ПОСТАНОВА 12 червня 2024 року, cправа № 910/18544/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119806447
ТОВ "Буддевелопмент Київ" ініціювало справу про банкрутство ТОВ "Завод Київкомбікорм" через значну заборгованість; 01.12.2021 г/с відкрив провадження у справі, а 26.04.2023 затвердив план санації, погоджений зборами кредиторів та інвестором — компанією DNIPRO AGRO ALLIANCE LIMITED. За Планом санації інвестор зобов'язався перерахувати на спеціальний санаційний рахунок суму коштів (еквівалент 7 млн доларів США) з метою повного погашення боргів перед кредиторами першої, другої, третьої та четвертої черг. Вимоги кредиторів шостої черги (штрафи та пені) підлягали повному списанню. В обмін на фінансування інвестор отримував корпоративний контроль над заводом через збільшення статутного капіталу. Виконання плану відбулося згідно з домовленостями: інвестор перерахував кошти, а керуючий санацією погасив заборгованість перед кредиторами. Під час звітування керуючий санацією зазначив, що не може сформувати повний фінансовий звіт, оскільки керівництво самого боржника не виконало свій обов'язок і не передало йому бухгалтерську документацію. Незважаючи на це, 21.08.2023 відбулися збори кредиторів, на яких були присутні не всі кредитори, але у присутніх була достатня кількість голосів для ухвалення рішень, і вони одноголосно схвалили звіт та підтримали закриття справи. Керуючий санацією подав схвалений кредиторами звіт суду. Місцевий г/с ухвалою від 27.09.2023, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 04.04.2024) звіт керуючого санацією затвердив і закрив провадження. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, підтвердивши законність рішень нижчих судів та успішне завершення процедури санації.
Короткі висновки:
1. Судовий
контроль є невід’ємною складовою провадження у справі про банкрутство, що
дозволяє суду на всіх етапах забезпечувати дотримання балансу інтересів
кредиторів та боржника.
2. Предметом
касаційного перегляду є лише та ухвала, яка безпосередньо оскаржується. Доводи,
що стосуються інших судових рішень у справі, які набрали законної сили і не
були оскаржені вчасно (ухвала про введення санації), не підлягають розгляду в
межах оскарження судового рішення про затвердження звіту керуючого санацією та
закриття провадження у справі.
3.Платоспроможність
у процедурі санації вважається відновленою за умови фактичного погашення вимог
кредиторів згідно з реєстром. Це є достатньою підставою для закриття
провадження у справі.
4.Обов’язок
передачі арбітражному керуючому бухгалтерської та іншої документації лежить на
органах управління боржника. Їхня бездіяльність у цьому питанні не може бути
підставою для оскарження звіту арбітражного керуючого через його неповноту, а
відповідальність за це покладається на керівництво боржника.
5.Повноважність
зборів кредиторів визначається не кількістю (явкою) кредиторів, а наявністю у
присутніх кредиторів достатньої кількості голосів для ухвалення рішень.
6.Правові
висновки Верховного Суду застосовуються лише до подібних правовідносин.
Висновки у справах, де предметом оскарження було затвердження плану санації, не
є релевантними для справ, де оскаржується звіт про виконання цього плану.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Ø Провадження у справах про банкрутство характеризується
особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань,
особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно
відрізняють це провадження від позовного.
Ø З огляду на положення процесуального закону, у справах
позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений
принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про
банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження
(висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, на яку посилається
скаржник).
Ø Застосування принципу судового контролю у процедурах
банкрутства надає суду правові важелі, які можуть забезпечити дотримання
балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур
банкрутства, в тому числі і процедури санації.
Ø Така процедура із одночасним затвердженням плану
санації у відповідності до вимог ч.3 ст.49 КУзПБ вводиться ухвалою
господарського суду у підсумковому засіданні у разі схвалення плану санації
боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в
порядку, встановленому цим Кодексом.
Ø Затверджуючи план санації, господарський суд
перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення (частина п`ята статті 49 КУзПБ).
Ø Наведені норми кореспондуються з приписами ч.1 ст.50
КУзПБ, згідно з якими господарський суд затверджує схвалений план санації
боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. Під санацією
розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про
банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації,
спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також
задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування,
реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну
організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Ø Ухвала господарського суду про введення процедури
санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її
постановлення (ч.3 ст.50 КУзПБ).
Ø У справі, що розглядається, за результатом
підсумкового засідання чинною ухвалою Господарського суду міста Києва від
26.04.2023 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного
господарського суду від 19.06.2023) було введено процедуру санації ТОВ "Завод
Київкомбікорм" та затверджено план санації Боржника у редакції, схваленій
зборами кредиторів та погодженій Інвестором.
Ø Верховний Суд зауважує, що зазначені судові рішення
про введення процедури санації Боржника не є предметом цього касаційного
перегляду, тому усі доводи скаржника у частині недотримання вимог законодавства
при схвалені зборами кредиторів Боржника плану його санації, як і аргументи про
допущені порушення арбітражним керуючим на етапі розпорядження майном (щодо не
встановлення дійсного фінансово- господарського стану Боржника) колегія суддів
відхиляє за безпідставністю.
Ø Водночас об`єктом касаційного оскарження … є ухвала
Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, залишена без змін постановою
Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, про затвердження
звіту керуючого санацією та закриття провадження у цій справі про банкрутство у
зв`язку із виконанням плану санації Боржника та відновленням його
платоспроможності.
Ø Отже, необхідним є перевірка Верховним Судом повноти,
всебічності та об`єктивного з`ясування обставин господарськими судами
попередніх інстанцій під час розгляду звіту керуючого санацією у відповідності
до загальних норм ГПК України та спеціальних вимог законодавства про
банкрутство (КУзПБ), що включає забезпечення судового контролю проведеної
процедури санації.
Щодо законності зміни плану санації Боржника колегія суддів враховує, що згідно абзацу 2 ч.1 ст.51
КУзПБ план санації може бути змінений у порядку, встановленому для його
затвердження.
Ø Як встановили попередні судові інстанції ухвалою суду
від 10.05.2023 у цій справі задоволено клопотання керуючого санацією та
затверджено внесення Змін та доповнень №1 до плану санації ТОВ "Завод
Київкомбікорм" у редакції, схваленій зборами кредиторів відповідно до
протоколу від 08.05.2023 та погодженій Інвестором.
Ø У зв`язку з дотриманням порядку, встановленого для
затвердження самого плану санації, у відповідності до наведених приписів ч.1
ст.51 КУзПБ та враховуючи, що ухвала суду від 10.05.2023 (яка не переглядалась
в апеляційному порядку) не є об`єктом й касаційного перегляду, у Верховного
Суду відсутні правові підстави для висновку про порушення порядку внесення змін
до плану санації Боржника.
Щодо здійснення заходів із відновлення
платоспроможності Боржника колегія суддів зважає на таке.
Ø Абзацами 3-5 ч.1 ст.51 КУзПБ унормовано, що план
санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План
санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.
Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно
з реєстром вимог кредиторів. План санації обов`язково повинен передбачати
забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати..
Ø Відповідно до ч.2 ст.51 КУзПБ заходами щодо
відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути,
зокрема, такі: відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
виконання зобов`язання боржника третіми особами; інші заходи з відновлення
платоспроможності боржника.
Ø Судами попередніх інстанцій встановлено (як детально
зазначено в описовій частині цієї постанови), що План санації Боржника, з
урахуванням змін та доповнень, було розроблено відповідно до положень КУзПБ та
чинного Наказу МЮУ №3258/5 від 24.10.2019 "Про затвердження примірних форм
плану санації боржника у справі про банкрутство та плану реструктуризації
боргів боржника у справі про неплатоспроможність".
Ø Водночас заходами щодо відновлення платоспроможності
Боржника у Плані санації передбачено залучення Інвестора (через взяття ним
зобов`язання перерахувати грошові кошти у сумі 255 980 200,00 грн на санаційний
рахунок Боржника задля погашення всієї наявної кредиторської заборгованості
Боржника, яка була визнана ухвалою попереднього засідання господарського суду
від 03.08.2022, окрім кредиторської заборгованості шостої черги) та збільшення,
у зв`язку з цим, статутною капіталу Боржника, а також списання шостої черги
кредиторської заборгованості.
Ø Матеріалами справи підтверджується та встановлено
судами попередніх інстанцій, що Інвестором Боржника повністю виконано умови
плану санації щодо перерахування необхідного розміру грошових коштів на
санаційний рахунок Боржника, за результатом чого керуючим санацією було
погашено (задоволено) заборгованість Боржника із заробітної плати та всі,
зазначені у звіті, кредиторські вимоги до Боржника у строки, встановлені планом
санації, що підтверджується долученими банківськими виписками.
Ø Відповідно до ч.1 ст.57 КУзПБ за 15 днів до закінчення
строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за
наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією
зобов`язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів
про час і місце проведення зборів кредиторів.
Ø Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, керуючим
санацією було підготовлено та направлено всім кредиторам Боржника та самому
Боржнику повідомлення № 01-34/02-95 від 11.08.2023 про призначення зборів
кредиторів ТОВ "Завод Київкомбікорм" на 21.08.2023.
Ø Наведеним спростовуються безпідставні доводи скаржника
про неналежне повідомлення конкурсних кредиторів, які не з`явилися, про
проведення зборів кредиторів Боржника 21.08.2023.
Ø Згідно ч.2 ст.57 КУзПБ звіт керуючого санацією повинен
містити: відомості про виконання плану санації; баланс боржника на останню
звітну дату; розрахунок прибутків і збитків боржника; відомості про наявність у
боржника грошових коштів на рахунках та про стан розрахунку з кредиторами;
відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про
нереалізовані права вимоги боржника; відомості про стан кредиторської
заборгованості боржника на дату подання звіту.
Ø Судами попередніх інстанцій встановлено, що керуючий
санацією у звіті зазначив, що у процедурі санації Боржник господарську
діяльність не здійснював, прибуток не отримував. Також у поданому звіті
керуючий санацією вказав про неможливість формування та відображення балансу
Боржника, як і відомостей про його дебіторську заборгованість, саме внаслідок
бездіяльності керівника Боржника, який не передав керуючому санацією ні останні
результати інвентаризації, ні всю бухгалтерську та іншу документацію Боржника,
а також доступ до бухгалтерських програм та рахунків Боржника для ведення
управлінського, бухгалтерського обліку та звітності.
Ø При цьому нормами абзацу 5 ч.4 ст.50 КУзПБ імперативно
визначено, що органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття
рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією
зобов`язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої
документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
Ø Ураховуючи наведені норми та встановлені судами
попередніх інстанцій з пояснень керуючого санацією обставини щодо об`єктивної
неможливості відображення у звіті необхідних відомостей (балансу Боржника,
розрахунку прибутків і збитків, відомостей про дебіторську заборгованість
Боржника та про нереалізовані права вимоги боржника), спричиненої саме
поведінкою керівника Боржника, Верховний Суд не вбачає порушення вимог ч.2 ст.57
КУзПБ щодо форми та змісту поданого звіту через відсутність у ньому відповідних
відомостей.
Ø При цьому зважаючи, що саме керівник Боржника не
передав всупереч вимозі закону бухгалтерську та іншу документацію Боржника, у
тому числі щодо інвентаризації його майна (що, серед іншого, зумовило згідно
матеріалів справи звернення розпорядником майна Боржника до суду із клопотанням
про припинення повноважень керівника Боржника) Верховний Суд критично оцінює
доводи скаржника про не встановлення арбітражним керуючим дійсного фінансово-
господарського стану Боржника через не здійснення інвентаризації його майна.
Ø За таких обставин, суди попередніх інстанцій вірно
врахували повноту відображення у Звіті керуючого санацією необхідних
відомостей, зокрема щодо повного виконання плану санації та про стан розрахунку
з кредиторами.
Ø Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст.57 КУзПБ до звіту
керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів
згідно з реєстром вимог кредиторів.
Ø Як зазначалось, господарські суди з`ясували, що факт
задоволення визначених Планом санації грошових вимог конкурсних кредиторів до
Боржника, у тому числі вимог із заробітної плати, підтверджується долученими до
матеріалів справи банківськими виписками.
Ø Абзацом 2 ч.3 ст.57 КУзПБ передбачено, що одночасно із
звітом керуючий санацією вносить одну з пропозицій, зокрема, про прийняття
рішення про припинення процедури санації у зв`язку з відновленням
платоспроможності боржника.
