Посилання

Показ дописів із міткою Відкриття справи. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Відкриття справи. Показати всі дописи

БАНКРУТСТВО: ЧИ Є ЗАСТАВА ТА ФОРС-МАЖОР ВАГОМИМИ АРГУМЕНТАМИ ПРОТИ?

ПОСТАНОВА 03 вересня 2024 року, cправа №  910/16870/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/121660521


АТ "Укрексімбанк" звернувся до суду із заявою про банкрутство ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" через заборгованість, яка утворилася за кредитними договорами (Генеральна кредитна угода була укладена у 2013 році, в рамках якої МАУ отримала фінансування, зокрема за договорами резервного акредитиву від 05.03.2018. У вересні 2022 року Укрексімбанк виплатив за акредитивами 1,1 млн. дол. США. Проте, МАУ не виконала своїх зобов'язань та не погасила заборгованість. Місцевий господарський суд ухвалою від 22.11.2023, яку залишив без змін апеляційний господарський (постанова від 22.04.2024), відкрив справу та визнав вимоги Укрексімбанку на суму 39 млн. грн. МАУ подала касаційну скаргу, наполягаючи на тому, що суди не врахували можливості погашення боргу за рахунок застави, форс-мажорних обставин (заборона польотів) та наявності спору про право. Верховний Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши, що суди, встановивши наявність грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором, неможливості задоволення таких вимог боржником, за відсутності спору про право, відкрили провадження у справі про банкрутство боржника та визнали вимоги кредитора на загальну суму 39 млн грн за наявності правових підстав; відкриття справи про банкрутство може допомогти підприємству відновити свою платоспроможність в майбутньому.


Короткі висновки:

40.З`ясування здатності Боржника виконати свої зобов`язання …, здійснюється судом у підготовчому засіданні шляхом дослідження доказів, зокрема наданих Боржником. Такими доказами можуть бути докази щодо відсутності обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, наявності грошових коштів на рахунках у банку, бухгалтерської чи/або фінансової звітності, які б давали можливість встановити наявність майнових активів, достатні для погашення кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, тощо.

42. …в силу приписів ч.6 ст.41 КУзПБ саме задоволення вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, а не наявність забезпечення цих вимог.

43. …, КУзПБ не містить застереження, відповідно до якого забезпечені вимоги не можуть виступати у якості складової підстави відкриття провадження у справі про банкрутство.

45.У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. … .

47. …, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. При цьому, реалізація заставного майна в такому випадку, має відбуватись на конкурсних засадах в порядку, передбаченому КУзПБ. ….

52. …, що звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за наявності відповідних підстав, передбачених нормами КУзПБ, саме по собі не можна вважати порушенням прав або інтересів інших осіб (зокрема, боржника у зобов`язальних відносинах), оскільки таке звернення по суті є реалізацією кредитором його права на судовий захист власних прав у випадку, коли таке право кредитора порушується внаслідок неналежного виконання або невиконання взятих на себе боржником зобов`язань. Суд повинен враховувати особливості, матеріальні та процесуальні наслідки розгляду таких справ не лише для окремого кредитора чи боржника, але і для всіх інших учасників цих проваджень.


Позиція Верховного Суду

20.Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

21.При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

22.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений ст. 39 КУзПБ.

23.Згідно з ч.1-3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

24.При цьому на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, тоді як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

25.Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

26.Зокрема, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

27.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

28.Наведене відповідає правовій позиції ВС, зокрема, викладеній у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

29.Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора стверджуються наступним.

30.Судами попередніх інстанцій встановлено, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді боржник не заперечував, що не виконує взяті на себе зобов`язання перед банком, також боржник не заперечував про наявність заборгованості перед кредитором у визначеному ним розмірі.

31.У своїй касаційній скарзі ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі №   911/2043/20, зазначає про те, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, водночас суди не перевірили можливість боржника виконати майнові зобов`язання, зокрема за рахунок застави обмежившись формальним зауваженням про те, що наявність застави жодним чином не підтверджують здатність Боржника виконати свої грошові зобов`язання строк виконання яких настав. У даній справі грошові вимоги до Боржника можуть бути погашені повністю за рахунок майна Боржника відповідно до положень п.4. 1. Договору застави та в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про іпотеку", ст.   572-576 Цивільного кодексу України

32.На думку скаржника, заявлені АТ "Укрексімбанк" у даній справі грошові вимоги можуть бути погашені повністю за рахунок майна Боржника відповідно до положень п. 4.1.Договору застави та в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про іпотеку", ст. 572-576 ЦК України.

