ПОСТАНОВА 09 листопада 2021 року, Справа № 908/2472/20, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240256
Місцевий г/с ухвалою від 06.10.2020 відкрив провадження у справі про
банкрутство Боржника та визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора (ОСОБА_1)
на загальну суму 18,8 млн грн з включенням їх до 4 черги. ОСОБА_2 - учасник
(засновник) Боржника подав апеляційну скаргу, в якій просив відмовити в
задоволенні заяви ОСОБА_1. Обґрунтовуючи наявність підстав для апеляційного
оскарження ОСОБА_2 посилався на те, що він є учасником Боржника з часткою в
статутному капіталі 50%, а тому відповідно до ст.1 КУзПБ є учасником
справи, але його не було залучено до участі у справі, чим порушили його права
та інтереси. Крім того, скаржник наголошував, що місцевим г/с належним чином не
перевірив обґрунтованість заяви ініціюючого кредитора щодо наявність ознак
неплатоспроможності боржника, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про
відкриття справи про банкрутство. Апеляційний г/с 06.10.2020 апеляційне
провадження відкрив, а 11.03.2021 закрив, мотивувавши це тим, що ОСОБА_2 не
є учасником справи про банкрутство , а тому не має права на апеляційне
оскарження, і, крім того, оскаржуваною
ухвалою не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки
апелянта, в тому числі і корпоративні. Верховний Суд залишив судове
рішення апеляційного г/с без змін.
Короткі висновки:
7.17…., чинне процесуальне законодавство не
відносить до складу учасників справи про банкрутство засновників (учасників)
боржника. Разом з цим, у названій ст.1 КУзПБ наведено визначення
уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, якою є особа,
уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси
засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого
голосу
7.29.Сам факт того, що ОСОБА є
учасником Боржника (володіє часткою у розмірі 50% у статутному капіталі…) не є
умовою для обов`язкового залучення вказаної особи до участі у справі про
банкрутство.
7. Позиція Верховного Суду та висновки
щодо застосування норм права
7.8.Відповідно до ч.1 ст.17
ГПК України учасники справи, а також особи, які
не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та
(або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених
законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7.9.Коло осіб (в позовному провадженні),
які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в
апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами ст.254, 255 ГПК
України, зі змісту яких слідує, що осіб, наділених
процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, умовно можна
поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не
брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
7.10.Разом з цим, в силу особливостей провадження у справі про
банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про
банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи
задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками
справи, в хід процедури банкрутства (відповідна правова позиція викладена у
постановах ВС від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі
№ 911/5186/14).
7.11.Відповідно до статті
44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи
здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника,
боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття,
а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та
виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).
7.12.За змістом п.3, 5 ч.1 ст.42 ГПК України до процесуальних прав
учасників справи належать права: подавати заяви та клопотання, надавати
пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під
час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань
інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відтак, наведені в ст.42 ГПК України права
є складовою процесуальної правоздатності будь-кого із учасників господарського
процесу у розумінні ч.1 ст.44 ГПК України.
7.13.Водночас, норми процесуального закону у відповідних
випадках, конкретизують умови для реалізації учасником справи окремих
процесуальних прав, наявність яких у особи хоча і презюмується в силу загальних
норм: ст.42 ГПК України та ч.1 ст.44 цього Кодексу; однак реалізація яких конкретизується спеціальними
нормами ГПК України. До таких умов
належать, зокрема: спосіб звернення до г/с (заява, скарга, клопотання), стадія
для реалізації відповідного процесуального права, підстави, строки звернення та
суб`єкт права звернення до господарського суду.
7.14.Отже, особа наділяється процесуальною правоздатністю
(що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати
процесуальні права та обов`язки відповідного учасника, які визначені
процесуальним законом) в силу закону, з урахуванням визначеного ст.4 ГПК України суб`єктного
складу осіб, які можуть належати до учасників господарського процесу.
7.15.Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість
суб`єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні
– ст.42 ГПК України, так і визначені
окремими нормами ГПК України спеціальні
процесуальні права та виконати обов`язки у конкретних процесуальних правовідносинах)
обумовлена відповідними конкретно визначеними законом факторами у
відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведення особою (суб`єктом звернення) належності
його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом
(сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання
про її права, інтереси та (або) обов`язки тощо);
- обґрунтованістю підстав для звернення
саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що
допускає відповідне звернення, тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів
має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у
відповідних процесуальних правовідносинах.
7.16.Згідно зі ст.2
КУзПБ провадження у справах про банкрутство
регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
В ст.1
КУзПБ визначено, що сторонами у справі про
банкрутство є: конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів),
забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство
- сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, ФДМУ,
представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у
випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо
прав або обов`язків яких існує спір.