Ø Згідно приписів ч.5 ст.57 КУзПБ за результатами
розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про
звернення до господарського суду з клопотанням, серед іншого, про закриття
провадження у справі у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням
платоспроможності боржника.
Ø Звіт керуючого санацією, розглянутий зборами
кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п`яти днів з дня проведення
таких зборів надсилаються до господарського суду. До звіту керуючого санацією
додаються реєстр вимог кредиторів і скарги кредиторів (за наявності), які
проголосували проти прийнятого зборами кредиторів рішення або не брали участі в
голосуванні (частина сьома статті 57 КУзПБ).
Ø Судами попередніх інстанцій встановлено, що Звіт
керуючого санацією за результатом зборів кредиторів 21.08.2023 було подано
22.08.2023, при цьому скарг кредиторів, які проголосували проти прийнятого
зборами кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні, матеріали справи
не містять.
Ø Крім того, суди з`ясували, що Протокол зборів
кредиторів від 21.08.2023 містить перелік усіх конкурсних кредиторів та
відображає явку усіх зареєстрованих для участі кредиторів, що підтверджується
наявним у справі журналом реєстрації учасників, які прибули на ці збори (що
спростовує протилежні доводи скаржника).
Ø Відповідно до ч.9 ст.57 КУзПБ якщо збори кредиторів
прийняли рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з виконанням плану
санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією
підлягає затвердженню господарським судом.
Ø Ураховуючи наведені вище норми та встановлені судами
попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд вважає правомірним та
обґрунтованим висновок про наявність підстав для затвердження господарським
судом на підставі рішення зборів кредиторів Звіту керуючого санацією Боржника
та, як наслідок, закриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ
"Завод Київкомбікорм" у зв`язку з виконанням плану санації та
відновленням Боржником своєї платоспроможності.
Ø Доводи скаржника про залишення судами поза увагою
факту голосування на зборах кредиторів (на яких прийнято рішення про закриття
провадження у справі) лише п`яти із конкурсних кредиторів Верховний Суд
відхиляє, оскільки зазначене не спростовує повноважності таких зборів, коли на
них присутні кредитори, які мають достатню кількість голосів.
Ø Інші аргументи скаржника (про не встановлення судами
підстав для здійснення процедури санації в цілому, про не врахування допущених
арбітражним керуючим на етапі розпорядження майном порушень, про не дотримання
вимог законодавства при схвалені зборами кредиторів Боржника плану його
санації) також підлягають відхиленню, оскільки фактично зводяться до незгоди з
ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 (залишеною без змін
постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023), якою
припинено процедуру розпорядження майном Боржника та введено щодо нього
процедуру санації. Однак, законність цих рішень, як вже було зазначено вище, не
є предметом дослідження у цьому касаційному провадженні.
Ø У зв`язку з цим, Верховний Суд визнає безпідставними й
доводи скаржника про не врахування судами попередніх інстанцій правових
висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.12.2021 у справі
№924/1155/18, у якій об`єктом касаційного оскарження була постанова
апеляційного суду про відмову в затвердженні плану санації боржника, на відміну
від оскаржуваних судових рішень у цій справі, ухвалених за результатом розгляду
звіту керуючого санацією, що свідчить про відмінність предмета судового розгляду.
Ø Аргументи скаржника про не врахування попередніми
судовими інстанціями висновку Верховного Суду щодо необхідності застосування
принципу судового контролю у процедурі банкрутства, який (висновок) викладений
у постановах від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 та від 23.12.2021 у справі
№924/1155/18, колегія суддів вважає помилковими, оскільки здійснене судами у
цій справі повне, всебічне та об`єктивне з`ясування усіх обставин справи,
необхідних для правомірного розгляду звіту керуючого санацією, свідчить про забезпечення
балансу інтересів кредиторів та Боржника за результатом проведеної його
санації.
Ø Решта доводів скаржника в частині порушення судами
процесуальних норм відхиляються колегією суддів як такі, що спрямовані на
переоцінку доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що
знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів
статті 300 ГПК України.
Ø З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд дійшов
висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм
чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх
інстанцій обставин і оцінених доказів, тому доводи скаржника про невірне
застосування норм матеріального та процесуального права підлягають відхиленню з
підстав їх необґрунтованості.
