Банкрутство (юрособи): Питання відкриття справи

Показ дописів із міткою Питання відкриття справи. Показати всі дописи

ДОГОВІР ПОСТАВКИ І АГРАРНІ РОЗПИСКИ. ЧИ Є ПІДСТАВИ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО ЧЕРЕЗ БОРГ ЗА АГРАРНИМИ РОЗПИСКАМИ ЯКЩО Є ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (СПІР) ПРО БОРГ ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ, НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЯКОГО ВИДАВАЛИСЯ РОЗПИСКИ?

ПОСТАНОВА 25.06.2024, CПРАВА № 918/1280/23, ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, В.В. Білоуса, Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/120149948

19.11.2019 ТОВ "Суффле Агро Україна" (кредитор) та ПП "Арго-Експрес-Сервіс" (боржник) уклали договір поставки, на забезпечення виконання зобов’язань за яким боржник надав кредитору дві Фінансові аграрні розписки на загальну суму понад 60 млн грн і передав в заставу майбутній врожай цукрового буряка. Внаслідок проведених розрахунків, судових рішень та часткового прощення боргу, заборгованість за розписками зменшилась. Кредитор у жовтні 2023 року звернувся до суду з позовом про стягнення з Боржника 161 млн грн заборгованості за договором поставки, з яких 18 млн грн – основний борг, а решта – інфляційні, відсотки річних, пеня та штраф, а в грудні 2023 року подав Боржника на банкрутство на підставі того, що боржник має невиконані гршові зобовязання за аграрними розписками та викристав предмет застави (урожай) для власного виробництва без згоди кредитора, внаслідок чого предмет застави перестав існувати. Місцевий г/с (ухвала від 12.02.2024) у відкритті справи про банкрутство відмовив, дійшов висновку про наявність спору про право. Апеляційний г/с (постанова від 26.03.2024) ухвалу місцевого г/с скасував, вказав, що наявність спору по договору поставки не є підставою для відмови у відкритті справи про банкрутство, оскільки є борг по аграрним розпискам, за якими боржник визнає борг і що аграрна розписка не є тотожною договору поставки та не є додатком до такого договору. Верховний Суд залишив постанову апеляційного г/с без змін, вказавши на правильність висновку про відсутність спору про право, оскільки, в силу правового регулювання Закону України "Про аграрні розписки", наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття справи про банкрутство є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

Короткі висновки:

38.3.Аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

38.4.Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника.

38.5. … аграрна розписка … має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

38.7. …, товарна аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов`язання боржника здійснити поставку саме узгодженої с/г продукції, якість, кількість, місце та строк поставки, якої визначаються сторонами саме в аграрних розписках, порядок видачі якої унормовано, зокрема, ст.9 Закону України "Про аграрні розписки", а виконання за нею має відповідати вимогам ст.12 Закону України "Про аграрні розписки".

38.8. …, сама по собі відсутність напису "Виконано", при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Відповідно до ч.2 та 3 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

31. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

31.1. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

31.2. Отже, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

32. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами ст.34 КУзПБ, а порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

33. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

34.Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;

встановлення наявності/відсутності спору про право;

встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

35.З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова ВС від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

36. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова ВC від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова ВC від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

36.1.Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому ст.74, 76-77 ГПК України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

37.Верховний Суд враховує, що відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки" (далі - Закон).

38.Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону аграрні розписки використовуються в операціях із сільськогосподарською продукцією.

38.1.Згідно зі статтею 5 Закону фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

38.2.Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

38.3.Аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

38.5.При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

38.6.Відповідно до ст.9 Закону України "Про аграрні розписки" аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції. Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

38.7. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Отже, товарна аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов`язання боржника здійснити поставку саме узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки, якої визначаються сторонами саме в аграрних розписках, порядок видачі якої унормовано, зокрема, ст.9 Закону України "Про аграрні розписки", а виконання за нею має відповідати вимогам ст.12 Закону України "Про аграрні розписки".

38.8. Приписами статті 13 Закону України "Про аграрні розписки" унормовано, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

Отже, сама по собі відсутність напису "Виконано", при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника.

38.9. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки (ч.2 ст.13 Закону України "Про аграрні розписки").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 12.12.2023 у справі № 922/2154/22, від 10.08.2023 у справі № 918/246/23 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу у цій справі.

Щодо суті касаційної скарги

…

40.2. Враховуючи … обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками зазначених судів про те, що грошові зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором виникли на двох різних підставах: частина зобов`язань за Договором поставки № 1300030793 від 19.11.2019, а частина за Фінансовими аграрними розписками № 13 та № 14 (безумовне грошове зобов`язання).

