ПИТАННЯ КЛОПОТАННЯ ПРО ВИЗНАННЯ БОРЖНИКА БАНКРУТОМ ТА ЗАЯВИ ПРО САНАЦІЮ

ПОСТАНОВА 13 лютого 2024 року, cправа №  920/986/22, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/117340356

---

У справі про банкрутство ПАТ "Конотопський арматурний завод", провадження у якій  було відкрито 09.01.2023, суд визнав вимоги низки кредиторів, які 25.07.2023 на зборах  прийняли рішення про перехід до ліквідаційної процедури боржника, і розпорядник майна наступного дня подав суду відповідне клопотання. В свою чергу ТОВ "Агенція податкового декларування", подало суду заяву від 26.07.2023 про участь в санації  шляхом реструктуризації боржника, закриття нерентабельних виробництв та виконання частини зобов`язань за рахунок інвестора, в тому числі і шляхом одночасного погашення вимог конкурсних кредиторів відповідно до ч.7 ст.41 КУзПБ. Також у заяві паро санацію зазначалося про те, що детальний план санації буде підготовлений у найкоротший строк після надання арбітражним керуючим запитуваної у нього інформації та документів, з яких той надав лише не підписаний реєстр вимог кредиторів. На зборах 02.08.2023 кредитори прийняли рішення відмовити у заяві ТОВ "Агенція податкового декларування" про участь в санації та підтримали рішення зборів від 25.07.2023 щодо ліквідаційної процедури. Місцевий г/с постановою від 03.08.2023, яку залишив без змін апеляційний г/с (постанова від 01.11.2023), клопотання розпорядника майна задовольнив, мотивував тим, пропозиція щодо плану санації не містила конкретно викладених умов участі в санації боржника, прав та зобов`язань інвестора та боржника. Також суди зазначили про розгляд питання щодо подальшої процедури кредиторами, відповідно до рішення яких і подано клопотання про ліквідаційну процедуру. Окрім того суди вказали, що арбітражний керуючий не виявив активів для погашення боргів, боржник має значну заборгованість і не веде господарської діяльності, що свідчить про його стійку неплатоспроможність, а тому дійшли висновку щодо необхідності введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив та направив справу до суду першої інстанції на стадію розпоряження майном, вказавши на неповноту дослідження та оцінки нижчими судами обставин справи, зокрема щодо можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури. Суди не з’ясували чи були надані арбітражним керуючим витребувані у нього документи та відомості, необхідні для підготовки плану санації боржника та які взагалі були у скаржника документи, що могли бути використані при складанні плану санації.

Також ВС зазначив, що судами: 1) не надано оцінку поясненням ТОВ "Агенція податкового декларування" на зборах кредиторів 03.08.2023, зокрема щодо розробки остаточного плану санації та подання його на затвердження після отримання від арбітражного керуючого витребуваної інформації; 2)не перевірено наявність фінансових ресурсів для реалізації плану санації (були надані довідки про наявність залишку на банківських рахунках заявника коштів сумарно більше 13 млн грн, на підтвердження платоспроможності ТОВ "Агенція податкового декларування", притому що загальний розмір визнаних кредиторських вимог Боржника станови 13021009,40 грн; 3) не було оцінено важливість підприємства для міста (у власності боржника була теплостанція, яка забезпечувала теплом місто Конотоп)

---

Короткі висновки:

8.35. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.

8.38. …, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (…).

---

8. Позиція Верховного Суду

8.13.За змістом абзацу 2 ч.1 ст.50 КУзПБ санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

8.14.Відповідно до ст.51 КУзПБ план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

8.15.Таким чином, пріоритетами у процедурі санації є запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, оздоровлення фінансово-господарського становища боржника. Методами досягнення такої легальної мети є розроблення відповідного плану санації та його узгодження кредиторами (приватно-правова складова процедури санації).

8.16.Водночас, додатковою функцією суду, незалежно від стадії провадження про банкрутство, є запобігання фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства (публічно-правова складова процедури банкрутства).

8.17.Згідно з ч.5ст.51 КУзПБ план санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу.

8.18.Відповідно до ч.2 ст.52 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути, серед іншого, відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини.

8.19.Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агенція податкового декларування" в заяві від 26.07.2023 зазначило про те, що бажає взяти участь у санації/відновленні платоспроможності ПАТ "Конотопський арматурний завод" шляхом реструктуризації боржника, закриття нерентабельних виробництв та виконання частини зобов`язань за рахунок інвестора, в тому числі і шляхом одночасного погашення вимог конкурсних кредиторів відповідно до ч.7 ст.41 КУзПБ.

8.20.Також у вищевказаній заяві ТОВ "Агенція податкового декларування" зазначало про те, що детальний план санації буде підготовлений у найкоротший строк після надання витребуваної у арбітражного керуючого Солдаткіна С. В. інформації та документів згідно з вказаним у заяві переліком.

8.21.03.08.2023 на адресу місцевого господарського суду надійшло клопотання кредитора ПАТ "Конотопський арматурний завод" - Побережної О. В. про відкладення розгляду справи на іншу дату, до якого зокрема було додано копію попередньої пропозиції ТОВ "Агенція податкового декларування" від 01.08.2023 щодо плану санації у справі про банкрутство ПАТ "Конотопський арматурний завод", адресованої розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Солдаткіну С. В. та комітету кредиторів.

8.22.ТОВ "Агенція податкового декларування" наведено попередню пропозицію щодо погашення вимог кредиторів із вказівкою строків погашення, а також зазначено про те, що на запит товариства арбітражний керуючий Солдаткін С. В. направив на електронну адресу заявника не підписаний реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Конотопський арматурний завод" станом на 03.07.2023. Решта запитуваних документів не надані.

8.23.В мотивувальній частині постанови суду першої інстанції зазначено про те, що попередня пропозиція ТОВ "Агенція податкового декларування" щодо плану санації не містила конкретно викладених умов участі в санації боржника, прав та зобов`язань інвестора та боржника.

8.24.Суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком та зазначив про те, що ТОВ "Агенція податкового декларування" не було вчинено дій, спрямованих на погашення вимог конкурсних кредиторів боржника.

8.25.В той же час, оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування з посиланням на конкретні докази стосовно того, чи були надані арбітражним керуючим Солдаткіним С. В. витребувані у нього ТОВ "Агенція податкового декларування" документи та відомості, необхідні для підготовки плану санації боржника та які взагалі були у скаржника в наявності документи, що могли бути використані при складанні плану санації.

8.26.При цьому місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання кредитора - Побережної О. В. про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке серед іншого обґрунтоване ненаданням арбітражним керуючим Солдаткіним С. В. документів, витребуваних у нього ТОВ "Агенція податкового декларування", та незавершеністю процедури інвентаризації майна, результати якої мають враховуватися під час вирішення питання про перехід до наступної судової процедури у справі про банкрутство.

8.27.В судових рішеннях не спростовано аргументи ТОВ "Агенція податкового декларування" про те, що з усього переліку витребуваних документів (інвентаризаційні описи, правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно, первинні документи на підтвердження дебіторської заборгованості, реєстр вимог кредиторів, аналіз фінансово-господарського стану ПАТ "Конотопський арматурний завод", технічні паспорти на обладнання, яке задіяне у виробництві продукції боржника) на електронну адресу товариства надійшов лише реєстр вимог кредиторів.

8.28.Судами попередніх інстанцій в своїх рішеннях наведено витяг з протоколу зборів кредиторів ПАТ "Конотопський арматурний завод" від 02.08.2023, зокрема щодо виступів розпорядника майна та кредиторів боржника -  … відносно поданої ТОВ "Агенція податкового декларування" заяви про участь в санації ПАТ "Конотопський арматурний завод".

8.29.Вказані виступи по своїй суті зводяться до аналізу видів діяльності ТОВ "Агенція податкового декларування", розміру статутного капіталу, фінансової звітності за період з 2019 по 2022 роки, тощо.

