ПОСТАНОВА ВС 01.11.2021, Справа №10/5026/290/2011, колегії суддів КГС: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101027455
У справі про банкрутство, провадження у
якій було відкрито 14.02.2011, а 03.06.2019 закрито припиненням санації та
затвердженням мирової угоди, 16.03.2021 ініціюючий кредитор подав апеляційну
скаргу, просив відновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу місцевого г/с від 03.06.2019.
Пропуск строку на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовував неотриманням
оскаржуваної ухвали, вказував, що з її змістом ознайомився, отримавши її примірник лише
11.03.2021 за заявою, поданою 02.03.2021. Сама апеляційна скарга була обґрунтована доводами про те, що скаржника не було залучено
до укладення, підписання та розгляду в суді мирової угоди, умови якої
за твердженнями скаржника були для нього гіршими, ніж для інших, не
забезпечують рівність кредиторів та ставлять скаржника в
невигідне становище. Апеляційний г/с 01.06.2021 залишив апеляційну
скаргу без руху, роз’яснив право скаржника усунути недоліки апеляційної скарги
протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення скарги без руху
шляхом звернення з заявою про поновлення строку звернення із апеляційною
скаргою із зазначенням інших підстав щодо поважності причин пропуску цього
строку, а 25.06.2021 ухвалив відхилити
клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної
скарги та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для визнання поважними визначених
скаржником причин пропуску строку на
апеляційне оскарження та відсутністю підстав для відкриття апеляційного
провадження. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, але
змінив резолютивну частину оскаржуваної ухвали шляхом виключення пункту про
відхилення клопотання Скаржника про відновлення пропущеного строку на подання
апеляційної скарги вказавши, що: 1)відхиляє аргументи скаржника щодо
виникнення у нього права на апеляційне оскарження в силу положень п.1
ч.2 ст.261 ГПК України, оскільки Скаржник помилково ототожнює себе з особою, яка не
брала участі у справі, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та
(або) обов`язків у розумінні наведеної норми; 2)стверджуючи про факт
неотримання копії судового рішення, неповідомлення про відповідне судове
засідання, попри існування в ЄДРСР повного тексту цієї ухвали, Скаржник
вдається до зайвого формалізму, тим самим спотворює зміст, мету та умови
закріпленого та гарантованого як Конституцією України, так і процесуальним законом захисту прав і свобод у
судовому порядку із забезпеченням права на апеляційний перегляд справи; 3) апеляційним
судом неправомірно застосовано положення п.4 ч.1 ст.261 ГПК України,
оскільки належною підставою є підстава згідно з ч.2 ст.261
ГПК України, що не призвело до ухвалення
неправильного рішення.
Короткі висновки:
6.5. …, у разі якщо апеляційна скарга подана
після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення
пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його
пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну
скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до
участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або)
обов`язки.
6.16….оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне
оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з
дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у
разі встановлення тих обставин, з якими положення ч.2 ст.261 ГПК України пов`язують
існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне
оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту
судового рішення за наявності поважних причин пропуску,
….
…за відсутності (невстановлення судом) цих
виняткових випадків у разі апеляційного оскарження судового рішення після
спливу одного року з дня складення його повного тексту, апеляційний суд
відмовляє у відкритті апеляційного провадження, не оцінюючи при цьому
поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього судового
рішення.
6.Позиція Верховного Суду та висновки
щодо застосування норм права
6.2.Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні
визначені в главі 1 "Апеляційне провадження" розділу ІV
"Перегляд судових рішень" чинного ГПК України.
Частина 1 ст.254 цього кодексу встановлює
загальне правило, згідно з яким учасники справи, особи, які не
брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та
(або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду
першої інстанції.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.256 ГПК України апеляційна
скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду -
протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні
було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі
розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,
зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк
на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших
поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього
Кодексу.
6.4.Відповідно до ч.2 ст.261
ГПК України незалежно від поважності причин
пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції
відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана
після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім
випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про
розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про
її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне
оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
6.5. Таким чином, у разі якщо апеляційна
скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту
оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути
поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин
непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою
про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив
рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
6.6.Відтак, оскільки Скаржник подав апеляційну скаргу на ухвалу
місцевого г/с від 03.06.2019 в березні 2021 року, суд апеляційної інстанції мав
застосувати положення ч.2 ст.261 ГПК
України та встановити наявність або відсутність
винятків, передбачених названою процесуальною нормою.
6.7.Процесуальне законодавство (ст.254 ГПК України) визначає коло осіб,
які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення,
і поділяє їх на дві групи: учасники справи, а також особи, які
участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів
та (або) обов`язків. У розумінні наведених норм процесуального права судове
рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно
безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким
судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки
такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного
права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї
із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником
справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї
правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через
обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1)
право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та
безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і
сторонами спору не може братися до уваги.
Суд звертається до правової позиції ВС,
викладеної в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
6.8.Натомість Скаржник є ініціюючим кредитором у справі -
стороною у справі про банкрутство (ч.5 ст.41
ГПК України, ст.1 Закону про банкрутство).
