ПОСТАНОВА 17.06.2021, Справа № 916/1950/16, ВС у складі колегії суддів КГС: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903204
У справі про банкрутство Боржника, яка була
порушена 01.08.2016, а 11.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно
якого окремо як забезпечені внесені вимоги Банку в сумі 1,2 млрд грн., Банк після
введення в дію КУзПБ звернувся до г/с із заявою про внесення змін до реєстру
вимог кредиторів Боржника (з урахуванням уточнень від 25.02.2020), просив суд
зобов`язати розпорядника майна змінити реєстр вимог кредиторів та привести у
відповідність до КУзПБ, зокрема, змінити черговість задоволення вимог кредитора Банку
в сумі 1,2 млрд грн, з яких вимоги в сумі 2,7 тис. грн (судовий збір) віднести
до першої черги, вимоги в сумі 732,6 млн грн заборгованість за кредитним
договором і проценти до четвертої черги, вимоги в сумі 423,9 млн грн як
забезпечені та 45,7млн грн розмір неустойки за договором. Ухвалою місцевого
г/с від 14.07.2020 в задоволенні заяви Банку відмовлено, а постановою апеляційного
г/с від 26.01.2021 задоволено.
Скасовуючи ухвалу місцевого г/с апеляційний
суд виходив з того, що можливість внесення змін до реєстру вимог кредиторів
зазначено у Постановах ВС від 21.10.2019 у справі №911/2430/14, від 21.08.2018
у справі № 01/1494(14-01/1494), від 09.07.2020 у справі №916/177/17; також
можливим є внести зміни до реєстру вимог кредиторів з огляду на внесення
законодавцем змін до процедури включення забезпечених вимог до реєстру вимог
кредиторів із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ та розширенням права вибору заставного кредитора щодо відмови від забезпечення при визначенні черговості
задоволення його вимог. Верховний Суд скасував постанову апеляційного
суду, вказавши, що місцевий г/с всебічно, повно та об`єктивно розглянув у
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняв законне і
обґрунтоване рішення, яке суд апеляційної інстанції скасував помилково.
Короткі висновки:
56. …, ні норми Закону про банкрутство, ні норми КУзПБ не містять положень, а висновки ВС, зокрема в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17, та висновки ВП ВС Суду у постанові від 15.01.2020 у справі
№607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі, не містять правових позицій щодо перегляду судом вимог кредитора (забезпеченого кредитора) з внесенням відповідних змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема в частині черговості
задоволення вимог цього кредитора, визначеної як
в чинному та не скасованому рішенні суду, так і в реєстрі вимог кредиторів,
затвердженому чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
57. …зміни у спеціальному законодавстві не належать до жодних із
визначених як Законом про банкрутство, так і КУзПБ підстав для внесення змін до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості вимог кредитора/забезпеченого кредитора.
Позиція Верховного Суду
40. Правила заявлення кредитором у справі про банкрутство вимог, що
забезпечені заставою майна боржника, їх розгляд та визнання судом із внесенням
в реєстр вимог кредиторів зазнавали окремих або істотних змін, згідно зі
змінами у нормативному акті, що регулював правовідносини у справах про
банкрутство - Закон про банкрутство, що втратив чинність через введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ.
41. Частина 2 ст. 23 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013 передбачала, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство
лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від
забезпечення.
42. Частина 8 ст. 23 цієї редакції Закону визначала, що розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно
боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
43. Відповідно до ч.2 ст. 45 КУзПБ забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині
вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені
кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо
вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен
розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок
вимог вважається незабезпеченим.
44. Згідно з приписами ч.8 цієї статті КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити г/с про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна
боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з
даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно
боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
45. Порівнюючи наведені правила визначення вимог забезпеченого
кредитора, які зазнавали змін з розвитком законодавства про банкрутство, Суд
зазначає, що саме наведені норми КУзПБ (в останніх двох реченнях абзацу 3 ст. 45) стали новелою порівняно з передбаченими в Законі про банкрутство правилами визначення вимог забезпеченого кредитора, а також стали підставою для звернення Кредитора із заявою про зміну черговості його вимог у цій справі.
46. Звертаючись до порядку розгляду, визнання та включення до реєстру
вимог кредиторів вимог, що забезпечені заставою майна боржника, Суд зазначає про таке.
