ПОСТАНОВА 09 червня 2022 року, cправа № 908/1324/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/104747550
АТ "Чернігівобленерго" (далі -
Кредитор) звернулось до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" (далі - Боржник); вимоги
Кредитора обґрунтовані невиконанням Боржником зобов`язань за договором
поворотної фінансової допомоги від 17.12.2019 щодо повернення грошових коштів у
розмірі 5000000,00 грн у встановлений строк. Боржник у відзиві на зазначену
заяву зазначив про наявність відповідної заборгованості та неспроможність
виконати грошові зобов`язання, строк яких настав. Місцевий г/с ухвалою від
31.05.2021, яка залишена без змін апеляційним г\с (постанова від 09.11.2021), провадження у справі відкрив та грошові вимоги ініціюючого Кредитора
визнав в заявленій сумі. Судові рішення мотивовані тим, що при зверненні до
суду Кредитор довів належними та допустимими доказами відсутність спору між ним
і Боржником щодо заявлених вимог, так як Боржник визнав борг та наявність
ознак неплатоспроможності Боржника як підстави для відкриття провадження у
справі про банкрутство Боржника; вимоги Кредитора підтверджені документами
(договором, платіжним дорученням про перерахування Кредитором Боржнику грошових
коштів у розмірі 5 млн грн), а про неспроможність Боржника погасити борг перед
ініціюючим кредитором та іншими кредиторами свідчать надані Боржником докази (бухгалтерська
довідка від 19.05.2021, довідка про основні засоби та їх залишкову вартість,
баланс товариства на останню звітну дату - 31.03.2021). Верховний Суд залишив
судові рішення нижчих судів без змін, вказав, що дослідивши надані учасниками
справи докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених
КУзПБ підстав
для відмови у відкритті справи про банкрутство, зважаючи на встановлення
обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання Боржника перед
Кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також неможливості його
задоволення до проведення підготовчого засідання.
Позиція Верховного Суду
23. Статтею 1 КУзПБ визначено,
що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання
встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через
застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
24.При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити
кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину
(договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До
грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів
(обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне
пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок
неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму
(оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу
грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків,
зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове
державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка
(штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до
господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння
шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди,
зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що
виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі
розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума
кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник,
визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір
грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої
заяви.
25.Отже, законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких
виникають грошові зобов`язання боржника перед кредиторами. Такими
підставами можуть бути укладені боржником договори (правочини), грошові
зобов`язання зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), страхових
внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
зобов`язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за
договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, та які мають бути
виражені у грошових одиницях. Водночас для відкриття справи про банкрутство
не вимагається підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора до
боржника за судовим рішенням про стягнення боргу.
26.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою
кредитора визначений ст.39 КУзПБ.
27.Згідно з ч.1-3 ст.39
КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника,
а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про
банкрутство здійснюються г/с у підготовчому засіданні, яке проводиться в
порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні г/с розглядає
подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість
заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо
провадження у справі відкривається за заявою кредитора, г/с перевіряє
можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник
може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити
заборгованість.
28.За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі
та відзиву боржника г/с постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі;
відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, г/с відмовляє у відкритті
провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про
право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги
кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого
засідання суду (ч. ч. 5, 6 ст. 39
КУзПБ).
29.Отже, завданням підготовчого засідання г/с при розгляді заяви про
відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості
вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю
"грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;
встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення
таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
30.Відсутність спору про право, в розрізі
процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо
сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення
зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку
виконання зобов`язання тощо.
31.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву
боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного
державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та
загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову
боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
32.Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема,
викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.
33.Разом з тим використання формального підходу при розгляді
заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без
надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав
виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення
розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання
судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до
боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про
банкрутство.
34.Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з
обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про
банкрутство.
35.Для унеможливлення загрози визнання
судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати
заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін
у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення
грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту
виникнення.
36.У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство
щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських
вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля
забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових
вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових
вимог.
37.Наведене відповідає правовій позиції ВС, зокрема, викладеній у
постанові від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19.
38.З викладеного вбачається ВС неодноразово викладав висновки про
застосування положень ч.1 ст.39
КУзПБ щодо перевірки обґрунтованості вимог
заявника при
вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. І
викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції висновки не
суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду з огляду на таке.
39.Так, за змістом оскаржуваної постанови, залишаючи без змін ухвалу
суду місцевого г/с про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника,
суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги Кредитора підтверджуються
документами, доданими до відповідної заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство (Договором, платіжним дорученням №320828 від 17.12.2019 про
перерахування Кредитором Боржнику грошових коштів у розмірі 5000000 грн).
Водночас визнання Боржником заборгованості перед Кредитором у розмірі 5000000
грн свідчить про відсутність спору про право. А надані Боржником докази
(бухгалтерська довідка №З/01-142/1 від 19.05.2021, довідка про основні засоби
та їх залишкову вартість, баланс товариства на останню звітну дату -
31.03.2021) свідчать про неспроможність виконання Боржником грошових
зобов`язань перед Кредитором та іншими кредиторами.
40.З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для висновку про
порушення судом апеляційної інстанції вимог ч.1 ст.39 КУзПБ, оскільки дослідивши
надані учасниками справи докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про
відсутність передбачених КУзПБ підстав
для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, зважаючи на
встановлення обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання
Боржника перед Кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також
неможливості його задоволення до проведення підготовчого засідання.
41.При цьому Суд відхиляє твердження Скаржника про те, що відповідні
грошові вимоги, які стали підставою для відкриття провадження у справі про
банкрутство, не підтверджені претензіями, відповідями на претензії, судовими
рішеннями, адже вони суперечать висновкам ВС, зокрема викладеним у постанові
від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, про відсутність у КУзПБ вимог щодо
підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора відповідним судовим
рішенням.
42.Також Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо
відсутності належних та достатніх доказів неплатоспроможності Боржника, які по
суті зводяться до переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були
встановлені у рішенні або постанові суду або були відхилені ними, оскільки у
силу встановлених ст.300 ГПК України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має
права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або
додатково перевіряти докази.
43.Стосовно ж аргументів Скаржника про те,
що суди належним чином не дослідили документи, які свідчать про реальний
фінансовий стан Боржника,
Суд зазначає, що у касаційній скарзі не наведено конкретних наявних у справі
доказів, які не отримали правової оцінки судів першої та апеляційної інстанцій
при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
44.Водночас Суд звертає увагу, що відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.310 ГПК України недослідження
судом зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення та
направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість
заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.1,
2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу. Однак у цій
справі підстава, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК України, на яку посилався Скаржник, не підтвердилась.
Немає коментарів:
Дописати коментар