Банкрутство (юрособи): ОСКАРЖЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ПРЕЮДИЦІЇ ТА СПОРУ ПРО ПРАВО

ОСКАРЖЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ПРЕЮДИЦІЇ ТА СПОРУ ПРО ПРАВО

ПОСТАНОВА 04 червня 2024 року, cправа № 914/3681/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741041

ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду із заявою про банкрутство ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (боржник), посилаючись на заборгованість у розмірі 828 165 429,95 грн. за договором комісії від 27.11.2016. Заявник обґрунтував свої вимоги рішенням господарського суду від 06.10.2023 у справі № 914/1217/23, яким було відмовлено ПАТ "Укрнафта" у позові про повернення нафтопродуктів, дійшовши висновку, що усі нафтопродукти за договором комісії були реалізовані та в мотивувальній частині встановлено факт не повернення боржником нафтопродуктів на суму 828 165 429,95 грн. та визнання боржником заборгованості. Місцевий г/с ухвалою від 26.12.2023, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 06.03.2024) провадження у справі про банкрутство відкрив. Боржник подав касаційну скаргу, стверджуючи, що суди: 1)надто формально підійшли до тлумачення поняття "існування спору про право"; 2) безпідставно посилалися на рішення у справі №914/1217/23 як на доказ безспірності вимог, оскільки в тій справі розглядалося питання повернення нафтопродуктів, а не стягнення коштів; 3)не врахували, що обґрунтування вимог заяви про банкрутство суперечить попередній позиції "Укрнафти" у справі №914/1217/23. Верховний Суд у задоволенні касаційної скарги відмовив. Він вказав на преюдиційність встановлених обставин у справі №914/1217/23, оскільки в ній брали участь ті самі сторони. Також Верховний Суд визнав доведеною наявність заборгованості та відсутність спору про право на момент ухвалення рішення про відкриття справи про банкрутство.

Короткі висновки:

31.Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню … Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

33. … Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

34.Немає винятків стосовно преюдиційності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиційності.

49.Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство … .

55. …положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ). …

Позиція Верховного Суду

23. …, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

24.Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

25.Наведене відповідає правовій позиції ВС, зокрема, викладеній у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20 та від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.

…

30.Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

31.Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

32.Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

33.Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиційності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

35.Як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі, що розглядається і у справі № 914/1217/23 брали участь ті самі особи, відтак, враховуючи суб`єктний склад у цих справах, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23 обставини, в тому рахунку щодо Договору комісії від 26.11.2016 №07.2/990-К є преюдиційними.

36.Ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство стверджував, що боржник, як комісіонер, розрахувався за реалізований товар з ПАТ "Укрнафта", як комітентом, лише частково, внаслідок чого залишок кредиторської заборгованості боржника перед заявником становить 828 165 429,95 грн.

37.Боржник, в межах справи № 914/1217/23 стверджував, що на виконання договору, ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" здійснило реалізацію всіх переданих ПАТ "Укрнафта" нафтопродуктів ПАТ "Укртатнафта" відповідно до договорів купівлі-продажу. Також боржник зазначав про наявність звіту комісіонера про продаж нафтопродуктів згідно договору комісії від 31.03.2017, відповідно до якого комісіонер здійснив продаж нафтопродуктів у загальній кількості 38 487,576 тонн на загальну суму 1 070 808 429,95 грн (п.94, п.95 рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23).

38.Отже, боржник стверджує, що ним реалізовано весь товар, переданий комітентом на виконання умов Договору комісії від 26.11.2016 № 07.2/990-К, у тому числі і товар на суму 828 165 429,95 грн.

39.Відповідно до ч.1 ст.1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

40.Тобто у випадку реалізації товару, отриманого комісіонером від комітента за договором комісії, у комісіонера виникає обов`язок передати одержані кошти за реалізований товар комітенту.

41.У справі, що розглядається, суди встановили, що боржником не надано доказів повернення вказаних коштів на виконання умов Договору комісії в сумі 828 165 429,95 грн комітенту.

42.Також у рішенні Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 у справі №914/1217/23, яке набрало законної сили, встановлено такі преюдиційні обставини:

…

43.Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що станом на день постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази оплати боржником заборгованості в сумі 828 165 429,95 грн комітенту за реалізований товар на виконання умов Договору комісії від 26.11.2016 № 07.2/990-К.

44.В свою чергу ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" не заперечував наявність боргу перед ініціюючим кредитором в сумі 828 165 429,95 грн, що виник на підставі Договору комісії від 26.11.2016 №07.2/990-К, разом з цим, наголошує на існуванні між сторонами спору про право.

45.Верховний Суд (зокрема і в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20) неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

46.Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

47.Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

48.Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

50.Суди попередніх інстанцій встановили, що під час розгляду справи в суді першої інстанції будь-яких зауважень чи доказів про те, що існує спір про право між ініціюючим кредитором і боржником до господарського суду не подано.

51.Наявність спору про право спростовується також встановленими обставинами у справі № 914/1217/23, судове рішення у якій набрало законної сили, зокрема обставинами наявності кредиторської заборгованості ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" перед ПАТ "Укрнафта" у розмірі 828 165 429,95 грн визнаної боржником та відображеної в бухгалтерському обліку боржника.

52.Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що грошове зобов`язання боржника перед кредитором виникло з підстав не виконання умов Договору комісії, в свою чергу боржник не довів наявність обставин, які би свідчили про те, що розмір заборгованості є іншим, ніж визнано в оскарженому рішенні суду першої інстанції та не навів доводів про те, що строк виконання зобов`язання не настав, або є іншим, ніж було встановлено судом першої інстанції.

53.Судами також встановлено, що згідно фінансової звітності боржника за 2022 рік вбачається, що баланс становить 17 362 898,00 грн., разом з цим нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить -242 965,00 грн, поточна кредиторська заборгованість становить 3 182 182,00 грн, зобов`язання - 15 970 197,00 грн.

54.Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що боржник має й інші боргові зобов`язання перед заявником (справи № 914/1506/23, № 914/2696/23, № 914/1218/23, №914/1219/23, № 914/1220/23) на загальну суму, що перевищує 11,6 мільярдів гривень, що свідчить про неспроможність виконувати зобов`язання перед кредитором, а згідно з даними реєстру виконавчих проваджень по ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" було відкрито 19 виконавчих проваджень (витяг з АСВП долучено до матеріалів справи), що свідчить про системне невиконання зобов`язань перед контрагентами.

55.ВС КГС акцентує, що положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ). Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах ВС від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 16.06.2021 у справі № 910/6210/20.

56.З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника щодо формального підходу щодо встановлення обставин відсутності спору про право, оскільки суди попередніх інстанцій враховуючи правову природу правовідносин, які виникли між ініціюючим кредитором та боржником, встановили, у порядку, визначеному ст.74, 76 - 77 ГПК України, що є доведеною наявна заборгованість боржника перед кредитором, і що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, був відсутній між кредитором та боржником спір про право стосовно заявлених вимог, за відсутності у боржника до проведення підготовчого засідання суду можливості задовольнити вимоги ініціюючого кредитора.

57.Також, з вказаних вище підстав колегія суддів не вбачає неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 914/1650/22, від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22, від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21, разом з тим, постановлених за відмінних (інших) фактичних обставин, які не є релевантними до обставин справи, що розглядається.

Посилання

ОСКАРЖЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО. ПИТАННЯ ПРЕЮДИЦІЇ ТА СПОРУ ПРО ПРАВО

Немає коментарів:

Дописати коментар