33.Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені аргументи Боржника жодним чином не підтверджують здатність Боржника виконати свої грошові зобов`язання строк виконання яких настав, зокрема на дату проведення підготовчого засідання.

34.Згідно приписів ч.1-2 ст. 526 ЦК України, в силу яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

35.Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

36.Обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

37.В даному випадку у Боржника виникло, в порядку та на умовах визначених кредитними договорами, зобов`язання зі сплати заборгованості в заявленому Банком розмірі, яка Боржником в повному обсязі погашена не була. Відтак в даному випадку, задля виконання зобов`язань перед Банком, Боржник має вчинити обумовлені саме кредитними договорами дії щодо здійснення відповідних платежів на погашення заборгованості перед Банком. В свою чергу звернення стягнення на майно Боржника є правом кредитора, а не його обов`язком. Так само правом кредитора є отримати погашення заборгованості Боржника у спосіб визначений саме кредитними договорами, а обов`язок Боржника є виконати ці свої зобов`язання саме в передбачений кредитними договорами спосіб.

38.Необхідність виконання зобов`язання Боржником саме у визначений порядок та спосіб, випливає і з приписів ч.1 ст. 599 ЦКУ, у відповідності до яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

39.Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що зазначені доводи Боржника зводяться виключно до його незгоди з обраним кредитором способом захисту своїх порушених прав, а саме звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а не з позовом про стягнення заборгованості та жодним чином не свідчать про здатність Боржника виконати свої зобов`язання перед Банком та про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

40.З`ясування здатності Боржника виконати свої зобов`язання перед Банком, здійснюється судом у підготовчому засіданні шляхом дослідження доказів, зокрема наданих Боржником. Такими доказами можуть бути докази щодо відсутності обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, наявності грошових коштів на рахунках у банку, бухгалтерської чи/або фінансової звітності, які б давали можливість встановити наявність майнових активів, достатні для погашення кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, тощо.

41.Водночас Боржником таких доказів до суду першої інстанції не надано, як не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

42.Судами …встановлено, що на дату проведення підготовчого засідання Боржником не надано доказів погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором, а в силу приписів ч.6 ст.41 КУзПБ саме задоволення вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, а не наявність забезпечення цих вимог.

43.Крім того, КУзПБ не містить застереження, відповідно до якого забезпечені вимоги не можуть виступати у якості складової підстави відкриття провадження у справі про банкрутство.

44.З огляду на викладене, посилання Боржника на наявність майна, що знаходиться в забезпеченні в даному випадку є безпідставним. Відтак, вказані аргументи касаційної скарги є необгрунтованими.

45.У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. (Аналогічні правові висновки викладено у постанові ВС від 03.06.2020 у справі №   905/2030/19).

46.У вказаній постанові ВС від 03.06.2020 у справі №   905/2030/19 вказано, що відсутність доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу не є свідченням неправильного застосування господарським судом положень ст. ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, а також не вказує про передчасність, при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУзПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

47.Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. При цьому, реалізація заставного майна в такому випадку, має відбуватись на конкурсних засадах в порядку, передбаченому КУзПБ. Отже, наведеним спростовуються протилежні висновки скаржника.

48.Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується боржником, що у боржника перед кредитором наявні невиконані грошові зобов`язання в розмірі 39 375 656,57 грн, які випливають з умов Генеральної угоди та Кредитних договорів, строк виконання таких зобов`язань настав, до заяви кредитора додані всі документи, які підтверджують дійсність цих зобов`язань, підстави виникнення цих зобов`язань, їх характер та розмір, факт настання строку виконання зобов`язань та невиконання їх боржником.


49.Колегія суддів вважає необгрунтованими аргументи скаржника щодо наявності спору про право.

