ПОСТАНОВА 09 грудня 2021 року, Справа № 904/4514/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342366
26.04.2021 НАК "Нафтогаз
України" звернувся до г/с із заявою про відкриття справи про банкрутство
АТ "Дніпрогаз" (далі-Боржник); заява обґрунтована заборгованістю за
природний газ на суму 118,0 млн грн, яка
підтверджена судовими рішеннями у справах №904/1224/18, 904/5347/19, 904/5740/19
та частково погашена. Боржник заперечував
борг, посилаючись на одностороннє зустрічне зарахування вимог, про що повідомив
Кредитора заявами від 21.05.2019 та від 15.01.2020,а також вказував не
завершені розглядом судом спори про: 1)визнання наказу у справі № 904/1224/18
таким, що не підлягає виконанню з підстав проведеного боржником зарахування на
загальну суму 106,2 млн грн; 2)перегляд рішень г/с від 11.02.2020 у справі №
904/5347/19 та від 05.02.2020 у справі № 904/5740/19 за нововиявленими
обставинами (виконавчі провадження з їх виконання зупинено ухвалою окружного
адміністративного суду від 03.09.2020 про забезпечення позову у справі №
160/10368/20); 3) про визнання припиненим зобов`язання, пункту 6.1. (проведення
розрахунків за договором) статті 6 договору купівлі-продажу природного газу від
04.01.2013, неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною за яку жодна із
сторін не відповідає (справа № 910/5932/21). Місцевий г/с ухвалою від
20.05.2021 у відкритті справи про банкрутство відмовив, що мотивував існуванням спору про право. Апеляційний г/с
постановою від 26.10.2021 ухвалу місцевого г/с скасував, вказавши на передчасність
висновку суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки не було враховано,
що зупинення дії постанов про відкриття виконавчих проваджень з виконання
наказів у справах №904/5740/19 та №904/5347/19, як захід забезпечення
позову було вжито ухвалою адміністративного суду у справі № 160/10368/20 за
іншого складу учасників та предмета спору у цій адміністративній справі, а сам
факт подання боржником заяв про перегляд рішень у справах №904/5740/19 та №
904/5347/19 за нововиявленими обставинами та заяви про визнання наказу у справі
№ 904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню не доводить наявність спору про
право; вирішення спору у справі № 910/5932/21 не свідчить про відсутність
заборгованості Боржника перед Кредитором. Верховний Суд скасував
постанову апеляційного г/с та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції,
вказавши, що спір, який виник між сторонами щодо вчиненого одностороннього
зарахування, розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,
стосується наявності/відсутності грошового зобов’язання Боржника перед
Кредитором, який не може бути вирішений в межах розгляду заяви Кредитора про
відкриття справи про банкрутство;
висновок апеляційного г/с ґрунтується на
формальному тлумаченні приписів ст.1, 34, 39
КУзПБ та зроблений без належного врахування
висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах ВС
від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19,
від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19.
Висновки щодо застосування
норм права
76. Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39
КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі
про банкрутство є у сукупності: наявність грошового
зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату
звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про
право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора
(кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
77. Завданням підготовчого засідання
господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про
банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет
відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника
перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право;
встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого
засідання у справі.
78. Однією з підстав для відмови у відкритті
провадження у справі, положення ч.6 ст.39 КУзПБ, визначають те, що вимоги
кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у
порядку позовного провадження.
79. Відсутність спору про право, в розрізі
процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині
вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання,
підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури
заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
80. Методом встановлення таких фактів є
дослідження г/с відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника
або дослідження ЄДРСР, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на
предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого
кредитора із зазначених вище питань.
81. Отже, встановлення відсутності спору про
право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття
провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком
відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо
боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу,
зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також
недопущення доведення боржника до банкрутства.
37. Захист приватного інтересу, в свою чергу,
полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні
платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у
ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
38. Однією з основних функцій господарського
суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту
публічного та приватного інтересів.
39. Порядок відкриття провадження у справі про
банкрутство регламентований ст.39
КУзПБ.
40. Відповідно до ч.1 ст.39 КУзПБ перевірка
обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для
відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом
у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим
Кодексом.
41. Частиною 8 ст.39 КУзПБ передбачено,
що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого,
зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
42. Згідно з ч.3 ст.41 КУзПБ протягом дії
мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі
виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на
предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому
порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого
провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі
одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з
моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у
немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові
санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх
вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на
період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час
прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від
простроченої суми тощо.
43. Таким чином стадія відкриття провадження у
справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального
характеру, а й майнового. При цьому за колом осіб, внаслідок введення мораторію
на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про
банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на
момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних
кредиторів.
44. За таких обставин, на думку ВС, обов`язком
ініціюючого кредитора є надання суду належних і достатніх доказів існування
непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою
виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в
обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (аналогічний
висновок ВС викладено у постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
45. Системний аналіз ст.1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить,
що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство
є у сукупності: наявність грошового зобов`язання боржника перед
кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених
вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у
повному обсязі не задоволені.
46. Отже, завданням підготовчого засідання г/с
у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка
обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог
поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим
кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин
задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі
(аналогічний висновок викладено ВС у п.68 постанови від 13.08.2020 у
справі № 910/4658/20, п.48 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).
47. Однією з підстав для відмови у відкритті
провадження у справі, положення ч.6 ст.39
КУзПБ, визначають те, що вимоги кредитора свідчать
про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного
провадження.
48. Відсутність спору про право, в розрізі
процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині
вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання,
підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури
заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
49. Методом встановлення таких фактів є
дослідження г/с відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника
або дослідження ЄДРСР, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на
предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого
кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений ВС у
постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі №
911/593/20, від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 15.10.2020 у справі №
922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19).
50. Отже, встановлення відсутності спору про
право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття
провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком
відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (така правова позиція
викладена в постанові ВС від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
…
58. ВС у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство у постанові від 22.09.2021 у справі №
911/2043/20 наголосив,
зокрема, що використання формального підходу при розгляді заяви з
кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового
аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових
вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту
виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про
банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на
підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене
порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими
вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
59. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про
банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід
розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності
сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав
виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та
моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про
банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких
кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування
задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких
грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових
вимог (постанови ВС від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від
28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
60. Отже, враховуючи у сукупності встановлені
судами попередніх інстанцій обставини… колегія суддів ВС погоджується з
висновками суду першої інстанцій про те, що спір, який виник між сторонами,
стосується наявності/відсутності грошового зобов`язання …, який не може бути
вирішений в межах розгляду заяви НАК "Нафтогаз України" про відкриття
провадження у справі про банкрутство боржника.
61. Крім того, колегія суддів зауважує, що ВС
неодноразово зверталася увага на те, що заперечення боржника щодо вимог
заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на
яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до звернення кредитора
із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство однозначно
свідчить про наявність спору про право в розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ (постанови
ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 02.02.2021 у справі №
922/2503/20, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
62. Зі встановлених судами попередніх
інстанцій обставин вбачається, що заперечення/оспорення АТ
"Дніпрогаз" наявності та розміру заборгованості перед заявником мало
місце ще до звернення НАК Нафтогаз України" до г/с із заявою про відкриття
провадження у справі про банкрутство, що у сукупності з іншими обставинами
беззаперечно свідчить про наявність спору про право між ініціюючим кредитором
та боржником в розумінні положень ч.6 ст.39
КУзПБ та є підставою для відмови заявнику у
відкритті провадження у справі про банкрутство.
63. Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови,
фактичне існування встановленої місцевим господарським судом підстави для
відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ
"Дніпрогаз" відповідно до абзацу 2 ч.6 ст.39 КУзПБ під час
апеляційного перегляду справи спростовано не було.
64. Тому, ВС частково погоджується з доводами касаційної скарги про застосування судом апеляційної інстанції приписів ст.39 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених зокрема у постановах ВС від 03.08.2021 у справі № 914/620/20, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 27.01.2021 у справі № 910/14647/19, що мало наслідком помилкове вирішення справи № 904/4514/21 за результатами її апеляційного перегляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар