ПОСТАНОВА 15
грудня 2020 року, Справа № 904/1693/19, Провадження № 12-77гс20, ВП ВС у
складі: головуючого судді Князєва В. С., судді-доповідача Рогач Л. І., суддів
Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М.,
Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М.,
Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М.,
Ткача І. В., Штелик С. П., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439649
У справі про
банкрутство ТОВ «Трейд Коммодіті», проваження у якій було відкрите 07.05.2019
року, 07.06.2019 року - ОВПП ДФС
звернувся з грошовими вимогами, включивши до їх складу як вимоги за узгодженими
податковими зобов`язаннями у сумі 24 586 774, 07 грн, так і вимоги за
неузгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 500 571 619,17 грн (податкові
повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов`язань, є предметом
судового розгляду). Місцевий г/с ухвалою
від 24.07.2019, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від
17.12.2019) визнав грошові вимоги частково, вказав, що податковим боргом у
розумінні ПК України є сума узгодженого податкового зобов`язання, відповідно
заява ОВПП ДФС підлягає задоволенню лише в частині узгоджених податкових
зобов`язань на загальну суму 24 586 774,07 грн., а заборгованість на
загальну суму 500 571 619,17 грн є неузгодженою, оскільки оскаржується в
судовому порядку і на час прийняття оскаржуваної ухвали розгляд справи не
завершено, а тому не може бути визнаною у складі кредиторських вимог. ВС
(ВП) судові рішення нижчих судів скасував та направив справу в частині відхилення
кредиторських вимог ОВПП ДПС на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши,
що суди дійшли передчасного висновку про їх відхилення без з`ясування фактичних
обставин щодо встановлення підстав, розміру та моменту виникнення цих грошових
вимог.
Короткі висновки:
6.6. … з моменту офіційної публікації
оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що
фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до
моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно
від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями
зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з
додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення
про порушення справи про банкрутство, бо протилежне матиме наслідком втрату
такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої
черги
6.8. …при визначенні статусу
кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед
момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів,
які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними
незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
6.23-6.24 … аналіз …
положень ПК України,
дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків
для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як
узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання
моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів
щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання,
коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та
зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми
грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не
враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог
відповідно до приписів статті 23 Закону № 2343-XII.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
7. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду
7.1. З огляду на положення ст.23-25 Закону № 2343-XII, чинного на момент відкриття провадження у цій справі, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до г/с вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
6. Позиція Великої Палати Верховного Суду
6.2. Умови та порядок
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та
застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення
вимог кредиторів станом на день відкриття провадження у справі визначались Законом
№ 2343-XII у відповідній редакції.
6.3. За визначенням,
наведеним у ст.1 цього Закону, грошовим зобов`язанням є
зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до
цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених
законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання
щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за
договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути
виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому
числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів),
страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне
страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції,
визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання,
які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання
з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками)
боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових
зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані
роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які
зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського
суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим
Законом.
Кредитором є
юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні
органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо
грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами
до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про
банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні
кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття
провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори -
кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового
поручителя).
6.4. Справи про
банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК
України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст.9
Закону № 2343-XII).
6.5. Статтею 23 зазначеного Закону унормовано порядок виявлення
кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника. Так,
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження
(проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського
суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення
оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Відлік строку на
заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного
оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про
банкрутство.
Зазначений строк є
граничним і поновленню не підлягає.
Заява кредитора
має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім`я
або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання,
ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки
платника податків (за наявності); ім`я або найменування кредитора, його
місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та
реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір
вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу,
пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх
обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є
забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви.
Особи, вимоги яких
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені
взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в
ліквідаційній процедурі.
6.6. Аналіз приписів ч.1, 4 ст.23 Закону № 2343-XII свідчить про
те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника
справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх
зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у
справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання,
кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до
боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня
офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, бо
протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх
включення до реєстру як вимог шостої черги (правова позиція, наведена у
постановах ВС у складі колегії суддів КГС від 06.09.2018 у справі № 903/984/16,
13.11.2018 у справі № 909/1056/15, від 12.12.2018 у справі № 910/30188/15, від 09.04.2019
у справі № 923/436/17, 29.01.2019 по справі № 909/722/14, від 12.02.2019 у
справі № 914/1096/18, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, від 05.12.2019 у
справі №910/1678/19, від 24.07.2020 у справі №
904/3060/19.
6.7. Норми ст.1 та ч.1ст.23 Закону № 2343-XII пов`язують
статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного
зобов`язання боржника (постанова ВС від 20.02.2019 у справі № 921/184/16-г/10).
6.8. Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про
банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк
її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у
справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових
зобов`язань боржника.
6.9. Як уже зазначалось, у справі, що розглядається, ОВПП ДПС
звернувся до господарського суду із заявою в порядку ст.23
Закону № 2343-XII, включивши до складу заявлених вимог як вимоги за
узгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 24 586 774, 07 грн, так і вимоги
за неузгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 500 571 619,17 грн
(податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов`язань,
є предметом судового розгляду).
6.10. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та
зборів визначений ПК України, положеннями п.1.1. та 1.3 ст.1 якого унормовано,
що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і
зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються
в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх
права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки
їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також
відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання
погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.
6.11. Статтею 41 ПК
України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку
контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за
своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів,
зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників
податків відповідно до ст.78 цього
Кодексу.
6.12. Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14
ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове
повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків
сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у
випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за
виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до
податкової звітності.
6.13. Відповідно до п.54.1 та 54.3 ст.54 ПК України, крім
випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно
обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку
зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що
подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума
грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган
зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення
(збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення)
від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного
значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим
Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів
діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про
заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного
відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на
прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника
податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
6.14. Стаття 57 ПК
України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним
правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10
календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку,
передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків,
встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57); у разі визначення грошового
зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6
п.54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний
сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що
настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків,
коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру
оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення
контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник
податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та
штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем
такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).
6.15. Положеннями п.58.1 ст.58
ПК України передбачено, що контролюючий орган
надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума
грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим
законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54
цього Кодексу.
6.16. Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок
надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією
виникнення податкового зобов`язання у платника податку.
6.17. За змістом п.п.14.1.39. п.14.1 ст.14 ПК України грошове
зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен
сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше
зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або
штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з
порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції
за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
6.18. Згідно з п.п.14.1.156
п.14.1 ст.14
ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних
правовідносин) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у
тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як
податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим
законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у
податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
6.19. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг-сума
узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у
встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку,
визначеному цим Кодексом.
6.20. Підпунктом 56.17.5
п.56.17 ст.56 ПК України визначено,
що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем
узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку,
передбаченого п.п.108-1.2.2 п.108-1.2 ст.108-1 цього
Кодексу.
6.21. Водночас, п.56.18
цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом
щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу
грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням
законної сили.
6.22. З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми
грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є
заходом фінансової відповідальності.
6.23. Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому
числі положень п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.56.18 ст.56, п.57.3 ст.57 та інших
положень ПК України,
дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для
цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене
зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його
сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо
стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли
грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів
податковими органами не вживаються.
6.24. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає,
що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про
визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону №
2343-XII.
6.25. Відповідно ж до ч.2 ст.25 Закону № 2343-XII у
попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у
тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені
розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані
боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує
питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо
кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати
податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон
№ 2343-XII не містить.
6.26. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд
виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом
вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог
кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата
проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Ухвала, прийнята за
результатами попереднього засідання, є підставою для визначення кількості
голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення
на зборах (комітеті) кредиторів.
6.27. КГС ВС сформовано
сталу практику про те, що обов`язок надання правового аналізу поданих
кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника,
їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог
покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство
(постанови КГС ВС від 29.03.2018 у справі № 925/1165/16, від 07.08.2019 у
справі № 922/1014/18, від 09.08.2018 у справі № 921/184/16-г/10, від 26.02.2019
у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 17.04.2019 у
справі № 43/75-15/7-б).
6.28. Таким чином, з
огляду на положення ст.23-25 Закону № 2343-XII, податковий
орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського
суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і
зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про
банкрутство, разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а
господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них.
6.29. З огляду на
викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку
про відхилення грошових вимог ОВПП ДПС без з`ясування фактичних обставин щодо
встановлення підстав, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, а
відтак судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню.
6.30. Щодо доводів
заявника про неврахування судом апеляційної інстанції положень закону,
чинного на момент перегляду справи, ВП ВС зазначає таке. Закон №2343-XII втратив
чинність з 21.10.2019 з набранням чинності КУзПБ від 18.10.2018
№ 2597-VIII (далі - Кодекс №2597-VIII). У п.4 Прикінцевих та
перехідних положень зазначеного Кодексу встановлено, що з дня введення в
дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство
здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати
відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які
на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації,
провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
6.31. Згідно з ч.1 ст.3
ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції
України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону
України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана
Верховною Радою України.
6.32. Тобто
законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться
процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної
категорії. Після втрати чинності Законом №2343-XII такі особливості
передбачає ст.7 Кодексу № 2597-VIII.
8.2. Таким чином,
перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права на підставі встановлених ним обставин та в межах доводів
касаційних скарг, ВП ВС дійшла висновку про наявність
підстав для скасування ухвали та постанови в частині відхилення кредиторських
вимог ОВПП ДПС з направленням справи на новий розгляд в цій частині
до суду першої інстанції.
Немає коментарів:
Дописати коментар