50.При з`ясуванні обставин щодо наявності спору про право, доречним є використання чотирискладового тесту що є засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду  від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21 та від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18):

(a) наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, строку виконання зобов`язання: В першу чергу звертаємо увагу, що Боржником ні в поданих до суду першої інстанції заперечень, не ставиться під сумнів ні факт наявності та підстави виникнення заборгованості перед Банком, ні її розмір; Поданими Банком документами, достеменно та безспірно підтверджується факт виникнення правовідносин з Боржником, утворення заборгованості перед Банком, підстави її виникнення та розмір на дату подання заяви;

(b) Наявність спору, який би мав вирішуватися в порядку позовного провадження; в тій частині що стосується грошових вимог до Боржника, відсутній спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;

(c) позиція боржника щодо вчинення ним активних дій, спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду в позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення: Боржником не вчинялося жодних дій, спрямованих на заперечення як наявності зобов`язань перед Банком за кредитними договорами, так і розміру заборгованості за основним боргом та процентами; до березня 2023 року Боржник вчиняв дії на

часткове виконання своїх зобов`язань перед Банком здійснюючи відповідні платежі, про що зазначено в заяві та підтверджено наданими Банком доказами; Боржник визнає наявний розмір заборгованості перед Банком;

(d) оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство: Боржником не вчинено жодних дій до дати проведення підготовчого засідання, щодо оспорення вимог Банку чи факту наявності зобов`язань перед Банком.

51.З наведеного вбачається, що за вказаними вище критеріями щодо встановлення наявності чи відсутності спору про право, в даному випадку такий спір відсутній, що було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зокрема, відсутність будь-яких спорів між кредитором та боржником, що стосуються зобов`язань за Генеральною угодою та Кредитними договорами, договорами забезпечення.

52.Колегія суддів зазначає, що звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за наявності відповідних підстав, передбачених нормами КУзПБ, саме по собі не можна вважати порушенням прав або інтересів інших осіб (зокрема, боржника у зобов`язальних відносинах), оскільки таке звернення по суті є реалізацією кредитором його права на судовий захист власних прав у випадку, коли таке право кредитора порушується внаслідок неналежного виконання або невиконання взятих на себе боржником зобов`язань. Суд повинен враховувати особливості, матеріальні та процесуальні наслідки розгляду таких справ не лише для окремого кредитора чи боржника, але і для всіх інших учасників цих проваджень.


53.Щодо посилання скаржника на наявність форс-мажорних обставин, які зумовлені тим, що з 24.02.2022 повітряний простір України закрито для польотів цивільної авіації колегія суддів зазначає наступне.

54.Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається Боржник є документом загального інформаційного характеру та не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.

55.Судами попередніх інстанцій встановлено, що будь-яких інших доказів на підтвердження наявності форс- мажорних обставин Боржником не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

56.Крім того, Боржником не доведено жодними доказами те, що саме форс-мажорні обставини стали причиною невиконання зобов`язання перед ініціюючим кредитором. Окрім цього, як зазначає сам Боржник, ним було погашено частину заборгованості за Договором від 05.03.2018 № G07119/2/2018OR - 30.11.2022, 28.12.2022, 31.01.2023, 14.03.2023, тобто вже після закриття повітряного простору над Україною.

57.Відтак, наведені боржником заперечення не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

58.Крім того, наявність форс-мажорних обставин не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань та не звільняє боржника від виконання самого зобов`язання.

59.Метою процедури банкрутства є оздоровлення компанії та відновлення її платоспроможності. Так, після відкриття судом справи про банкрутство нарахування відсотків і штрафів за зобов`язаннями заморожується. Це робиться для того, щоб борги не росли. Боржнику не потрібно розриватися між різними кредиторами - усі зобов`язання об`єднуються в одну справу, у рамках якої вирішується питання виплати боргів.

60.Процедури банкрутства передбачають як права боржника на відновлення платоспроможності та кредиторів на задоволення їх вимог, але й суттєві обов`язки та обмеження, що, в свою чергу переслідує легітимну мету - задоволення прав кожного з учасників провадження у справі про банкрутство.

61.Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відкриття справи про банкрутство ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" може допомогти підприємству відновити свою платоспроможність в майбутньому.

62.Отже, колегія суддів вважає, що суди …, встановивши наявність грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором, неможливості задоволення таких вимог боржником, за відсутності спору про право, відкрили провадження у справі №   910/16870/23 про банкрутство …" та визнали вимоги кредитора … на загальну суму 39 375 656,57 грн за наявності правових підстав.

ОСКАРЖЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ПРЕЮДИЦІЇ ТА СПОРУ ПРО ПРАВО

ПОСТАНОВА 04 червня 2024 року, cправа №  914/3681/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741041


ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду із заявою про банкрутство ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (боржник), посилаючись на заборгованість у розмірі 828 165 429,95 грн. за договором комісії від 27.11.2016. Заявник обґрунтував свої вимоги рішенням господарського суду від 06.10.2023 у справі № 914/1217/23, яким було відмовлено ПАТ "Укрнафта" у позові про повернення нафтопродуктів, дійшовши висновку, що усі нафтопродукти за договором комісії були реалізовані та в мотивувальній частині встановлено факт не повернення боржником нафтопродуктів на суму 828 165 429,95 грн. та визнання боржником заборгованості. Місцевий г/с ухвалою від 26.12.2023, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 06.03.2024) провадження у справі про банкрутство відкрив. Боржник подав касаційну скаргу, стверджуючи, що суди: 1)надто формально підійшли до тлумачення поняття "існування спору про право"; 2) безпідставно посилалися на рішення у справі №914/1217/23 як на доказ безспірності вимог, оскільки в тій справі розглядалося питання повернення нафтопродуктів, а не стягнення коштів; 3)не врахували, що обґрунтування вимог заяви про банкрутство суперечить попередній позиції "Укрнафти" у справі №914/1217/23. Верховний Суд у задоволенні касаційної скарги відмовив. Він вказав на преюдиційність встановлених обставин у справі №914/1217/23, оскільки в ній брали участь ті самі сторони. Також Верховний Суд визнав доведеною наявність заборгованості та відсутність спору про право на момент ухвалення рішення про відкриття справи про банкрутство.


Короткі висновки:

31.Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню … Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

33. … Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

34.Немає винятків стосовно преюдиційності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиційності.

49.Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство … .

55. …положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ). …


Позиція Верховного Суду

23. …, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

24.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

25.Наведене відповідає правовій позиції ВС, зокрема, викладеній у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20 та від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.

30.Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

31.Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

32.Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

33.Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиційності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

34.Немає винятків стосовно преюдиційності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиційності.

35.Як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі, що розглядається і у справі № 914/1217/23 брали участь ті самі особи, відтак, враховуючи суб`єктний склад у цих справах, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23 обставини, в тому рахунку щодо Договору комісії від 26.11.2016 №07.2/990-К є преюдиційними.

36.Ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство стверджував, що боржник, як комісіонер, розрахувався за реалізований товар з ПАТ  "Укрнафта", як комітентом, лише частково, внаслідок чого залишок кредиторської заборгованості боржника перед заявником становить 828  165  429,95 грн.

37.Боржник, в межах справи №  914/1217/23 стверджував, що на виконання договору, ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" здійснило реалізацію всіх переданих ПАТ "Укрнафта" нафтопродуктів ПАТ "Укртатнафта" відповідно до договорів купівлі-продажу. Також боржник зазначав про наявність звіту комісіонера про продаж нафтопродуктів згідно договору комісії від 31.03.2017, відповідно до якого комісіонер здійснив продаж нафтопродуктів у загальній кількості 38  487,576 тонн на загальну суму 1  070  808  429,95 грн (п.94, п.95 рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23).

38.Отже, боржник стверджує, що ним реалізовано весь товар, переданий комітентом на виконання умов Договору комісії від 26.11.2016 № 07.2/990-К, у тому числі і товар на суму 828 165 429,95 грн.

39.Відповідно до ч.1 ст.1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

40.Тобто у випадку реалізації товару, отриманого комісіонером від комітента за договором комісії, у комісіонера виникає обов`язок передати одержані кошти за реалізований товар комітенту.

41.У справі, що розглядається, суди встановили, що боржником не надано доказів повернення вказаних коштів на виконання умов Договору комісії в сумі 828  165  429,95 грн комітенту.

42.Також у рішенні Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23, яке набрало законної сили, встановлено такі преюдиційні обставини:

43.Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що станом на день постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази оплати боржником заборгованості в сумі 828  165  429,95 грн комітенту за реалізований товар на виконання умов Договору комісії від 26.11.2016 №  07.2/990-К.

44.В свою чергу ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" не заперечував наявність боргу перед ініціюючим кредитором в сумі 828  165  429,95 грн, що виник на підставі Договору комісії від 26.11.2016 №07.2/990-К, разом з цим, наголошує на існуванні між сторонами спору про право.

