ПОСТАНОВА ВС 15.06.2021, Справа № 910/2971/20, колегія суддів КГС: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903200
У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій відкрито за заявою Кредитора у квітні 2020 року, у липні 2020 року Кредитор подав клопотання про притягнення керівника Боржника до солідарної відповідальності. Клопотання мотивовано допущенням керівником Боржника виникнення підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, та невиконанням, обов’язку як керівника Боржника, звернутись в місячний строк до суду із заявою відкриття провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань Боржника в повному обсязі. Місцевий г/с ухвалою від 25.11.2020, яка залишена без змін постановою апеляційного г\с від 24.03.2021 у задоволенні клопотання відмовив; рішення мотивовані відсутністю правових підстав для покладення на керівника Боржника солідарної відповідальності, оскільки не доведено порушення нею місячного строку для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з моменту ухвалення рішення про стягнення з Боржника заборгованості перед Кредитором. Також суди врахували припинення з 25.01.2020 повноважень ОСОБА_1 як керівника Боржника через зміну з цієї дати керівника Боржника на іншу особу. Суди також виходили з того, що умовою покладення солідарної відповідальності на керівника боржника є доведені обставини загрози неплатоспроможності, що обумовлює установлення судом всіх кредиторів, всіх зобов`язань, неможливості їх задовольнити, наявності у боржника майна, грошових коштів та інших актів та їх вартості на момент виникнення кредиторських вимог, а також порушення керівником строків подання відповідної заяви. Верховний Суд скасував судові рішення нижчих судів і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказавши, зокрема, на помилковість висновків нижчих судів про обчислення у спірних правовідносинах визначеного абзацом 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ місячного строку з 14.01.2020 - дати набрання законної сили рішенням у справі про стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості, що виникла у відповідних правовідносинах.
Короткі висновки:
7.3 …солідарна відповідальність керівника боржника- це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до г/с у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою г/с. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ не передбачено. …
7.6 … умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч.6 ст. 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому, … для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, …Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
7.7 …обчислення … місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником …, одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
7.12 …особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці 2 ч.1 цієї статті КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (пункти 7.8, 7.10 – ч.4 ст. 34 КУзПБ, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення).
7.13 … з метою дослідження факту загрози неплатоспроможності боржника, який потребує дослідженню для встановлення підстав для солідарної відповідальності керівника боржника, суд може зобов`язати боржника або кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо
7. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ВИСНОВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
Щодо передумов для солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів
7.1 Відповідно до положень абзацу 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ "Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство" законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до г/с із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до г/с із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі г/с, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
7.2 Суд зазначає, що положення Закону про банкрутство, який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до г/с із заявою про відкриття провадження у справі (ч.5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч.1 ст. 95 Закону про банкрутство (ч.6 ст. 95 цього Закону). Водночас Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до г/с із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності .
В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутства, тим самим відмовившись від здійснення провадження у справі за відмінним від єдиного - особливим (скороченим, спрощеним тощо) порядком здійснення провадження у справі про банкрутства, який допускався згідно із Законом про банкрутство.
7.3 Отже з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до г/с із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.
Отже солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до г/с у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою г/с. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ не передбачено.
При цьому предметом розгляду є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20.
7.4 Враховуючи, що підставою для вимог Кредитора про солідарну відповідальність керівника Боржника стало порушення, прямо визначене ч.6 ст. 34 КУзПБ, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до г/с із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами), то Суд щодо порядку доведення заявником, щодо необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності зазначає про необхідність доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів:
- порушення визначеного абзацом 2 ч.6 ст. 34 КУзПБ місячного строку
- та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
7.5 Щодо правил обчислення визначеного абзацом 1 ч.6ст. 34 КУзПБ місячного строку та щодо порядку доведення учасником і встановлення судом ознак загрози неплатоспроможності суд зазначає про таке.
7.6 Загроза неплатоспроможності як підстава для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутства не є новелою КУзПБ, а є успадкуванням окремих положень Закону про банкрутство.
І Закон, і КУзПБ так визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна(зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч.6 ст. 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому, з огляду на положення ч.6 ст. 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, цей Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Правильність цього висновку підтверджується, якщо звернутись до положень ч.2, 3 та 4 ст. 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.
7.7 З викладеного випливає висновок, що обчислення визначеного абзацом 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником(купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією ВС України, викладеною в постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, а також з правовими позиціями, викладеними в постановах ВС від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17, від 11.05.2018 у справі № 914/1487/17, від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі № 589/2800/15-ц, щодо підстав виникнення зобов`язальних правовідносин, відповідно до яких:
- за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб; за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність;
- за змістом ст.11 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
При цьому зобов`язання боржника перед кредитором не має містити в своїй суті спору про право між кредитором та боржником.
Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 5.1), а тому визнає помилковим висновок судів в оскаржуваних рішеннях про обчислення у спірних правовідносинах визначеного абзацом 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ місячного строку з 14.01.2020 - дати набрання законної сили рішенням у справі № 910/3630/19 про стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості, що виникла у відповідних правовідносинах.
