нового розгляду справи та безпідставно поклали в основу висновку
щодо подання Кредитором доказів на
підтвердження заявлених конкурсних кредиторських вимог до боржника зі спливом
строку, визначеного ст.23 Закону про
банкрутство (до 21.10.2019), ст.45
КУзПБ (від 21.10.2019), фрагментарно
(вибірково) окремо взяту з мотивувальної частини постанови ВС від
29.03.2021 у цій справі оцінку касаційним судом висновків
суддів попередніх інстанцій щодо надання заявником на підтвердження конкурсних
кредиторських вимог договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №
1983/61.1 та кредитних договорів 2, 3 при новому розгляді справи, ототожнивши
таку оцінку із вказівками суду касаційної інстанції.
60. Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що ними при
новому розгляді додаткових грошових вимог взято до уваги вказівку КГС ВС висловлену у п.123 постанови від 29.03.2021, що
належним чином засвідченні копії кредитного договору від 06.03.2014 та договору
про відступлення права вимоги від 25.09.2017 за цим договором та кредитним
договором від 26.07.2012 було подано Кредитором
лише під час нового розгляду справи, а також, що копії таких договорів уже були
подані заявником до суду разом із заявою Кредитора про порушення провадження у
справі про банкрутство Боржника б/н від 01.10.2018.
61. У той час як у наведеному пункті постанови ВС зауважив, що суди
попередніх інстанцій зосередившись на тому, що Кредитор належним чином
засвідчені копії кредитного договору 3 та договору про відступлення права
вимоги від 25.09.2017 за цим договором та кредитним договором 2 було
подано заявником під час нового розгляду справи, не звернули
увагу на те, що копії таких договорів уже були подані заявником до суду разом
із заявою Кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника
від 01.10.2018, мотивованою, з-поміж іншого, неспроможністю боржника у
встановлений Законом про банкрутство строк задовольнити підтверджені рішенням суду від
27.09.2016 у справі № 908/2109/16 безспірні вимоги за кредитним договором від
06.03.2014 (кредитний договір 3).
62. Водночас, суди попередніх інстанцій посилаючись в оскаржуваних
рішеннях на подання Кредитором меморіальних ордерів, на підтвердження факту
видачі кредитних коштів, до суду лише під час нового розгляду додаткових
грошових вимог (05.03.2020) не врахували, що Кредитор у поданій до суду заяві
про додаткові грошові вимоги до боржника звертало увагу про зазначення ним у
заяві про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника про звернення
до суду з позовом щодо солідарного стягнення з Боржника та ТзОВ "Луганський ЛМЗ"
заборгованості за кредитним договором від 06.03.2014 (кредитний договір
3) за результатом якого г/с прийнято рішення від 27.09.2016 у справі №
908/2109/16.
63. 01.11.2018 місцевим г/с за результатом розгляду заяви Кредитора постановлено
ухвалу, якою відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника та визнано
безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора до Боржника в розмірі 4,6 млн
грн, які ґрунтувалися на наявності у Кредитора підтверджених рішенням суду від
27.09.2016 у справі № 908/2109/16 безспірних вимог до боржника за
кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14 (кредитний договір 3).
64. Крім того суди попередніх інстанцій під час оцінки та розгляду
заявлених грошових вимог Кредитора залишили поза увагою раніше встановлені
судами у цій справі обставини про те, що договір про відступлення права вимоги
від 25.09.2017 № 1983/61.1 відповідно до якого відступлено право вимоги за кредитними
договорами від 26.07.2012 № 17.12 (кредитний договір 2) та від
06.03.2014 № 05.14 (кредитний договір 3) є чинним та у
встановленому законом порядку не визнаний недійсним.
65. Суди також не врахували, що із встановлених обставин справи вбачається
вчинення 01.09.2016 приватним нотаріусом виконавчого напису щодо стягнення
з Боржника на користь ПАТ "ПУМБ" (первісний кредитор)
прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по кредитному
договору від 26.07.2012 № 17.12 (кредитний договір 2), укладеному
між Боржником та ПАТ "ПУМБ" з додатковими угодами до нього, який
боржник не виконав у позасудовий спосіб з урахуванням чого
16.01.2017 ВПВР ДДВС МЮУ було відкрито виконавче провадження №
52228863 з виконання цього виконавчого документа.
66. Ухвалою Окружного а/с від 05.03.2018 у справі №
826/13569/17 замінено стягувача у ВП №52228863 з ПАТ
"ПУМБ" на Кредитора.
67. Також суди не взяли до уваги, що обставини наявності
заборгованості та невиконання ТзОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) й
майновим поручителем- ПАТ "Луганський ЛМЗ" умов кредитного
договору від 06.03.2014 №05.14 (кредитний договір 3)
встановлені рішенням місцевого г/с від 27.09.2016 у справі №
908/2109/16 відповідно до якого з Боржника та ПАТ
"Луганський ЛМЗ" солідарно стягнуто на користь ПАТ
"ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту та заборгованість за
процентами за користування кредитом.
68. Окрім того, суди не врахували, що подані Кредитором уточнення
заявлених додаткових кредиторських вимог до боржника за своїм змістом не
змінюють суті заявлених вимог, які ґрунтуються на тій же договірній базі, не
впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують розрахунок вимог.
69. За таких умов, не можуть бути визнані судом обґрунтованими
висновки судів попередніх інстанцій щодо пред`явлення Кредитором додаткових
кредиторських вимог зі спливом строку, визначеного Законом про банкрутство, КУзПБ для подання таких вимог з огляду на подання заявником
первинних документів на підтвердження цих вимог 05.03.2020, адже зазначене з
урахуванням наведених вище обставин справи жодним чином не мало наслідком
впливу на результати розгляду заявлених кредиторських вимог до боржника.
73. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли
помилкового висновку щодо визнання кредиторських вимог Кредитора у розмірі 13,1
млн грн та включення їх до 4 черги вимог кредиторів Боржника без права
вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