 

45.Верховний Суд (зокрема і в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20) неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

46.Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

47.Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

48.Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

49.Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений ВС у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

50.Суди попередніх інстанцій встановили, що під час розгляду справи в суді першої інстанції будь-яких зауважень чи доказів про те, що існує спір про право між ініціюючим кредитором і боржником до господарського суду не подано.

51.Наявність спору про право спростовується також встановленими обставинами у справі №  914/1217/23, судове рішення у якій набрало законної сили, зокрема обставинами наявності кредиторської заборгованості ПАТ  "Нафтопереробний комплекс - Галичина" перед ПАТ "Укрнафта" у розмірі 828  165  429,95 грн визнаної боржником та відображеної в бухгалтерському обліку боржника.

52.Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що грошове зобов`язання боржника перед кредитором виникло з підстав не виконання умов Договору комісії, в свою чергу боржник не довів наявність обставин, які би свідчили про те, що розмір заборгованості є іншим, ніж визнано в оскарженому рішенні суду першої інстанції та не навів доводів про те, що строк виконання зобов`язання не настав, або є іншим, ніж було встановлено судом першої інстанції.

53.Судами також встановлено, що згідно фінансової звітності боржника за 2022 рік вбачається, що баланс становить 17  362  898,00 грн., разом з цим нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить -242  965,00 грн, поточна кредиторська заборгованість становить 3  182  182,00 грн, зобов`язання - 15  970  197,00 грн.

54.Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що боржник має й інші боргові зобов`язання перед заявником (справи № 914/1506/23, № 914/2696/23, №  914/1218/23, №914/1219/23, №  914/1220/23) на загальну суму, що перевищує 11,6 мільярдів гривень, що свідчить про неспроможність виконувати зобов`язання перед кредитором, а згідно з даними реєстру виконавчих проваджень по ПАТ  "Нафтопереробний комплекс - Галичина" було відкрито 19 виконавчих проваджень (витяг з АСВП долучено до матеріалів справи), що свідчить про системне невиконання зобов`язань перед контрагентами.

55.ВС КГС акцентує, що положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ). Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах ВС від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 16.06.2021 у справі № 910/6210/20.

56.З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника щодо формального підходу щодо встановлення обставин відсутності спору про право, оскільки суди попередніх інстанцій враховуючи правову природу правовідносин, які виникли між ініціюючим кредитором та боржником, встановили, у порядку, визначеному ст.74, 76 - 77 ГПК України, що є доведеною наявна заборгованість боржника перед кредитором, і що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, був відсутній між кредитором та боржником спір про право стосовно заявлених вимог, за відсутності у боржника до проведення підготовчого засідання суду можливості задовольнити вимоги ініціюючого кредитора.

57.Також, з вказаних вище підстав колегія суддів не вбачає неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 914/1650/22, від 07.03.2023 у справі №  910/5056/22, від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21, разом з тим, постановлених за відмінних (інших) фактичних обставин, які не є релевантними до обставин справи, що розглядається.

ПИТАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО БОРЖНИКА

ПОСТАНОВА 09 червня 2022 року, cправа №  908/1324/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,  https://reyestr.court.gov.ua/Review/104747550


АТ "Чернігівобленерго" (далі - Кредитор) звернулось до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" (далі - Боржник); вимоги Кредитора обґрунтовані невиконанням Боржником зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги від 17.12.2019 щодо повернення грошових коштів у розмірі 5000000,00 грн у встановлений строк. Боржник у відзиві на зазначену заяву зазначив про наявність відповідної заборгованості та неспроможність виконати грошові зобов`язання, строк яких настав. Місцевий г/с ухвалою від 31.05.2021, яка залишена без змін апеляційним г\с (постанова від  09.11.2021), провадження у справі  відкрив та грошові вимоги ініціюючого Кредитора визнав в заявленій сумі. Судові рішення мотивовані тим, що при зверненні до суду Кредитор довів належними та допустимими доказами відсутність спору між ним і Боржником  щодо заявлених вимог, так як Боржник визнав борг та наявність ознак неплатоспроможності Боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника; вимоги Кредитора підтверджені документами (договором, платіжним дорученням про перерахування Кредитором Боржнику грошових коштів у розмірі 5 млн грн), а про неспроможність Боржника погасити борг перед ініціюючим кредитором та іншими кредиторами свідчать надані Боржником докази (бухгалтерська довідка від 19.05.2021, довідка про основні засоби та їх залишкову вартість, баланс товариства на останню звітну дату - 31.03.2021). Верховний Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказав, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених КУзПБ підстав для відмови у відкритті справи про банкрутство, зважаючи на встановлення обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання Боржника перед Кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також неможливості його задоволення до проведення підготовчого засідання.