41. Колегія суддів враховує, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність на Фінансових аграрних розписках № 13 та № 14 від 19.03.2021 написів "Виконано", докази виконання фінансових аграрних розписок боржником матеріали справи також не містять.

42. Відтак, враховуючи викладене вище та встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" має безумовне грошове зобов`язання перед ТОВ "Суффле Агро Україна" в розмірі 17 млн.грн. - основного боргу, вимоги ініціюючого кредитора в цій частині (за аграрними розписками № 13 та № 14) є безспірними.

43. При цьому, судами встановлено відмову ініціюючого кредитора від забезпечення цих вимог, тобто вимоги в цій частині не лише безспірні, але і не забезпечені.

44. Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на наявність у цій справі спору про право, з огляду на таке.

44.1. Щодо поняття "спір про право" в розумінні ч.6 ст.39 КУзПБ колегія суддів звертається до правової позиції ВС, викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21.

44.2.Спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

44.3.Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

44.4.Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

44.5.Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

44.6.Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

44.7.Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.

44.8. Аналогічна правова позиція висловлена ВС, зокрема, у постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі № 902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21.

44.9. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

45. На переконання представника ПП "Агро-Експрес-Сервіс", звернення ініціюючого кредитора із позовом у справі № 918/1038/23 свідчить про наявність спору про право у цій справі.

46. Разом з тим, оцінюючи доводи скаржника щодо наявності спору про право, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність спору про право, оскільки, в силу прямо встановленого правового регулювання Закону України "Про аграрні розписки", наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

46.1. Колегія суддів звертає увагу на приписи статті 13 Закону "Про аграрні розписки", відповідно до яких наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

46.2. Отже, сама по собі відсутність напису "Виконано", при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 922/2154/22, від 10.08.2023 у справі № 918/246/23 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу у цій справі.

47. Враховуючи викладене вище, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Агро-Експрес-Сервіс".

47.1. При цьому, звернення ТОВ "Суффле Агро Україна" до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Агро-Експрес-Сервіс" за наявності вже відкритого провадження за позовом про стягнення заборгованості з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не є порушенням принципу процесуальної економії, оскільки за змістом ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

47.2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

47.3. Тобто, подальший розгляд справи № 918/1038/23 залежить від провадження у справі про банкрутство, а суд, в межах наданих йому процесуальним законом повноважень та наявної у нього дискреції, здійснить відповідну оцінку позовних вимог в контексті підстав, обставин їх виникнення та обґрунтованості.

48. Посилання скаржника на неврахування апеляційним господарським судом правових позиції, викладених у постановах ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, постанові від 03.03.2020 у справі № 910/16413/19, колегія суддів також вважає безпідставними з огляду на інше обґрунтування у зазначених справах правових підстав виникнення кредиторської заборгованості (у зазначених справах кредиторська заборгованість не обґрунтовувалася наявністю зобов`язань за фінансовими аграрними розписками) у боржника перед ініціюючим кредитором.

48.1. При цьому, висновки апеляційного господарського суду та застосування ним ст.34, 39 КУзПБ у цій справі не суперечать правовим позиціям, викладеним у зазначених скаржником справах.

49. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційної інстанції та за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.

ПИТАННЯ: ЧИ Є СПІР ПРО ПЕНЮ, ІНФЛЯЦІЙНІ ТА ВІДСОТКИ РІЧНИХ СПОРОМ ПРО ПРАВО В РОЗУМІННІ СТАТТІ 39 КУзПБ?

ПОСТАНОВА 21 лютого 2023 року, cправа № 910/15533/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/109345443

09.11.2020 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі сервіс" та визнано грошові вимоги ТОВ "Глобал енерджі" у розмірі 1 356 343,59 грн. Відкриття справи було оскаржено до апеляційного г/с. В апеляційній скарзі Щербаха Р.С. (уповноважена особа учасників боржника) серед іншого посилався на не дослідження місцевим г/с обставин, що свідчать про наявність спору про право з огляду на заявлення ініціюючим кредитором окрім суми основного боргу договірної пені, а також і нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України відсотків річних та інфляційних, які не визнаються боржником. Апеляційний г/с Постановою від 15.11.2022 апеляційну скаргу залишив без задоволення. Касаційну скаргу подав представник працівників боржника Старіков Ю. С., просив скасувати постанову апеляційного г/с. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що аргументи апеляційної скарги Щербахи Р.С. в частині спірності суми боргу є необґрунтованими, оскільки суперечать дійсним обставинам справи. Старіков Ю.С. був обізнаний про відкрите провадження у справі та мав об`єктивну можливість вжити заходи, щоб слідувати за рухом даної справи, зокрема, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до ЄДРСР або засобами телефонного або електронного зв`язку з апеляційним судом відповідно Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у апеляційному г/с.

Короткі висновки:

43. … Пеня та нарахування згідно ст.625 ЦК України не є основним боргом перед ініціюючим кредитором, а відтак їх заявлення та незгода боржника з їх розміром не може свідчити про наявність між сторонами спору про право в розумінні ст.39 КУзПБ.

Позиція Верховного Суду

20. Умови, порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

21. Банкрутство юридичних осіб (підстави, умови, порядок, особливості) регламентовано положеннями книги третьої цього Кодексу, положення розділу І якої містять норми щодо провадження у справі про банкрутство юридичної особи, зокрема підстави та порядок відкриття провадження у справі.

22.Положення статті першої КУзПБ визначають, що неплатоспроможність -неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

23. Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

24. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.

25. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст.39 КУзПБ.

26. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються г/с у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.ч.1-5 ст. 39 КУзПБ).

…

41. Суд апеляційної інстанції у постанові від 15.11.2022, досліджуючи аргументи апеляційної скарги Щербахи Р.С. (уповноваженої особи учасників боржника) встановив, що при розгляді апеляційної скарги Старікова Ю.С. (представника працівників боржника) суд надав відповіді на доводи апеляційної скарги, які також покладені в основу апеляційної скарги Щербахи Р.С. (уповноваженої особи учасників боржника). Водночас нових доводів, які могли б свідчити про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали від 09.11.2020 апеляційна скарга Щербахи Р.С. не містить.

42. Крім того, відхиляючи нові доводи апеляційної скарги Щербахи Р.С. щодо наявності обставин, що свідчать про наявність спору про право між сторонами з огляду на заявлення ініціюючим кредитором при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство окрім суми основного боргу договірної пені, а також і нарахованих згідно з ч.2 ст.625 ЦК України відсотків річних та інфляційних, які не визнаються боржником, апеляційний суд зазначив, що у відзиві боржник не заперечував нараховані пеню, інфляційні та відсотки річних ані за розміром, ані за підставами виникнення, при цьому суд першої інстанції перевірив вказані нарахування як за розміром так і за суттю, визнавши їх заявлення кредитором обґрунтованим.

43. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що аргументи апеляційної скарги Щербахи Р.С. в зазначеній частині є необґрунтованими, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи. Пеня та нарахування згідно ст.625 ЦК України не є основним боргом перед ініціюючим кредитором, а відтак їх заявлення та незгода боржника з їх розміром не може свідчити про наявність між сторонами спору про право в розумінні ст.39 КУзПБ.

…

45. Одним із аргументів касаційної скарги Старікова Ю.С. зазначає те, що Північний апеляційний господарський суд не повідомив його, як учасника справи, про дату, час та місце судового засідання, яке відбулося 15.11.2022 щодо розгляду апеляційної скарги Щербахи Р.С. (уповноваженої особи учасників боржника).

…

56. Враховуючи встановлені судами обставини справи, Старіков Ю.С. був обізнаний про відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі Сервіс", відтак представник працівників боржника мав об`єктивну можливість вжити заходи, щоб слідувати за рухом даної справи, зокрема, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до ЄДРСР або засобами телефонного або електронного зв`язку з апеляційним судом відповідно Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у Північному апеляційному господарському суді.

ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ОБГРУНТОВАНОСТІ ВИМОГ ІНІЦІЮЮЧОГО КРЕДИТОРА (БОРГ ПО ЗАРПЛАТІ) ТА З’ЯСУВАННЯ СПОРУ ПРО ПРАВО

ПОСТАНОВА 23 грудня 2021 року, Справа № 904/6175/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102220116

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до г/с із заявою про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг"(далі-Боржник). Заява мотивована тим, що він з 09.02.2011 по 21.12.2020 був керівником Боржника із щомісячним окладом в розмірі 3000 доларів США, що виплачуються у гривні за курсом станом на день виплати, за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому періоді; наявна заборгованість із заробітної плати склала 6,8 млн грн. Місцевий г/с ухвалою від 09.07.2021,яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 27.10.2021) провадження у справі відкрив; визнаючи грошові вимоги суди послалися на те, що у відзиві боржник не заперечує факт укладення трудового договору та наявність заборгованості. Верховний Суд скасував судові рішення нижчих судів та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію відкриття справи, вказавши, що судами порушено норми процесуального права щодо повноти встановлення обставин та оцінки поданих доказів, а саме: не дослідили первинні документи, на яких ґрунтуються вимоги заявника та достеменно не встановили, що вони беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості. Також суди не дослідили та не встановили наявність обставин, що підтверджують відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття справи (відповідно до пояснень боржника, що були надані судам, ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, у зв`язку з чим він звернувся до г/с з відповідним позовом; крім того, відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень у судовому засіданні г/с 09.07.2021 від боржника були присутні декілька представників та директор, які по суті заперечували повноваження один одного на представництво інтересів боржника та викладали різні позиції щодо наявності/відсутності заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

54.Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 ГК України, стаття 166-17 КУпАП), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 КК України).

