ПОСТАНОВА 23 листопада 2021 року, Справа № 909/82/16, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючий, суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829550
У справі про банкрутство ТОВ «Корпорація
«Агро-Союз» (далі-Боржник), провадження у якій було відкрито 11.02.2016,
арбітражний керуючий подав (21.04.2020) до суду на затвердження План санації
боржника, схвалений зборами кредиторів 15.04.2020 (після спливу 170 календарних
днів з дня введення процедури розпорядження майном/з дня введення в дію КУзПБ), 12.05.2020 забезпечений
кредитор -АТ “Укрексімбанк” подав заяву, в якій просив суд в рахунок погашення
заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, що
належить на праві власності боржнику та є предметом іпотечних договорів,
встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних
торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом
України «Про виконавче провадження». Банк свою заяву обґрунтовував
тим, що мораторій відносно майна, яке є предметом забезпечення,
з огляду на ч.8 ст.41 КУзПБ не діє. Місцевий
г/с заяву розпорядника майна до розгляду навіть не призначив, а першочергово
розглянув заяву Банку, яку ухвалою від 23.12.2020 задовольнив частково, а саме:
надав дозвіл Банку на звернення стягнення на нерухоме майно Боржника згідно
іпотечних договорів, а в задоволені заяви в іншій частині відмовив. Ухвала
мотивована встановленням факту спливу строку, передбаченого
ч.8 ст.41 КУзПБ та незастосуванням станом на день постановлення
оскаржуваної ухвали іншої процедури після процедури розпорядження майном, яка
була введена ще 11.02.2016. В частині
встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних
торгах суд відмовив з огляду на те, що право суду визначати спосіб звернення
стягнення на майно боржника не передбачено нормами КУзПБ. Апеляційний г/с постановою від 04.03.2021 прийняв
нове рішення, яким у задоволенні заяви про надання дозволу на звернення
стягнення на предмет іпотеки відмовив, з посиланням на правові висновки,
зроблені у постановах КГС ВС у справі № 926/1908-б/14 від 31.07.2019 та №
922/1903/18 від 15.04.2020, вказав на те, що процедура санації є пріоритетною
судовою процедурою у справі про банкрутство і що суд мав діяти у
хронологічному порядку, вирішити спочатку питання можливості відкриття
процедури санації із затвердженням плану санації і лише після цього вирішувати
спірне питання (з часу отримання судом плану санації до дати звернення забезпеченого кредитора минув майже місяць, а
станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали - 8-м місяців). Верховний Суд залишив
постанову апеляційного г/с без змін, вказавши на недотримання місцевим г/с
сутнісно - хронологічного порядку розгляду заяв/клопотань, а також порядку прийняття
відповідних судових рішень за результатами їх розгляду, що може привести до
порушення принципу дотримання балансу інтересів при захисті публічного та
приватного інтересів, що є однією з основних функцій г/с під час провадження у
справі про банкрутство, а також принципу судового розсуду
Короткі висновки:
39. … сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог
забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що
прямо випливає зі змісту ч.14 ст.39
КУзПБ, відповідно до положень якої з моменту
відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими
кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть
здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в
межах провадження у справі (тотожне за змістом положення у ч.15 ст.16
Закону про банкрутство) у сукупності з ч.3 ст.41
КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на
майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється
виключно за ухвалою г/с, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство
боржника та ч.6 цієї ж статті, за якою задоволення забезпечених вимог
кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється
в межах провадження у справі про банкрутство; реалізація майнових активів
боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у
справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням,
як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
40. …, вирішення питання щодо можливості задоволення
забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом
забезпечення після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури
розпорядження майном, законодавець ставить у пряму залежність від винесення
судом постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про
введення процедури санації.
55. …, винесенню ухвали про перехід з процедури розпорядження
майном боржника до наступної процедури, у цій справі процедури санації, передує
судовий розгляд з встановлення, на підставі відповідних доказів, можливості
затвердження плану санації та введення процедури санації щодо боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо суті касаційної скарги
34.1. Відповідно до ст.12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів
іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
34.2. Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є:
рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або згідно з договором про задоволення
вимог іпотекодержателя (ч.3 ст.33 Закону
України «Про іпотеку»).
34.3. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон України «Про іпотеку» визначає
такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення
стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист
прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого
напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог
іпотекодержателя).
34.4. Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час
звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39) є:
1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття
41-47); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві
(стаття 38).
35. Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корпорація
«Агро-Союз» відкрито та введено мораторій під час дії Закону про банкрутство у
редакції станом на 11.02.2016.
35.1. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство
боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс
юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений
у постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов КГС
ВС у справах про банкрутство).
35.2. Як положення Закону про банкрутство (до втрати ним чинності з 21.10.2019
з введенням в дію з цієї дати КУзПБ та
у разі наявності підстав для застосування до правовідносин його положень), і
положення чинного КУзПБ визначають
правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо
якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
35.3. Стаття 16
Закону про банкрутство встановлює, що з моменту
відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, серед іншого,
пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх
задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Одночасно з відкриттям провадження
(проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі г/с,
вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
35.4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення
виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і
зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення
мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих
зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових
платежів), застосованих до дня введення мораторію (ч.1 ст.19 Закону про банкрутство).
35.5. Згідно ч.3 ст.19
Закону про банкрутство, протягом дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та
інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави,
за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку
відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження
на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних
від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення
інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно
та виконання рішень у немайнових спорах.
35.6. За приписами ч.6 ст.19 Закону про банкрутство під час
процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті
вимоги кредиторів, на які згідно з ч.5 цієї статті не поширюється дія
мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника,
яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у
справі про банкрутство.
35.7. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження
у справі про банкрутство (ч.7 ст.19
Закону про банкрутство).
36. З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, у п.4 Прикінцевих та
перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється
відповідно до його положень.
37. Як про це зазначено вище (п.33 цієї Постанови), заява АТ
«Укрексімбанк» мотивована тим, що мораторій відносно майна, яке є предметом
забезпечення, з огляду на ч.8 ст.41
КУзПБ, не діє (не поширюється).
37.1. Відповідно до ч.1 ст.41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог
кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і
зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк
виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо
сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення
мораторію.
37.2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться
одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що
зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення
вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна
повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання
судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання)
боржника та місцезнаходженням його майна (ч.2 ст.41 КУзПБ).
37.3. Приписами ч.3 цієї статті передбачено, що протягом
дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення
на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому
числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в
позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування
виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум
(у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на
стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі
виконання рішень у немайнових спорах.
37.4. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не
поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та
нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне
пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної
здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також
на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують
боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз 1 ч.5 ст.41 КУзПБ).
37.5. Відповідно до ч.8 ст.41 КУзПБ дія мораторію припиняється з
дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення
забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом
забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних
днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо г/с протягом цього
часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про
введення процедури санації.
37.6. В ч.6 ст.41
КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених
вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення,
здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
37.7. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на
які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського
суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч.5 ст. 41 КУзПБ).
38. Провадження у справі № 909/82/16 за касаційною скаргою АТ
«Укрексімбанк», ухвалою Верховного Суду від 19.07.2021 було зупинено до
розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство КГС ВС справи № 905/1923/15
(пункт 17 цієї Постанови).
38.2. За правовими висновками палати з розгляду справ про
банкрутство КГС ВС правомірними можна вважати ті дії щодо звернення
стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі
про банкрутство.
38.3. Суд дійшов висновку, що після спливу 170 днів з дня
введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом
цього часу не було винесено постанову про визнання боржника
банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених
вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом
забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого
перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за
результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
39. Аналізуючи викладене вище, а також правові позиції
Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС
(постанова від 22.09.2021 у справі №905/1923/15), слід дійти таких висновку, що
сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не
змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту ч.14 ст.39 КУзПБ, відповідно до
положень якої з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними
та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть
здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в
межах провадження у справі (тотожне за змістом положення у ч.15 ст.16
Закону про банкрутство) у сукупності з ч.3 ст.41
КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на
майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється
виключно за ухвалою г/с, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство
боржника та ч.6 цієї ж статті, за якою задоволення забезпечених вимог
кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється
в межах провадження у справі про банкрутство; реалізація майнових активів
боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у
справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням,
як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
40. Водночас, вирішення питання щодо можливості задоволення
забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом
забезпечення після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури
розпорядження майном, законодавець ставить у пряму залежність від винесення
судом постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про
введення процедури санації.
41. У відповідності до положень ч.1 ст.49 КУзПБ у
підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника
здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації)
або закривається провадження у справі.
42. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори
кредиторів приймають одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до
господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження
плану санації;
подати до господарського суду клопотання
про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч.2 ст.49 КУзПБ).
42.1. Питання про проведення зборів кредиторів
та діяльності комітету кредиторів врегульовано ст.48 КУзПБ. Так, учасниками
зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори,
визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником
майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати
участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою
майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської
винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та
здоров`ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення
строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника;
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник
органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий. Під
час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє
комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у
справі про банкрутство, наділеним КУзПБ певними
повноваженнями щодо участі у справі.
42.2. Рішення про введення процедури, наступної за
розпорядженням майна, належить зборам кредиторів (на підставі звіту
розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а
повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним
клопотанням - комітету кредиторів як представницькому органу.
42.3. Отже, саме рішення зборів кредиторів має визначальне
(але не виключно) значення при розгляді питання щодо визначення наступної
судової процедури та подальшого розгляду справи.
…
43. Частиною 3 ст.49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні г/с ухвалює
одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури
розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та
затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами
кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку,
встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом
і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі
про банкрутство.
44. Колегія суддів зазначає, що процедури банкрутства
реалізуються за активної участі та ініціативи боржника та кредиторів, які є
зацікавленими особами в їх результатах та ефективності, під контролем суду,
який має забезпечити дотримання вимог закону, забезпечити одну з основних функцій г/с під час
провадження у справі про банкрутство - дотримання балансу інтересів при захисті
публічного та приватного інтересів.
45. Верховний Суд, на підставі аналізу положень ч.3, 4 ст.49 КУзПБ зазначає, що г/с,
проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, ухвалює рішення про
введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч.1
ст.6 КУзПБ, із застосуванням судового
розсуду.
46. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду,
яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому
можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії)
обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково
за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових
і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення
верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та
інтересів учасників судового процесу.
47. Доволі сталою правовою позицією Верховного Суду є те, що
процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство,
оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про
банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації,
спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також
задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування,
реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну
організаційно-правової та виробничої структури боржника.
…
49. Втім, як це слушно зауважив суд апеляційної інстанції,
місцевий г/с першочергово розглянув заяву забезпеченого кредитора АТ
«Укрексімбанк», а питання щодо Плану санації боржника навіть не було
призначено до розгляду.
50. Дійсно,
заява забезпеченого кредитора АТ «Укрексімбанк» про звернення стягнення на
майно було подана у порядку, визначеному приписами ст.41 КУзПБ після спливу 170 календарних днів з дня введення
процедури розпорядження майном (в тому числі і в разі, якщо відлік цього строку
здійснювати з дня введення в дію КУзПБ).
Розпорядником майна було подано до суду першої інстанції на затвердження План
санації, схвалений зборами кредиторів (протокол № 5 від 15.04.2020) також після
спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном/ з
дня введення в дію КУзПБ.
51. У рішенні КСУ №
15-рп/2004 від 02.11.2004 вказано, верховенство
права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є
те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а
включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї
тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним
рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає
ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення
в Конституції України.
52. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення
із законом,
який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та
рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у
визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів
права.
53. Правову позицію щодо дотримання справедливості КСУ висловив
у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих
постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким
лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне
поновлення в правах."
54. Згідно ч.7, 8 ст.52
КУзПБ, г/с постановляє ухвалу про затвердження плану
санації боржника, якщо:
- план санації схвалений всіма класами
конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені
планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення
процедури ліквідації;
- план санації схвалений класом
забезпечених кредиторів;
- розмір задоволених вимог кредиторів, які
проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі
санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури
ліквідації.
Господарський суд постановляє ухвалу про
відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає
вимогам законодавства.
Постановлення судом ухвали про відмову у
затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого
зборами кредиторів плану санації для його затвердження.
55. Тобто, винесенню ухвали про перехід з процедури
розпорядження майном боржника до наступної процедури, у цій справі процедури
санації, передує судовий розгляд з встановлення, на підставі відповідних
доказів, можливості затвердження плану санації та введення процедури санації
щодо боржника.
56. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду
погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що місцевий г/с після
надходження клопотання про перехід до наступної судової процедури мав би в
розумний строк призначити розгляд клопотання розпорядника майна та плану
санації, у призначеному судовому засіданні встановити обставини, з якими КУзПБ пов`язує
можливість застосування/не застосування до боржника судової процедури санації
та затвердження плану санації з наданням правової оцінки зазначеним обставинам,
зокрема, дотримання порядку прийняття загальними зборами кредиторів рішення про
схвалення плану санації, так і самому змісту плану санації.
Дата подання до суду клопотання
арбітражного керуючого про введення процедури санації та дата подання заяви АТ
«Укрексімбанк» вказують на наявність у суду першої інстанції відповідної
процесуальної можливості.
57. Не дотримання місцевим г/с сутнісно - хронологічного порядку
розгляду вказаних заяв/клопотань, а також порядку прийняття відповідних судових
рішень за результатами їх розгляду може привести до порушення принципу
дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів, що
є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі
про банкрутство, а також принципу судового розсуду.
Немає коментарів:
Дописати коментар