ДОДАТКОВА УХВАЛА 09 листопада 2021 року, Справа № Б-23/75-02 (922/1851/19), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101027593
Переглядаючи у касаційному провадженні
судові рішення нижчих судів про відмову у стягнення 23,9 млн грн, Верховний Суд
ухвалою від 13.04.2021 затвердив мирову угоду, укладену Позивачем та
Відповідачем і визнав нечинними оскаржувані судові рішення нижчих судів, а
провадження у справі закрив. Позивач
01.09.2021 подав до ВС заяву про повернення з Державного бюджету 50% судового
збору за подання касаційної скарги,. Верховний
Суд заяву задовольнив та окрім цього, встановивши, що в ухвалі від
13.04.2021 не вказані усі необхідні відомості, які має містити виконавчий
документ і з приводу чого сторони заяву про ухвалення додаткового рішення не
подавали, з власної ініціативи ухвалив доповнити
резолютивну частину ухвали ВС від 13.04.2021 зазначенням, що відповідно
до вимог Закону України "Про
виконавче провадження" ухвала є виконавчим
документом та може бути пред`явлена до виконання у строк до 01.01.2029, а також
доповнив відомостями про стягувача і боржника зі скріпленням печаткою із
зображенням Державного Герба України виконавчого документа - як ухвали Суду від
13.04.2021 про затвердження мирової угоди, так і додаткової ухвали.
Короткі висновки:
3. … у разі укладення мирової угоди … на стадії
перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній
ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення
скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним
при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
6. … Ухвала про затвердження
мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого
документа, встановленим Законом України "Про виконавче
провадження".
3.Розглянувши цю заяву Позивача, Суд
зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 ГПК України судові
витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати
встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору,
порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за
клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суд.
Частиною 4 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди,
відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення
в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у
порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику
(заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при
поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічні положення містить ч.2 ст.130 ГПК України.
За змістом ст.244 ГПК України суд,
що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи
ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі
протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
4.Суд встановив, що Позивач, звертаючись до Верховного Суду з
касаційною скаргою у цій справі, сплатив судовий збір за подання касаційної
скарги в сумі 717 205 грн 01 коп. згідно з квитанцією
№ 0000012547 від 07.12.2020.
5.З огляду на наведене Суд дійшов висновку про наявність підстав для
задоволення вимог Позивача та повернення йому судового збору за подання ним
касаційної скарги у цій справі за правилами ч.2 ст.130 ГПК України.
6.Крім цього Суд зазначає про таке.
Частина 4 ст.192 ГПК України, зокрема, визначає,
що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в
резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.
Стаття 193 цього ж Кодексу передбачає,
що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і
строки, передбачені цією угодою (частина перша). Ухвала про затвердження
мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого
документа, встановленим Законом України "Про виконавче
провадження" (частина друга). У разі
невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження
мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку,
передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частина третя).
Пункти 3, 4, 7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" визначають, що у виконавчому документі зазначаються
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по
батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для
юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб),
дата народження боржника - фізичної особи (п.3); ідентифікаційний
код юридичної особи в ЄДР стягувача та боржника (для юридичних осіб - за
наявності); РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через
свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття РНОКПП
та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в
паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) (п.4); строк
пред`явлення рішення до виконання (п.7).
Частина 3 цієї статті Закону України "Про виконавче
провадження" унормовує, що виконавчий
документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища
та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою
із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова
особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати
таку печатку.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче
провадження" виконавчі документи можуть
бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень
комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є
держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового
виконання протягом трьох місяців.
За ч.2 цієї ст. Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті,
встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним
законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи
розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з
наступного дня після його прийняття.
За змістом ст.244 ГПК України суд,
що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи
ухвалити додаткове рішення.
7.Враховуючи вищевикладене та те, що сторони у справі не подавали
заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно зазначених вище відомостей,
які має містити виконавчий документ та яких не зазначено в ухвалі ВС від
13.04.2021 про затвердження мирової угоди, Суд дійшов висновку про винесення з
власної ініціативи додаткової ухвали у справі № Б-23/75-02 (922/1851/19) у
відповідній частині зі скріпленням печаткою із зображенням Державного Герба
України виконавчого документа - як ухвали Суду від 13.04.2021 у цій справі про
затвердження мирової угоди, так і цієї додаткової ухвали.
Немає коментарів:
Дописати коментар