7.17.Відтак, чинне процесуальне законодавство не відносить
до складу учасників справи про банкрутство засновників (учасників) боржника.
Разом з цим, у названій ст.1 КУзПБ наведено визначення уповноваженої особи засновників
(учасників, акціонерів) боржника, якою є особа, уповноважена вищим органом
управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у
справі про банкрутство з правом дорадчого голосу (подібний правовий висновок
наведено у постанові ВС від 31.08.2021 у справі №916/3619/19).
7.18.Судом апеляційної інстанції встановлено, що учасниками Боржника
є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з частками у статутному капіталі по 50% кожний, а вищим
органом управління товариства - загальні збори учасників.
7.19.Оскільки в матеріалах справи відсутні докази
прийняття загальним зборами учасників ТОВ "Біол" рішення, згідно з
яким ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси учасників (засновників) під час
здійснення провадження у справі №908/2472/20 про банкрутство ТОВ
"Біол", КГС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про
те, що скаржник не є учасником справи про банкрутство у розумінні ст.1 КУзПБ.
Відносно твердження скаржника про
порушення його прав та інтересів як учасника Боржника у зв`язку з тим, що суд
першої інстанції не залучив його до участі у справі
7.21.Відповідно до правової позиції ВС у складі колегії суддів
об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі
№904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення,
оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо
стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого
в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про
право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних
прав і обов`язків.
7.22.Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно
безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має
бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на
момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься
судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
7.23.Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення
може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише
зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи
інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути
достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної)
скарги.
7.24.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення
прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути
очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має
чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в
мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або)
обов`язки, та про які саме.
7.25.Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи,
яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення
наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній
частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому
випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі
у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.
6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про
право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок
між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
7.26.Відтак, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою,
яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що
місцевим г/с вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної
інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності
ст.258, 259
ГПК України, та за відсутності підстав для залишення
апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у
відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне
провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити
і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права,
інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
7.27.Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде
встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним
судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або)
обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний г/с
не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України (відповідний
висновок викладено у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 14.08.2019 у справі
№62/112 та у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 16.01.2020 у справі
№925/1600/16).
7.28.Як встановлено судом апеляційної інстанції та
вбачається з матеріалів справи, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду
першої інстанції не містить жодних висновків про права, інтереси та (або)
обов`язки учасника ТОВ "Біол" ОСОБА_2 , у резолютивній частині
оскаржуваної ухвали суд першої інстанції також прямо не вказав про права,
інтереси та (або) обов`язки такої особи.
7.29.Сам факт того, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ
"Біол" (володіє часткою у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ
"Біол") не є умовою для обов`язкового залучення вказаної особи до
участі у справі про банкрутство.
7.30.Посилання в касаційній скарзі на неврахування судом
апеляційної інстанції висновків ВС щодо застосування норм права у
подібних правовідносинах, викладених у постановах від 03.06.2020 у справі №
905/2030/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 23.06.2020 у справі №
910/1067/19, відхиляються Судом, оскільки згадані висновки стосуються питання
щодо встановлення наявності спору про право у підготовчому засіданні суду як
підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Натомість в межах даного касаційного провадження Судом переглядається ухвала
апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 , а не ухвала місцевого господарського суду про
відкриття провадження у справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ
"БІОЛ". Відтак наявність чи відсутність підстав для відкриття
провадження у справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "БІОЛ"
виходить за межі перегляду оскаржуваного рішення апеляційного господарського суду.
7.31.Аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної
інстанції не дослідив докази, на які містилося посилання в апеляційній скарзі,
та не розглянув скаргу по суті, що на переконання скаржника є порушенням норм
матеріального і процесуального права, відхиляється Судом, оскільки як
зазначалося вище, до початку розгляду скарги по суті суд апеляційної інстанції
перевірив наявність у скаржника права на апеляційне оскарження рішень у цій
справі, а також чи вирішено ухвалою місцевого г/с про відкриття провадження у
справі № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ "БІОЛ" питання про права
та/або інтереси скаржника, як учасника вказаного товариства та особи, яку не
було залучено до участі у справі.
7.32.Встановивши, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалися
питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, а також те, що
скаржник не є учасником справи № 908/2472/20 про банкрутство ТОВ
"Біол", а відтак не набув права на апеляційне оскарження ухвали
Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020, суд апеляційної
інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття апеляційного
провадження у цій справі відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.264 ГПК України, що не
спростовано скаржником.
Немає коментарів:
Дописати коментар