ПОСТАНОВА ВС 17.06.2021, Справа № 908/4892/14, колегія суддів КГС: Пєсков В.Г. - головуючий, Васьковський О.В., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97770904
У справі про банкрутство Боржника у 2017 році відбувся другий повторний аукціон, був визначений переможець, з яким укладено Договір купівлі-продажу майна (лоту) на відкритих торгах (аукціоні) у вигляді ЦМК, що посвідчений нотаріусом. Також, нотаріусом видано переможцю Свідоцтво про право власності на придбане на аукціоні майно; право власності зареєстровано Реєстрі речових прав. У лютому 2020 року до Г/с в межах справи про банкрутство звернулася уповноважена особа засновників (учасників) Боржника із позовними вимогами про визнання результатів вищевказаного аукціону недійсними та похідними вимогами щодо подальшого скасування реєстраційних дій із переоформлення права власності на лот (ЦМК). Також, на думку заявника, існують підстави для закриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи - боржника. В обґрунтування заявлених вимог позивачем в заяві зазначено, що результати другого повторного аукціону повинні бути визнані судом недійсними, оскільки аукціон відбувся в межах провадження у справі про банкрутство Боржника, яке було порушено на підставі заяви голови ліквідаційної комісії, обраного згідно з протоколом загальних зборів учасників від 21.07.2014, який судом визнано недійсним. Крім того, продаж майна та оформлення його результатів відбулися після набрання законної сили рішенням Г/с від 18.05.2015 у справі № 908/2364/15-г, яким у тому числі визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Боржника, оформлене протоколом від 21.07.2014 та скасовано запис в ЄДР про прийняття рішення про припинення юридичної особи (Боржника) в результаті ліквідації. Внаслідок того, що результати аукціону мають бути визнані недійсними, то повинно бути визнано недійсним й видане нотаріусом свідоцтво, яким затверджено перехід права власності, що є похідною вимогою. Позивач вважав, що як продажем активів боржника, так і процедурою банкрутства товариства в цілому, порушені майнові інтереси учасників товариства, оскільки наслідком стало незаконне відчуження активів у незаконно відкритому провадженні у справі про банкрутство, адже за інших умов було б можливим вирішити питання платоспроможності й у інший спосіб без застосування процедури банкрутства. На переконання позивача, провадження у справі про банкрутство Боржника має бути закрито у зв`язку з безпідставністю порушення. Рішенням місцевого г\с, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного г/с від 14.12.2020, відмовлено в задоволенні позову. Судові рішення мотивовані тим, що скаржником не доведено проведення спірного аукціону з порушенням вимог закону, як на етапі підготовки так і під час його проведення. Стосовно вимоги про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника у зв`язку з безпідставністю порушення зазначено, що така вимога взагалі не може бути поставлена в межах позовного провадження. Вимога про закриття провадження у справі про банкрутство ніяк не може бути спрямована до відповідачів. ВС скасовано судові рішення нижчих судів та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що суди надали неналежну оцінку доводам учасників справи та не в повному обсязі встановили обставини справи, що є порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема, ст.86, 236 ГПК України.
Короткі висновки:
46…., відсутність оголошення на об`єкті продажу, що встановлено на підставі роздруківок з інтернет-ресурсу, не є підставою для скасування результатів аукціону.
47. … спір щодо розміщення оголошень на об`єкті нерухомості, який виставлено на продаж, не може слугувати беззаперечною підставою для визнання недійсними результатів аукціону і в такому випадку обов`язковому доведенню підлягає те, яким чином ця обставина могла вплинути на результат аукціону, а також чи призвело це до порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.
61. Судова колегія відзначає, що така підстава для закриття провадження у справі як «відсутність предмета спору» означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин. Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. Проте, КУзПБ не передбачає можливості закриття провадження на стадії ліквідаційної процедури, яка не є завершеною та чинною.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
38.Частиною 3 ст. 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
39. Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство.
40. Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).
41. Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст.42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст.50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст.58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (ст.61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (ст.63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (ст.64-68 Закону).
42. Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому(аналогічна позиція наведена у постановах ВС від 02.07.2020 у справі № 904/3388/15, від 11.08.2020 у справі № 924/1708/14, від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16).
43. Судова колегія відзначає вкотре, що при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (аналогічна позиція викладена в постановах КГС у складі ВС від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/287/16, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12).
44. Як встановлено судами і зазначено вище, на спірному аукціоні було продано майно боржника у вигляді ЦМК.
45. Доводи скаржника про недійсність аукціону з підстав порушення положень ч.3 ст. 58 Закону про банкрутство через відсутність оголошення про продаж на самому нерухомому майні, що є об`єктом продажу, відхиляються судовою колегією з огляду на таке.
46. Як вірно вказано судами попередніх інстанцій, відсутність оголошення на об`єкті продажу, що встановлено на підставі роздруківок з інтернет-ресурсу, не є підставою для скасування результатів аукціону.Відповідно факт нерозміщення оголошень безпосередньо на об`єктах не доведений належними та допустимими доказами.
47. Судова колегія констатує, що спір щодо розміщення оголошень на об`єкті нерухомості, який виставлено на продаж, не може слугувати беззаперечною підставою для визнання недійсними результатів аукціону і в такому випадку обов`язковому доведенню підлягає те, яким чином ця обставина могла вплинути на результат аукціону, а також чи призвело це до порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону. Однак позивачем у позові не наведено відповідних доводів.
48. Щодо твердження скаржника про необхідність закриття провадження у справі з огляду на скасування рішення загальних зборів товариства, яким вирішено здійснити ліквідацію Боржника у добровільному порядку, призначено голову ліквідаційної комісії, якого наділено повноваженнями керівника та одноособового прийняття рішень у ліквідаційній процедурі, то колегія суддів підтримує рішення судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для закриття провадження у справі.
49. Так, ч.4 ст. 205 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб`єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов`язань за його участі.
50. Судами встановлено, що голова ліквідаційної комісії Боржника звернулася до суду з заявою про порушення справи про банкрутство вказаного Товариства на підставі ст.11, 95 Закону про банкрутство.
51. Згідно з положеннями Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
52. Частиною 1 ст. 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до г/с із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов`язковою умовою звернення до г/с із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
53. Такий порядок ліквідації юридичної особи визначений статтями 105, 111 ЦК України.
54. Водночас, за змістом ч.1 та 2 ст. 95 Закону про банкрутство для вирішення питання як для відкриття провадження у справі про банкрутство за особливостями, передбаченими цією статтею Закону, так і для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 95 Закону про банкрутство передбачено необхідність встановлення (за наслідками дослідження доказів та встановлення обставин у справі) одного й того самого юридичного факту - щодо недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію.
55. Судами встановлено, що ухвала суду від 02.12.2014 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та постанова від 16.12.2014 про визнання боржника банкрутом є чинними, питання їх оскарження не порушувалось сторонами. Факти, встановлені у справі № 908/2634/15г після порушення провадження у справі про банкрутство - 24.06.2015 (дата набрання рішенням законної сили), не спростовують визначених судом першої інстанції обставин стійкої неплатоспроможності боржника (його неоплатність), як того вимагає ч.4 ст. 205 ГК України, визнаючи боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури.
56.Колегія суддів констатує, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно з пунктом другим Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
57. Відповідно до положень ст.6 цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
58. Як унормовано в ч.1 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі, а частиною третьою цієї статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні г/с ухвалює, зокрема, рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.
59. За положеннями ч.1 ст. 90 КУзПБ г/с закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні г/с є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
60. Згідно з ч.1 ст. 231 ГПК України г/с закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 2, 4, 5 ч.1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
61. Судова колегія відзначає, що така підстава для закриття провадження у справі як «відсутність предмета спору» означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин. Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. Проте, КУзПБ не передбачає можливості закриття провадження на стадії ліквідаційної процедури, яка не є завершеною та чинною.
62. Відтак, суди попередніх інстанцій, не встановивши передбачених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
63. Водночас, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що доводи щодо несплати гарантійного внеску не були заявлені у позові, а тому виходять за межі розгляду.
64. Так, вирішуючи це питання, судова колегія бере до уваги те, що згідно з положеннями ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання
65. При цьому, згідно з вимогами ч.2 ст. 182 ГПК України суд у підготовчому засіданні, серед іншого, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
66. Як свідчать матеріали справи, 14.08.2020 до закінчення підготовчого засідання позивачем у відповіді на відзиви зазначено, що до предмету дослідження питання недійсності результатів аукціону входять обставини стосовно відсутності оголошення про продаж на самому нерухомому майні, що є об`єктом продажу, а також щодо несплати гарантійного внеску.
67. На переконання судової колегії, зважаючи на положення ст.236 ГПК України, у цій справі судами попередніх інстанцій не було надано оцінки аргументу позивача щодо несплати гарантійного внеску, як і запереченням проти нього інших учасників справи, хоча відповідно до правової позиції, викладеної у постановах ВС від 18.09.2018 у справі № 15/293-б, від 16.10.2018 у справі № 904/2117/16 та від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, необхідно перевіряти сплату учасниками аукціону гарантійних внесків, досліджуючи протоколи допуску учасників аукціону з доказами сплати ними гарантійних внесків.
68. Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доводів у позові щодо несплати гарантійного внеску, є логічно неспроможним, оскільки цей довід та твердження про відсутність оголошення про продаж на самому нерухомому майні, що є об`єктом продажу, були заявлені позивачем 14.08.2020 до закінчення підготовчого засідання у відповіді на відзиви.
69. При цьому, посилання про відсутність оголошення про продаж на самому нерухомому майні, що є об`єктом продажу, було предметом розгляду судів попередніх інстанцій. У той же час, довід про несплату гарантійного внеску судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто та фактично не надано йому жодної правової оцінки.
70. Колегія суддів, зважаючи на положення Закону про банкрутство та його сутність, зазначає, що саме на ліквідаторі боржника та організаторі аукціону лежить відповідальність за належну підготовку, проведення та затвердження результатів аукціону з продажу майна банкрута.
При цьому ліквідатор при розгляді позову про визнання недійсними результатів аукціону повинен надати суду чи викласти у звіті про проведену роботу усі документи, що стосуються підготовки, проведення та затвердження результатів аукціону, задля здійснення судом відповідної оцінки цим доказам та належного контролю за проведенням реалізації майна банкрута.
72. ВС вважає, що ті доводи, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.
73. Оскільки належний розгляд судом позовної заяви у цій справі має наслідком встановлення обставин та надання вичерпної оцінки доводам учасників справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 ГПК України, то судова колегія вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу в частині розгляду передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В. Висновки про правильне застосування норм права.
Немає коментарів:
Дописати коментар