Банкрутство (юрособи): Солідарна відповідальність

Показ дописів із міткою Солідарна відповідальність. Показати всі дописи

СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА БОРЖНИКА У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

ПОСТАНОВА 10 грудня 2024 року, cправа №902/1157/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/123779728

У справі про банкрутство ПрАТ «Хмільниксільмаш», провадження у якій було відкрито 23.12.2021, ліквідатор Боржника 26.06.2024 подала до суду заяву про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника та бенефіціарного власника Боржника та стягнення з останнього на користь кредиторів непогашеної кредиторської заборгованості Боржника. Свою заяву ліквідатор обґрунтувала тим, що Відповідач не виконав обов’язку звернутися до суду для відкриття справи про банкрутство, хоча ознаки неплатоспроможності (борги перед трьома кредиторами) виникли ще у 2015 році та не були погашені станом на 2018 рік; діючи як керівник, він укладав договори, що завдавали шкоди підприємству — як із підконтрольною фірмою, так і з самим собою; знаючи про фінансові проблеми Боржника свідомо нарощував його кредиторську заборгованість. Місцевий г/с 22.07.2024 у задоволенні заяви ліквідатора відмовив. Апеляційний г/с постановою від 14.10.2024 ухвалив нове рішення, яким повністю задовольнив заяву ліквідатора. Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував та змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції своєї постанови та роз'яснивши, що солідарна відповідальність керівника за несвоєчасне подання заяви про банкрутство є відповідальністю за завдані збитки, а тому ліквідатор, звертаючись із такою вимогою, повинен не просто просити покласти відповідальність, а й чітко визначити та обґрунтувати конкретний розмір цих збитків, що в цій справі ліквідатор не зробила (заява ліквідатора не містила конкретної суми до стягнення).

Короткі висновки:

❶ Солідарна відповідальність керівника боржника, передбачена ч. 6 ст. 34 КУзПБ, має деліктну природу. Це відповідальність за завдану майнову шкоду (збитки) – пункт 8.3.

❷ Тлумачення положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ полягає в такому:

–порушення обов'язку своєчасно звернутися до суду є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника – пункт 8.4;

–позивачем за такою вимогою може бути як кредитор, так і боржник (в особі ліквідатора)– пункт 8.4

–стягнені кошти включаються до ліквідаційної маси боржника і розподіляються між кредиторами в порядку встановленої черговості – пункт 8.4.

❸ Одним із елементів для застосування такої відповідальності є розмір збитків, завданих боржнику та його кредиторам внаслідок порушення керівником місячного строку для звернення із заявою про банкрутство. – пункт 8.5

8.Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо передумов для покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство

8.2.За приписами абзацу 1 ч.6 ст.34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 ч.6 цієї статті КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

8.3.Щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство Суд зазначає, що цей вид відповідальності має деліктну природу, що узгоджується із ч.1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А тому положення ч.6 ст.34 КУзПБ з урахуванням ст.22 ЦК України та mutatis mutandis висновків ВП ВС, викладених в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80) слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої ВС у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство КГС в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19).

8.4.Тлумачення положень ч.6 ст.34 КУзПБ полягає в такому:

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 (пункт 42).

8.5.Тож визначене нормами ч.6 ст.34 КУзПБ правопорушення має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Одним із таких елементів є розмір солідарної відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного ч.6 ст.34 КУзПБ місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

8.6.Отже, звернення до суду із вимогами про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Без зазначення в заяві про покладення солідарної відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності відповідної суми, звернення із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

8.7.Між тим суди наведеного не врахували, через що, враховуючи відсутність визначення заявником розміру солідарної відповідальності у спірних правовідносинах та незаявлення до Відповідача вимог про стягнення відповідної суми у межах покладення такої відповідальності (пункти 1.2, 1.3), є передчасним заявлення та розгляд по суті як судом першої, так і судом апеляційної інстанції відповідних вимог ліквідатора Боржника (пункт 1.2), а також дослідження і оцінка цими судами відповідних обставин справи (пункти 4.1-4.18). Відповідно є неналежним та таким, що не відповідає наведеним вимогам закону висновок апеляційного суду про доведення доказами у справі та наявність підстав для покладення на Відповідача солідарної відповідальності у цій справі.

8.8.А тому Суд доходить висновку про незаконність рішення апеляційного суду в оскаржуваній постанові про покладення на Відповідача солідарної відповідальності у спірних правовідносинах, тоді як рішення в скасованій апеляційним судом ухвалі суду першої інстанції про відмову в задоволенні відповідних вимог ліквідатора Боржника є законним, але з мотивів, наведених в цій постанові.

ПИТАННЯ СОЛІДАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА БОРЖНИКА ЗА НЕЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО БАНКРУТСТВО У РАЗІ ЗАГРОЗИ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

ПОСТАНОВА 06 листопада 2024 року, cправа №920/1092/22, Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І., https://reyestr.court.gov.ua/Review/123152682

У справі про банкрутство ТОВ "Сіті Оіл ЛТД" (ініціюючий кредитор – ТОВ «Альбіленд Інвест»), провадження у якій було відкрито 10.01.2023, а 08.06.2023 Боржника визнано банкрутом, АТ "Укртатнафта", як один з кредиторів, подав до суду заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника. Кредитор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртатнафта» 12 899 628,03 грн заборгованості за зобов`язаннями ТОВ «Сіті Оіл ЛТД». Місцевий г/с Ухвалою від 11.01.2024, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 24.04.2024) відмовив у задоволенні заяви АТ «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника. Суди дійшли висновку, що ТОВ "Сіті Оіл ЛТД" не було в стані загрози неплатоспроможності, а отже, немає підстав стягувати борг з його керівника (згідно фінансового звіту за 2021 рік активи компанії перевищували борги; співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю було в межах норми, а вартість активів у вигляді дебіторської заборгованості значно перевищувала суму боргів перед кредиторами, що означало, що ТОВ "Сіті Оіл ЛТД" мало достатньо коштів, щоб розрахуватися з усіма. Також суди встановили, що фінансова допомога, яку ТОВ "Сіті Оіл ЛТД" надало іншій компанії (ТОВ "Лівайн Торг") на загальну суму 63 989 888,18 грн, була повернута в повному обсязі.

Іншою ухвалою від 11.01.2024 місцевий г/с затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» як юридичну особу, закрив провадження у справі. АТ "Укртатнафта", незадоволене рішеннями судів про відмову у покладенні солідарної відповідальності на керівника боржника, подало касаційну скаргу. Верховний Суд залишив касаційну скаргу «Укртатнафта» залишити без задоволення, а судові рішення нижчих судів у частині відмови у покладенні солідарної відповідальності на керівника боржника залишив без змін, вказавши, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів

Короткі висновки:

Ø Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Ø …момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Ø …умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого … юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч.6 ст.34 КУзПБ) наявність, …, таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Ø КУзПБ визначає особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи-боржника, щодо якої здійснюється судова процедура банкрутства.

Ø Так, за приписами абзацу 1 ч.6 ст.34 КУзПБ (тут і надалі у редакції цього Кодексу, чинній на момент звернення Кредитора із заявою про покладення солідарної відповідальності у спірних правовідносинах) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ø Згідно з абзацом 2 ч.6 цієї статті КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Ø За змістом наведених норм солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.

Ø Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

Ø Підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом 1 ч.6 ст.34 КУзПБ обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом 2 ч.6 вказаної статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника КУзПБ не передбачено.

Ø До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 ч.6 ст.34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Ø Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 ч.6 ст.34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Ø Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

Ø Частиною 6 ст.34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом 1 цієї норми, адже положення абзацу 1 цієї норми визначають імперативний обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

Ø Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 ч.6 ст.34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Ø Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ø Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч.6 ст.34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

Ø Подібні за змістом висновки викладені ВС, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21 (на які покликається Кредитор у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі).

Ø Колегія суддів наголошує, що наведені правові висновки щодо застосування норм ч.6 ст.34 КУзПБ є усталеними у практиці Верховного Суду, при чому відступу від таких висновків судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 здійснено не було.

Ø З матеріалів цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено (як зазначалось вище в описовій частині цієї постанови), що за показниками Фінансового звіту ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» за 2021 рік активи Боржника є більшими ніж вимог кредиторів, строк виконання яких настав, а коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (71 775 500,00 грн/14 510 948,03 грн) знаходиться в межах нормативного.

Ø У результаті проведеного аналізу попередні судові інстанції з`ясували, що колишній керівник Боржника довів належними та допустимими доказами, що вартість активів ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» у виді дебіторської заборгованості значно перевищувала суму простроченої заборгованості перед кредиторами, тобто на визначену заявником дату у товариства було достатньо активів, щоб провести розрахунок з кредиторами, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у Боржника стану загрози неплатоспроможності.

Ø Ураховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини цієї справи щодо відсутності у зазначеному періоді у Боржника стану загрози неплатоспроможності, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів про те, що у колишнього керівника Боржника не виник визначений абзацом 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Ø За таких обставин, відсутність у Боржника у досліджуваному періоді ознак загрози неплатоспроможності унеможливлює покладення солідарної відповідальності на його колишнього керівника, у зв`язку з чим відповідна заява Кредитора вірно була залишена без задоволення судами попередніх інстанцій у цій справі.

Ø Таким чином, у касаційного суду відсутні підстави вважати, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень попередніми судовими інстанціями не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах, адже зміст таких висновків повністю узгоджується із здійсненим судами правозастосуванням.

Ø Аргументи скаржника наведеного не спростовують, натомість фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Ø Доводи скаржника про те, що у 2021-2022 роках кошти систематично виводилися з ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» шляхом укладання, зокрема, договору щодо надання безвідсоткової фінансової допомоги на користь ТОВ «Лівайн Торг» на суму більше 60 млн. грн колегія суддів відхиляє за безпідставністю, оскільки суди встановили, що надана фінансова допомога у сумі 63 989 888,18 грн була повернута Боржнику в повному обсязі.

Ø Також Верховний Суд вважає неспроможними твердження скаржника щодо залишення поза увагою судами обставин виведення коштів Боржника шляхом укладання договорів щодо відступлення прав вимоги до дебіторів, позаяк предметом судового розгляду є заява Кредитора про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Боржника, тоді як наявність у зазначених договорів ознак фраудаторності та можливість визнання їх недійсними у встановленому законом порядку в межах цього провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» залежала виключно від реалізації Кредитором своїх процесуальних прав, тобто мала суб`єктивний характер.

Ø Крім того, згідно викладеного у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 правового висновку ВС у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство КГС: «беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/ органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури».

Ø Зважаючи на зазначений правовий висновок, Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю наведених у відзиві колишнього керівника Боржника доводів про те, що при закритому провадженні у цій справі про банкрутство ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» (Кредитором не оскаржено відповідну ухвалу місцевого господарського суду від 11.01.2022, яка набрала законної сили) відсутній інститут банкрутства - «ліквідаційна маса боржника», яка може бути поповнена від стягнення коштів за результатом задоволення заяви Кредитора про притягнення керівника Боржника до солідарної відповідальності, що унеможливлює у подальшому задоволення відповідної заяви.

Ø З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів, тому доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.

ПИТАННЯ ПОКЛАДЕННЯ СОЛІДАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА КЕРІВНИКА БОРЖНИКА У ЗВ`ЯЗКУ З НЕЗВЕРНЕННЯМ У МІСЯЧНИЙ СТРОК ДО Г/СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО У РАЗІ ЗАГРОЗИ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

ПОСТАНОВА 30 березня 2023 року, Cправа № 910/13909/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/110106904

У справі про банкрутство ТОВ «Релоксен» (далі-Боржник), провадження у якій було відкрито 16.11.2020, у липні 2021 року розпорядник майна звернулася до г/с із заявою про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на керівника. Заява обґрунтована тим, що керівник Боржника мав у своєму розпорядженні всю належну інформацію щодо фінансового стану Боржника, відповідно, мав можливість встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності підприємства та всупереч ч.6 ст.34 КУзПБ не звернувся в місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Реколсен", а замість цього активно вживав заходи для унеможливлення виконання грошових зобов`язань перед кредиторами (ЗАТ "Беллюс Фирніче" та ТОВ "Беллус УА"). Заперечуючи проти поданої заяви, ОСОБА_1 наголошував на: 1) відсутності у арбітражного керуючого повноважень на звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника; 2)відсутності підстав для покладення солідарної відповідальності; 3)спірності суми зобов`язань перед ТОВ Беллус; 4)порушенні порядку розгляд заяви, оскільки попереднє і підсумкове засідання вже були проведені, а від імен боржника діє не директор як керівник, а ліквідатор; спливу строку позовної давності за зобов`язаннями перед ЗАТ "Беллюс Фирніче" на суму 547 762,50 Євро. Місцевий г/с ухвалою від 07.02.2022 заяву арбітражного керуючого задовольнив частково, поклав солідарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника на керівника боржника - громадянина Естонії ОСОБА_1. Апеляційний г/с постановою від 21.11.2022 прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого відмовив, дійшов висновку про відсутність підстав для обчислення перебігу місячного строку як підстави для солідарної відповідальності керівника боржника саме з 20.07.2020, як визначену господарським судом першої інстанції дату виникнення загрози платоспроможності боржника, оскільки відсутність у боржника інформації щодо відхилення кредитором його пропозиції по розрахунку не дозволяло боржнику розпочати обчислення перебігу місячного строку для встановлення наявності та тривалості існування у боржника ознак загрози неплатоспроможності; боржник мав на меті врегулювання питання кредиторської заборгованості, пропонував розглянути варіант погашення боргу шляхом передачі товару, який є на складі. Відтак, апеляційна інстанція дійшла висновку, що висновки господарського суду першої інстанції, які ґрунтуються на оцінці звіту про фінансовий аналіз свідчать про наявні ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми ч. 6 ст. 34 КУзПБ та які у цій справі за наведеними правилами досліджені та встановлені не були, що призвело до неправильного застосування положень ч.6 ст.34 КУзПБ щодо правил покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство. Верховний Суд постанову апеляційного г/с скасував, вказав, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення місцевого господарського суду, яке відповідає закону.

Короткі висновки:

84. …з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, як свідчить формулювання вжитого законодавцем у реченні другому абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ словосполучення "під час здійснення провадження у справі", відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційованим, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб`єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника.

Б. Висновки щодо застосування норми права

103.Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду. Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника є порушення керівником боржника визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

57.Відповідно до абзацу 1 ч.6 ст.34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

58.Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ).

59.Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду (постанови КГС ВС від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

60.Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

61.Тлумачення змісту ч.6 ст.34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

62.На підтвердження наведеного розуміння норми свідчить також практика ЄСПЛ, який у рішенні від 11.12.2018 у справі "Лекич проти Словенії" (Lekic v. Slovenia) визнав виправданим покладення відповідальності за невиплаченими боргами компанії на особу, яка займала керівну посаду в компанії лише кілька років (колишнього керівника компанії) з метою запобігання зловживання статусом юридичної особи для захисту інтересів кредиторів, недопущення ухилення від виконання законних вимог, зобов`язань. Суд звертається до висновків, викладених в постанові ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

63.Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

64.До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

65.Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

66.Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

67.Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

68.Частиною 6 ст.34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу 1 цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

69.Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

70.За ч.1-3, 6 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

71.Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

72.Частиною 2 ст.614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

73.Тлумачення норм ст.13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями ст.34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

74.Невиконання керівником вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

75.Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

76.Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

77.Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

78.Обов`язок керівника боржника зі зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності умов визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм статті 92 ЦК України, усвідомлював та мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів.

79.Під час вирішення питання покладення на керівника боржника солідарної відповідальності необхідно враховувати, зокрема, режим, специфіку, характер діяльності боржника, обставини за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності (чи мали такі обставини короткочасний характер) тощо, оскільки не будь-які ускладнення в господарській діяльності боржника є безумовною підставою для звернення до суду керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

80.Умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

81.Обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

82.Розгляд судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є обов`язком суду, а тому суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівника боржника відповідальності визначеної ч. 6 ст. 34 КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються таких ознак.

83.Суд, з урахуванням положень ч. 10 ст. 39, ч. 3 ст. 44 КУзПБ, з метою дослідження та встановлення обставин загрози неплатоспроможності боржника, як однієї із умов для солідарної відповідальності керівника боржника, може зобов`язати боржника або кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

84.Розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, а відтак і з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, як свідчить формулювання вжитого законодавцем у реченні другому абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ словосполучення "під час здійснення провадження у справі", відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційованим, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб`єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника. Подібні висновки наведені також в постанові ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

85.Встановлені за результатами розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності в ухвалі суду обставини правопорушення зі сторони керівника боржника та його вина у невиконанні ним обов`язку, визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для подальшого звернення кредиторами з грошовими вимогами до керівника боржника.

…

101.Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, з огляду на помилковість висновків суду апеляційної інстанції та не спростування висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для покладення на керівника ТОВ "Реколсен" Адреса Лумі солідарної відповідальності у зв`язку з порушенням вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо зобов`язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі через неможливість задовольнити вимоги кредиторів, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення місцевого господарського суду, яке відповідає закону.

Посилання

СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА БОРЖНИКА У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

ПИТАННЯ СОЛІДАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА БОРЖНИКА ЗА НЕЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО БАНКРУТСТВО У РАЗІ ЗАГРОЗИ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