55.Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

56.Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

57.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст.39 КУзПБ.

58.Положення статті 1 КУзПБ визначають, що: - грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

59.Положення ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

60.Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

61.Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

62.Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

63.Методом встановлення таких фактів є дослідження г/c відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження ЄРСР, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

64.При цьому Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

65.У постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження".

66.У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.

67.Верховний Суд зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.

73.Верховний Суд зауважує, що важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

74.Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

75.Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

76.Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

77.Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

78.При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

79.Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

80.Верховний Суд вважає, що обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

81.Наведені обставини через призму судового контролю у цій категорії справ, не могли бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

82.Господарські суди попередніх інстанцій при визнанні вимог ініціюючого кредитора, який був з 09.02.2011 по 21.12.2020 керівником боржника, не дослідили первинні документи, на яких ґрунтуються вимоги заявника та достеменно не встановили, що вони беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості, який визначений ініціюючим кредитором. Також суди не дослідили та не встановили наявність обставин, що підтверджують відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

87.У зв`язку з викладеним, ВС погоджується з доводами касаційної скарги, що суди обох інстанцій застосували норму ст. 39 КУзПБ щодо наявності достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" без належного урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові КГС ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 та постанові КГС ВС від 03.09.2020 у справі №910/16413/19 про те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

88.У зв`язку з викладеним, аргументи ініціюючого кредитора у відзиві на касаційну скаргу про відсутність висловлених боржником заперечень чи незгоди щодо заявлених вимог, як і про існування будь-якого спору між кредитором і боржником, спростовуються вищенаведеними висновками Верховного Суду щодо особливої, порівняно із позовним провадженням, ролі господарського суду у справах про банкрутство, яка полягає у судовому контролі таких проваджень з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

98. …., Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального права щодо повноти встановлення обставин та оцінки поданих доказів при вирішенні заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг", а тому ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу № 904/6175/21 слід направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.

99. При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема щодо доцільності відкриття провадження у справі про банкрутство, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУСТВО. ПИТАННЯ ДОКАЗІВ ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ СТЯГНЕННЯ БОРГУ ТА ДОКАЗІВ ОЗНАК НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БОРЖНИКА

ПОСТАНОВА 03 червня 2020 року, Справа № 905/2030/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/89707066

Фабула справи.

За заявою ПП "Маріната" місцевий г/с ухвалою від 18.11.2019, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 04.02.2020) відкрив провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Геркулес», що мотивовано обґрунтованістю вимог кредитора та наявністю підстав для відкриття справи про банкрутство Боржника. Скаржники ("Райффайзен Банк Аваль" та Банк “Кредит Дніпро”) подали касаційні скарги, просили у відкритті справи про банкрутство відмовити. За доводами Скаржника-1 суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для відкриття справи, неправильно застосували ст.1, 34, 35, 39 КУзПБ , оскільки ініціюючим кредитором не подано будь-яких доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу. За доводами Скаржника-2 суди не врахували тих обставин, що при подачі заяви …ініціюючий кредитор мав долучити в якості доказів банківські виписки, відсутності яких суди не надали належної оцінки, як і не надали оцінки відсутності даних про обіг коштів по рахунках боржника, відсутності даних про дебіторську заборгованість (за доводами Скаржника – 2 при дослідженні зазначених доказів суди могли достеменно встановити ознаки неплатоспроможності Боржника). Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що при подачі заяви … не встановлено обов`язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу, як і обов’язку подавати банківські виписки в якості доказу наявності заборгованості боржника.

Короткі висновки:

23. …при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу.

27. …обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що узгоджується з приписами ст. 193 ГК України.

28. За таких обставин, …у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

29. … відсутність доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу не є свідченням неправильного застосування господарським судом положень ст. ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, а також не вказує про передчасність, при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

34. Відсутність документів і доказів, які не передбачені КУПБ у якості додатків до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є підставою для відмови у прийнятті і розгляді заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

41. Системний аналіз положень ст. ст. 34, 36, 39 КУПБ та ст. 13 ГПК України, дозволяє дійти до таких висновків:

- При відкритті провадження у справі про банкрутство господарський суд, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

- Положення КУПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

- Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУПБ).

