ЩОДО ВІДМОВИ У ВІДКРИТТІ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА АПЕЛЯЦІЙНОЮ СКАРГОЮ НА ПІДСТАВІ Ч. 2 СТ. 261 ГПК УКРАЇНИ (АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ПОДАНА ПІСЛЯ СПЛИВУ ОДНОГО РОКУ З ДНЯ СКЛАДЕННЯ ПОВНОГО ТЕКСТУ СУДОВОГО РІШЕННЯ)

ПОСТАНОВА ВС 25.03.2021, Справа № 44/472-б, колегія суддів: Банасько О. О. - головуючий, Білоус В. В., Васьковський О. В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95940052

---

Розглянувши справу ВС зазначив наступне:

63. Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

64. Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише за умови: якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

65. Звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на скаржника обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку. Натомість суд у такому випадку надає оцінку наведеним скаржником причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

66. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку, які відповідно мають для заявника визначені ГПК України процесуальні наслідки.

67. У справі, що розглядається скаржник звертаючись до апеляційного г/ суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого г/с від 25.09.2019 в якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення місцевого господарського суду зазначила, що їй як кредитору ухвала суду першої інстанції від 25.09.2019 у справі № 44/472-б взагалі не надсилалася.

68. Додатком № 1 до апеляційної скарги скаржником на підтвердження наведених обставин долучено лист місцевого г/суду від 25.11.2020, в якому, окрім іншого, повідомляється, що в зв`язку з великою кількістю кредиторів боржника ухвала Г/суду від 25.09.2019 про затвердження плану санації ТзОВ "Кінгз Кепітал" направлялася до комітету кредиторів.

69. Тобто скаржник навів обставини та надав на їх підтвердження докази, які на його переконання є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 25.09.2019.

70. Частинами 1-3 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

71. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

72. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

73. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

74. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

75. Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий суд.

76. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

77. Утім апеляційний господарський суд постановляючи оскаржувану ухвалу від 14.01.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, зокрема з підстав визначених ч. 2 ст. 261 ГПК України не надав жодної оцінки наведеним скаржником обґрунтуванням та долученим на їх підтвердженням доказам щодо права на поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

78. Натомість суд апеляційної інстанції обмежився лише цитуванням змісту ч. 2 ст. 261 ГПК України із посиланням на те, що апеляційну скаргу подано до суду 22.12.2020, тоді як оскаржувана ухвала від 25.09.2019 була підписана 25.09.2019 та надіслана місцевим судом 09.10.2019.

79.  Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

80. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

81. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

82. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

83. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

84. Однак суд апеляційної інстанції в межах наданих йому повноважень  статтями 86, 269 ГПК України не перевірив наведені скаржником доводи, які, на його думку, є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

85. З огляду на викладене висновок апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з підстав визначених ч. 2 ст. 261 ГПК України є передчасним, зробленим без належної оцінки та врахування аргументів скаржника й наданих ним доказів на підтвердження обґрунтування поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

90. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням матеріалів справи до апеляційного г/суду на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого г/суду від 25.09.2019.

91. Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, надавши оцінку наявності/відсутності підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою.