ВІДМОВА У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО (ВИМОГИ
КРЕДИТОРА СВІДЧАТЬ ПРО НАЯВНІСТЬ СПОРУ ПРО ПРАВО, ЯКИЙ ПІДЛЯГАЄ ВИРІШЕННЮ В
ПОРЯДКУ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ)
Справа
№922/1174/20 про банкрутство Торгівельно - комерційного ТОВ з іноземними
інвестиціями фірма "Харків - Москва"[1]
Фабула справи
У квітні 2020 року Товариство звернулося
до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про
банкрутство Боржника; заява обґрунтована наявністю заборгованості у розмірі 42,5
тис. грн за договором оренди приміщення. Місцевий господарський суд
провадження у справі відкрив, відмовивши боржнику у клопотанні про надання додаткового строку для подачі
відзиву; відкриття справи мотивовано тим, що заява кредитора відповідає вимогам
ст. 34 КУзПБ, зокрема, суд виходив з наявності невиконаного грошового
зобов`язання боржника перед кредитором за договором оренди, строк виконання
якого настав, підтверджена належними доказами; представники боржника,
стверджуючи про платоспроможність боржника станом на момент підготовчого
засідання, не надали доказів сплати наявної заборгованості перед кредитором;
передбачені ч. 6 ст. 39 КУзПБ підстави для відмови у відкритті провадження
у справі відсутні. Відмовляючи у клопотанні Боржника (від 24.04.2020) про
надання додаткового строку для подачі відзиву суд першої інстанції зазначив, що
ним вчинено всі дії для надання Боржнику можливості реалізації права для
подання відзиву та суд не вбачає підстав для надання додаткового строку,
оскільки зазначені дії можуть бути розцінені як надання судом переваги боржнику
перед правами кредитора, з урахуванням заперечень кредитора щодо надання такого
строку. Апеляційний господарський суд постановою від 11.06.2020 ухвалу
місцевого господарського суду скасував та прийняв нове рішення, яким у
відкритті провадження у справі про банкрутство відмовив, врахувавши надання
боржником до суду першої інстанції доказів наявності спору про право, який
підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ініціювання справи про
банкрутство на підставі договору оренди приміщення та акту приймання-передачі
майна в оренду від 01.11.2019, підписаного зі сторони Боржника ОСОБА_,
повноваження якого як директора товариства в ЄДР з`явились з 28.10.2019 та
послідовно і беззаперечно не визнаються зі сторони Боржника, як і не визнається
факт укладення цього договору, його виконання та наявність будь-яких договірних
відносин з ініціюючим кредитором); взято до уваги надані Боржником документи на
підтвердження його доводів щодо відсутності договірних правовідносин з
кредитором та недійсності (фіктивності) договору оренди (ініціювання
кримінального провадження за фактом
зміни керівника Боржника, скасування наказом Мін’юсту реєстраційних дій у ЄДР
та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно"
на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної
реєстрації від 28.11.2019 реєстраційної дії від 28.10.2019, проведеної на
підставі рішення загальних зборів Боржника від 28.10.2019, щодо призначення на
посаду директора ОСОБА_2 , поданням Боржником позову про визнання недійсним
договору про надання послуг (оренди приміщення) від 01.11.2019 № 12/19
недійсним). ВС залишив постанову
апеляційного суду без змін, вказавши, що аналіз в сукупності фактів щодо
підписання договору оренди, акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду
від 01.11.2019 особою, яка набула повноваження директора
з 28.10.2019 на підставі реєстраційної дії, яку було скасовано в ЄДР,
з урахуванням того, що з приводу зміни керівника Боржника здійснюється досудове
розслідування в кримінальному провадженні свідчить про обґрунтованість висновку
апеляційного господарського суду про те, що кредиторські вимоги Товариства
(ініціюючий кредитор), які ґрунтуються на договорі про надання послуг (оренди
приміщення) від 01.11.2019 з погодженням повної передоплати за весь
період дії договору, борг за яким в розмірі 42,5 тис. грн на претензію
від 18.12.2019 визнано у повному обсязі у відповіді на претензію від 20.12.2019 (підписант
ОСОБА_) за обставин невизнання боржником як факту його підписання, так і факту
його виконання і фактичного користування нерухомим майном, свідчать про
наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку саме позовного
провадження і як наслідок є підставою для відмови у відкритті провадження у
справі про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВС
Висновки щодо
застосування норм права
122. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими
підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність
грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив
на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником
спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання
суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не
задоволені.
123. Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка
обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог
поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим
кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин
задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
124. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про
існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності
від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної
незгоди учасників провадження на предмет існування спору.
125. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого
кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про
банкрутство боржника.
ПОЗИЦІЯ ВС
Оцінка аргументів
учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
79. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
80. Відповідно до ч.1-5 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються г/с у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні г/с розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження відкривається за заявою кредитора, г/с перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк виконання яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до г/с до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою г\с приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими г/с оцінює обґрунтованість вимог інших кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі в порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника г/с постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
83. Однією з підстав для
відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ,
визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який
підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
84. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
85. Отже під спором про
право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю
суперечності, конфлікту, протиборства сторін.
86. Суд зауважує, що поняття
"спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід
надавати сутнісного, а не формального значення.
87. Тому, вирішуючи
питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про
право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних
правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між
суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх
здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати
місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають
перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
88. Таким чином спір про
право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також
не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які
перешкоджають в реалізації права.
89. Здійснюючи розгляд
спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин
(юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.
90. Юридичні факти - це
певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або
припинення правовідносин.
91. Якщо у підготовчому
засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують
суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під
сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення
об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх
визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування
дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту
доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський
суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
92. Законодавство не
містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право,
тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд
повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на
предмет існування такого спору.
93. Отже, на дату
проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником
з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або
вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги
ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на
первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір
заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би
прострочення виконання грошового зобов`язання боржника. У такому разі безспірність
не слід обов`язково пов`язувати (ототожнювати), ставити в залежність, з
наявністю судового рішення.
94. Варто зауважити, що ч.
6 ст. 39 КУзПБ, згідно якої підставою для відмови у відкритті
провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає
вирішенню у порядку позовного провадження жодним чином не визначає
підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже
наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. У цьому
випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати
вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (аналогічної
позиції дотримується КГС ВС постанові від 23.06.2020 у справі №
910/1067/19).
95. Відсутність спору
про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності
неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті
(предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та
структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
96. Методом встановлення
таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника,
заслуховування пояснень представника боржника або дослідження ЄДРСР, відомості
з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді
іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені
вище (висновок викладений КГС ВС у п. 71 постанови від 13.08.2020 у
справі № 910/4658/20, п. 51 постанови від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та
постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).
97. Отже, встановлення
відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною
передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про
банкрутство.
109. Суд акцентує увагу, що
враховуючи відсутність визначення законодавством вичерпного переліку критеріїв
виходячи з яких можна дійти висновку про існування спору про право, при
з`ясуванні відповідного питання в кожному конкретному випадку в залежності
від змісту правовідносин необхідно оцінювати форму вираження відповідної
незгоди учасників провадження на предмет існування спору з урахуванням
усієї сукупності доказів та аргументів наведених в обґрунтування
відповідних доводів цими учасниками.
113. ВС зауважує, що у
суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня
можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано
з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову,
можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному
провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у
справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
114. За наведеного суд
погоджується із висновком апеляційного господарського суду про передчасність
відкриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство та
прийняття нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про
банкрутство.
115. Такі висновки суду
апеляційної інстанції узгоджуються з практикою ВС наведеною скаржником в якості
підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду та
жодним чином не суперечать цій практиці. При цьому в оскаржуваній постанові
судом апеляційної інстанції не робився висновок щодо обов`язку для ініціюючого
кредитора доводити неможливість виконання боржником майнових зобов`язань.
Навпаки при з`ясуванні наявності спору про право суд апеляційної інстанції
виходив з оцінки сукупності наявних в матеріалах справи доказів, наданих
учасника в обґрунтування своїх доводів щодо цього питання.
[1]
ПОСТАНОВА 15.10.2020, Справа №922/1174/20,
ВС у складі колегії суддів КГС: Банасько О. О. - головуючий, Васьковський О.
В., Ткаченко Н. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/92439967
Немає коментарів:
Дописати коментар