ПОСТАНОВА 23 грудня 2021 року, Справа № 904/6175/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102220116
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до г/с із заявою про відкриття справи про
банкрутство ТОВ "Б.М.К.-Білдінг"(далі-Боржник). Заява мотивована тим,
що він з 09.02.2011 по 21.12.2020 був керівником Боржника із щомісячним окладом
в розмірі 3000 доларів США, що виплачуються у гривні за курсом станом на день
виплати, за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому
періоді; наявна заборгованість із заробітної плати склала 6,8 млн грн. Місцевий
г/с ухвалою від 09.07.2021,яка залишена без змін апеляційним г/с
(постанова від 27.10.2021) провадження у справі відкрив; визнаючи грошові
вимоги суди послалися на те, що у відзиві боржник не заперечує факт укладення
трудового договору та наявність заборгованості. Верховний Суд скасував
судові рішення нижчих судів та направив справу на новий розгляд до суду першої
інстанції на стадію відкриття справи, вказавши, що судами порушено норми
процесуального права щодо повноти встановлення обставин та оцінки поданих
доказів, а саме: не дослідили первинні документи, на яких ґрунтуються вимоги
заявника та достеменно не встановили, що вони беззаперечно підтверджують
дійсний розмір заборгованості. Також суди не дослідили та не встановили
наявність обставин, що підтверджують відсутність спору про право щодо вимог
ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття справи (відповідно
до пояснень боржника, що були надані судам, ОСОБА_1 вважає своє звільнення
незаконним, у зв`язку з чим він звернувся до г/с з відповідним позовом; крім
того, відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень у судовому засіданні г/с
09.07.2021 від боржника були присутні декілька представників та директор, які
по суті заперечували повноваження один одного на представництво інтересів
боржника та викладали різні позиції щодо наявності/відсутності заборгованості
боржника перед ініціюючим кредитором.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
54.Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника
переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема,
знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 ГК України,
стаття 166-17 КУпАП), а також
недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 КК України).
55.Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному
задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його
ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення
вимог кредиторів.
56.Однією з основних функцій господарського суду під час провадження
у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного
інтересів.
57.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство
регламентований ст.39 КУзПБ.
58.Положення статті 1 КУзПБ визначають, що: - грошове зобов`язання - зобов`язання
боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового
правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством
України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати
податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за
договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути
виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому
числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів),
страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне
страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції,
визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання,
що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з
виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками)
боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових
зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані
роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які
зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського
суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не
встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до
господарського суду такої заяви.
59.Положення ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ передбачають, що перевірка
обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для
відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом
у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим
Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного
органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не
перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд
розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість
заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо
провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд
перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.
Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та
погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого
засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші
ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються
одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд
оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів
справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку,
передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття
провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу
про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
60.Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді
заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка
обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог
поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим
кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин
задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
61.Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення
ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про
наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного
провадження.
62.Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства,
полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін
зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання,
суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання
зобов`язання тощо.
63.Методом встановлення таких фактів є дослідження г/c відзиву боржника, заслуховування пояснень
представника боржника або дослідження ЄРСР, відомості з якого відкритими та
загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову
боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
64.При цьому Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під
час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого
спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного
провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову,
складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до
розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю
господарського судочинства тощо.
65.У постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 Верховний Суд
дійшов такого висновку: "у разі відсутності належного виконання
господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім
звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування
щодо такого боржника процедур передбачених КУзПБ для задоволення своїх
кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який
підлягає вирішенню у порядку позовного провадження".
66.У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд
дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право,
результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора.
Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками,
які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.
67.Верховний Суд зауважує, що встановлення відсутності спору про
право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття
провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов
Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
73.Верховний Суд зауважує, що важливим питанням при відкритті
провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських
вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у
справі.
74.Використання формального підходу при розгляді заяви з
кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового
аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових
вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту
виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про
банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на
підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене
порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими
вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
75.Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство
фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати
заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін
у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення
грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту
виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про
банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких
кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування
задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких
грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих
грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №
914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
76.Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у
справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються
невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню
відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних
із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до
боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких
обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а
також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як
передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від
16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
77.Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у
справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист
власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання
боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на
підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини,
що є підставою для звернення до суду.
78.При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки
обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для
відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип
дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має
здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами
чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним
відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
79.Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство
підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи
правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності
боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні
бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та
підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські
виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та
будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх
зобов`язань.
80.Верховний Суд вважає, що обов`язком ініціюючого кредитора є
надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового
зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому
розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття
провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021
у справі № 904/3251/20).
81.Наведені обставини через призму судового контролю у цій категорії
справ, не могли бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення
питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
82.Господарські суди попередніх інстанцій при визнанні вимог
ініціюючого кредитора, який був з 09.02.2011 по 21.12.2020 керівником боржника,
не дослідили первинні документи, на яких ґрунтуються вимоги заявника та
достеменно не встановили, що вони беззаперечно підтверджують дійсний розмір
заборгованості, який визначений ініціюючим кредитором. Також суди
не дослідили та не встановили наявність обставин, що підтверджують відсутність
спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для
відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
87.У зв`язку з викладеним, ВС погоджується з доводами касаційної
скарги, що суди обох інстанцій застосували норму ст. 39 КУзПБ щодо
наявності достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство
ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" без належного урахування висновку щодо
застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові КГС
ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 та постанові КГС ВС від 03.09.2020 у
справі №910/16413/19 про те, що завданням підготовчого засідання
господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про
банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет
відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника
перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право;
встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого
засідання у справі.
88.У зв`язку з викладеним, аргументи ініціюючого кредитора у відзиві
на касаційну скаргу про відсутність висловлених боржником заперечень чи незгоди
щодо заявлених вимог, як і про існування будь-якого спору між кредитором і
боржником, спростовуються вищенаведеними висновками Верховного Суду щодо
особливої, порівняно із позовним провадженням, ролі господарського суду у
справах про банкрутство, яка полягає у судовому контролі таких проваджень з
метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
98. ….,
Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при
розгляді справи порушено норми процесуального права щодо повноти встановлення
обставин та оцінки поданих доказів при вирішенні заяви ініціюючого кредитора
про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ
"Б.М.К.-Білдінг", а тому ухвалу суду першої інстанції та постанову
суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу № 904/6175/21 слід
направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд на
стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.
99. При
новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, вжити всі
передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та
об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема щодо доцільності відкриття
провадження у справі про банкрутство, дати належну оцінку зібраним у справі
доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та
вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити
законне та обґрунтоване рішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар