ПОСТАНОВА 24 листопада 2021 року, Справа
№ 902/560/20, Верховний Суд у складі
суддів КГС: Огородніка К.М.-
головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101812260
У справі про банкрутство ФГ
"Ланецького" (далі-Боржник), провадження у якій відкрито 22.06.2020,
комітетом кредиторів серед іншого прийнято рішення звернутись до г/с з клопотанням про визнання Боржника
банкрутом та відкриття ліквідаційної процедуру. Місцевий г/с постановою
від 25.06.2021 визнав боржника банкрутом. Апеляційний г/с постановою від
31.08.2021 постанову місцевого г/с від 25.06.2021 скасував, а справу направив
до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію розпорядження, вказавши
на передчасність переходу до процедури
ліквідації з огляду на те, що до наданого до матеріалів справи Аналізу
фінансового стану боржника не додано звітність, яка досліджувалась і при
проведенні аналізу, арбітражним керуючим не проаналізовано звітність, що
подається с/г виробником, здійснено порівняння показників за 2017
рік та 2019 рік, а не за попередні три календарні роки; не враховано, що за
боржником було зареєстровано право користування земельними ділянками загальною
площею понад 124 га, не було проаналізовано інвестиційну та іншу діяльність
боржника та становища на ринках боржника, що суперечить ст.44 КУзПБ, були
проігноровані заяви кредиторів про участь у санації боржника, чим було
позбавлено можливості потенційних інвесторів підготувати та подати план санації
боржника. Крім того, судом апеляційної
інстанції встановлено, що постанова про визнання боржника банкрутом була
прийнята судом першої інстанції без належного повідомлення усіх
кредиторів, без з`ясування причин неявки представників останніх в судове
засідання (хоча явка визнавалась обов`язковою), та без з`ясування
усіх обставин, що мають значення для справи.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши,
що суд апеляційної інстанції правомірно вказав на передчасність відкриття
ліквідаційної процедури, адже таке рішення повинно прийматися за наявності
належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити
платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через
застосування ліквідаційної процедури.
Короткі висновки:
Ø Рішення суду не може ґрунтуватись лише на
клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність
боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна
заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані
розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти
проведення процедури розпорядження майном.
Ø …, враховуючи положення ч.4 ст.205 ГК
України, статей 49, 95 КУзПБ, визнаючи боржника банкрутом, суд має
встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог
кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника
банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку
повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів першої та апеляційної інстанції
Ø
Загальні
передумови для визнання боржника банкрутом визначені в ГК, а конкретизовані
передумови, а також порядок та процедура визнання банкрутом юридичної особи за
загальною процедурою банкрутства визначені в КУзПБ, з урахуванням визначених положеннями ст.95
КУзПБ особливостей банкрутства фермерського
господарства.
Ø
В ч. 6,
7 ст.95 КУзПБ закріплено, що процедура розпорядження майном фермерського
господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду с/г робіт
з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та
переробленої) с/г продукції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців.
Для проведення процедури розпорядження майном фермерського господарства г/с
призначає розпорядника майна в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ø
Відповідно
до положень ч.1, 2 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі
розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової
процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів
приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до
господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження
плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника
банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що
не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з
таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до
господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури
розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Ø
Частиною
3 ст.49 КУзПБ визначено,
що у підсумковому засіданні г/с ухвалює одне з таких судових рішень:
ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних
строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та
затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами
кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку,
встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про
банкрутство.
Ø
Аналіз
положень ст.49 КУзПБ свідчить, що г/с, проводячи підсумкове засідання у
справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової
процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (висновок КГС , викладений у постанові від 15.09.2020 у
справі № 915/1261/16).
Ø
Судовий
розсуд - це передбачене
законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК
України та іншими нормативно-правовими актами,
що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення
процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом,
чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи
обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах
розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права,
справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників
судового процесу.
Ø
Відповідно
до ч.4 ст.205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через
недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути
оголошений за рішенням суду банкрутом.
Ø
Підставою
для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити
протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду с/г робіт вимоги
кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати зобов`язання щодо
сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення
невикористаних коштів Фонду соціального страхування України (ч.1 ст.95 КУзПБ).
Ø Отже, боржник визнається банкрутом за
умови встановлення г/с його неспроможності відновити свою платоспроможність та
задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування
ліквідаційної процедури.
Ø
Частиною
1 ст.58 КУзПБ визначено,
що у випадках, передбачених цим Кодексом, г/с у судовому засіданні за участю
сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває
ліквідаційну процедуру.
Ø
Під
ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного г/с банкрутом, з метою
здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів
шляхом продажу його майна.
Ø
Відповідно
до ч.1 ст.58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, г/с у судовому засіданні за
участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває
ліквідаційну процедуру.
Ø
Постанова
г/с про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за
своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій
відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними
обставинами справи, з достовірністю встановленими г/с, тобто з`ясованими шляхом
дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Ø
Суд
звертає увагу, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні
ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової
процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови
про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути
доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст.205 ГК України,
відповідно до положень ч.4 якої суб`єкт господарювання може бути оголошений
банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через
недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
…
Ø
ВС КГС
звертає увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність,
тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим
з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду
не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен
встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти
проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі
розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та
допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження
майном (подібні за змістом висновки викладені у постанові КГС ВС від 15.06.2021
у справі № 916/1950/16).
Ø Тобто, враховуючи положення ч.4 ст.205 ГК України, статей 49, 95 КУзПБ, визнаючи
боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме,
недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при
винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті
ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив,
так і пасив боржника та порівняти їх дані.
Ø
Однак,
приймаючи постанову про визнання ФГ "Ланецького" банкрутом та
відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції наведеного вище не
врахував.
…
Ø
За
приписами ч.3 ст.44 КУзПБ, в процедурі розпорядження майном боржника розпорядник
майна зобов`язаний зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної
та іншої діяльності боржника, а також, не пізніше двох місяців з дня відкриття
провадження у справі про банкрутство, провести інвентаризацію майна боржника та
визначити його вартість.
Ø
Водночас,
як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції не здійснив
аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, передбачених у
процедурі розпорядження майном, та не дослідив надані розпорядником майна
належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення ним заходів у
процедурі розпорядження майном боржника, а саме в частині щодо здійснення
аналізу фінансово-господарського стану боржника та проведення інвентаризації
його майна із визначенням вартості цього майна.
Ø Крім того, поза увагою суду першої
інстанції, без відповідного реагування залишились подані … заяви про участь у
санації боржника, звернення адвоката ТОВ "Агро Ойл Юа" до ФГ
"Ланецького" та розпорядника майна … із запитами про надання
документів, необхідних для підготовки плану санації боржника. Тобто судом
першої інстанції не досліджувались обставини можливості здійснення заходів,
спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.
Ø
Відтак,
постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом ухвалена без
встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових
активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою
погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування
до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, до закінчення
встановленого ч.6 ст.95 КУзПБ строку введення процедури розпорядження майном
фермерського господарства.
Ø Виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наявних в матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на передчасність висновку суду першої інстанції про наявність усіх визначених законом підстав для визнання ФГ "Ланецького" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Немає коментарів:
Дописати коментар