ПОСТАНОВА 11 червня 2024 року, cправа № 922/4571/14, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119870695
У справі про банкрутство ВАТ "Лозівське АТП-16309", у 2022 році уповноважена особа засновників боржника подала скаргу на дії ліквідатора. Скаржник просив зобов'язати ліквідатора витребувати майно боржника (ЦМК) з чужого незаконного володіння та виставити його на торги. Місцевий г/с у задоволенні скарги відмовив, а апеляційний г/с задовольнив, зобов'язавши ліквідатора витребувати майно. У 2024 році ОСОБА_1 (покупець майна - переможець аукціону) подав до апеляційного г/с заяву про перегляд постанови апеляційного г/с від 21.08.2023 за нововиявленими обставинами. Апеляційний г/с постановою від 04.04.2024 у відкритті проваження за такою заявою відмовив та заяву ОСОБА_1 повернув без розгляду. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, зазначивши, що придбання майна не надає покупцеві автоматичного статусу учасника справи про банкрутство; право на звернення до суду та доступ до правосуддя обмежено чинним процесуальним законодавством виключно колом учасників справи. Враховуючи це, Верховний Суд підтримав висновок апеляційного суду про відсутність в ОСОБА_1 процесуального права звертатися із заявою про перегляд постанови апеляційного господарського суду від 21.08.2023 за нововиявленими обставинами.
Короткі висновки:
24-25. … заяву
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути подано
виключно учасником справи. При цьому, процедура перегляду судових рішень за
нововиявленими обставинами, на відміну від процедури оскарження судового
рішення в апеляційному та касаційному порядках, не передбачає можливості
ініціації такого перегляду особою, яка не є учасником справи, безвідносно до її
суб`єктивних міркувань щодо ймовірності впливу судового рішення на її права,
обов`язки чи інтереси.
37-38. …віднесення
за ст.1 КУзПБ певних осіб, щодо прав або обов`язків яких існує спір, до
категорії "інших учасників справи про банкрутство" не свідчить про
наділення таких осіб статусом учасника справи про банкрутство (непозовного
провадження) в силу закону. Набуття
статусу учасника справи та можливість реалізації повного обсягу процесуальної
дієздатності має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до
участі у справі, постановленій в порядку ст.234 ГПК України. Саме з набранням
законної сили такою ухвалою така особа, наділяється процесуальними
правомочностями учасника справи за ст.42 цього Кодексу.
41. …,
саме по собі придбання … майна не наділяє покупця правами та обов`язками
учасника справи про банкрутство… .
Позиція Верховного
Суду
21. Відповідно до ч.1
ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого
суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а
також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають
оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали
законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними
обставинами.
22. Пунктом 1 ч.2ст.320
цього Кодексу визначено, що підставами для перегляду судового рішення за
нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були
встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із
заявою, на час розгляду справи.
23. Згідно п.1 ч.1 ст.321
ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або
виключними обставинами може бути подано - з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.320
цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з
дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали
підставою для перегляду судового рішення.
24. Отже, зі змісту
зазначених норм убачається, що заяву про
перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути подано
виключно учасником справи.
25. При цьому, процедура
перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, на відміну від
процедури оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядках,
не передбачає можливості ініціації такого перегляду особою, яка не є учасником
справи, безвідносно до її суб`єктивних міркувань щодо ймовірності впливу
судового рішення на її права, обов`язки чи інтереси.
28. … , правильним є
висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказаною постановою суд
не розглядав і не вирішував безпосередньо питання про витребування майна,
оскільки це може бути предметом розгляду саме відокремленого позовного
провадження у межах справи про банкрутство у розумінні статті 7 КУзПБ, а надавав
правову оцінку оскаржуваним діям (бездіяльності) ліквідатора.
29. Відповідно до ч.1
ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом
за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених
цією статтею..
30. Частиною 2 ст.7
КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про
банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові
спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо
його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про
визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про
повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості
відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику;
спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових
та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників
розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд
розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними
Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору
суд ухвалює рішення.
31. Відповідно до
правової позиції, викладеної у постанові ВП ВС від 18.02.2020 у справі №
918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань,
притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про
відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію
щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про
затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові
рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори
розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча
вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці
спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому
регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
32. Таке розмежування є
цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного
провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і
підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із
застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від
спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про
банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для
розгляду справ про банкрутство КГС, викладена у постанові від 15.02.2021 у
справі № 910/11664/20).
33. Справи позовного
провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку ст.7 КУзПБ)
мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
34. Відповідно до ч.1
ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони
та треті особи.
35. Згідно ст.45 ГПК
України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути
особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або
в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи
оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи,
яким пред`явлено позовну вимогу.
36. Оскільки розгляд
заяви уповноваженої особи засновників акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309"
ОСОБА_2, … здійснювався у основному провадженні справи про банкрутство на
підставі положень КУзПБ, то до вказаних правовідносин слід застосувати
положення статті 1 цього Кодексу щодо визначення кола учасників цієї справи,
наділених процесуальним правом ініціювати перегляд постанови за нововиявленими
обставинами: це сторони (конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів),
забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний
орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або
обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, ФДМУ,
НКЦПФР, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників
боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
37. Відповідно до
правової позиції ВС, викладеної у постанові від 22.11.2023 у справі №
910/4685/20, віднесення за ст.1 КУзПБ
певних осіб, щодо прав або обов`язків яких існує спір, до категорії "інших
учасників справи про банкрутство" не свідчить про наділення таких осіб
статусом учасника справи про банкрутство (непозовного провадження) в силу
закону.
38. Набуття статусу
учасника справи та можливість реалізації повного обсягу процесуальної
дієздатності має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до
участі у справі, постановленій в порядку ст.234 ГПК України. Саме з набранням
законної сили такою ухвалою така особа, наділяється процесуальними
правомочностями учасника справи за ст.42 цього Кодексу.
39. Процесуальна
діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету,
завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація
своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника
(відповідно до ст.1 КУзПБ).
40. З вищенаведеного убачається,
що постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 по суті
розглянуто скаргу на арбітражного керуючого …, подану іншим учасником справи
(уповноваженою особою засновників акціонерів ВАТ "Лозівське
АТП-16309" ОСОБА_2 ), що є притаманним саме процедурам банкрутства та
розгляд цього питання відбувався безпосередньо в процедурі банкрутства, тобто в
непозовному провадженні, а тому ОСОБА_1 , як переможець аукціону з продажу
майна боржника, в розумінні ст.1 КУзПБ не є учасником цього непозовного
провадження, оскільки такий спір не стосувався безпосередньо його прав та
обов`язків.
41. При цьому, саме по
собі придбання зазначеного майна не наділяє покупця правами та обов`язками
учасника справи про банкрутство № 922/4571/14.
42. Колегія суддів
зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою
державою.
43. Як будь-яка правова
держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина
в суді шляхом здійснення правосуддя.
44. Обов`язок держави
забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих
послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у
Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних
зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
45. У статті 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом
України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності
11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
46. Під доступом до
правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється
здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного
і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах
верховенства права.
47. Також, застосування
будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно
виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу
захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне
суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб
захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного
способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу
захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної
економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до
суду (див. постанови ВП ВС від 19.01.2021
у справі № 916/1415/19 (п.6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п.82),
від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (п.24)). Спосіб захисту права є
ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі
неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну
компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб
досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п.63)).
48. В цьому випадку,
зокрема стосовно права на звернення до суду із заявою про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст.320, 321 ГПК України,
"право на суд" та право на "доступ до суду" звужено чинним
процесуальним законом виключно до кола учасників справи.
Немає коментарів:
Дописати коментар