ПОСТАНОВА 11 червня 2024 року, cправа № 914/759/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119870699
У справі про
банкрутство ТОВ "Ековат", провадження у якій було відкрито
29.03.2023, місцевий г/с відмовив у задоволенні клопотання АТ Укргазбанк про зупинення
провадження у справі або відкладення розгляду через оскарження ухвали про
відкриття провадження у справі про банкрутство та постановою від 24.01.2024, яка залишена без змін апеляційним г/с
(постанова від ) визнав Боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. ПАТ
"АБ "Укргазбанк" з цим не погодився та подав касаційну скаргу, яка
була обгрунтована твердженнями про передчасність ухвалення рішення про перехід
до ліквідаційної процедури через оскарження ухвали про відкриття провадження у
справі про банкрутство, що що на думку скаржника було
вагомою підставою для зупинення провадження у справі чи хоча б відкладення
підсумкового засідання. Верховний Суд
залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що суди попередніх
інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення
провадження у справі про банкрутство та про відсутність підстав для відкладення
її розгляду, в т.ч. і з підстав оскарження ухвали про відкриття провадження у
справі про банкрутство та з огляду завершення строків процедури розпорядження
майном, прийняття зборами кредиторів рішення про застосування до боржника
ліквідаційної процедури, відсутність заяв від потенційних інвесторів щодо
оздоровлення фінансового становища боржника та встановлену судами відсутність
активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, суди дійшли
вірного висновку про можливість задоволення вимог кредиторів лише через
застосування щодо боржника процедури ліквідації.
Короткі висновки:
24.
…, саме суд у підсумковому судовому засіданні в
залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника
та ухвалює судове рішення про її введення.
27.Наявність
рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і
звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом
та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для
введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.
42.,43
…, положення ст.9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення
провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як
спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК
України виникає право зупинити провадження у справі. Тобто заборона зупинення
провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (ч.5 ст.9
КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень,
наданих ГПК України, оскільки така процесуальна дія суду відбувається у
процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі,
що передбачено КУзПБ.
53.
…, боржник визнається банкрутом за умови встановлення
господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та
задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування
ліквідаційної процедури.
Позиція Верховного
Суду
19.Відповідно до ч.1 ст.2
КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК
України, іншими законами України.
20.За ч.1 ст.6 КУзПБ
щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури:
розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
21.Згідно з ч.1 ст.44
КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та
контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення
збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення
аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації
чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд
постановляє ухвалу.
22.Відповідно до ч.1, 2
ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном
боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури
санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення
процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких
рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про
введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до
господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам
кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори
кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з
клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах
граничних строків, визначених цим Кодексом.
23.Частиною 3 ст.49
КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з
таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження
майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення
процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації
боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в
порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом
і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі
про банкрутство.
24.Отже, саме суд у
підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає
наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її
введення.
25.Тлумачення положень
ст.48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання
у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової
процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням
судового розсуду (див. постанови КГС ВС від
15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
26. Судовий розсуд
- це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами
передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що
надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення
процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом,
чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи
обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах
розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права,
справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників
судового процесу.
27.Наявність рішення
зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до
господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення
господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже ч.4ст.49 КУзПБ
законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення
зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення
термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за
наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації
боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
28.Процедури банкрутства
за приписами КУзПБ, мають строковий характер.
29.Відповідно до ст.39
КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк,
визначений ч.2 ст.44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про
відкриття провадження у справі.
30.За приписами ст.44
КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170
календарних днів.
31.Слід зауважити, що
продовження строку процедури розпорядження майном можливо лише у межах
граничних строків, визначених цим Кодексом (ч.2 ст.49 КУзПБ).
…
38.Щодо зупинення
провадження у справі про банкрутство юридичної особи, колегія суддів зазначає
наступне.
39.Згідно правових
висновків, викладених постановах ВС від 19.10.2021 у справі №44/610-б-43/145,
від 19.04.2024 у справі № 911/3456/15, переважному застосуванню у справах про
банкрутство підлягають процесуальні норми, які визначені законодавством про
банкрутство як такі, що є спеціальними.
40.Частинами 4 та 5 ст.
9 КУзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови),
які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим
судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження
у справі про банкрутство.
41.Також ч.17 ст.39
КУзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про
банкрутство юридичної особи.
42.Отже, положення ст.9 та 39 КУзПБ щодо заборони
зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами
переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними
правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі.
43.Тобто заборона
зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства
(частина п`ята статті 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом
загальних повноважень, наданих ГПК України, оскільки така процесуальна дія суду
відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення
провадження у справі, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства.
44.Водночас системний
аналіз положень ст.9 та 39 КУзПБ свідчить, що цим Кодексом передбачена заборона
зупинення провадження у справі про банкрутство у суді при розгляді справи по
суті.
45.Також, суд
апеляційної інстанції, враховуючи строковість процедури розпорядження майном,
встановив, що процедура розпорядження майном у вказаній справі тривала майже 10
місяців замість 170 днів, а підсумкове судове засідання тричі відкладалося з
різних причин, водночас судовий розгляд має бути проведений і завершений
протягом розумного строку; суд має вживати заходи щодо дотримання розумних
строків.
46. Порушення права
на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом
розгляду ЄСПЛ.
47.Обов`язок швидкого
здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні
судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно
від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет
спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним
учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції
(рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від
27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних
судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від
30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
48.Водночас на державні
органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і
ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не
повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або
уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі
''Рисовський проти України'').
49.З огляду на викладене,
суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність
підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство та про відсутність
підстав для відкладення розгляду цієї справи про банкрутство ТОВ
"Ековат", зокрема і з підстав оскарження ухвали про відкриття
провадження у справі про банкрутство.
50. Крім
того, як встановлено судом апеляційної інстанції, представник
ПАТ АБ "Укргазбанк" був присутній у судовому
засіданні та мав змогу надати обґрунтовані заперечення по суті щодо переходу до
ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
51.Згідно приписів ст.1
КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника
відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації
і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги
кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник -
юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,
неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;
неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання
встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через
застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
52.Відповідно до ч.4 ст.205
ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність
його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням
суду банкрутом.
53.Отже, боржник визнається банкрутом за умови
встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою
платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через
застосування ліквідаційної процедури.
54.Під ліквідацією
розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з
метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів
шляхом продажу його майна.
55.Згідно ч.1 ст.58
КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому
засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і
відкриває ліквідаційну процедуру.
56.Положеннями ст.12
КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу
фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного
використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього
господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи
ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.
57.Звіт розпорядника
майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи
боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету
кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення
наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан
боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі
про банкрутство.
58.Розмір пасиву
боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в
порядку КУзПБ.
59.Отже, завдання
підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для
визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету
кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
…
63. …, судом першої
інстанції під час розгляду справи, виходячи з обставин, що склались на момент
відкриття провадження у справі про банкрутство та під час процедури
розпорядження майном, було встановлено, що розпорядником майна боржника були
вчинені дії, передбачені приписами ч.3 ст.44 КУзПБ, в тій мірі та в тому обсязі
які дозволяють дійти висновку про неплатоспроможність
ТОВ "Ековат".
64.З аналізу
встановлених обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції
зазначає, що судами попередніх інстанцій були встановлені обставини наявності
ознак банкрутства (неплатоспроможності) боржника, разом з тим аргументів, які б
спростовували вказані висновки суду першої інстанції ПАТ
АБ "Укргазбанк" не наведено.
Немає коментарів:
Дописати коментар