7.8 Щодо допустимих та належних доказів, у розумінні статей 77, 76 ГПК України, які є необхідними та достатніми для підтвердження та встановлення судом іншої обов`язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника ( пункт 7.6), Суд звертається до положень ч.4 ст. 34 КУзПБ, що визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема:
- докази загрози неплатоспроможності;
- установчі документи боржника - юридичної особи;
- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або РНОКПП, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
- перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
- перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або РНОКПП, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
- довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
- перелік осіб, які мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, строку виконання та підстав виникнення;
- відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
- відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
- інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
7.9 Відповідно до ч.1, 2, 6 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні г/с розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
Отже суд під час розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана, у тому числі і з підстав, передбачених ч.6 ст. 34 КУзПБ про банкрутство, зобов`язаний перевірити додані до заяви документи на предмет їх відповідності вимогам КУзПБ та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції ВС, викладеної у подібних правовідносинах в постановах від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15 та від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, яка сформульована хоча і в питанні застосування ч.5 ст. 11 Закону про банкрутство, однак яка за своїм змістом стосується передумов для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.
7.10 Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність-звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст.11 цього закону фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Відповідно до пункту 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, № 73 (далі - Положення) баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення передбачено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного період.
Згідно з пунктом 7 цього розділу Положення у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства.
Отже, баланс є невід`ємною складовою фінансової звітності і на нього поширюються вимоги щодо оформлення, підписання тощо, які встановлені для фінансової звітності.
Частиною 2 цієї статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.
Порядок і строки подання фінансової звітності конкретизовані в Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000, № 419 (далі - Порядок), дія якого поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (пункт 1)
Згідно приписами пункту 2 Порядку фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Відповідно до пункту 5 Порядку проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
7.11 Водночас норми ч. 4 ст. 34 КУзПБ встановлюють вимогу щодо додання до заяви боржника про порушення справи про банкрутство бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату, однак без урахування законодавчо встановленої вимоги про строк його подання до відповідних органів (зокрема, контролюючих) (пункт 7.6).
Тобто формування та складення боржником бухгалтерського балансу, що додається ним до заяви про порушення справи про банкрутство, здійснюється виходячи з останнього звітного періоду, що передує та завершився на дату звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців, або річна).
А тому при визначенні звітного періоду, за який формується та складається боржником бухгалтерський баланс для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не враховується вимога щодо дати виникнення у боржника обов`язку подати фінансову звітність (баланс) відповідним органам (зокрема, контролюючим) відповідно до Порядку та Податкового кодексу України.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладена в постанові від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19.
7.12 Враховуючи наведені положення Законів (пункти 7.8-7.10) та підсумовуючи висновки у пунктах (7.9, 7.11), Суд зазначає, що особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржникачерез порушення положень абзацу 1 ч.6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці 2 ч.1 цієї статті КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (п. 7.8, 7.10 – ч.4 ст. 34 КУзПБ, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення).
7.13 Поряд з цим Суд враховує, що за наведеного в ч.4 ст. 34 КУзПБ переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнюється.
А тому Суд, звертаючись до положень ч.10 ст.39 КУзПБ (про проведення аудиту боржника за ухвалою суду про відкриття провадження у справі) та положень ч.3 ст. 44 КУзПБ (щодо обов`язку розпорядника майна проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства), зазначає, що з метою дослідження факту загрози неплатоспроможності боржника, який потребує дослідженню для встановлення підстав для солідарної відповідальності керівника боржника, суд може зобов`язати боржника або кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
Дійшовши цього висновку Суд звертається до подібної правової позиції ВС, викладеної в п. 36 постанови від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 в питанні доказової бази, що використовується для доведення та дослідження судом з метою встановлення ознак загрози неплатоспроможності боржника.
7.14 Натомість суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, наведеного не врахували та, попри правильні висновки про умови для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника (п. 2.2), порушили правила обчислення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку (пункт 7.7) та дійшли передчасного висновку про те, що не мало місце порушення Боржником цього строку у спорі про солідарну відповідальність керівника Боржника, оскільки суди не надали оцінки:
- зібраним у справі доказам (зокрема рішенню у справі № 910/3630/19-пункт 3.1) на предмет підстав, обставин та дати виникнення у Боржника перед Кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;
- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у Боржника зобов`язань перед іншим кредитором - податковим органом;
- доказам щодо вартості майнових активів Боржника станом на той звітний період, коли у Боржника виникли зобов`язання перед Кредитором та податковим органом (якщо зобов`язання перед обома кредиторами виникли в один і той самий звітний період (пункт 7.11);
з метою співставлення моментів виникнення у Боржника зобов`язань перед вказаними кредиторами, встановлення, чи мав місце в той самий звітний період факт перевищення сумарного розміру зобов`язань перед його кредиторами (податковим органом та Кредитором) над розміром всіх активів Боржника, задля встановлення наявності та тривалості існування у Боржника ознак загрози неплатоспроможності Боржника, обчислення перебігу місячного строку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, відповідно, встановлення, чи мало місце порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності керівника Боржника, а також щодо особи керівника Боржника на момент виникнення у нього обов`язку звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами ч.6 ст. 34 КУзПБ .
Немає коментарів:
Дописати коментар