ПОСТАНОВА 18.08.2021, Справа № 911/2498/18 (911/2934/20), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99225435
Провадження у справі про банкрутство
Боржника (ПрАТ «Росава) було відкрито 27.11.2018, а 04.12.2018 Боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну
процедуру. В період з 07.02.2019 до
20.03.2020 Банкрутом було перераховано
на користь Відповідача грошові кошти на загальну суму 62,6 млн грн, з
призначенням платежу «повернення передплати за переробку з давальницької
сировини згідно договору від 29.12.2016». Місцевий г/с ухвалою від 08.12.2020,
яка залишена без змін апеляційним г\с (постанова від 03.03.2021), задовольнив
позовну заяву Банкрута, визнав недійсним правочин щодо повернення коштів передплати
та ухвалив стягнути на користь Банкрута 62,6 млн грн. Рішення судів мотивовані
тим, що перерахування грошових коштів відбулось під час здійснення
ліквідаційної процедури, що є порушенням мораторію на задоволення вимог
кредиторів, передбаченого ст. 19 Закону та ст. 41 Кодексу та порушенням
черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної ст. 45 Закону та ст. 65
Кодексу. ВС залишив касаційну
скаргу без задоволення, вказавши, що в ухвалі місцевого г/с від 08.12.2020 та
постанові апеляційного г/с від 03.03.2021 суди правильно застосували приписи
ст. ст. 19, 20, 45 Закону про банкрутство та приписи ст. ст. 41, 42, 64 КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що з
моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення
ліквідаційної процедури змінюється порядок задоволення боржником у справі
про банкрутство грошових вимог кредиторів. Зокрема такі вимоги
задовольняються у порядку черговості, які визначені спеціальним
нормативно-правовим актом (Закон про
банкрутство, а з 21.10.2019 КУзПБ).
25. Відповідно до ст. 19
Закону про банкрутство та ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів -
зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати
податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня
введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання
цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових
платежів), застосованих до дня введення мораторію.
25.1. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється
виконання вимог, на які поширюється мораторій.
26. За змістом ст.62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права)
банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються
до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що
належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу
ліквідаційної маси. Аналогічні за змістом приписи містились в ст.
42 Закону про банкрутство. При цьому, черговість
задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство була визначена ст.45
Закону про банкрутство, а з 21.10.2019
врегульована ст. 64 КУзПБ.
27. Обставин того, що банкрутом в період з 07.02.2019 до 20.03.2020
було перераховано на користь Відповідача грошові кошти на загальну суму 62,6
млн. грн, з призначенням платежу «повернення передплати за переробку з
давальницької сировини згідно договору № 1667 від 29.12.2016» Скаржником у
касаційній скарзі не спростовано.
28. З урахуванням того, що з 04.12.2018 Боржника визнано банкрутом та
відкрито ліквідаційну процедуру, перерахування банкрутом в період з 07.02.2019
до 20.03.2020 на користь Відповідача грошових коштів на загальну суму 62,6
млн грн, з призначенням платежу «повернення передплати за переробку з
давальницької сировини згідно договору від 29.12.2016» є свідченням
порушення банкрутом при вчиненні вказаних дій положень ст. 19 Закону про банкрутство та з 21.10.2019 ст. 41 КУзПБ, якими регулюється мораторій на
задоволення вимог кредиторів.
29. Також вчинення вказаних дій суперечить черговості задоволення
вимог кредиторів у справі про банкрутство, яка регулюється ст. 45 Закону про банкрутство, а з 21.10.2019 ст. 64 КУзПБ.
30. Згідно ч. 1 ст.
20 Закону про банкрутство,
правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після
порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував
порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або
спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за
заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без
відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до
порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого
він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими
кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження
або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за
умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна
боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник
оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день,
коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник
прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових
вимог.
31. Частиною 1 статті
42 КУзПБ встановлено, що правочини, вчинені боржником після
відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що
передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані
недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за
заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику
або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше
встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство
взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або
виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або
частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за
цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент
прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало)
недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або
прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог
кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе
заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
32. З урахуванням тих обставин, що станом на період з
07.02.2019 до 20.03.2020 ПрАТ «Росава» було визнано банкрутом, та щодо
вказаного товариства було відкрито ліквідаційну процедуру, тобто існувало
судове рішення, яким встановлена неплатоспроможність Боржника, визнання судами
попередніх інстанцій недійсним правочину щодо повернення
Боржником на користь Відповідача передплати за переробку давальницької сировини
згідно договору від 29.12.2016 в розмірі 62,6 млн грн в
силу спеціальних підстав, передбачених ст.
20 Закону про банкрутство та з 21.10.2019
ст.42 КУПБ, колегією суддів суду касаційної інстанції визнається
обґрунтованим.
33. За таких обставин, колегія суддів суду
касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в ухвалі
місцевого г/с від 08.12.2020 та постанові апеляційного г/с від 03.03.2021 суди
попередніх інстанцій правильно застосували приписи ст. ст. 19, 20, 45
Закону про банкрутство та приписи ст. ст. 41, 42, 64 КУзПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар