ПОСТАНОВА 10.11.2021,
Справа № 917/1597/19, ВС у складі колегії суддів КГС: головуючого
- Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100992766
У справі про банкрутство КП
"Полтавська міська ШЕД" (далі-Боржник), ухвалою від 24.03.2020 було
визнано грошові вимоги кредиторів, і, зокрема, ТОВ "Техдор"
(далі-Кредитор). Полтавська міська рада подала апеляційну скаргу, яку обґрунтувала
інформацією про відкрите кримінального провадження за фактом зловживання владою
службовими особами Боржника, що призвело до завищення розміру кредиторської
заборгованості; вказувала, що вона є засновником Боржника, а тому у разі
встановлення у межах кримінального провадження факту завищення розміру заборгованості
кредитора перед боржником, буде порушено право власності територіальної громади
міста, так як майно та кошти Боржника є комунальним майном, тобто власністю
територіальної громади і порушення цього права на користь третіх осіб шляхом
завищення вимог названого кредитора є відповідно порушенням права власності
територіальної громади, майно якої передавалося до статутного капіталу
боржника. Апеляційний г/с ухвалою від 13.07.2021 апеляційне
провадження закрив з огляду на положення ч.3 ст.47 КУзПБ, які передбачають можливість
оскарження ухвали г/с першої інстанції, якою в попередньому засіданні визнано
кредиторські вимоги виключно сторонами у справі про банкрутство, а міська рада як
засновник Боржника може бути учасником у справі про банкрутство, проте, не є
стороною у цій справі, а тому не наділена процесуальним правом на оскарження оскаржуваної
ухвали. Верховний Суд скасував оскаржувану ухвалу апеляційного г/с та
направив справу на новий розгляд, звернув увагу, що другою групою осіб, які
наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення
ст.254 ГПК України визначає осіб,
які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав,
інтересів та (або) обов`язків і що апеляційному г/с належало встановити, чи
вирішив суд в оскаржуваному судовому рішенні питання про права, інтереси та
(або) обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254
ГПК України, зважаючи на очевидну заінтересованість
органу місцевого самоврядування у справі про банкрутство комунального
підприємства, засновником якого він є (положення КУзПБ передбачають субсидіарну відповідальність засновників
(учасників, акціонерів) підприємства за зобов`язаннями боржника у разі
недостатності майна для задоволення вимог кредиторів).
Короткі висновки:
68, 73….відповідно до правової позиції ВС у складі
колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у
справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення,
оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо
стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п.1
ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного
на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і
обов`язків.
…у даній справі наведена позиція
об`єднаної палати КГС не може бути напряму застосована … в контексті
застосування статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних
свобод, зважаючи на те, що скаржник у цій справі є органом місцевого
самоврядування, водночас гарантії Конвенції поширюються на захист прав осіб
приватного права.
75, 76…. при розгляді апеляційної скарги, поданої
особою, яка не брала участі в розгляді справи … і яка вважає, що місцевим г/с
вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, …
відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має
належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні
питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Якщо … буде встановлено, що
права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не
порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом
першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний г/с не позбавлений права
закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
80, 83. …положення КУзПБ передбачають
субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) підприємства
за зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна для задоволення вимог
кредиторів (ч.6 ст.50, ч.2 ст.61 КУзПБ).
…апеляційному г/с належало
встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси
та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254 ГПК
України, зважаючи на очевидну заінтересованість органу місцевого самоврядування
у справі про банкрутство комунального підприємства, засновником якого він є.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів попередніх інстанцій
44.Частина 1 ст.254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом
на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники
справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення
прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
45.Частиною 5 ст.41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад
учасників справи визначається Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
46.З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК
України внесені не були.
47.З огляду на приписи п.4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за
темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію
норм КУзПБ та їх застосування при
розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у
справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього
Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
48.Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час
розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням ч.3 ст.3 ГПК України та п.3
Рішення КСУ від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним
зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення ч.5 ст.94 та ст.160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий
висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС, викладений у п.55.26 постанови від 16.07.2020 у справі №
910/4475/19).
49.У справі про банкрутство коло осіб, які
мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого
втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
50.Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані
в ГПК України, ані в Законі України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або КУзПБ, однак
є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, зокрема, у постановах
від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17,
від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19,
від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011,
від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
51.Так, відповідно до ст.1
КУзПБ учасники у справі про банкрутство -
сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, ФДМУ,
представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у
випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо
прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство -
конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори,
боржник (банкрут).
52.Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого
відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у
справі про банкрутство визначається ст.45
КУзПБ.
53.Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за
вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство,
зобов`язані подати до г/с письмові заяви з вимогами до боржника, а також
документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення
оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
54.Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими
вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині
вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
55.Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від
забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги,
кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета
застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
56.Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської
винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної
життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове
державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з
дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про
банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до
боржника, а також документи, що їх підтверджують.
57.У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника
провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових
висновків ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС,
викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає
наступне.
58.Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів
встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок
набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який
(статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в
т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника
майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними
угод боржника тощо.
59.Набуття такого статусу остаточно
формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові
КГС ВС від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
60.За приписами ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги
кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього
Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення
боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за
результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто
чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника
провадження у справі про банкрутство.
61.Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу
учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та
однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного
його трактування.
62.Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (ст.45) дій,
прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч.6 ст.45, ст.47 КУзПБ) визнання
його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про
банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто
здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст.44
ГПК України) (п.56.16 постанови ВС від 16.07.2020 у
справі №910/4475/19).
63.При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.47 КУзПБ ухвала г/с,
постановлена за результатами попереднього засідання, може бути
оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних
вимог кредиторів.
64.Тобто, дана норма обмежує коло учасників
справи про банкрутство, які мають право на оскарження ухвали г/с, постановлену
за результатами попереднього засідання лише сторонами у справі про банкрутство,
до яких ст.1 КУзПБ відносить конкурсних кредиторів (представник комітету
кредиторів), забезпечених кредиторів та боржника (банкрут).
65.В матеріалах справи № 917/1597/19 відсутня ухвала про визнання міської
ради кредитором боржника, отже скаржник не має такого статусу у даній
справі про банкрутство.
66.Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського
суду про те, що міська рада як засновник
Боржника може бути учасником у справі про банкрутство, проте, не є
стороною у цій справі.
67.Водночас, колегія суддів ВС звертає
увагу, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне
оскарження судового рішення ст.254 ГПК України визначає осіб, які не брали
участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та
(або) обов`язків.
68.Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції ВС
у складі колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від
15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове
рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно
безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із
сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод
положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні
його цивільних прав і обов`язків.
69.Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно
безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути
розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на
момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься
судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
70.Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може
вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає
(констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси,
то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та
належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
71.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про
її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та
безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко
зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній
та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки,
та про які саме.
72.Рішення є таким, що прийнято про права
та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та
обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо
зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не
лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх
процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської
конвенції про захист прав
людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий
розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не
приймається до уваги.
73.Колегія суддів зауважує, що у даній справі наведена позиція
об`єднаної палати КГС не може бути напряму застосована до даних
правовідносин в контексті застосування статті 6 Європейської конвенції про
захист прав людини і основних свобод, зважаючи на те, що скаржник у цій
справі є органом місцевого самоврядування, водночас гарантії Конвенції
поширюються на захист прав осіб приватного права.
74.Пунктом 3 ч.1 ст.264 ГПК
України передбачено, що суд апеляційної
інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного
провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом
питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим
рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не
вирішувалося.
75.Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при
розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді
справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим г/с вирішено
питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції,
перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної
скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті
апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження
за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і
встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси
та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
76.Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що
права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не
порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом
першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не
позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
77.Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати КГС ВС
від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати КГС ВС від
16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
78.У цій справі, як вже зазначалося вище, апеляційний г/с закрив
апеляційне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України з мотивів відсутності у
Полтавської міської ради процесуальної дієздатності на оскарження ухвали
місцевого г/с, прийнятої за результатами попереднього судового засідання.
79.Водночас, апеляційний г/с залишив поза увагою те, що Полтавська
міська рада є особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої
інстанції, однак вважає, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції
зачіпаються її інтереси та вказує, що вона є засновником та власником підприємства-боржника
щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.
80.Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що положення КУзПБ передбачають
субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) підприємства за
зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна для задоволення вимог
кредиторів (ч.6 ст.50, ч.2 ст.61 КУзПБ).
81.Крім того, Верховний Суд також звертає увагу на правові висновки,
викладені в постанові ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12 про
покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за
зобов`язаннями комунального підприємства, створеного цим органом та яке є
боржником у справі про банкрутство.
…
82.Крім того, при вирішенні спору у цій справі ВП ВС враховано
висновки ЄСПЛ (далі - ЄСПЛ), зокрема щодо субсидіарної відповідальності
муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями
муніципального підприємства. Так, у п.62 рішення у справі "Єршова проти РФ"
ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства,
істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і
рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію
підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене
достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних
органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної
юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах
Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
83.Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції
дійшла висновку, що апеляційному г/с належало встановити, чи
вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або)
обов`язки заявника апеляційної скарги у розрізі положень ст.254 ГПК України, зважаючи
на очевидну заінтересованість органу місцевого самоврядування у справі про
банкрутство комунального підприємства, засновником якого він є.
92.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвали …апеляційного г/с від 13.07.2021 та направлення матеріалів справи № 917/1597/19 до суду апеляційної інстанції для нового розгляду апеляційної скарги …з урахуванням викладеного у даній постанові.
Немає коментарів:
Дописати коментар