ПОСТАНОВА 23 січня 2024 року, cправа №910/65/14, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/116510905
У справі про банкрутство ТОВ
«Гранд Сіті», де 26.06.2023 апеляційний господарський суд ухвалив рішення про
стягнення з ТОВ "Лекснавігатор" 45 609,86 грн та з РВ ФДМУ 146 593,51
грн на користь арбітражного керуючого в рахунок оплати послуг ліквідатора,
останній 11.09.2023 подав заяву про виправлення описки в пункті 4 резолютивної
частини постанови. Апеляційний господарський суд 25.09.2023 заяву
задовольнив та виправив описку у своїй постанові від 26 червня 2023 року,
уточнивши найменування та код ЄДРПОУ Регіонального відділення Фонду державного
майна України у місті Києві.
РВ ФДМУ у місті Києві не
погодилося з цим рішенням та оскаржило його, стверджуючи, що суд не мав права
виправляти описку, оскільки вона містилася не в самому судовому рішенні, а в
документах, поданих ліквідатором (звіті та клопотанні). Скаржник наполягав на
тому, що суд може виправляти лише власні описки, допущені безпосередньо в
судовому рішенні, а не помилки, зроблені іншими учасниками провадження в
поданих ними документах, навіть якщо ці помилки впливають на рішення суду. Верховний
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вкзав, що заміна у п. 4
резолютивної частини постанови суду від 26.06.2023 найменування юридичної особи
та її коду ЄДРПОУ як описки ухвалою від 25.09.2023 у цій справі не призвела до
втручання в законність, обґрунтованість, обов`язковість і незмінність судового
рішення, ухваленого за наслідками апеляційного перегляду справи по суті спору.
Короткі висновки:
27.4. …, помилкове зазначення арбітражним керуючим
назви та ЄДРПОУ у заяві про не може нівелювати право арбітражного керуючого на
отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
21.Відповідно до ч.1 ст.243 ГПК України суд може з
власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні
чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
21.1.Положення вказаної статті передбачають можливість
після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного
(неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
21.2.Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна,
випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка
допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у
розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів,
цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна,
зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює
текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання:
помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
21.3.Отже, описка трактується як явна неточність або
незрозуміле формулювання. Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі,
описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть
рішення, ухвали.
22.Так, в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції
від 25.09.2023 суд зазначив, зокрема, про те, що в резолютивній частині
постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 допущено
технічну описку, а саме: не правильно зазначено найменування боржника та його
код ЄДРПОУ, тому, з урахуванням положень ч.1 ст.243 ГПК України, суд дійшов
висновку про наявність підстав для виправлення зазначеної описки.
23.Верховний Суд зазначає, що огляду на те, що за змістом
постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 йдеться
саме про найменування боржника та його код ЄДРПОУ (без зміни № рахунку
отримувача, банку, МФО, суми стягнення), тому суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про допущену у цій частині судового рішення описку, яка
підлягає виправленню.
24.Колегія суддів звертає увагу, що Регіональне
відділення Фонду державного майна України у місті Києві ухвалою від 11.11.2014
Господарського суду міста Києва було визнано кредитором ТОВ "Гранд
Сіті" на суму 16000085,85 грн., з яких 16298867,85 грн. - вимоги шостої
черги, а 1218,00 грн. - вимоги першої.
25.Матеріалами справи підтверджується, що зазначений
кредитор неодноразово приймав участь в якості учасника провадження у справі про
банкрутство ТОВ "Гранд Сіті", що підтверджується прийнятими у цій
справі ухвалами місцевого суду від 11.11.2014, 25.04.2019, 18.06.2019,
09.09.2019, 15.07.2020, 29.07.2020 та апеляційного господарського суду від
15.07.2019, 25.09.2019, 09.08.2021 тощо.
25.1.Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які
б підтверджували безпосередню участь Регіонального відділення Фонду державного
майна України (код ЄДРПОУ 09030825). Також в ЄДР відсутня юридична особа за
зазначеним кодом ЄДРПОУ.
25.2.Отже, покладення на Регіональне відділення Фонду
державного майна України (код ЄДРПОУ 09030825) як учасника справи сплати
грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ
"Гранд Сіті" у справі № 910/65/14 є безпідставним.
26.Також Колегія суддів звертає увагу, що матеріали
справи не містять судових рішень чи інших доказів того, що Регіональне
відділення Фонду державного майна України у місті Києві було замінене
правонаступником, або втратило статус кредитора та учасника провадження у
справі про банкрутство ТОВ "Гранд Сіті".
27.Водночас, колегія суддів звертає увагу, що надання
послуг арбітражного керуючого як суб`єкта незалежної професійної діяльності
повинно відбуватися на платній основі.
27.1.Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого,
які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний
керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом
грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень
розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого
реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової
винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має
покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
27.2.Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів,
авансованих заявником відповідно до абзацу 6 ч.2 ст.30 КУзПБ, або таке
авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання
процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та
відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів,
одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його
майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг
арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт
про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування
витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор
не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з
кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період
виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до
уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати
на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про
банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на
те правових підстав.
27.3.Така практика покладення судом на кредиторів витрат за
оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство
залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг
арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та
статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою
фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його
активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
27.4.Отже, помилкове зазначення арбітражним керуючим назви
та ЄДРПОУ у заяві про не може нівелювати право арбітражного керуючого на
отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.
28.Доводи скаржника, викладені у пункті 18.1. описової
частини цієї постанови колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на
таке.
28.1.Згідно із ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в
господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього
Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною
Радою України.
28.2.Відповідно до ч.5, 6, ст.13 Закону України "Про
судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права,
викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів
владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт,
що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права,
викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при
застосуванні таких норм права.
28.3.Відтак, правові висновки, викладені в постанові
Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14, ухвалі Верховного Суду
України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017, ухвалі Верховного Суду не є
обов`язковими для застосування апеляційним господарським судом.
29.Водночас зміст оскаржуваного судового рішення не
суперечить висновкам, викладеним в ухвалі ВП ВС від 10.02.2021 у справі №
817/777/16 та постанові ВП ВС від 14.01.2019 у справі № 369/8367/16-ц, а також
у постановах ВС від 08.04.2020 у справі № 922/1424/14, від 29.01.2021 у справі
№ 22-ц/354/11, оскільки в цьому випадку суд не здійснив таке виправлення тексту
судового рішення, яке призвело до його неправильного сприймання (не змінив суті
рішення про покладення витрат на оплату послуг ліквідатора на кредиторів у
справі про банкрутство), а лише правильно зазначив найменування та
ідентифікуючу ознаку юридичної особи-кредитора (без зміни № рахунку, банку,
МФО, суми стягнення), на яку покладено витрати на оплату послуг ліквідатора на
кредиторів у справі про банкрутство.
30.Отже, заміна у п. 4 резолютивної частини постанови
суду від 26.06.2023 найменування юридичної особи та її коду ЄДРПОУ як описки
ухвалою від 25.09.2023 у цій справі не призвела до втручання в законність,
обґрунтованість, обов`язковість і незмінність судового рішення, ухваленого за
наслідками апеляційного перегляду справи по суті спору.
31.Наявність правових підстав для виправлення описки у
цій частині судового рішення апеляційного господарського суду за наявності
самої описки у розумінні приписів ст.243 ГПК України, є підставою для відмови у
скасуванні ухвали апеляційного суду від 25.09.2023 про виправлення описки.
