ПОСТАНОВА 15.06.2021, Справа № 911/2581/14, ВС у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97806445
У справі про банкрутство ухвалою місцевого г/с від 12.10.2020 задоволено заяву Фінансової
компанії про заміну сторони правонаступником (Банк Надра було замінено на Фінансову
компанію). Не погоджуючись з цим
арбітражний керуючий звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати ухвалу та
відмовити в задоволенні заяви Фінансової компанії. Ухвалою місцевого г/с від 16.11.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 та Фінансової компанії та арбітражного
керуючого відсторонено від виконання повноважень ліквідатора та призначено
іншого ліквідатора за заявою якого Ухвалою апеляційного г/с від 22.12.2020 було задоволено заяву про відмову від апеляційної скарги на ухвалу місцевого г/с від 12.10.2020 та
закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою попереднього
ліквідатора. В подальшому апеляційний
г/с ухвалою від 19.01.2021 задовольнив апеляційну скаргу відстороненого
ліквідатора на ухвалу суду першої інстанції щодо його відсторонення, після чого
подав заяву про перегляд ухвали апеляційного г/с від 22.12.2020 за нововиявленими обставинами, яка
мотивована поверненням йому повноважень ліквідатора Боржника. Апеляційний суд
залишив заяву без задоволення, вказавши , що аналіз змісту постанови
апеляційного г/с від 19.01.2021 дає підстави для висновку про відсутність в
зазначеному рішенні нововиявлених обставин та наявність обставин, які не були
предметом розгляду та об`єктом дослідження та не стосуються предмету та об`єкта
судового розгляду апеляційного суду при прийнятті ухвали від 22.12.2020 у цій
справі; ліквідатор не є особою, яка діє
від свого імені та у власних інтересах, а є особою, на яку законодавцем
покладено повноваження, передбачені статтею 61 КУзПБ. Здійснення таких повноважень є обов`язковим для
будь-якого арбітражного керуючого, призначеного ліквідатором, а припинення
здійснення повноважень ліквідатора не позбавляє його наступника обов`язку
здійснення повноважень, визначених положеннями ст.
61 КУзПБ. В цьому випадку скаржник помилково ототожнює процесуальні права та обов`язки, надані фізичній та юридичній особам з правами та обов`язками наданими безпосередньо ліквідатору.
ПОЗИЦІЯ
ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до ч.1 ст. 320 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали г/с, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а
також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають
оскарженню у випадках, передбачених Законом про банкрутство, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за
нововиявленими або виключними обставинами.
21. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать
матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а
також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
21.1. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є
- їх
наявність на час розгляду справи;
- те, що ці
обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- істотність
таких обставин для розгляду справи.
За
відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися
нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі
судового рішення.
22. Відповідно до положень ст.1, 17 Закону України "Про виконання
рішень та застосування практики ЄСПЛ" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
23. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі
"Правєдная проти Росії", заява №69529/01 і пункт 46 рішення від
06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2).
24. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res
judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна
сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до
виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та
винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду
судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків,
а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати
як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок
стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні
вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти
Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України",
заява №4994/04).
25. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення,
повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на
остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти
27- 34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
26. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може
вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів,
які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть
бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо
обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій
справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування
норм права в іншій справі.
Не вважаються
нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення
суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
28. Частиною 4 ст.28 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий
може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень
розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією,
ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
28.1. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень
здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі
або за власною ініціативою у разі:
1)
невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного
керуючого;
2)
зловживання правами арбітражного керуючого;
3) подання до
суду неправдивих відомостей;
4) відмови
арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування
раніше наданого допуску;
5) припинення
діяльності арбітражного керуючого;
6) наявності
конфлікту інтересів.
28.2. Комітет
кредиторів має право в будь-який час звернутися до г/с з клопотанням про
відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від
наявності підстав.
29. Зі змісту постанови апеляційного г/с від
19.01.2021 у цій справі, яка набрала законної сили, вбачається, що підставою
для прийняття нового рішення стали помилкові висновки місцевого суду щодо
встановлення Верховним Судом у постанові від 02.06.2020 обставин неналежного
виконання ліквідатором своїх повноважень, позаяк встановлення таких обставин
виходить за межі касаційного розгляду справи.
Разом з тим,
апеляційним судом під час розгляду справи 19.01.2021 не було встановлено
наявність обставин та доказів, які є підставою для застосування положень ст.28
КУзПБ та відсторонення
арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків ліквідатора Боржника.
30. Надаючи оцінку наявності постанови апеляційного г/с від
19.01.2021, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для
задоволення заяви ліквідатора про перегляд ухвали апеляційного г/с від
22.12.2020 у справі №911/2581/14 за нововиявленими обставинами з огляду на
таке.
30.1. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в ЄДРСР,
ухвала апеляційного г/с від 22.12.2020 про закриття апеляційного провадження за
апеляційною скаргою ліквідатора Боржника на ухвалу місцевого г/с від 12.10.2020
у справі № 911/2581/14, набрала законної сили 22.12.2020.
Разом з тим,
відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в ЄДРСР, постанова
апеляційного г/с від 19.01.2021 набрала законної сили 19.01.2021.
Отже, станом
на момент прийняття ухвали про закриття апеляційного провадження за апеляційною
скаргою ліквідатора Боржника апеляційний суд не знав та не міг знати про
рішення, яким фактично було поновлено повноваження зазначеного ліквідатора.
31. При цьому, зі змісту ухвали апеляційного г/с від 22.12.2020 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Боржника вбачається, що судом
не надавалась оцінка діям/бездіяльності ліквідаторів. Також судом не надавалась
оцінка щодо подання комітетом кредиторів клопотання про відсторонення
арбітражного керуючого тощо.
31.1. Зазначена ухвала прийнята на підставі ч. 4, 5 ст. 266 ГПК України, відповідно до якої ліквідатором реалізоване надане йому
процесуальним законом право на відмову від апеляційної скарги.
Отже, аналіз
змісту постанови апеляційного г/с від 19.01.2021 дає підстави для висновку про
відсутність в зазначеному рішенні нововиявлених обставин та наявність обставин,
які не були предметом розгляду та об`єктом дослідження та не стосуються таких
предмету та об`єкта судового розгляду апеляційного суду при прийнятті ухвали
від 22.12.2020 у цій справі.
31.2. Доводи скаржника щодо помилкового застосування апеляційним судом п. 2 ч.2 ст. 320 ГПК України, а не через призму застосування п.3 ч.2 ст. 320 ГПК
України, зазначеного не спростовують.
Щодо доводів,
що відмовитися від апеляційної скарги може лише особа, яка її подала (п. 16.3. Описової частини постанови)
32.1. Відповідно до положень ч.1 ст.1, ч.2 ст. 10
КУзПБ, ліквідатором є арбітражний керуючий,
призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури до
моменту припинення здійснення ним повноважень та прирівнюється до службової
особи підприємства-боржника.
Отже, ліквідатор
не є особою, яка діє від свого імені та у власних інтересах, а є особою, на яку
законодавцем покладено повноваження, передбачені статтею 61 КУзПБ. Здійснення таких повноважень є обов`язковим для
будь-якого арбітражного керуючого, призначеного ліквідатором, а припинення
здійснення повноважень ліквідатора не позбавляє його наступника обов`язку
здійснення повноважень, визначених положеннями ст.
61 КУзПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар