ПОСТАНОВА 10 грудня 2024 року, cправа №902/1157/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/123779728
У справі про банкрутство ПрАТ «Хмільниксільмаш», провадження
у якій було відкрито 23.12.2021, ліквідатор Боржника 26.06.2024 подала до суду заяву
про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника та бенефіціарного
власника Боржника та стягнення з останнього на користь кредиторів непогашеної кредиторської заборгованості Боржника. Свою заяву ліквідатор
обґрунтувала тим, що Відповідач не виконав обов’язку звернутися до
суду для відкриття справи про банкрутство, хоча ознаки неплатоспроможності
(борги перед трьома кредиторами) виникли ще у 2015 році та не були погашені
станом на 2018 рік; діючи як керівник, він укладав договори, що
завдавали шкоди підприємству — як із підконтрольною фірмою, так і з
самим собою; знаючи про фінансові
проблеми Боржника свідомо нарощував його кредиторську
заборгованість. Місцевий г/с 22.07.2024 у задоволенні заяви ліквідатора відмовив. Апеляційний г/с постановою від 14.10.2024
ухвалив нове рішення, яким повністю задовольнив заяву ліквідатора. Верховний Суд постанову апеляційного
суду скасував та змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції,
виклавши її в редакції своєї постанови та роз'яснивши, що солідарна
відповідальність керівника за несвоєчасне подання заяви про банкрутство є
відповідальністю за завдані збитки, а тому ліквідатор, звертаючись із такою
вимогою, повинен не просто просити покласти відповідальність, а й чітко
визначити та обґрунтувати конкретний розмір цих збитків, що в цій справі
ліквідатор не зробила (заява ліквідатора не містила конкретної суми до стягнення).
Короткі висновки:
❶ Солідарна відповідальність керівника боржника,
передбачена ч. 6 ст. 34 КУзПБ, має деліктну природу. Це відповідальність за
завдану майнову шкоду (збитки) – пункт 8.3.
❷ Тлумачення
положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ полягає в такому:
–порушення
обов'язку своєчасно звернутися до суду є підставою для стягнення з винного
члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на
користь боржника – пункт 8.4;
–позивачем за
такою вимогою може бути як кредитор, так і боржник (в особі ліквідатора)– пункт
8.4
–стягнені кошти
включаються до ліквідаційної маси боржника і розподіляються між кредиторами в
порядку встановленої черговості – пункт 8.4.
❸ Одним із елементів для застосування такої відповідальності
є розмір збитків, завданих боржнику та його кредиторам внаслідок порушення
керівником місячного строку для звернення із заявою про банкрутство. – пункт
8.5
8.Позиція Верховного Суду та висновки щодо
застосування норм права
Щодо передумов для покладення солідарної
відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство
8.2.За
приписами абзацу 1 ч.6 ст.34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк
звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі
у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до
неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед
іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках,
передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 2 ч.6 цієї статті КУзПБ, якщо органи
управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну
відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами
управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під
час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це
зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого
звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
8.3.Щодо
правової природи солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у
справі про банкрутство Суд зазначає, що цей вид відповідальності має
деліктну природу, що узгоджується із ч.1 ст. 1166 ЦК України, якою
встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала. А тому положення ч.6 ст.34 КУзПБ з урахуванням ст.22
ЦК України та mutatis mutandis висновків ВП ВС, викладених в постанові від 28.09.2021
у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80) слід розуміти
як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його
кредиторам.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції,
сформульованої ВС у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство КГС
в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19).
8.4.Тлумачення
положень ч.6 ст.34 КУзПБ полягає в такому:
- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до
господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління
боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;
- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків
є як кредитор, так і боржник;
- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної
відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу
ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів
лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції,
сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про
банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі
№908/3236/21 (пункт 42).
8.5.Тож
визначене нормами ч.6 ст.34 КУзПБ правопорушення має співвідноситися із
наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою
для застосування цього виду відповідальності.
Одним із таких елементів є розмір солідарної
відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його
кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного ч.6
ст.34 КУзПБ місячного строку звернення до господарського суду із заявою про
відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози
неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
8.6.Отже,
звернення до суду із вимогами про покладення на органи управління боржника
солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство
потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до
суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми
задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок
допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.
Без зазначення в заяві про покладення солідарної
відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про
стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності відповідної суми, звернення
із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
8.7.Між
тим суди наведеного не врахували, через що, враховуючи відсутність визначення
заявником розміру солідарної відповідальності у спірних правовідносинах та
незаявлення до Відповідача вимог про стягнення відповідної суми у межах
покладення такої відповідальності (пункти 1.2, 1.3), є передчасним заявлення та
розгляд по суті як судом першої, так і судом апеляційної інстанції відповідних
вимог ліквідатора Боржника (пункт 1.2), а також дослідження і оцінка цими
судами відповідних обставин справи (пункти 4.1-4.18). Відповідно є неналежним
та таким, що не відповідає наведеним вимогам закону висновок апеляційного суду
про доведення доказами у справі та наявність підстав для покладення на
Відповідача солідарної відповідальності у цій справі.
Немає коментарів:
Дописати коментар