ПОСТАНОВА 01 грудня 2021 року, Справа № 910/2971/20 (910/1657/21), Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010205
У справі про банкрутство ТОВ
"Медінжиніринг" (далі-Боржник), у якій постановою від 20.07.2020
боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено
ліквідатором банкрута арбітражного керуючого, у лютому 2021 року ТОВ "ФК
"Паритет" (позивач) як кредитор, вимоги якого визнані г/с у справі
про банкрутство Боржника, звернувся до г/с із позовною заявою до ОСОБА_1 про
стягнення 602801,32 грн на користь боржника - ТОВ "Медінжиніринг".
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора
Товариства, отримала готівкою грошові кошти за договором купівлі-продажу транспортного
засобу від 23.04.2019, про що виписала квитанцію до прибуткового касового
ордеру і незаконно їх присвоїла (не внесла на банківський рахунок Товариства). Посилаючись
на норми глави 83 ЦК України, що регулюють кондикційні правовідносини, позивач просив
стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 602 801,32 грн. Місцевий г/с ухвалою від 26.05.2021
провадження у справі закрив, що мотивував
невідповідністю суб`єктивного складу сторін у даній справі визначеним ч.2 ст.7
КУзПБ випадкам щодо підсудності майнових спорів
г/с, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки позивачем
пред`явлено майнову позовну вимогу безпосередньо до ОСОБА_1 , а не до Боржника,
який перебуває в процедурі банкрутства. Апеляційний
г/с постановою від 14.09.2021 ухвалу місцевого г/с скасував, справу направив
до місцевого г/с для продовження
розгляду, вказавши, що даний спір підлягає розгляду г/с, в провадженні якого
перебуває права про банкрутство боржника, оскільки позов був поданий кредитором
як особою, інтереси якої охороняються законом шляхом правомірного очікування на
повне погашення визнаних судом вимог за рахунок ліквідаційної маси
боржника-банкрута, до якої мають бути включені всі майнові активи боржника, в
тому числі і ті, що перебувають у іншої особи - відповідача за заявленим
позовом. Верховний Суд скасував
постанову апеляційного г/с та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції, зауваживши
на помилковості висновків апеляційного суду, що визначальним є саме зміст
заявленої вимоги, що становить предмет спору та який обов`язково має бути
пов`язаний із майном (рухоме, нерухоме, грошові кошти, майнові права, майнові
та немайнові права інтелектуальної власності тощо), належного боржнику на
відповідних правових підставах, і вказав, що апеляційний г/с не врахував
суб`єктний склад сторін спору, що розглядається.
Короткі висновки:
Ø в межах справи про банкрутства
розглядаються будь-які спори, як правило із майновими вимогами боржника
(як позивача) до будь-якої особи-відповідача (юридичної або фізичної
особи), так і будь-якої особи до боржника (як відповідача)
Ø до критеріїв визначення, чи підлягає
розгляду у межах справи про банкрутство спір, відносяться, зокрема, умови
належного суб`єктного складу учасників процесу, предмета спору та
характеру спірних правовідносин.
Ø Похідний інтерес кредитора у стягненні
коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися і в межах процедур
банкрутства боржника. Так, … відповідно до ч.1 ст.61 КУзПБ ліквідатор … заявляє
до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості,
продає майно банкрута.
Ø кредитори банкрута, які не мають власної
вимоги до третіх осіб, не наділені повноваженнями звертатися з самостійним
позовом до третіх осіб, які мають заборгованість перед банкрутом (у
тому числі щодо відшкодування завданих банкруту збитків), про
стягнення заборгованості на користь банкрута.
Позиція Верховного Суду
Ø
Згідно
з ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим
Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Ø
Відповідно
до ч.1 ст.7 КУзПБ спори,
стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами,
передбаченими ГПК України, з урахуванням
особливостей, визначених цією статтею.
Ø
В ч.2
ст.7 КУзПБ закріплено,
що г/с, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї
справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними
вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними
результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів,
укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або
відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати;
спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо
інших вимог до боржника. Господарський суд, у провадженні якого
перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові
спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та
щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про
визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про
повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості
відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на
роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до
боржника.