8.30.Разом з цим, в оскаржуваних судових рішеннях не знайшли свого відображення пояснення ТОВ "Агенція податкового декларування" на зборах кредиторів 03.08.2023, зокрема щодо:

- розробки остаточного плану санації та подання його на затвердження після отримання від арбітражного керуючого витребуваної інформації;

- наданих довідок про наявність залишку на банківських рахунках заявника коштів сумарно більше 13 мільйонів гривень, на підтвердження платоспроможності ТОВ "Агенція податкового декларування", притому що загальний розмір визнаних кредиторських вимог ПАТ "Конотопський арматурний завод" становить 13021009,40 грн;

- наявності у власності боржника теплостанції, яка забезпечує теплом місто Конотоп, оскільки ліквідація ПАТ "Конотопський арматурний завод" може поставити під питання опалювальний сезон вказаного міста, тощо.

8.31.Розглядаючи клопотання представника ПАТ "Конотопський арматурний завод" щодо залучення до матеріалів справи листа ПАТ "Укрнафта", в якому йде мова про надання комерційної пропозиції, місцевий господарський суд обмежився посиланням на те, що вищезгаданий лист не надходив на адресу розпорядника майна боржника, а також зазначив про те, що згідно з поясненнями представників кредиторів - АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та АТ "Сумиобленерго" тривалий час ПАТ "Конотопський арматурний завод" відключено від електро- та газопостачання, роботи з підключення можуть потребувати значного часу та фінансових витрат. Розпорядник майна підтвердив зазначену інформацію та вказав, що на даний час без підключення електричної енергії неможливо перевірити справність обладнання, тому товариство у найкоротші терміни, як зазначає у пропозиції ПАТ "Укрнафта", не спроможне постачати необхідне обладнання.

8.32.Однак при цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б дали змогу визначити стан мереж боржника з електро- та газопостачання, і відповідно реальні терміни проведення робіт з підключення мереж постачання та витрати на такі роботи у разі необхідності їх проведення. Відтак, вказані пояснення щодо складності відновлення електро- та газопостачання ПАТ "Конотопський арматурний завод" по суті ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях, тому у даному випадку відсутні підстави вважати обґрунтованим відхилення місцевим господарським судом з цих підстав посилання представника боржника на наявність комерційної пропозиції ПАТ "Укрнафта".

8.33.З наведеного вбачається, що в порушення вимог КУзПБ, вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд фактично обмежився констатацією наявності звіту розпорядника майна про проведення процедури розпорядження майном та відповідного рішення зборів кредиторів боржника.

8.34.Тлумачення положень ст.48, 49 КУзПБ свідчить про те, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, від 11.07.2023 у справі №904/4790/21).

8.35. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.

8.36.Згідно з наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

8.37.У разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом (ст.205 ГК України).

8.38.Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).

8.39.Однак, ухвалюючи оскаржувані у цій справі рішення, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували та не застосували принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

8.40.Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.41.Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження та оцінки судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема щодо можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, і як наслідок неправильне застосування норм КУзПБ, неврахування відповідних висновків Верховного Суду, про які зазначалося вище, та порушення норм процесуального права.

8.42. … Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вищезгадані порушення, оскільки не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.43.Враховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а ухвалення остаточного рішення у цій справі за результатами касаційного перегляду не вбачається можливим з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном. Відповідно касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній аргументи знайшли своє підтвердження.

ПИТАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ ПРИПИНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ БОРЖНИКА, ВИЗНАННЯ ЙОГО БАНКРУТОМ ТА ВІДКРИТТЯ ЛІКВІДАЦІЙНОЇ ПРОЦЕДУРИ

 ПОСТАНОВА 11 червня 2024 року, cправа №  914/759/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119870699

---

У справі про банкрутство ТОВ "Ековат", провадження у якій було відкрито 29.03.2023, місцевий г/с відмовив у задоволенні клопотання АТ Укргазбанк про зупинення провадження у справі або відкладення розгляду через оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановою від 24.01.2024, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від ) визнав Боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. ПАТ "АБ "Укргазбанк" з цим не погодився та подав касаційну скаргу, яка була обгрунтована твердженнями про передчасність ухвалення рішення про перехід до ліквідаційної процедури через оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, що що на думку скаржника було вагомою підставою для зупинення провадження у справі чи хоча б відкладення підсумкового засідання. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство та про відсутність підстав для відкладення її розгляду, в т.ч. і з підстав оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та з огляду завершення строків процедури розпорядження майном, прийняття зборами кредиторів рішення про застосування до боржника ліквідаційної процедури, відсутність заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та встановлену судами відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, суди дійшли вірного висновку про можливість задоволення вимог кредиторів лише через застосування щодо боржника процедури ліквідації.

---

Короткі висновки:

24. …, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

27.Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.

42.,43 …, положення ст.9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі. Тобто заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (ч.5 ст.9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України, оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено КУзПБ.

53. …, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

---

Позиція Верховного Суду

19.Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

20.За ч.1 ст.6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

21.Згідно з ч.1 ст.44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

22.Відповідно до ч.1, 2 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

23.Частиною 3 ст.49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

24.Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

25.Тлумачення положень ст.48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови КГС ВС від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

26. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

27.Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже ч.4ст.49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

28.Процедури банкрутства за приписами КУзПБ, мають строковий характер.

29.Відповідно до ст.39 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений ч.2 ст.44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

30.За приписами ст.44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

31.Слід зауважити, що продовження строку процедури розпорядження майном можливо лише у межах граничних строків, визначених цим Кодексом (ч.2 ст.49 КУзПБ).

…

38.Щодо зупинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, колегія суддів зазначає наступне.

39.Згідно правових висновків, викладених постановах ВС від 19.10.2021 у справі №44/610-б-43/145, від 19.04.2024 у справі № 911/3456/15, переважному застосуванню у справах про банкрутство підлягають процесуальні норми, які визначені законодавством про банкрутство як такі, що є спеціальними.

40.Частинами 4 та 5 ст. 9 КУзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови), які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

41.Також ч.17 ст.39 КУзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

42.Отже, положення ст.9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі.

43.Тобто заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (частина п`ята статті 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України, оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства.

44.Водночас системний аналіз положень ст.9 та 39 КУзПБ свідчить, що цим Кодексом передбачена заборона зупинення провадження у справі про банкрутство у суді при розгляді справи по суті.

45.Також, суд апеляційної інстанції, враховуючи строковість процедури розпорядження майном, встановив, що процедура розпорядження майном у вказаній справі тривала майже 10 місяців замість 170 днів, а підсумкове судове засідання тричі відкладалося з різних причин, водночас судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку; суд має вживати заходи щодо дотримання розумних строків.

46. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ.

47.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

48.Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

49.З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство та про відсутність підстав для відкладення розгляду цієї справи про банкрутство ТОВ "Ековат", зокрема і з підстав оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

50.          Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, представник ПАТ  АБ  "Укргазбанк" був присутній у судовому засіданні та мав змогу надати обґрунтовані заперечення по суті щодо переходу до ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

51.Згідно приписів ст.1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

52.Відповідно до ч.4 ст.205 ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

53.Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

54.Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

55.Згідно ч.1 ст.58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

56.Положеннями ст.12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.

57.Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

58.Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку КУзПБ.

59.Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

…

63. …, судом першої інстанції під час розгляду справи, виходячи з обставин, що склались на момент відкриття провадження у справі про банкрутство та під час процедури розпорядження майном, було встановлено, що розпорядником майна боржника були вчинені дії, передбачені приписами ч.3 ст.44 КУзПБ, в тій мірі та в тому обсязі які дозволяють дійти висновку про неплатоспроможність ТОВ  "Ековат".

64.З аналізу встановлених обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій були встановлені обставини наявності ознак банкрутства (неплатоспроможності) боржника, разом з тим аргументів, які б спростовували вказані висновки суду першої інстанції ПАТ АБ  "Укргазбанк" не наведено.

65.З огляду завершення строків процедури розпорядження майном, прийняття зборами кредиторів рішення про застосування до боржника ліквідаційної процедури, відсутність заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та встановлену судом першої інстанції і не спростовану судом апеляційної інстанції відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість задоволення вимог кредиторів лише через застосування щодо боржника процедури ліквідації.

БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ. ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕХІД ДО ЛІКВІДАЦІЙНОЇ ПРОЦЕДУРИ

ПОСТАНОВА 23 березня 2023 року, cправа №  911/1609/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.,  https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854361

---

У справі про банкрутство "ГНС Транзит", провадження у якій було відкрито 29.06.2021 та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ФОП Чіріча В.З. в сумі 2851800,00 грн., місцевий г/с постановою від 28.06.2022 визнав Боржника банкрутом та відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру, мотивував наявністю ознак, які свідчать про стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема, наявність значної кредиторської заборгованості, нездійснення Боржником господарської діяльності, відсутність заяв інвесторів про бажання взяти участь у відновленні платоспроможності Боржника, сплив строків процедури розпорядження майном, відсутність у Боржника рухомого та нерухомого майна згідно з довідками державних реєстраційних і контролюючих органів, відомостями відповідного реєстру. Апеляційний г/с 09.11.2022 постанову суду першої інстанції скасував, справу направив суду першої інстанції на стадію розпорядження майном боржника. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що вважає слушним висновок апеляційного суду про те, що при вирішенні питання про визнання Боржника банкрутом суд першої інстанції належним чином не перевірив майновий та фінансовий стан Боржника, зробив висновок про повну і остаточну втрату Боржником платоспроможності попри те, що в ході процедури розпорядження майном Боржника не було проведено ані інвентаризації активів Боржника, ані аналізу фінансово-господарського становища Боржника.

---

Короткі висновки:

45.Завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у   з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури   і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів; … виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

46. …, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у ч.3 ст.44 КУзПБ.

47. … суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку ст.47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

48. … рішення суду не може ґрунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів, відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

49.Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.

50.На вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відсутність пропозицій щодо санації боржника.

---

Позиція Верховного Суду

35.Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені в ГК України, згідно з ч.4 ст.205 якого у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.   Наведені передумови конкретизовані в КУзПБ, який визначає порядок та процедуру визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства.

36.Згідно з визначенням, наведеним у ст.1 КУзПБ, банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

37.Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника (ст.6 КУзПБ). За своєю суттю ліквідація є припиненням існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Порядок проведення цієї процедури врегульований у розділі IV КУзПБ.

38.Перехід до зазначеної процедури, за наявності ознак банкрутства, відбувається у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника шляхом ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 49 КУзПБ).

39.Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

40.Ухваленню вказаної постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ КУзПБ.

41.Під розпорядженням майном згідно з ч.1 ст.44 КУзПБ розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

42.Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).

43.Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності за даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

44.До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 2 ст. 49 КУзПБ).

45.Завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у   з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури   і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

46.Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у ч.3 ст.44 КУзПБ.

47.При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку ст.47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

48.Однак рішення суду не може ґрунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів, відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

49.Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.

50.На вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відсутність пропозицій щодо санації боржника.

51.Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/15831/16, від 09.11.2022 у справі №910/3943/21, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі.

52.Зі змісту оскарженої в апеляційному порядку постанови про визнання Боржника банкрутом вбачається, що суд першої інстанції під час підсумкового засідання на стадії розпорядження майном не здійснив належного з`ясування ознак банкрутства з перевіркою співвідношення активу та пасиву Боржника, а також повноти дій розпорядника майна.

53.Так, місцевий господарський суд у вказаній постанові дійшов висновку про наявність ознак стійкої фінансової неплатоспроможності Боржника з огляду лише на наявність значної кредиторської заборгованості, нездійснення Боржником господарської діяльності, а також відсутності у Боржника рухомого та нерухомого майна згідно з довідками державних реєстраційних і контролюючих органів, відомостями відповідного реєстру.

54.При цьому суд зробив висновок про повну і остаточну втрату Боржником платоспроможності попри те, що в ході процедури розпорядження майном Боржника не було проведено ані інвентаризації активів Боржника, ані аналізу фінансово-господарського становища Боржника.

55.Тобто ухвалюючи постанову про визнання Боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції безпосередньо не дослідив відповідно до вимог процесуального законодавства докази, які підтверджують розмір і співвідношення активу та пасиву Боржника, зокрема, згідно з відомостями бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з наданням оцінки обставинам повноти відображення зобов`язань, їх документального підтвердження тощо. Обмежившись посиланням на відсутність у Боржника майна, суд залишив поза увагою відсутність відомостей щодо розміру дебіторської заборгованості Боржника.

56.Доводи розпорядника майна Боржника (який зокрема заявив клопотання про відсторонення керівника Боржника від посади) щодо вчинення перешкод у виконанні ним своїх повноважень з боку керівника Боржника, не отримали належної правової оцінки суду.

57.Також місцевий господарський суд не здійснив належну перевірку відсутності ознак фіктивного банкрутства Боржника, доведення його до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо з огляду на детальний аналіз фінансового стану Боржника, підстав виникнення у нього такої заборгованості перед кредиторами, що критично перевищує розмір його активів, зокрема внаслідок навмисних дій певних осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства, пов`язаних із заволодінням коштами або майном Боржника, виведенням активів чи збільшенням кредиторської заборгованості без наміру її погашення, нездійсненням ними стягнення дебіторської заборгованості тощо.

58.Без належного дослідження викладених обставин, виявлення яких є обов`язком розпорядника майна згідно з ч.3 ст.44 КУзПБ, не можна визнати повним виконання функцій судового контролю у даній справі про банкрутство, зокрема щодо перевірки повноти здійснення розпорядника майна аналізу фінансово-господарського стану Боржника тощо.

59.Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає слушним висновок суду апеляційної інстанції про те, що при вирішенні питання про визнання Боржника банкрутом місцевий господарський суд належним чином не перевірив майновий та фінансовий стан Боржника.

60.Водночас Верховний Суд відхиляє доводи Скаржника про неправильне застосування апеляційним господарським судом положень ст.49 КУзПБ та порушення ним норм процесуального права, зважаючи на безпідставність твердження про повне та всебічне встановлення судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи, необхідних для застосування вказаної статті.

61.Крім того, Верховний Суд приймає до уваги, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 змінено ухвалу Господарського суду Київської області від 01.02.2022 щодо розміру визнаних грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD", Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" до Боржника, а постановою Верховного Суду від 23.03.2023 передано справу в частині розгляду кредиторських вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (зі скасуванням відповідних судових рішень в цій частині).

6.2. З огляду на таке передчасним є також висновок судупершої інстанції про повноваженість повторних перших зборів кредиторів Боржника, проведених 29.06.2022, на яких прийнято рішення клопотати перед судом про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, адже вказаний висновок грунтується на тому, що у вказаних зборах взяли участь кредитори, які в сукупності володіють 50,4% голосів кредиторів Боржника.

ПИТАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ ПРИПИНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ ТА ВИЗНАННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА БАНКРУТОМ

ПОСТАНОВА 24 листопада 2021 року, Справа №  902/560/20, Верховний Суд у складі суддів     КГС: Огородніка К.М.- головуючого,     Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101812260

