ПОСТАНОВА 20 січня 2022 року, cправа № 925/698/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102736015
22.06.2016 ПАТ "Український
інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ
"Український інноваційний банк" звернулось до г/с з позовом до ПАТ
"ПМК", ТОВ "МК"Волошкове поле" та ПАТ "Юрія"
про стягнення на свою користь солідарно з ПАТ "ПМК" і ТОВ "МК "Волошкове
поле" та солідарно з ПАТ "ПМК" і ПАТ "Юрія"
заборгованості за кредитним договором від 05.02.2007 в сумі 39,5 млн. грн. Позов
мотивований посиланням на неналежне виконання ПАТ "ПМК" своїх
зобов`язань за Кредитним договором, забезпечених порукою ТОВ "МК "Волошкове поле" згідно з договором поруки
№1 від 01.08.2013 та ПАТ "Юрія" згідно з договором поруки №2 від
01.08.2013. Місцевий г/с Ухвалою від 04.06.2021 провадження у справі
закрив, мотивував наявністю підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.175 і п.3 ч.1
ст.231 ГПК України, оскільки г/с своїм рішенням у справі №915/715/16 про
банкрутство ПАТ "ПМК" фактично задовольнив вимоги ПАТ
"Український інноваційний банк" до ПАТ "ПМК" шляхом
внесення цих вимог до реєстру вимог кредиторів за зобов`язаннями за Кредитним
договором, що є предметом розгляду у справі №925/698/16; місцевий г/с дійшов
висновку про наявність рішення суду, яке набрало законної сили, у справі
№915/715/16 між тими ж сторонами (ПАТ "Український інноваційний банк"
і ПАТ "ПМК") про той самий предмет (стягнення боргу) і з тих самих
підстав (заборгованість за Кредитним договором). Апеляційний г/с Постановою
від 19.10.2021 ухвалу суду першої інстанції скасував, матеріали справи повернув
до місцевого г/с для продовження розгляду, мотивував тим, що рішення у справі
№915/715/16 не є тотожним позову в справі №925/698/16, оскільки їх сторони,
предмет та підстави не збігаються. Верховний Суд залишив постанову
апеляційного г/с без змін, вказавши, що погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції про помилкове закриття провадження у справі із посиланням
на положення п.2 ч.1 ст.175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки сторони,
предмет та підстави заяв у цій справі та у справі №915/715/16 не співпадають
P.S. У справі №915/715/16 про банкрутство ПАТ "ПМК, провадження у
якій було порушено 12.07.2016, г/с
розглянув заяву ПАТ "Український інноваційний банк" про грошові
вимоги та ухвалою від 04.04.2017 залишив її без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України (у
редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки вона була підписана особою, яка не
мала права її підписувати, у подальшому ухвалою від 04.04.2017 у цій же справі затвердив
реєстр вимог кредиторів та відповідно до ч.8 ст. 23 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" окремо вніс до реєстру вимог
кредиторів боржника вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" у сумі
58,4 млн. грн, які забезпечені заставою майна боржника).
Позиція Верховного Суду
31.Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду
господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням
після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує
неможливість судового розгляду справи.
32.Відповідно до п.3 ч.1 ст.231
ГПК України г/с закриває провадження у
справі, зокрема, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у
відкритті провадження у справі відповідно до п.2, 4, 5 ч.1 ст.175
цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною
другою статті 175 цього Кодексу.
33.Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК
України суддя відмовляє у відкритті
провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи
ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про
той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав
законної сили за тими самими вимогами.
34.Зазначені правові норми є відображенням принципу юридичної
визначеності як одного із основоположних аспектів верховенства права, який
полягає у тому, що у разі ухвалення судом остаточного рішення у справі таке
рішення не може бути піддано сумніву.
35.Передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст.175 ГПК України та, як
наслідок, застосування п.3 ч.1 ст.231 цього Кодексу є наявність двох справ із тотожним суб`єктним
складом, предметом та підставами.
36.При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність
одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до
суду з позовною заявою. Зокрема, аналогічного висновку дійшов ВС у
постанові від 24.03.2021 у справі №910/20057/16, на яку посилається Скаржник у
касаційній скарзі.