А тому Суд відхиляє аргументи скаржника щодо виникнення у нього права на апеляційне оскарження в
силу положень п.1 ч.2 ст.261 ГПК України, оскільки Скаржник помилково ототожнює себе з особою, яка не
брала участі у справі, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та
(або) обов`язків у розумінні наведеної норми.
6.9.Крім цього, касаційний суд, переглядаючи у касаційному
порядку судові рішення, діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України.
Разом з цим, суд касаційної інстанції
наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки
доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи
процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки
Суду.
У цьому висновку Суд звертається до
правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у
справі № 925/782/18.
6.11…. апеляційний суд, досліджуючи обставини участі Скаржника у
цій справі, встановивши обставини залучення його до участі у цій справі, а саме
щодо обізнаності як про справу про банкрутство Боржника, хід її провадження
(укладення мирової угоди у справі та призначення її судом до розгляду), а також
оцінюючи визначені Скаржником причини
пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від
03.06.2019, між тим не встановив та не кваліфікував внаслідок здійснених
досліджень та оцінки тих обставин, з якими положення ч.2 ст.261 ГПК України пов`язують
існування у спірних правовідносинах виняткових випадків, за яких поновлення
строку на касаційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення
повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску.
6.12.Отже, Суд, переглядаючи ухвалу апеляційного г/с та надаючи
власну правову кваліфікацію встановленим апеляційним судом обставинам справи,
доходить висновку, що наведені скаржником та оцінені апеляційним судом
підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого г/с
від 03.06.2019 не підпадають під винятки, визначені у п.1, 2 ч.2 ст.261 ГПК України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного
провадження.
6.13.При цьому Суд зазначає, що Скаржник, стверджуючи про
факт неотримання копії ухвали г/с від 03.06.2019, про неповідомлення його
ухвалою суду про відповідне судове засідання, попри існування в ЄДРСР повного
тексту цієї ухвали, оприлюдненої 04.06.2019 (пункт 3.4), вдається до зайвого
формалізму, тим самим спотворює зміст та мету та умови закріпленого та
гарантованого як Конституцією
України, так і процесуальним законом захисту прав
і свобод у судовому порядку із забезпеченням права на апеляційний
перегляд справи.
…
Отже скаржник не довів обставин
позбавлення його права та/або можливості за
об`єктивних причин (обставин непереборної сили тощо) вжити заходи,
щоб дізнатись про ухвалені у цій справі судові рішення, зокрема і про ухвалу
від 03.06.2019, зокрема з ЄДРСР до моменту подання апеляційної
скарги у цій справі в березні 2021.
…
6.15.У зв`язку із викладеним Суд погоджується із оскаржуваною
ухвалою апеляційного суду про відмову Скаржнику у відкритті апеляційного
провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 03.06.2019 по суті
прийнятого рішення .
6.16.Поряд з викладеним Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст.261 ГПК України застосування
ч.3 ст.260 ГПК України та оцінка
поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення
у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного
тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення
тих обставин, з якими положення ч.2 ст.261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких
поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з
дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин
пропуску, а саме: пропущення процесуального
строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної
сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд
справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про
її права, інтереси та (або) обов`язки.
Звідси,
за відсутності (невстановлення судом) цих виняткових випадків у
разі апеляційного оскарження судового рішення після спливу одного року з дня
складення його повного тексту, апеляційний суд відмовляє у відкритті
апеляційного провадження, не оцінюючи при цьому поважність причин пропуску
строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, оскільки положення
ч.2 ст.261 ГПК України не пов`язують можливість відкриття апеляційного
провадження за скаргою на судове рішення у разі його оскарження після спливу
одного року з дня складення його повного тексту з поважністю причин пропуску
строку на апеляційне оскарження цього рішення, що виключає необхідність
застосування судом як ч.3 ст.260, так і ч.4 ст.261 ГПК
України, тобто відповідне клопотання, у разі його
подання, апеляційним судом не розглядається та щодо нього суд не ухвалює
відповідного рішення.
Наведена правова позиція викладена в
постанові об`єднаної палати КГС ВС від 12.11.2018 у справі № 54/239 (пункт
4.2.5).
6.17.У зв`язку із цим та дійшовши висновку в пункті 6.12, Суд,
погоджуючись із рішенням апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного
провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 03.06.2019, між
тим доходить висновку про неправомірне застосування апеляційним судом положень
п.4 ч.1 ст.261 ГПК України, тоді як належною підставою такого рішення апеляційного є
підстава згідно з ч.2 ст.261 ГПК України.
Зважаючи на те, що помилкове застосування
судом апеляційної інстанції положень ч.1 ст.261
ГПК України замість частини другої цієї статті не
призвело до прийняття неправильного по суті рішення, Суд, користуючись
наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити
мотивувальну частину оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та виключити
з її резолютивної частини пункт 1 - про відхилення клопотання Скаржника про
відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу г/с від
03.06.2019.
Дійшовши цього висновку - про відміні від
наведених в оскаржуваному судовому рішенні мотиви для відмови Скаржнику у
відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції
від 03.06.2019, та про відмінні від наведених скаржником підстав для
скасування/зміни оскаржуваного судового рішення, Суд відхиляє аргументи
скаржника, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Немає коментарів:
Дописати коментар