ЗАЯВА НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” ПРО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО АТ “ДНІПРОГАЗ”. ПИТАННЯ СПОРУ ПРО ПРАВО

ПОСТАНОВА 09 грудня 2021 року, Справа № 904/4514/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342366

---

26.04.2021 НАК "Нафтогаз України" звернувся до г/с із заявою про відкриття справи про банкрутство АТ "Дніпрогаз" (далі-Боржник); заява обґрунтована заборгованістю за природний газ  на суму 118,0 млн грн, яка підтверджена судовими рішеннями у справах №904/1224/18, 904/5347/19, 904/5740/19 та частково погашена.  Боржник заперечував борг, посилаючись на одностороннє зустрічне зарахування вимог, про що повідомив Кредитора заявами від 21.05.2019 та від 15.01.2020,а також вказував не завершені розглядом судом спори про: 1)визнання наказу у справі № 904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню з підстав проведеного боржником зарахування на загальну суму 106,2 млн грн; 2)перегляд рішень г/с від 11.02.2020 у справі № 904/5347/19 та від 05.02.2020 у справі № 904/5740/19 за нововиявленими обставинами (виконавчі провадження з їх виконання зупинено ухвалою окружного адміністративного суду від 03.09.2020 про забезпечення позову у справі № 160/10368/20); 3) про визнання припиненим зобов`язання, пункту 6.1. (проведення розрахунків за договором) статті 6 договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013, неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною за яку жодна із сторін не відповідає (справа № 910/5932/21). Місцевий г/с ухвалою від 20.05.2021 у відкритті справи про банкрутство відмовив, що мотивував  існуванням спору про право. Апеляційний г/с постановою від 26.10.2021 ухвалу місцевого г/с скасував, вказавши на передчасність висновку суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки не було враховано, що зупинення дії постанов про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів у справах №904/5740/19 та №904/5347/19, як захід забезпечення позову було вжито ухвалою адміністративного суду у справі № 160/10368/20 за іншого складу учасників та предмета спору у цій адміністративній справі, а сам факт подання боржником заяв про перегляд рішень у справах №904/5740/19 та № 904/5347/19 за нововиявленими обставинами та заяви про визнання наказу у справі № 904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню не доводить наявність спору про право; вирішення спору у справі № 910/5932/21 не свідчить про відсутність заборгованості Боржника перед Кредитором. Верховний Суд скасував постанову апеляційного г/с та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції, вказавши, що спір, який виник між сторонами щодо вчиненого одностороннього зарахування, розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стосується наявності/відсутності грошового зобов’язання Боржника перед Кредитором, який не може бути вирішений в межах розгляду заяви Кредитора про відкриття справи про банкрутство;

висновок апеляційного г/с ґрунтується на формальному тлумаченні приписів ст.1, 34, 39 КУзПБ та зроблений без належного врахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах ВС від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19.

---

Висновки щодо застосування норм права

76. Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є у сукупності: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

77. Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

78. Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч.6 ст.39 КУзПБ, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

79. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

80. Методом встановлення таких фактів є дослідження г/с відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження ЄДРСР, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора із зазначених вище питань.

81. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

---

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

37. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

38. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

39. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст.39 КУзПБ.

40. Відповідно до ч.1 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

41. Частиною 8 ст.39 КУзПБ передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

42. Згідно з ч.3 ст.41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

43. Таким чином стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому за колом осіб, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

44. За таких обставин, на думку ВС, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду належних і достатніх доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (аналогічний висновок ВС викладено у постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

45. Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є у сукупності: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

46. Отже, завданням підготовчого засідання г/с у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено ВС у п.68 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, п.48 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).

47. Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч.6 ст.39 КУзПБ, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

48. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

49. Методом встановлення таких фактів є дослідження г/с відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження ЄДРСР, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений ВС у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19).

50. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (така правова позиція викладена в постанові ВС від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

…

58. ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 наголосив, зокрема, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

59. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови ВС від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

60. Отже, враховуючи у сукупності встановлені судами попередніх інстанцій обставини… колегія суддів ВС погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що спір, який виник між сторонами, стосується наявності/відсутності грошового зобов`язання …, який не може бути вирішений в межах розгляду заяви НАК "Нафтогаз України" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

61. Крім того, колегія суддів зауважує, що ВС неодноразово зверталася увага на те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство однозначно свідчить про наявність спору про право в розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ (постанови ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

62. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що заперечення/оспорення АТ "Дніпрогаз" наявності та розміру заборгованості перед заявником мало місце ще до звернення НАК Нафтогаз України" до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що у сукупності з іншими обставинами беззаперечно свідчить про наявність спору про право між ініціюючим кредитором та боржником в розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ та є підставою для відмови заявнику у відкритті провадження у справі про банкрутство.

63. Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, фактичне існування встановленої місцевим господарським судом підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ "Дніпрогаз" відповідно до абзацу 2 ч.6 ст.39 КУзПБ під час апеляційного перегляду справи спростовано не було.

64. Тому, ВС частково погоджується з доводами касаційної скарги про застосування судом апеляційної інстанції приписів ст.39 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених зокрема у постановах ВС від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19, що мало наслідком помилкове вирішення справи № 904/4514/21 за результатами її апеляційного перегляду.

ІНІЦІЮВАННЯ КРЕДИТОРАМИ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСВО БОРЖНИКА. ПИТАННЯ ДЕКІЛЬКОХ ЗАЯВ ВІД РІЗНИХ ЗАЯВНИКІВ

ПОСТАНОВА 07 грудня 2021 року, Справа №  908/964/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010226

---

Справу про банкрутство ПрАТ  "Азовкабель" (далі - Боржник) ініційовано за трьома заявами, поданими різними заявниками: UAB BERTI RUBBER, ТОВ "Берті", ТОВ   "Дифенс-Метал". Перша заява подана 08.04.2021 UAB BERTI RUBBER (юридична особа, яка зареєстрована за законодавством Литовської Республіки) та обґрунтована непогашеною заборгованістю в сумі 20,3 млн. грн за договором транспортного експедирування від 03.07.2017, а також за договорами про відступлення на користь Кредитора права вимоги ФОП Кулікової   Р.А. до Боржника. Підготовче засідання було призначено на 27.04.2021, на якому зроблена перерва до 30.04.2021.  Після цього два інші товариства 28.04.2021 подали заяви про банкрутство того ж Боржника в порядку приєднання. ТОВ “Берті” обгрунтовувало заяву непогашеною заборгованістю в сумі 16,5 млн. грн, за опротестованим про неоплату векселем за пред`явленням, платником за яким є Боржник; ТОВ "Дифенс-Метал" обгрунтовувало заяву  непогашеною  заборгованістю в сумі 1,5 млн. грн, що виникла за договором від 07.09.2018 поставки брухту і відходів кольорових металів і сплавів. Місцевий г/с ухвалою від 30.04.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 12.07.2021) відмовив у відкритті справи про банкрутство Боржника за заявами UAB BERTI RUBBER та ТОВ   "Берті" та відкрив справу про банкрутство Боржника за заявою ТОВ   "Дифенс-Метал" з визнанням вимог цього кредитора в сумі 1,5 млн грн.   Відмова у задоволенні заяви UAB BERTI RUBBER була мотивована існуванням між UAB BERTI RUBBER та Боржником щодо заявлених кредиторських вимог спору про право через заперечення Боржником цих вимог у зв`язку зі спливом позовної давності щодо тієї частини вимог, що виникли за договором  транспортного експедирування від 03.07.2017 та  через оскарження Боржником в судовому порядку договорів уступки права вимоги, на яких ґрунтується інша частина вимог UAB BERTI RUBBER, а щодо вимог ТОВ “Берті” - законодавчими обмеженнями на відкриття справи Боржника за такими вимогами через те, що виникли вони після 12.03.2020 - коли законодавець згідно з положеннями КУзПБ встановив відповідні обмеження - в період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.  Відкриття справи про банкрутство Боржника за заявою ТОВ “Дифенс-Метал” мотивовано обґрунтованістю та пітвердженістю доказами заборгованості Боржника, як підстави відкриття справи про банкрутство.  Верховний Суд касаційну скаргу UAB BERTI RUBBER задовольнив частково, судові рішення нижчих судів скасував в частині рішення про відкриття справи про банкрутство Боржника за заявою ТОВ "Дифенс-Метал" та про відмову у відкритті справи про банкрутство Боржника за заявою ТОВ "Берті" та в цій частині ухвалив нове рішення про залишення заяви ТОВ"Дифенс-Метал" та ТОВ "Берті" про відкриття справи про банкрутство Боржника без розгляду;  в іншій частині судові рішення нижчих судів залишив без змін.

---

Короткі висновки:

7.3…. умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників,…, є, насамперед, дотримання порядку подачі тих заяв, що календарно надійшли пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду). Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи. При цьому, одним із елементів цього порядку є строк подання інших заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - до дня підготовчого засідання (абзац 1 ч.4 ст. 39 КУзПБ).

7.6. … днем підготовчого засідання, …, незалежно від кількості судових засідань, у яких воно було проведено  та завершено з винесенням відповідної ухвали …, є день, на який було призначено проведення (ухвалою про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, … та коли суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, однак не день, коли була винесена ухвала за результатами проведення підготовчого засідання.

7.8….подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.5 ст.38, ч.4 ст.39 КУзПБ) після відкриття судом підготовчого засідання, під час перерви у цьому засіданні (у разі його проведення не в одному судовому засіданні), однак не до дня, на який воно було призначено, є порушенням процедури та встановленого нею процесуального порядку - строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після прийняття до розгляду судом заяви первісного кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. А тому, з урахуванням також  визначених ст.118 ГПК України наслідків пропуску процесуальних строків, порушення строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) відповідної заяви не допускає її розгляд судом та оцінку ним відповідних вимог по суті.

7.9…. суду, який вже приєднав ухвалою  до матеріалів справи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду одночасно з іншими заявами (первісною тощо), у підготовчому засіданні належить залишити без розгляду заяву "іншого" кредитора, що подана з порушення процесуального порядку (строку, визначеного абзацом 1 ч.4 ст.39 КУзПБ), на підставі ст.38 КУзПБ, ст.118, 226 ГПК України, які, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

---

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил та процедури подання "інших" заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство

7.2.Правила та процедура подання різними кредиторами декількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, що допускається чинним   КУзПБ, прийняття та розгляд цих заяв господарським судом регламентовані положеннями статей 38, 39 цього Кодексу.

Положеннями ч.5 ст.38 КУзПБ передбачено, якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.4 ст.39 цього Кодексу у разі якщо до г/с до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою г/с приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.

7.3.За змістом наведених норм умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (ч.5 ст.38 та абзац 2 ч.4 статті 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку подачі тих заяв, що календарно надійшли пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду). Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи.

При цьому, одним із елементів цього порядку є строк подання інших заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - до дня підготовчого засідання (абзац 1 ч.4 ст. 39 КУзПБ).

7.4.Правила призначення справи про банкрутство до розгляду у підготовчому засіданні наведені в ст.35 цього Кодексу, згідно з якими у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство г/с приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата проведення підготовчого засідання суду; підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів (ч.1 та 2 ст.35 КУзПБ).

Крім цього, відповідно до ч.11 ст.39 цього Кодексу якщо в заяві боржника про відкриття провадження у справі або відзиві боржника міститься інформація про провадження ним діяльності, пов`язаної з державною таємницею, г/с постановляє та надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці арбітражному керуючому. Такий строк не може перевищувати 30 днів.