37.Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача
до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення і яка
опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підставою
позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та
охоронюваного законом інтересу.
38.У справі, що розглядається, ПАТ "Український інноваційний
банк" в особі Уповноваженої особи Фонду, звертаючись із позовною заявою …,
визначив предметом позову стягнення солідарно з ПАТ "ПМК" і ТОВ
"МК "Волошкове
поле" та солідарно з ПАТ "ПМК" і ПАТ "Юрія" заборгованості
за Кредитним договором у загальній сумі 39562812,41 грн. Підставами позову
позивач визначив невиконання відповідачами зобов`язань за Кредитним договором
та, відповідно, Договором поруки №1 і Договором поруки №2. У подальшому ухвалою
Господарського суду Черкаської області від 06.10.2017 провадження у справі в
частині позовних вимог до ПАТ "ПМК" припинено, а позов у частині
позовних вимог до ТОВ "МК "Волошкове
поле" залишено без розгляду.
39.При ухваленні оскаржуваної ухвали про закриття провадження у цій
справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 231 ГПК України з урахуванням пункту 2 частини
1 статті 175 цього Кодексу, суд першої інстанції послався на судове
рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/715/16 (без
наведення його дати), яким, на думку місцевого господарського суду, фактично
задоволені вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ
"ПМК" шляхом внесення цих вимог до реєстру вимог кредиторів за
зобов`язаннями, зокрема, за Кредитним договором.
40.Так, ухвалою г/с… від 04.04.2017 у справі №915/715/16, зокрема,
внесено окремо до реєстру вимог кредиторів боржника ПАТ "ПМК" вимоги
ПАТ "Український інноваційний банк" у сумі 58401723,40 грн, які
забезпечені заставою майна боржника, зобов`язано розпорядника майна внести
окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке забезпечує
вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" та є предметом застави
згідно з даними, зазначеними у договорах: …
41.Зазначена ухвала постановлена на підставі ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом", згідно з
якою (у відповідній редакції) вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником
або г/с, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розпорядник
майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені
заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно
з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно
боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
42.З викладеного вбачається, що ухвала г/с … від 04.04.2017 у справі
№915/715/16 за своїм змістом не є судовим рішенням між тими самими сторонами,
про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі, яка розглядається.
Зокрема, на відміну від цієї справи, ПрАТ "Юрія" не є стороною
(учасником) справи №915/715/16, і в зазначеній справі Господарський суд
Миколаївської області не вирішував спір щодо стягнення заборгованості за
Кредитним договором з ПрАТ "Юрія" як поручителя за Договором поруки
№2 солідарно з ПАТ "ПМК".
43.Отже, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про
помилкове закриття провадження у справі із посиланням на положення п.2 ч.1 ст.175,
п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки сторони, предмет та підстави заяв у цій
справі та у справі №915/715/16 не співпадають.
44.При цьому Суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають
змісту встановлених під час розгляду справи обставин, твердження скаржника про
тотожність сторін, предмету доказування та підстав позову у позовному
провадження №925/698/16 та у справі про банкрутство №915/715/16.
45.Також Суд не вбачає підстав для висновку про невідповідність
висновків суду апеляційної інстанції висновкам ВС, наведеним у постанові від
24.03.2021 у справі №910/20057/16, щодо застосування зазначених норм
процесуального права.
46.Крім того, зважаючи на межі касаційного перегляду справи, Суд
відхиляє посилання скаржника на висновки ВС, викладені у постанові від
17.02.2020 у справі №924/502/19, щодо припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України. Наведені
доводи Скаржника стосуються вирішення спору в цій справі по суті заявлених
позовних вимог, тоді як оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції закрито
провадження без вирішення такого спору. Тобто ані зазначеною ухвалою, ані
ухваленою за наслідками її перегляду постановою суду апеляційної інстанції не
вирішувались питання, зокрема, щодо наявності чи відсутності правових підстав
для стягнення заборгованості з ПрАТ "Юрія", застосування наслідків
настання обставин, передбачених ст.559 ЦК України (в разі їх наявності) тощо.