Позиція Верховного Суду

23. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

24.При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

25.Отже, законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких виникають грошові зобов`язання боржника перед кредиторами. Такими підставами можуть бути укладені боржником договори (правочини), грошові зобов`язання зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, та які мають бути виражені у грошових одиницях. Водночас для відкриття справи про банкрутство не вимагається підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника за судовим рішенням про стягнення боргу.

26.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений ст.39 КУзПБ.

27.Згідно з ч.1-3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються г/с у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні г/с розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, г/с перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

28.За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника г/с постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, г/с відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч. ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).

29.Отже, завданням підготовчого засідання г/с при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

30.Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

31.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

32.Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.

33.Разом з тим використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.

34.Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

35.Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

36.У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

37.Наведене відповідає правовій позиції ВС, зокрема, викладеній у постанові від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19.

38.З викладеного вбачається ВС неодноразово викладав висновки про застосування положень ч.1 ст.39 КУзПБ щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. І викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції висновки не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду з огляду на таке.

39.Так, за змістом оскаржуваної постанови, залишаючи без змін ухвалу суду місцевого г/с про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги Кредитора підтверджуються документами, доданими до відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (Договором, платіжним дорученням №320828 від 17.12.2019 про перерахування Кредитором Боржнику грошових коштів у розмірі 5000000 грн). Водночас визнання Боржником заборгованості перед Кредитором у розмірі 5000000 грн свідчить про відсутність спору про право. А надані Боржником докази (бухгалтерська довідка №З/01-142/1 від 19.05.2021, довідка про основні засоби та їх залишкову вартість, баланс товариства на останню звітну дату - 31.03.2021) свідчать про неспроможність виконання Боржником грошових зобов`язань перед Кредитором та іншими кредиторами.

40.З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції вимог ч.1 ст.39 КУзПБ, оскільки дослідивши надані учасниками справи докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, зважаючи на встановлення обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання Боржника перед Кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також неможливості його задоволення до проведення підготовчого засідання.

41.При цьому Суд відхиляє твердження Скаржника про те, що відповідні грошові вимоги, які стали підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджені претензіями, відповідями на претензії, судовими рішеннями, адже вони суперечать висновкам ВС, зокрема викладеним у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, про відсутність у КУзПБ вимог щодо підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора відповідним судовим рішенням.

42.Також Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо відсутності належних та достатніх доказів неплатоспроможності Боржника, які по суті зводяться до переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду або були відхилені ними, оскільки у силу встановлених ст.300 ГПК України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43.Стосовно ж аргументів Скаржника про те, що суди належним чином не дослідили документи, які свідчать про реальний фінансовий стан Боржника, Суд зазначає, що у касаційній скарзі не наведено конкретних наявних у справі доказів, які не отримали правової оцінки судів першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

44.Водночас Суд звертає увагу, що відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.310 ГПК України недослідження судом зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу. Однак у цій справі підстава, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК України, на яку посилався Скаржник, не підтвердилась.

ПРО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ПРАВА ВИМОГИ ЗА КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ, НАБУТЕ ПО ДОГОВОРУ ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ ТА ПИТАННЯ СПОРУ ПРО ПРАВО

ПОСТАНОВА 20 грудня 2021 року, Справа №  911/3185/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102147561