Ø
Склад
учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Ø
Господарський
суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами
розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ø
Наведена
норма кореспондується з положеннями п.8 ч.1 ст.20 ГПК України згідно якого г/с
розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням
господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї
статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про
банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого
відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про
визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником;
стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб
боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових
зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК
України, а також спорів про визнання недійсними
правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень,
визначених Податковим кодексом України.
Ø
ВП ВС
неодноразово звертала увагу на те, що розгляд усіх майнових спорів,
стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і
виключно г/с, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах
цієї справи (постанови від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у
справі №918/335/17, постановах ВС від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від
06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
Ø
Тобто,
до критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство
спір, відносяться, зокрема, умови належного суб`єктного складу учасників
процесу, предмета спору та характеру спірних правовідносин.
Ø
Таке
розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого
позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і
підстави позову, розглядаються та вирішуються г/с із застосуванням усього
інструментарію позовного провадження.
Ø
Апеляційний
господарський суд на підставі аналізу ч.2 ст.7
КУзПБ дійшов вірного висновку, що в межах справи
про банкрутства розглядаються будь-які спори, як правило із майновими
вимогами боржника (як позивача) до будь-якої особи-відповідача
(юридичної або фізичної особи), так і будь-якої особи до боржника (як
відповідача).
Ø
Встановивши,
що даний спір за позовом кредитора з приводу витребування
майна (грошових коштів) належного боржнику, хоч і заявлений до
відповідача - фізичної особи, втім підлягає розгляду г/с, в
провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки заявлений
кредитором як особою, інтереси якої охороняються законом шляхом правомірного
очікування на повне погашення визнаних судом вимог за рахунок ліквідаційної
маси боржника-банкрута, до якої мають бути включені всі майнові активи
боржника, в тому числі і ті, що перебувають у іншої особи - відповідача за
заявленим позовом.
Ø
Вказаний
висновок апеляційним судом свідчить про не врахування суб`єктного складу сторін
спору, що розглядається, та предмету позову, а саме, що в даному конкретному
випадку позов з майновими вимогами в інтересах боржника (стягнення коштів на
користь боржника на підставі ст.1212
ЦК України) подано кредитором боржника
безпосередньо до фізичної особи ОСОБА_1, колишнього керівника Товариства.
Ø
Колегія
суддів ВС зауважує на помилковості висновків апеляційного суду, що
визначальним є саме зміст заявленої вимоги, що становить предмет спору та
який обов`язково має бути пов`язаний із майном (рухоме, нерухоме, грошові
кошти, майнові права, майнові та немайнові права інтелектуальної власності
тощо), належного боржнику на відповідних правових підставах.
Ø
Похідний
інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може
реалізовуватися і в межах процедур банкрутства боржника. Так, відповідно до ч.1
ст.61 КУзПБ ліквідатор
з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління)
банкрута, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном
банкрута, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум
дебіторської заборгованості, продає майно банкрута.
Ø
Частинами
2, 3 ст.61 КУзПБ встановлено,
що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор формує ліквідаційну масу,
має право, зокрема, заявляти до третіх осіб вимоги щодо повернення боржнику сум
дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та
повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; а також заявити вимоги
до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну
відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до
банкрутства.
Ø При цьому кредитори банкрута, які не
мають власної вимоги до третіх осіб, не наділені повноваженнями звертатися з
самостійним позовом до третіх осіб, які мають заборгованість перед
банкрутом (у тому числі щодо відшкодування завданих банкруту
збитків), про стягнення заборгованості на користь банкрута.
Ø
Відповідно
до абзаців 1, 3 ч.2 ст.61 КУзПБ з вимогами до третіх осіб звертається ліквідатор
боржника, стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси банкрута.
Ø
Натомість,
колегія суддів звертає на це увагу, що відповідно до ч.6 ст.61 КУзПБ дії
(бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до г/с учасниками справи про
банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Ø
Близький
за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного
Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Ø З урахуванням зазначеного, суд касаційної
інстанції погоджується з висновками місцевого г/с про те, що за суб`єктним
складом сторін та змістом пред`явлених позовних вимог даний конкретний
спір не підлягає розгляду в позовному провадженні в межах справи про
банкрутство ….