47.Чинним КУзПБ розмежовано порядок розгляду заяв з вимогами конкурсних або забезпечених кредиторів залежно від часу їх подання: заяви з вимогами, подані в межах строку, визначеного ч.1 ст. 45 КУзПБ, розглядаються у попередньому засіданні місцевого суду
(абзац 2 ч.6 ст. 45 КУзПБ); а вимоги конкурсних або забезпечених кредиторів,
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються
господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке
проводиться після попереднього засідання г/с (абзац 3 ч.6 ст. 45 КУзПБ).
48. Водночас абзацом 11 ч.2 ст. 25 Закону про банкрутство було передбачено чотири виняткові підстави для внесення змін до затвердженого г/с реєстру вимог кредиторів: 1) за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання в апеляційному порядку; 2) за наслідком перегляду ухвали попереднього засідання разом із постановою апеляційного суду
в касаційному порядку; 3) за результатами перегляду ухвали попереднього
засідання за нововиявленими обставинами; 4) внесення змін до ухвали до реєстру
внаслідок правонаступництва кредитора.
49. Частиною 1 ст. 43 КУзПБ передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство г/с за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
50. Частиною 3 ст. 47 цього Кодексу визначено, що ухвала г/с, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
51. Згідно з частиною 10 ст. 48 КУзПБ проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом
кредиторів рішень.
52. Водночас, законодавцем в абзацах 4, 5 ч.6 ст. 45 КУзПБ визначено, що прийнята за наслідком розгляду вимог конкурсних або забезпечених кредиторів поза межами попереднього судового засідання
ухвала місцевого суду про визнання чи відхилення (повністю або частково)
спірних кредиторських вимог є підставою для внесення відомостей про таких
кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
53. Отже, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ законодавець передбачив внесення судом змін до реєстру вимог кредиторів
боржника,
затвердженого ухвалою попереднього засідання суду під час розгляду вимог
конкурсних або забезпечених кредиторів, також на підставі ухвали г/с про
визнання вимог конкурсного та/або забезпеченого кредитора повністю (частково),
прийнятої у судовому засіданні після формування реєстру вимог кредиторів з
вимогами конкурсних кредиторів, які були визнані судом у попередньому
засіданні.
54. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного
Суду в питанні підстав та можливості внесення змін до раніше затвердженого
реєстру вимог кредиторів, викладеної в постанові від 09.07.2020 у справі №
916/177/17.
55. Суд звертає увагу, що формулюючи наведену правову позицію, ВС
узгодив її з висновками ВП ВС у постанові від 15.01.2020 у справі №
607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі.
56. Водночас, ні норми Закону про банкрутство, ні норми КУзПБ не містять положень, а висновки Верховного Суду, зокрема в постанові від 09.07.2020 у справі № 916/177/17, та висновки Великої Палати
Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц про
застосування норм КУзПБ у часі, не містять правових позицій щодо перегляду судом вимог кредитора (забезпеченого кредитора) з внесенням відповідних змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема в частині черговості
задоволення вимог цього кредитора, визначеної як в чинному та не скасованому рішенні
суду, так і в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих рішень
норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
57. Цього висновку Суд дійшов з огляду на те, що зміни у
спеціальному законодавстві не належать до жодних із визначених як Законом про банкрутство, так і КУзПБ підстав для внесення змін до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості вимог кредитора/забезпеченого кредитора.
58. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду
від 25.05.2021 у справі № Б8/065-12.
59. Дійшовши наведеного висновку, Суд погоджується з висновками суду
першої інстанції про те, що подальший розгляд справи, в розумінні норм Кодексу
не передбачає повторного перегляду попередніх судових рішень щодо визнання
грошових вимог кредиторів та їх черговості у відповідному реєстрі або їх зміну,
з тих підстав, що після ухвалення цих рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил визначення вимог забезпеченого кредитора.
60. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вважав за
необхідне відмовити Банку в задоволенні заяви про зобов`язання розпорядника
майна боржника змінити реєстр вимог кредиторів та приведення його у
відповідність до КУзПБ шляхом зміни черговості задоволення вимог кредитора.
61. Судом апеляційної інстанції вищенаведеного враховано не було, у
зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про
можливість внесення змін до реєстру вимог кредиторів в частині черговості
задоволення вимог кредитора, визначеної в реєстрі вимог кредиторів,
затвердженому чинним рішенням суду, з тих підстав, що після ухвалення цих
рішень норми спеціального закону у правовідносинах у справах про банкрутство зазнали змін щодо правил
визначення вимог забезпеченого кредитора та про задоволення вказаної заяви Банку.
62. З огляду на викладене, аргументи скаржника частково знайшли своє
підтвердження під час касаційного провадження.