7.5.За змістом положень ч.1, 2, 5, 8, 9 ст.39 КУзПБ, що визначають правила призначення, строки, порядок проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство підготовче засідання, як правило, проводиться в одному судовому засіданні.

Водночас відповідно до передбачених ст.39 КУзПБ (п.7.4), з урахуванням також положень ст.202, 216 ГПК   України, підстав для відкладення проведення підготовчого засідання, воно може буте проведено не в одному судовому засіданні, які проводяться за правилами ст.194-221 ГПК   України, що застосовуються при здійсненні провадження у справі про банкрутство в тій частині, що не суперечить відповідним положенням КУзПБ, тобто з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним нормативним актом з питань банкрутства (ч.6 ст.12 ГПК України).

При цьому, з огляду на запроваджені законодавцем організаційні засади та мету підготовки та проведення судом підготовчого засідання, що полягають у необхідності перевірки судом обґрунтованості вимог заявника, розгляді поданих документів, заслуховуванні пояснень сторін, оцінці обґрунтованості заперечень боржника, вирішенні інших питань, пов`язаних з розглядом справи, що сукупно здійснюється судом з метою з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.1 та 2 ст.39 КУзПБ), відкриття судом підготовчого засідання в день, коли воно було призначено ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.35 КУзПБ), проведення судом підготовчого засідання має відповідні незворотні наслідки, що визначаються метою, змістом процесуальних дій, що вчиняє суд у межах проведення та за наслідками підготовчого засідання (положення ч.5, 8, 9 ст.39  КУзПБ).

7.6. А тому днем підготовчого засідання, у розумінні абзацу 1 ч.4 ст.39 КУзПБ, незалежно від кількості судових засідань, у яких воно було проведено  та завершено з винесенням відповідної ухвали (ч.5 ст.39 КУзПБ), є день, на який було призначено проведення (ухвалою про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ч.1 ст.35 КУзПБ) та коли суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, однак не день, коли була винесена ухвала за результатами проведення підготовчого засідання.

7.7.Правильність цього висновку узгоджується із нормами щодо крайнього строку проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство (п.7.4), а також із запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов`язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).

За іншого висновку (на якому наполягали в судовому засіданні в касаційному суді представники Боржника та ТОВ "Дифенс-Метал") у справі про   банкрутство мала б місце правова ситуація, за якої всі кредитори відповідного боржника мали б право подавати заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до завершення проведення підготовчого засідання, що вимагало від суду відповідних процесуальних дій (приєднання до матеріалів справи, розгляд по суті, оцінки), що створювало б загрозу як для проведення цього засідання у встановлений законом строк (п.7.4), так і для його завершення.

7.8.У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.5 ст.38, ч.4 ст.39 КУзПБ) після відкриття судом підготовчого засідання, під час перерви у цьому засіданні (у разі його проведення не в одному судовому засіданні), однак не до дня, на який воно було призначено, є порушенням процедури та встановленого нею процесуального порядку - строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після прийняття до розгляду судом заяви первісного кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

А тому, з урахуванням також  визначених ст.118 ГПК України наслідків пропуску процесуальних строків, порушення строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) відповідної заяви не допускає її розгляд судом та оцінку ним відповідних вимог по суті.

7.9.Щодо процесуальних наслідків такого порушення Суд зауважує, що КУзПБ не містить прямої вказівки на процесуальну дію - рішення, яке має ухвалити суд за такого порушення.

