ПОСТАНОВА 18.08.2021, Справа № 904/3214/18, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Васьковського О.В. Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99447792
У справі про банкрутство ГУ ДПС було завлено
кредиторські вимоги на загальну суму 6 млн грн, які ухвалою місцевого г\с від
04.02.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 20.05.2021),
визнано частково в сумі 9,00 грн, в решті вимог відмовлено. Рішення судів в
частині відмови у визнанні кредиторських
вимог мотивовані тим, що вони заявлені після закінчення встановленого ст.102 ПК України строку,
що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому
порядку, та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як
грошових вимог кредитора до банкрута. Верховний
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що суди попередніх
інстанцій обґрунтовано дійшли висновку що грошові вимоги ГУ ДПС підлягають визнанню лише у розмірі 9, 00грн
Позиція Верховного Суду
16. Пунктом 102.1 статті
102 ПК України надано право контролюючому
органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно
визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених
цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення
перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39
цього Кодексу), що настає за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів
(прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу,
та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим
органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного
подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає
суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого
грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового
повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
17. Податковим кодексом
України встановлено граничний строк для
визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається
за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування
боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних
днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття
відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по
закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової
заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за
наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним
в силу ст.101 ПК України, а борг підлягає
списанню в обов`язковому порядку.
18. З урахуванням тих обставин, що кредиторські вимоги ГУ ДПС
з основного боргу у загальному розмірі 3,6 млн грн, кредиторська заборгованість
зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 млн грн та штраф у розмірі 12,8 тис.грн,
який нарахований платником самостійно, вимоги з пені, які виникли на підставі
податкових повідомлень - рішень від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, від
01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на
суму 20,1 тис.грн були заявлені після спливу визначеного ст.102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, колегія суддів суду касаційної інстанції
погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що заявлена
кредиторська заборгованість в вказаній частині боргу є безнадійною та
підлягає списанню.
19. Також колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки податкових
повідомлень-рішень від 01.11.2013 на суму пені з ПДВ у розмірі 3 925, 99грн,
від 01.11.2013 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з ПДВ у сумі 20 154, 87грн
до заяви кредитором суду надано не було, то вказані кредиторські вимоги
підлягають відхиленню.
20. Щодо вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у
розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення
№0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за
звітний період - 01.2017, слід зазначити, що остання нарахована за межами
строку 1 095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що є
свідченням наявності підстав для відхилення вказаних вимог.
21. Нарахування процентів за користування відстроченням б/н
від 15.05.2019 у розмірі 7 796, 86грн було здійснено податковим органом за
період дії мораторію (15.05.2019), протягом якого не нараховуються
проценти, що правильно визначено судами попередніх інстанцій як
необґрунтованість вимог заявника.
22. Також не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої
пені з ПДВ у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток
приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з
кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по
02.10.2018), оскільки, судами встановлено, а Скаржником не спростовано, що матеріали
поданої заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були
проведені відповідні нарахування сум пені, також в матеріалах заяви відсутній
обґрунтований розрахунок заявленої пені.
23. Суд першої інстанції встановив, що в межах визначеного ст.102 ПК України 1095-денного
строку кредитором заявлено вимогу з основного боргу у розмірі 9, 00грн, яка
виникли на підставі самостійно поданої банкрутом податкової декларації з
податку на прибуток підприємства від 06.02.2018.
24. Заявлена вимога ГУ ДПС у розмірі 9, 00 грн виникла до
порушення ухвалою місцевого г/с від 02.10.2018 справи про банкрутство Боржника,
отже за своїм змістом вказана вимога є конкурсною, яка мала бути заявлена
податковим органом у 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення
про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а саме до
02.11.2018.
25. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були
подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках,
якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої
інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
26. Суд апеляційної інстанції з`ясовуючи підстави того чи наявні
причини, які унеможливили Скаржнику подати до суду першої інстанції копію
постанови окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі
№804/5547/17 встановив, що у судовому засіданні апеляційного г/с 15.04.2021
представник апелянта на запитання суду щодо неподання суду першої інстанції
копії постанови окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі
№804/5547/17 зазначила, що дану копію судового рішення ГУ ДПС Харківської
області отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, де боржник перебував
на обліку до 25.08.2018.
27. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про те, що наведена причина неподання до суду першої
інстанції копії постанови окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у
справі №804/5547/17 є виключно внутрішньою діяльністю контролюючого органу і
суб`єктивним ставленням ГУ ДПС у Харківській області до підготовки і звернення
до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника.
28. Наведене свідчить про правильне застосування судом апеляційної
інстанції приписів ч. 3 ст. 269 ГПК
України щодо не прийняття наданого Скаржником
нового доказу, а саме - копії постанови Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17.
29. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано
дійшли висновку що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області підлягають
визнанню лише у розмірі 9, 00грн з податку на прибуток, а також беручи до уваги
те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи ч.
3 ст. 269 ГПК України щодо не прийняття наданого Скаржником нового доказу,
а саме - копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, колегія суддів суду касаційної інстанції
дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням
норм матеріального та процесуального права.
Немає коментарів:
Дописати коментар