ПОСТАНОВА 12.08.2021, Справа № 5019/960/11, ВС у складі колегії суддів КГС: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98987622
У справі про банкрутство Боржника,
провадження у якій було відкрито 16.05.2011 згідно зі статтею 52 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 (особливості банкрутства
відсутнього боржника), ухвалою місцевого г/с від 02.02.2021, яка залишена
без змін апеляційним г/с (постанова від 03.06.2021), серед іншого затверджено
звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано боржника як
юридичну особі, вимоги всіх кредиторів визнано погашеними, виконавчі документи за
відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню",
припинено повноваження ліквідатора, закрито провадження у справі про
банкрутство. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором
вжито всіх встановлених Законом про банкрутство, який діяв на момент визнання боржника банкрутом, та КУзПБ заходів
по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури. Доводи касаційної скарги зводилися до незгоди
скаржника із повнотоюдій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, неналежне
здійснення ліквідатором своїх обов`язків, як обґрунтування передчасності
затвердження судом звіту ліквідатора та порушення прав кредиторів у справі, а
також т, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вдався до "правового
пуризму" та надмірної процесуальної формальності, не здійснивши
дотримання ст.238 ГПК України. ВС залишив
касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що погоджується із висновками судів
про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію
юридичної особи та закриття провадження у справі про банкрутство враховуючи встановлену
судами повноту дій ліквідатора, тривалість ліквідаційної процедури з 2013 року,
відсутність будь-яких майнових активів за рахунок яких можливо б було
задовольнити вимоги кредиторів, незмінність нульових показників ліквідаційних
балансів як станом на 01.12.2017, так і станом на 22.12.2020, відсутність
оскарження дій ліквідатора, а також вказав на відсутність застосування судом
апеляційної інстанції "правового пуризму" та надмірного формалізму.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
71. Аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій стосовно вжиття ліквідатором всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі.
72. Верховний Суд відзначає, що за змістом
ст.61, 62, 63, 64 КУзПБ, який введено в дію 21.10.2019, ліквідатор з дня свого
призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість
майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно
та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного
господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в
ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого
(майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог
кредиторів.
73. Положеннями ч.2 ст.65 КУзПБ визначено,
що якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог
кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про
ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається
державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної
особи - банкрута, а також власнику майна.
74. Ліквідація боржника - це припинення
існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом
банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про
банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які
застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку
нерентабельних та неперспективних підприємств.
75. Правильне завершення ліквідаційної
процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на
нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати
упродовж всієї процедури ліквідації.
76. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є
підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором
всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо
виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд
приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
77.Отже КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно
вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які
додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками
ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету
кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором
за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком
ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів
боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх
належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у
ліквідаційній процедурі).
78.Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство в
редакції чинній на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій
справі.
79.На необхідності дотримання зазначеного принципу
неодноразово зверталася увага КГС ВС під час касаційного перегляду судових
рішень (зокрема, постанови КГС ВС від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від
08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012,
від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12,
від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від
27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003).
80. Верховний Суд вважає за необхідне також
звернути увагу на тому, що межі судового розсуду при вирішенні питання
затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу лежать у балансуванні
публічних інтересів (недопущення доведення до банкрутства та фіктивного
банкрутства) та приватних щодо максимального задоволення вимог
кредиторів і недопущення необґрунтованого покладення фінансового тягаря на
кредиторів стосовно оплати послуг ліквідатора у випадку продовження
ліквідаційної процедури.
81.Судами попередніх інстанцій у даній справі встановлено, що за
банкрутом було зареєстровано майно, що є в наявності та знаходиться в заставі
банків та яке було реалізовано ліквідатором на підставі укладеного договору від
30.11.2016 з метою погашення вимог заставних кредиторів. Судами також
встановлено, що впродовж тривалої процедури ліквідації ліквідатором вживалися
заходи щодо розшуку іншого майна Боржника, в результаті якого встановлено
відсутність будь-якого іншого зареєстрованого майна та майнових активів, цінних
паперів, транспортних засобів та іншої техніки, земельних ділянок тощо за
боржником, що підтверджується відповідними листами та витягами реєстраційних та
державних органів. Ліквідатором вжито заходів щодо закриття банківських
рахунків боржника. При цьому, згідно з ліквідаційними балансами як станом на
01.12.2017, так і станом на 22.12.2020 у банкрута відсутні активи.
82. Крім того, 22.12.2020 рішенням комітету
кредиторів (протокол № 32) погоджено звіт ліквідатора про проведену роботу у
ліквідаційній процедурі Боржника та зобов`язано ліквідатора подати його на
затвердження до господарського суду.
83.Враховуючи наведене, оцінивши повноту здійснених ліквідатором дій
та заходів під час ліквідаційної процедури у даній справі, судами першої та
апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором вжито всі можливі заходи,
спрямовані на пошук та виявлення майна та грошових коштів банкрута та, у
зв`язку з відсутністю майнових активів боржника, дійшли вірного висновку про
те, що звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута підлягають
затвердженню, а юридична особа - ліквідації.
84.Верховний Суд вважає, що висновки, яких дійшли суди попередніх
інстанцій у даній справі про затвердження звіту ліквідатора, відповідають
наведеному принципу щодо повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
85. Господарський суд першої інстанції та
апеляційний господарський суд врахували, що матеріали справи підтверджують
використання ліквідатором в повному обсязі засобів для виявлення майна
банкрута, а рішенням комітету кредиторів Боржника від 22.12.2020 погоджено звіт
ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, погоджено завершення
ліквідаційної процедури з комітетом кредиторів, яким було доручено ліквідатору
звернутись до суду з клопотанням про ліквідацію банкрута.
ЩОДО НЕНАЛЕЖНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ЛІКВІДАТОРОМ ОБОВ’ЯЗКІВ
ЯК ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНОСТІ ЗАТВЕРДЖЕННЯ СУДОМ ЗВІТУ
86. Доводи скаржника про неналежне здійснення
ліквідатором своїх обов`язків, як обґрунтування передчасності затвердження
судом звіту ліквідатора та порушення прав кредиторів у справі, Верховний Суд
відхиляє та звертає увагу на таке.
87. Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть
бути оскаржені до г/с учасниками справи про банкрутство, права яких порушено
такими діями (бездіяльністю) (ч. 6 ст.
61 КУзПБ). Аналогічна норма містилася і в Законі
про банкрутство.
88.Заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з
підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у
ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з
урахуванням положень ч.6 ст.61 КУзПБ, ст.13, 74 ГПК
України кредитор або інша особа має довести,
що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання
порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування
ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати
ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про
банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування
додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
89.Верховний Суд наголошує на тому, що загальні правила щодо повноти
судового розгляду справи г/с визначені положеннями ГПК України, а особливості
розгляду справи про банкрутство передбачені положеннями КУзПБ. Повнота судового засідання в суді першої інстанції
визначається з урахуванням принципів диспозитивності щодо розгляду справи в
межах заявлених особою вимог та змагальності, яка надає право учасникам справи
заперечувати доводи інших учасників. Обсяг перегляду справи у суді апеляційної
інстанції здійснюється з урахуванням вимог та доводів учасників справи,
наведених ними у суді першої інстанції.
90. З огляду на наведене, Верховний Суд
враховує, що скаржник є правонаступником кредитора у справі та замінено у даній
справі вже на стадії апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про
затвердження звіту ліквідатора за апеляційною скаргою …. Усі дії, вчинені у
справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для
нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив
(ч. 2 ст. 43 КУзПБ).
91. При цьому, судом апеляційної інстанції в
оскаржуваній постанові встановлено, що правопопередник скаржника протягом
провадження у даній справі про банкрутство не подавав своїх заперечень щодо
ліквідаційних балансів станом на 01.12.2017 і станом на
22.12.2020, так і не звертався зі скаргами на дії або бездіяльність
ліквідатора. Водночас, судами попередніх інстанцій не встановлено наявності
скарг на дії ліквідатора щодо повноти здійснених ним заходів і від інших
кредиторів у даній справі.
92.Крім того, як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, в
судовому засіданні 02.02.2021 присутні представники кредиторів… не висловили
заперечень проти задоволення клопотання про затвердження звіту ліквідатора та
ліквідаційного балансу Боржника.
93.Верховний Суд звертає увагу, що процесуальні дії суду у справі
про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені законодавством про
банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання
ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на
здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного
керуючого тощо), які оплачуються кредиторами, виходячи із принципу пропорційності
їх грошовим вимогам (подібні за змістом висновки щодо застосування норм
права викладені у постанові ВС від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від
30.01.2019 у справі № 910/32824/15).
94.При цьому, скаржником не вказано які саме нездійснені
ліквідатором конкретні дії вплинули на формування ліквідаційної
маси банкрута та на результати ліквідаційної процедури боржника, як і не
вказано про доцільність та виправданість продовження ліквідаційної процедури, з
урахуванням майбутніх додаткових витрат, які можуть виникнути у зв`язку із
застосуванням додаткових інструментів.
95.Враховуючи те, що провадження у даній справі про
банкрутство було порушено згідно зі статтею
52 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013
(особливості банкрутства відсутнього боржника), встановлену судами
попередніх інстанцій повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, тривалість
ліквідаційної процедури з 2013 року, відсутність будь-яких майнових
активів за рахунок яких можливо б було задовольнити вимоги кредиторів,
незмінність нульових показників ліквідаційних балансів як станом на 01.12.2017,
так і станом на 22.12.2020, відсутність оскарження дій ліквідатора, Верховний
Суд погоджується із висновками судів про затвердження звіту ліквідатора,
ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи та закриття провадження у
справі про банкрутство.
96. Доводи касаційної скарги про порушення
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при
оцінці повноти дій ліквідатора не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим
Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих
судових актів, прийнятих з урахуванням обставин цієї конкретної справи.
ЩОДО ТОГО, ЩО СУД ВДАВСЯ ДО "ПРАВОВОГО
ПУРИЗМУ" ТА НАДМІРНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМАЛЬНОСТІ, НЕ ЗДІЙСНИВШИ
ДОТРИМАННЯ СТ.238 ГПК УКРАЇНИ
100. Також, в касаційній скарзі скаржник
стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вдався до "правового
пуризму" та надмірної процесуальної формальності, не здійснивши
дотримання ст.238 ГПК України.
101.Верховний Суд зазначає, що під правовим пуризмом у
практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону
при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали
законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому
до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно
формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають
юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин
конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод
та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення
права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти
України").
102. Формалізм у процесі є позитивним
й необхідним явищем,
оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний
формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє
правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод (рішення ЄСПЛ "Перед де Рада
Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти
Іспанії").
103.Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил
варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на
справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до
нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу
правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції",
ТОВ "Фріда" проти України").
104. Колегія суддів касаційної інстанції дійшла
висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за
результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду у даній справі про
затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про
банкрутство, прийнята на підставі повного та всебічного дослідження обставин
справи, із застосуванням релевантних норм права, висновки суду відповідають
встановленим обставинам справи, а зміст постанови відповідає положенням ст.238 ГПК України, що
свідчить про відсутність застосування судом апеляційної інстанції
"правового пуризму" та надмірного формалізму.
Немає коментарів:
Дописати коментар