---

У справі про банкрутство ФГ "Ланецького" (далі-Боржник), провадження у якій відкрито 22.06.2020, комітетом кредиторів серед іншого прийнято рішення  звернутись до г/с з клопотанням про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедуру. Місцевий г/с постановою від 25.06.2021 визнав боржника банкрутом. Апеляційний г/с постановою від 31.08.2021 постанову місцевого г/с від 25.06.2021 скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію розпорядження, вказавши на  передчасність переходу до процедури ліквідації з огляду на те, що  до  наданого до матеріалів справи Аналізу фінансового стану боржника не додано звітність, яка досліджувалась і при проведенні аналізу, арбітражним керуючим не проаналізовано звітність, що подається с/г виробником, здійснено порівняння  показників за 2017 рік та 2019 рік, а не за попередні три календарні роки; не враховано, що за боржником було зареєстровано право користування земельними ділянками загальною площею понад 124 га, не було проаналізовано інвестиційну та іншу діяльність боржника та становища на ринках боржника, що суперечить ст.44 КУзПБ, були проігноровані заяви кредиторів про участь у санації боржника, чим було позбавлено можливості потенційних інвесторів підготувати та подати план санації боржника.  Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова про визнання боржника банкрутом була прийнята  судом першої інстанції без належного повідомлення усіх кредиторів, без з`ясування причин неявки представників останніх в судове засідання (хоча явка визнавалась обов`язковою),  та без з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи.  Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що суд апеляційної інстанції правомірно вказав на передчасність  відкриття ліквідаційної процедури, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

---

Короткі висновки:

Ø Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

Ø …, враховуючи положення ч.4 ст.205 ГК України, статей 49, 95 КУзПБ, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

---

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Ø Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені в ГК, а конкретизовані передумови, а також порядок та процедура визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства визначені в КУзПБ, з урахуванням визначених положеннями ст.95 КУзПБ особливостей банкрутства фермерського господарства.

Ø В ч. 6, 7 ст.95 КУзПБ закріплено, що процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення  відповідного періоду с/г робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) с/г продукції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців. Для проведення процедури розпорядження майном фермерського господарства г/с призначає розпорядника майна в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ø Відповідно до положень ч.1, 2 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Ø Частиною 3 ст.49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні г/с ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Аналіз положень ст.49 КУзПБ свідчить, що г/с, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (висновок КГС , викладений у постанові від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16).

Ø Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Ø Відповідно до ч.4 ст.205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Ø Підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду с/г робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України (ч.1 ст.95 КУзПБ).

Ø Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення г/с його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Ø Частиною 1 ст.58 КУзПБ визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, г/с у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Ø Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного г/с банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ø Відповідно до ч.1 ст.58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, г/с у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Ø Постанова г/с про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими г/с, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Ø Суд звертає увагу, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст.205 ГК України, відповідно до положень ч.4 якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

…

Ø ВС КГС звертає увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні за змістом висновки викладені у постанові КГС ВС від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16).

Ø Тобто, враховуючи положення ч.4 ст.205 ГК України, статей 49, 95 КУзПБ, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

Ø Однак, приймаючи постанову про визнання ФГ "Ланецького" банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції наведеного вище не врахував.

…

Ø За приписами ч.3 ст.44 КУзПБ, в процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна зобов`язаний зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, а також, не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство, провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Ø Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції не здійснив аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном, та не дослідив надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення ним заходів у процедурі розпорядження майном боржника, а саме в частині щодо здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника та проведення інвентаризації його майна із визначенням вартості цього майна.

Ø Крім того, поза увагою суду першої інстанції, без відповідного реагування залишились подані … заяви про участь у санації боржника, звернення адвоката ТОВ "Агро Ойл Юа" до ФГ "Ланецького" та розпорядника майна … із запитами про надання документів, необхідних для підготовки плану санації боржника. Тобто судом першої інстанції не досліджувались обставини можливості здійснення заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.

Ø Відтак, постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом ухвалена без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, до закінчення встановленого ч.6 ст.95 КУзПБ строку введення процедури розпорядження майном фермерського господарства.

Ø Виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наявних в матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на передчасність  висновку суду першої інстанції про наявність усіх визначених законом підстав для визнання ФГ "Ланецького"  банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.