Водночас, виходячи із системного аналізу положень статей 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідні судові рішення, що ухвалюються за відповідних, передбачених законом підстав (відмова у прийнятті, повернення, відкликання, залишення без руху, залишення без розгляду заяви, відмова у відкритті провадження за заявою тощо), а також враховуючи положення ч.2 ст.118, ст.226 ГПК України, що застосовуються у справі про банкрутство за правилами ч.6 ст.12 ГПК України, Суд доходить висновку, що суду, який вже приєднав ухвалою  до матеріалів справи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду одночасно з іншими заявами (первісною тощо), у підготовчому засіданні належить залишити без розгляду заяву "іншого" кредитора, що подана з порушення процесуального порядку (строку, визначеного абзацом 1 ч.4 ст.39 КУзПБ), на підставі ст.38 КУзПБ, ст.118, 226 ГПК України, які, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

Правильність цього висновку узгоджується із правилами застосування положень ст.38 КУзПБ та ст. 118, 226 ГПК України, за змістом яких процесуальна дія суду із залишення заяви (позову) без розгляду застосовується у разі встановлення процесуальних порушень (подання заяви після закінчення процесуальних строків), що не допускають подальший розгляд цієї заяви по суті.    

7.10…. суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18 (пункт 7.15).

7.11. У зв`язку із викладеним та враховуючи ті обставини, що ТОВ "Берті" та ТОВ   "Дифенс-Метал" як "інші" кредитори Боржника 28.04.2021 звернулись із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (пункти   1.3, 1.5) - тобто після того, як суд розпочав 27.04.2021 підготовче засідання у цій справі, що було призначене на цю дату ухвалою від 15.04.2021, що є порушенням строків для їх подання (ч.4 ст.39 КУзПБ), Суд доходить висновку, що ці заяви не підлягали приєднанню до матеріалів справи та розгляду судом по суті, а підлягали поверненню без розгляду.  

…

7.12.У зв`язку із викладеним, враховуючи, що подані ТОВ "Берті" та ТОВ   "Дифенс-Метал" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника були приєднані до матеріалів цієї справи, оскаржувані судові рішення,  виходячи з положень п.5 ст.308, ст.313 ГПК України, підлягають скасуванню в частині рішень про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Дифенс-Метал" та про відмову у відкритті провадження - за заявою ТОВ "Берті", з ухваленням в цій частинні нового рішення - про залишення без розгляду, на підставі ст.38 КУзПБ, ч.2 ст. 118 та ст. 226 ГПК України, заяв ТОВ "Берті" та ТОВ   "Дифенс-Метал" про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

---

7.13.Поряд з викладеним Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.3) щодо обґрунтованості кредиторських вимог UAB BERTI RUBBER та наявність підстав для відкриття за його заявою провадження у цій справі про банкрутство, виходячи з такого.

7.14.Так, у своїх аргументах (пункт 5.3) скаржник, вказуючи на неправильність висновків судів про недостатність наданих UAB BERTI RUBBER доказів на підтвердження виникнення у Боржника заборгованості перед UAB BERTI RUBBER, а також на безпідставність висновків судів про необхідність надання відсутніх у справі доказів, тим самим порушує питання щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій такого критерію стандарту доказування у господарському судочинстві як достатність доказів.

7.15.Між тим, стандарти доказування у господарському судочинстві, згідно з положеннями ГПК України (ст.73-79 ГПК України), не містять положень про достатність доказів.

Такий критерій як достатність доказів зазнав змін згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019, № 132-IX (п.3 ч.3) та є неактуальним, оскільки законодавець цим законом запровадив новий критерій - "вірогідність доказів", застосування якого судами при ухваленні оскаржуваних рішень UAB BERTI RUBBER не заперечує, та застосування якого касаційний суд не перевіряє, виходячи з меж розгляду справи касаційним судом згідно з положеннями ч.2 ст.300 ГПК   України.    

7.16.При цьому Суд зазначає, що норми ч.6 ст.39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

Так, з огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено ч.8 ст.39 КУзПБ, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на г/с покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

У випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора г/с має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму ч.6 ст.39 КУзПБ, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої ВС у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

7.17.Таким чином, оскільки скаржник не спростував висновки судів першої і апеляційної інстанцій про необґрунтованість його кредиторських вимог до Боржника, відповідні висновки про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою UAB BERTI RUBBER зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених обставин справи.