У листопаді 2020 року ТОВ "ФК "Кантієро" звернулось до г/с із заявою про відкриття  справи про банкрутство ТОВ "Підприємство "Будконтракт" (далі-Боржник), обгрунтовуючи тим, що Боржник має невиконані боргові зобов’язання за кредитними договорами, права вимоги за якими набуті кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги. Боржник  доводив, що Кредитор не набув права вимоги за кредитними договорами, вважаючи що право вимоги досі належить Банку, і посилався на наявність між сторонами спору про право. За доводами Боржника не настала відкладальна обставина, що передбачена договором від 22.04.2020 про відступлення права вимоги (укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, сформованого 18.03.2020; у матеріалах справи відсутні докази (акти приймання-передачі) передачі від ПАТ "Банк "Київська Русь"  - ТОВ "ФК "Ю-Бейс", документів, що підтверджують право вимоги до боржника; не набувши права вимоги до боржника, ТОВ "ФК "Ю-Бейс" не могло відчужити його на користь ТОВ "ФК "Кантієро". Місцевий г/с ухвалою від 09.12.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 22.09.2021) провадження у справі відкрив, визнавши грошові вимоги, а доводи боржника про наявність спору про право у зв`язку з оспоренням в судовому порядку договору відступлення права вимоги від 06.05.2020, укладеного між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ТОВ "ФК "Кантієро" відхилено, оскільки відповідні дії були вчинені боржником лише після звернення кредитора до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Верховний Суд залишив касаційну скаргу Боржника без задоволення, вказавши, що доводи касаційної скарги по суті, зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності додаткової їх перевірки, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції; судами не встановлено обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви, що право вимоги Банку за кредитними договорами до боржника не було відступлено на користь ТОВ "ФК "Ю-Бейс", а надалі  на користь ТОВ "ФК "Кантієро", в тому числі і ненастання відкладальної обставини, що було передбачено договором про відступлення прав вимоги від 22.04.2020.


Короткі висновки:

Ø …належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Такий висновок викладений у постановах ВС від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012.

Ø Обставина не передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані із невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передачі новому кредитору таких документів не може свідчити про відсутність передачі права вимоги взагалі. Така правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 02.11.2021 у справі № 905/306/17.

Ø з метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ø За змістом ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Ø Згідно з ч. ч. 1, 3, 6 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються г/с у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Ø Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ø Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 ЦК України).

Ø Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ø Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ø З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Ø Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ø Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України  особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні ( відкладальна  обставина).

Ø При цьому ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Ø Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Такий висновок викладений у постановах ВС від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012.

Ø З огляду на встановлені у цій справі  обставини, касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "ФК "Кантієро" до ТОВ "Підприємство "Будконтракт".

Ø Як вбачається із матеріалів справи,  судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви, що право вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" за вищевказаними кредитними договорами до боржника не було відступлено на користь ТОВ "ФК "Ю-Бейс", а надалі  на користь ТОВ "ФК "Кантієро", в тому числі і ненастання відкладальної обставини, що було передбачено договором про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 ….

Ø Заявник касаційної скарги посилається на те, що ТОВ "ФК "Кантієро" не набуло прав кредитора за кредитними договорами …, оскільки у матеріалах справи відсутні докази (акти приймання-передачі) передачі від ПАТ "Банк "Київська Русь"  - ТОВ "ФК "Ю-Бейс", документів, що підтверджують право вимоги до боржника. Аналогічно відсутні докази передачі відповідних документів і від ТОВ "ФК "Ю-Бейс" - ТОВ "ФК "Кантієро".

Ø Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Ø Передача таких документів має на меті перевірку існування у кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Ø Обставина не передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані із невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передачі новому кредитору таких документів не може свідчити про відсутність передачі права вимоги взагалі. Така правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 02.11.2021 у справі № 905/306/17.

Ø Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність непогашеної заборгованості боржника за кредитними договорами від 14.02.2008 …, від 25.09.2012 … та її обсяг встановлені судовими рішеннями у справах № 911/3217/15 та №911/3484/15.


Ø …доводи касаційної скарги про відсутність безспірних вимог ініціюючого кредитора  до боржника в силу того, що між ініціюючим кредитором та боржником існує спір про право підлягають відхиленню з огляду на таке.

Ø Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ  визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Ø Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Ø Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Ø Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями ст. 36 КУзПБ.

Ø При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

Ø Згідно з приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ø Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Ø У постанові ВС від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без заперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Ø Тобто, з метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Враховуючи, що оспорення боржником вимог ТОВ "ФК "Кантієро" відбулось лише після звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та фактично напередодні проведення підготовчого засідання, необґрунтованими є доводи ТОВ "Підприємство "Будконтракт" про наявність між сторонами спору про право.


Ø Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків, що викладені у постановах КГС ВС від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, колегія суддів враховує таке.

Ø Об`єднана палата КГС ВС в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Ø При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові ВП ВС від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постанові ВП ВС від 19.06.2018 у справі №922/2383/16.

Ø Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків ВС щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій ВС зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Ø Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи заявника касаційної скарги про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних ТОВ "Підприємство "Будконтракт" постановах Верховного Суду, оскільки встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.