ПОСТАНОВА 11 листопада 2021 року, Справа № 910/8482/18 (910/4866/21), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Жукова С.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424088
У справі про банкрутство Боржника,
провадження у якій було відкрито 02.10.2018,
а 14.08.2019 відкрито ліквідаційну процедуру Боржника, суди розглядали заяву
ліквідатора про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту
державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання
майна з прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та
визнання за банкрутом права власності на майно. Місцевий г/с 02.06.2021 позовну заяву
задовольнив та оформив своє судове рішення ухвалою. Апеляційний г/с постановою від 22.06.2021 прийняв нове судове рішення, яким
у задоволенні позову відмовив. Верховний Суд скасував постанову
апеляційного г/с та залишив резолютивну частину ухвали місцевого г/с в силі,
вказавши, що суд апеляційної інстанції не
звернув увагу та не виправив помилку ухвалення місцевим г/с ухвали, а не рішення,
втім, означені недоліки не потягли порушень прав учасників провадження у справі;
за КУзПБ результат розгляду спору
про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника є за своєю правовою
природою судовим рішенням, незалежно від того, що воно оформлене як ухвала
місцевого суду
Короткі висновки:
53. В процесуальному сенсі питання щодо визнання
результатів аукціонів з продажу майна банкрута недійсними належить до спорів
(друга група), які розглядаються за правилами позовного провадження
в межах справи про банкрутство.
54. Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.7
КУзПБ г/с розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами,
визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює
рішення.
56. …за КУзПБ результат
розгляду спору про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника є за
своєю правовою природою судовим рішенням, незалежно від того, що воно оформлене
як ухвала місцевого суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
47. З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд
всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство,
повинен відбуватися саме і виключно г/с, у провадженні якого перебуває справа
про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах ВП
ВС від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №
50/311-б).
48. Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону про банкрутство, конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є
боржник.
49. Відповідно до ч.1, 2 ст.7
КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються
г/с за правилами, передбаченими ГПК України,
з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у
провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує
всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до
боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів
аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених
боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування
його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про
поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших
вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно
до ГПК України. Господарський суд
розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК
України. За результатами розгляду спору суд ухвалює
рішення.
50. Тобто, визначені ч.2 ст.7 КУзПБ спори
розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК
України.
51. При цьому, ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі №
918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у
процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
51.1.Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання
специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному
провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про
припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі
про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого
санацією, ліквідатора тощо.
51.2. Друга група стосується виключно
вирішення спорів. До неї
належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі
спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про
банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке
врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження,
встановленими у ГПК України.
52. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що
справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад
сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються г/с із
застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від
спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про
банкрутство (правова позиція ВС у складі колегії суддів палати для розгляду
справ про банкрутство КГС, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі
№910/11664/20).
53. В процесуальному сенсі питання щодо визнання результатів
аукціонів з продажу майна банкрута недійсними належить до спорів (друга група),
які розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про
банкрутство.
54. Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.7 КУзПБ г/с розглядає спори, стороною в
яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
55. Між тим, суд першої інстанції за результатами розгляду
спору у цій справі прийняв ухвалу, а не рішення. Суд апеляційної інстанції,
здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції, на вказане уваги
не звернув та цієї помилки не виправив.
Втім, означені недоліки не потягли
порушень прав учасників провадження у справі.
56. При цьому, слід зауважити на тому, що за КУзПБ результат
розгляду спору про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника є за
своєю правовою природою судовим рішенням, незалежно від того, що воно оформлене
як ухвала місцевого суду.
