Банкрутство (юрособи): Закриття апеляційного оскарження

Показ дописів із міткою Закриття апеляційного оскарження. Показати всі дописи

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НА УХВАЛУ СУДУ ПРО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО, ПОДАНА ОСОБОЮ, ЯКА ВВАЖАЄ СЕБЕ УПОВНОВАЖЕНОЮ ОСОБОЮ ЗАСНОВНИКА БОРЖНИКА. ПИТАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ ЗАКРИТТЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

ПОСТАНОВА 06 грудня 2021 року, Справа № 911/698/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Огороднік К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101753917

У березні 2021 року ТОВ "БМУ-6" подало заяву до г/с про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Династія В.В." (далі-Боржник). Місцевий г/с ухвалою від 30.03.2021 провадження відкрив. ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, обґрунтовуючи подання якої вказував, що він є учасником справи щодо прав або обов`язків якого існує спір, оскільки вважає себе учасником Боржника щодо права якого на частку в статутному капіталі боржника наявні корпоративні спори, його у незаконний спосіб позбавили частки у розмірі 20% у статутному капіталі Боржника на підставі рішень судів, які були скасовані. Крім того, 22.06.2021 ОСОБА_4 надав апеляційному г/с протокол загальних зборів учасників Боржника від 29.03.2021, згідно з яким на зборах учасники, які сукупно володіють 60% голосів, що відповідає кворуму, визначеного статутом Боржника, прийняли рішення обрати уповноваженою особою учасників Боржника у справі про банкрутство ОСОБА_4. Під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_4 з посиланням на вищезгаданий протокол стверджував, що є уповноваженою особою засновників боржника, яка відповідно до вимог КУзПБ є учасником справи про банкрутство. При цьому ОСОБА_4 в тому числі вказував на рішення місцевого г/с від 19.04.2021 у справі № 902/47/21, яке набрало законної сили, згідно з яким права ОСОБА_4 відновлені та скасовані незаконні записи до реєстру на підставі яких учасниками Боржника були ТОВ "Агропродінвест-2006" та ТОВ "Супрунівське", а директором ОСОБА_6 . Також ОСОБА_4 аргументував ту обставину, що він є уповноваженою особою засновників Боржника у зв`язку з поновленням своїх корпоративних прав на підставі судового рішення у справі № 902/66/20. Апеляційний г/с постановою від 28.09.2021 апеляційне провадження закрив, виходив з того, що оскільки ОСОБА_4 не визнавався кредитором боржника, а в задоволенні його клопотання про залучення учасником справи було відмовлено ухвалою від 30.03.2021, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, апелянт не є учасником справи про банкрутство в розумінні КУзПБ. Поданий ОСОБА_4 протокол від 29.03.2021 апеляційний г/с не взяв до уваги на тій підставі, що як станом на дату відкриття справи про банкрутство так і на дату розгляду справи апеляційним судом, особи, вказані в протоколі як засновники відповідно до ЄДР, засновниками не значились. Верховний Суд ухвалу апеляційного г/с скасував і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказавши на передчасність закриття апеляційного провадження; відхиляючи протокол загальних зборів учасників від 29.03.2021, суд апеляційної інстанції не врахував інших пояснень скаржника про наявність судових рішень в господарських справах щодо поновлення його корпоративних прав, набрання цими судовими рішеннями законної сили і не дослідив яким чином це впливає на вирішення питання щодо уповноваженої особи засновників боржника у цій справі.

Короткі висновки:

56….уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку ст. ст. 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.

57.Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений КУзПБ, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.

58.Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов`язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з`ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).

60…. уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

39.Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.

40.Частина 1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

41.У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

42.При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

43.Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

44.Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний г/с своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

45.Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

46.Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.

47.У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

48.Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

49.Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

50.Отже, суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

51.Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги та на вирішення питання, чи є ця особа уповноваженою особою засновників боржника у справі, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що оскільки ОСОБА_4 не визнавався кредитором боржника, а в задоволенні його клопотання про залучення учасником справи у суді першої інстанції було відмовлено ухвалою г/с… від 30.03.2021, він не є учасником справи про банкрутство в розумінні КУзПБ.

52.Суд апеляційної інстанцій зазначив, що засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, зокрема через субсидіарну відповідальність, стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.

53.Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

54.Уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника ст. 1 КУзПБ пов`язує з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

55.Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку ст. 234 ГПК України з набранням законної сили якою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за ст. 42 ГПК України.

56.У цьому зв`язку ВС вважає за необхідне зауважити на тому, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку ст. ст. 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.

58.Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов`язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з`ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).

59.Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, г/с перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.

60.Ураховуючи наведене уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи.

61.Наведена позиція викладена у постанові ВС у складі палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.

…

65…. апеляційний г/с не врахував поданий ОСОБА_4 протокол загальних зборів учасників … від 29.03.2021 № 15 на тій підставі, що як станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство так і на дату розгляду справи апеляційним судом, особи, вказані в протоколі як засновники відповідно до ЄДР, засновниками не значились.

66.Частиною 1 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

67.Однак, в порушення наведеної процесуальної норми, відхиляючи наведений протокол загальних зборів учасників ТОВ "Династія В.В." від 29.03.2021 № 15, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, не врахував інших пояснень скаржника про наявність судових рішень в господарських справах щодо поновлення його корпоративних прав, набрання цими судовими рішеннями законної сили і не дослідив яким чином це впливає на вирішення питання щодо уповноваженої особи засновників боржника у цій справі.

68.Отже, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надав їм належної правової оцінки, тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .

ПИТАННЯ ПРАВА МІСЬКОЇ РАДИ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЗАСНОВНИКОМ ЯКОГО ВОНА Є

ПОСТАНОВА 10.11.2021, Справа № 917/1597/19, ВС у складі колегії суддів КГС: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100992766

У справі про банкрутство КП "Полтавська міська ШЕД" (далі-Боржник), ухвалою від 24.03.2020 було визнано грошові вимоги кредиторів, і, зокрема, ТОВ "Техдор" (далі-Кредитор). Полтавська міська рада подала апеляційну скаргу, яку обґрунтувала інформацією про відкрите кримінального провадження за фактом зловживання владою службовими особами Боржника, що призвело до завищення розміру кредиторської заборгованості; вказувала, що вона є засновником Боржника, а тому у разі встановлення у межах кримінального провадження факту завищення розміру заборгованості кредитора перед боржником, буде порушено право власності територіальної громади міста, так як майно та кошти Боржника є комунальним майном, тобто власністю територіальної громади і порушення цього права на користь третіх осіб шляхом завищення вимог названого кредитора є відповідно порушенням права власності територіальної громади, майно якої передавалося до статутного капіталу боржника. Апеляційний г/с ухвалою від 13.07.2021 апеляційне провадження закрив з огляду на положення ч.3 ст.47 КУзПБ, які передбачають можливість оскарження ухвали г/с першої інстанції, якою в попередньому засіданні визнано кредиторські вимоги виключно сторонами у справі про банкрутство, а міська рада як засновник Боржника може бути учасником у справі про банкрутство, проте, не є стороною у цій справі, а тому не наділена процесуальним правом на оскарження оскаржуваної ухвали. Верховний Суд скасував оскаржувану ухвалу апеляційного г/с та направив справу на новий розгляд, звернув увагу, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення ст.254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків і що апеляційному г/с належало встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному судовому рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254 ГПК України, зважаючи на очевидну заінтересованість органу місцевого самоврядування у справі про банкрутство комунального підприємства, засновником якого він є (положення КУзПБ передбачають субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) підприємства за зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів).

Короткі висновки:

68, 73….відповідно до правової позиції ВС у складі колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

…у даній справі наведена позиція об`єднаної палати КГС не може бути напряму застосована … в контексті застосування статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, зважаючи на те, що скаржник у цій справі є органом місцевого самоврядування, водночас гарантії Конвенції поширюються на захист прав осіб приватного права.

75, 76…. при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи … і яка вважає, що місцевим г/с вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, … відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо … буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний г/с не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

80, 83. …положення КУзПБ передбачають субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) підприємства за зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів (ч.6 ст.50, ч.2 ст.61 КУзПБ).

…апеляційному г/с належало встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254 ГПК України, зважаючи на очевидну заінтересованість органу місцевого самоврядування у справі про банкрутство комунального підприємства, засновником якого він є.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

44.Частина 1 ст.254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

45.Частиною 5 ст.41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

46.З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були.

47.З огляду на приписи п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

48.Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням ч.3 ст.3 ГПК України та п.3 Рішення КСУ від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення ч.5 ст.94 та ст.160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС, викладений у п.55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

49.У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

50.Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

51.Так, відповідно до ст.1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, ФДМУ, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

52.Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст.45 КУзПБ.

53.Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до г/с письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

54.Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

55.Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

56.Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

57.У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.

58.Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

59.Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові КГС ВС від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

60.За приписами ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

61.Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

62.Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (ст.45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч.6 ст.45, ст.47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст.44 ГПК України) (п.56.16 постанови ВС від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

63.При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.47 КУзПБ ухвала г/с, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

64.Тобто, дана норма обмежує коло учасників справи про банкрутство, які мають право на оскарження ухвали г/с, постановлену за результатами попереднього засідання лише сторонами у справі про банкрутство, до яких ст.1 КУзПБ відносить конкурсних кредиторів (представник комітету кредиторів), забезпечених кредиторів та боржника (банкрут).

65.В матеріалах справи № 917/1597/19 відсутня ухвала про визнання міської ради кредитором боржника, отже скаржник не має такого статусу у даній справі про банкрутство.

66.Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що міська рада як засновник Боржника може бути учасником у справі про банкрутство, проте, не є стороною у цій справі.

67.Водночас, колегія суддів ВС звертає увагу, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення ст.254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

68.Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції ВС у складі колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

69.Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

70.Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

71.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

72.Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

73.Колегія суддів зауважує, що у даній справі наведена позиція об`єднаної палати КГС не може бути напряму застосована до даних правовідносин в контексті застосування статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, зважаючи на те, що скаржник у цій справі є органом місцевого самоврядування, водночас гарантії Конвенції поширюються на захист прав осіб приватного права.

74.Пунктом 3 ч.1 ст.264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

75.Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим г/с вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

76.Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

77.Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

78.У цій справі, як вже зазначалося вище, апеляційний г/с закрив апеляційне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України з мотивів відсутності у Полтавської міської ради процесуальної дієздатності на оскарження ухвали місцевого г/с, прийнятої за результатами попереднього судового засідання.

79.Водночас, апеляційний г/с залишив поза увагою те, що Полтавська міська рада є особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, однак вважає, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції зачіпаються її інтереси та вказує, що вона є засновником та власником підприємства-боржника щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

80.Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що положення КУзПБ передбачають субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) підприємства за зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів (ч.6 ст.50, ч.2 ст.61 КУзПБ).

81.Крім того, Верховний Суд також звертає увагу на правові висновки, викладені в постанові ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12 про покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунального підприємства, створеного цим органом та яке є боржником у справі про банкрутство.

…

82.Крім того, при вирішенні спору у цій справі ВП ВС враховано висновки ЄСПЛ (далі - ЄСПЛ), зокрема щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у п.62 рішення у справі "Єршова проти РФ" ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

83.Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що апеляційному г/с належало встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254 ГПК України, зважаючи на очевидну заінтересованість органу місцевого самоврядування у справі про банкрутство комунального підприємства, засновником якого він є.

92.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвали …апеляційного г/с від 13.07.2021 та направлення матеріалів справи № 917/1597/19 до суду апеляційної інстанції для нового розгляду апеляційної скарги …з урахуванням викладеного у даній постанові.

ПИТАННЯ ЗАКРИТТЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА АПЕЛЯЦІЙНОЮ СКАРГОЮ УЧАСНИКА (ЗАСНОВНИКА) БОРЖНИКА НА УХВАЛУ СУДУ ПРО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО БОРЖНИКА

ПОСТАНОВА 09 листопада 2021 року, Справа № 908/2472/20, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240256

Місцевий г/с ухвалою від 06.10.2020 відкрив провадження у справі про банкрутство Боржника та визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора (ОСОБА_1) на загальну суму 18,8 млн грн з включенням їх до 4 черги. ОСОБА_2 - учасник (засновник) Боржника подав апеляційну скаргу, в якій просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1. Обґрунтовуючи наявність підстав для апеляційного оскарження ОСОБА_2 посилався на те, що він є учасником Боржника з часткою в статутному капіталі 50%, а тому відповідно до ст.1 КУзПБ є учасником справи, але його не було залучено до участі у справі, чим порушили його права та інтереси. Крім того, скаржник наголошував, що місцевим г/с належним чином не перевірив обґрунтованість заяви ініціюючого кредитора щодо наявність ознак неплатоспроможності боржника, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відкриття справи про банкрутство. Апеляційний г/с 06.10.2020 апеляційне провадження відкрив, а 11.03.2021 закрив, мотивувавши це тим, що ОСОБА_2 не є учасником справи про банкрутство , а тому не має права на апеляційне оскарження, і, крім того, оскаржуваною ухвалою не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта, в тому числі і корпоративні. Верховний Суд залишив судове рішення апеляційного г/с без змін.

Короткі висновки:

7.17…., чинне процесуальне законодавство не відносить до складу учасників справи про банкрутство засновників (учасників) боржника. Разом з цим, у названій ст.1 КУзПБ наведено визначення уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, якою є особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу

7.29.Сам факт того, що ОСОБА є учасником Боржника (володіє часткою у розмірі 50% у статутному капіталі…) не є умовою для обов`язкового залучення вказаної особи до участі у справі про банкрутство.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.8.Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

7.9.Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами ст.254, 255 ГПК України, зі змісту яких слідує, що осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

7.10.Разом з цим, в силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (відповідна правова позиція викладена у постановах ВС від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).

7.11.Відповідно до статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).

7.12.За змістом п.3, 5 ч.1 ст.42 ГПК України до процесуальних прав учасників справи належать права: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Відтак, наведені в ст.42 ГПК України права є складовою процесуальної правоздатності будь-кого із учасників господарського процесу у розумінні ч.1 ст.44 ГПК України.

7.13.Водночас, норми процесуального закону у відповідних випадках, конкретизують умови для реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, наявність яких у особи хоча і презюмується в силу загальних норм: ст.42 ГПК України та ч.1 ст.44 цього Кодексу; однак реалізація яких конкретизується спеціальними нормами ГПК України. До таких умов належать, зокрема: спосіб звернення до г/с (заява, скарга, клопотання), стадія для реалізації відповідного процесуального права, підстави, строки звернення та суб`єкт права звернення до господарського суду.

7.14.Отже, особа наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов`язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом) в силу закону, з урахуванням визначеного ст.4 ГПК України суб`єктного складу осіб, які можуть належати до учасників господарського процесу.

7.15.Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб`єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні – ст.42 ГПК України, так і визначені окремими нормами ГПК України спеціальні процесуальні права та виконати обов`язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:

- доведення особою (суб`єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки тощо);

- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;

- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення, тощо.

Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.

7.16.Згідно зі ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

В ст.1 КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є: конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, ФДМУ, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

7.17.Відтак, чинне процесуальне законодавство не відносить до складу учасників справи про банкрутство засновників (учасників) боржника. Разом з цим, у названій ст.1 КУзПБ наведено визначення уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, якою є особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу (подібний правовий висновок наведено у постанові ВС від 31.08.2021 у справі №916/3619/19).

7.18.Судом апеляційної інстанції встановлено, що учасниками Боржника є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з частками у статутному капіталі по 50% кожний, а вищим органом управління товариства - загальні збори учасників.

7.19.Оскільки в матеріалах справи відсутні докази прийняття загальним зборами учасників ТОВ "Біол" рішення, згідно з яким ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси учасників (засновників) під час здійснення провадження у справі №908/2472/20 про банкрутство ТОВ "Біол", КГС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скаржник не є учасником справи про банкрутство у розумінні ст.1 КУзПБ.

Відносно твердження скаржника про порушення його прав та інтересів як учасника Боржника у зв`язку з тим, що суд першої інстанції не залучив його до участі у справі

7.21.Відповідно до правової позиції ВС у складі колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

7.22.Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

7.23.Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

7.24.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

7.25.Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

7.26.Відтак, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим г/с вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

7.27.Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний г/с не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України (відповідний висновок викладено у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 14.08.2019 у справі №62/112 та у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 16.01.2020 у справі №925/1600/16).

7.28.Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не містить жодних висновків про права, інтереси та (або) обов`язки учасника ТОВ "Біол" ОСОБА_2 , у резолютивній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції також прямо не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

7.29.Сам факт того, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ "Біол" (володіє часткою у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "Біол") не є умовою для обов`язкового залучення вказаної особи до участі у справі про банкрутство.

7.30.Посилання в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, відхиляються Судом, оскільки згадані висновки стосуються питання щодо встановлення наявності спору про право у підготовчому засіданні суду як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Натомість в межах даного касаційного провадження Судом переглядається ухвала апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , а не ухвала місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "БІОЛ". Відтак наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "БІОЛ" виходить за межі перегляду оскаржуваного рішення апеляційного господарського суду.

7.31.Аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази, на які містилося посилання в апеляційній скарзі, та не розглянув скаргу по суті, що на переконання скаржника є порушенням норм матеріального і процесуального права, відхиляється Судом, оскільки як зазначалося вище, до початку розгляду скарги по суті суд апеляційної інстанції перевірив наявність у скаржника права на апеляційне оскарження рішень у цій справі, а також чи вирішено ухвалою місцевого г/с про відкриття провадження у справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "БІОЛ" питання про права та/або інтереси скаржника, як учасника вказаного товариства та особи, яку не було залучено до участі у справі.

7.32.Встановивши, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, а також те, що скаржник не є учасником справи № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "Біол", а відтак не набув права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у цій справі відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.264 ГПК України, що не спростовано скаржником.

ПИТАННЯ НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАКРИТТЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА АПЕЛЯЦІЙНОЮ СКАРГОЮ, ДОВОДИ ЯКОЇ ВЖЕ БУЛО РОЗГЛЯНУТО ПІД ЧАС АПЕЛЯЦІЙНОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗА АПЕЛЯЦІЙНОЮ СКАРГОЮ ІНШОГО УЧАСНИКА (УЧАСНИКІВ) СПРАВИ.

ПОСТАНОВА 06.05.2021, Справа № 910/6116/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/96926805

Г/судом розглядалася позовна заява про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі зміною в установчих документах, яка ухвалою місцевого г/суду була передана на розгляд в межах провадження у справі про банкрутство Відповідача. Судове рішення мотивоване тим, що відносно Товариства відкрито провадження про його банкрутство, у зв`язку з чим цей спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому КУзПБ. Апеляційним г/судом ухвалою від 02.12.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача. Ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга Відповідача містить аналогічні доводи щодо незаконності оскаржуваної ухвали, що й апеляційна скарга ОСОБА_1 , апеляційний розгляд якої вже закінчився та щодо якої вже була прийнята постанова суду апеляційної інстанції. Верховний Суд погодився з апеляційним судом щодо закриття апеляційного провадження та залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що ТОВ скаржник своїми діями (бездіяльністю) створив процесуальну ситуацію, як то повторний перегляд в апеляційному порядку судового рішення суду першої інстанції, яка не передбачена процесуальним законом

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження.

41. Втім, хоча ст. 264 ГГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, в цьому випадку, процесуально вірними будуть дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка вже була предметом апеляційного перегляду та доводам щодо правомірності судового рішення (передача справи для розгляду в межах справи про банкрутство) була надана відповідна правова оцінка, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики ЄСПЛ (аналогічний висновок щодо закриття апеляційного провадження викладений у постановах КГС у складі ВС від 08.01.2019 у справі № 922/1906/18, від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009, від 20.08.2019 у справі № 910/1702/15-г, від 05.11.2019 у справі № 926/767-б/15, від 29.04.2020 у справі № 917/1185/18, від 26.02.2021 у справі № 29/5005/6381/2011).

42. За наведеного, суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Моноліттрансбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 у справі 910/6116/20.

43. Звідси суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо помилкового закриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження у справі відкритого за апеляційною скаргою, доводи, якої були розглянуті раніше судом під час апеляційного розгляду справи.