- Відсутність відзиву боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутність підтвердження боржником спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість не перешкоджає провадженню у справі.

- Покладення на ініціюючого кредитора обов`язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов`язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін.

50.Подання до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розпорядником майна боржника аналізу фінансового стану боржника є обов`язком, який визначений п. 5 ч. 3 ст. 44 КУПБ, і дозволить суду встановити наявність чи відсутність обставин для закриття провадження у справі про банкрутство з підстав визначених п.8 ч.1ст.90 КУПБ.

Позиція Верховного Суду

18. Щодо доводів касаційної скарги …про те, що суди …неправильно застосували приписи ст. ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, оскільки ініціюючим кредитором не подано будь-яких доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу, а також про те, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли до висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до приписів ст.1 КУзПБ, серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

20. Положеннями ч. 3 ст. 39 КУПБ встановлено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

21. Частинами 1, 2 ст. 34 КУПБ встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:

…

22. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених ч.1 цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті (абз. 1 ч. 3 ст. 34 КУПБ).

23. З аналізу приписів ст. ст. 34, 39 КУПБ можна дійти до висновку, що при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу.

24. Слід зазначити, що Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула КУПБ).

25. Тобто можна констатувати, що метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених КУПБ, є саме задоволення вимог кредиторів.

26. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

27. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що узгоджується з приписами ст. 193 ГК України.

28. За таких обставин, можна дійти до висновку, що у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

29. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відсутність доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу не є свідченням неправильного застосування господарським судом положень ст. ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, а також не вказує про передчасність, при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

30. Наведені висновки є свідченням необґрунтованості доводів касаційної скарги …про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. ст.1, 34, 35, 39 КУзПБ, оскільки ініціюючим кредитором не подано будь-яких доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу, а також про те, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли до висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

…

33. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що положення КУПБ (ст.34) не передбачають обов`язку додавати до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство банківські виписки в якості доказу наявності заборгованості боржника.

35. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим аргумент касаційної скарги Скаржника 2 про те, що суди попередніх інстанцій не врахували тих обставин, що при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор мав долучити в якості доказів банківські виписки, оскільки вказаний аргумент спрямований на встановлення обов`язку ініціюючому кредитору подавати докази, які не передбачені КУПБ.

36. Обґрунтовуючи необхідність дослідження судами попередніх інстанцій банківських виписок, даних про обіг коштів по рахунках боржника, даних про дебіторську заборгованість, Скаржник 2 у касаційній скарзі зазначає, що при дослідженні зазначених доказів суди могли достеменно встановити ознаки неплатоспроможності боржника.

37. Як було зазначено раніше, відповідно до ч. 3 ст. 39 КУПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

38. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 36 КУПБ, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву. Крім відомостей, передбачених ГПК України, у відзиві боржника зазначаються:

…

39. Слід зазначити, що відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі (ч. 4 ст. 36 КУПБ).

41. Системний аналіз положень ст. ст. 34, 36, 39 КУПБ та ст. 13 ГПК України, дозволяє дійти до таких висновків:

- Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУПБ).

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання, строк яких настав, та погасити заборгованість перед заявником ….

43. За таких обставин, враховуючи встановлену фактичну обставину того, що боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання, строк яких настав, а також положення ст. ст. 34, 36, 39 КУПБ та ст. 13 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро", які викладені у підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови.

44. Окрім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає зазначити наступне.

45. Відповідно до приписів п. 5 ч. 3 ст. 44 КУПБ, розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.

46. З наведених приписів КУПБ можна дійти до висновку, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого саме розпорядником майна боржника аналізу передбаченого п. 5 ч. 3 ст. 44 КУПБ.

47. Відповідно до приписів п. 8 ч. 1 ст. 90 КУПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

48. При тому, слід зазначити, що провадження у справі про банкрутство може бути закрито, у випадку передбаченому п. 8 ч.1 ст. 90 КУПБ, - лише до визнання боржника банкрутом (ч. 2 ст. 90 КУПБ).

49. За таких обставин, у разі встановлення господарським судом, під час процедури розпорядження майном боржника того, що відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, провадження у справі підлягає закриттю.

50. Подання до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розпорядником майна боржника аналізу фінансового стану боржника є обов`язком, який визначений п. 5 ч. 3 ст. 44 КУПБ, і дозволить суду встановити наявність чи відсутність обставин для закриття провадження у справі про банкрутство з підстав визначених п.8 ч.1ст.90 КУПБ.