ПОСТАНОВА ВС 22.06.2021, Справа № 910/9129/20, колегія суддів КГС: Білоус В.В. - головуючий, Васьковський О.В., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903297
Провадження у справі про банкрутство Боржника було відкрите ухвалою від 15.07.2020, а постановою від 09.11.2020, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном, припинено повноваження розпорядника майна, визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ГУ ДПС, як заінтересована особа, звернулося до апеляційного г/с з апеляційною скаргою, в якій просило постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі про банкрутство. Скаржник переконував, що у зв`язку з прийняттям постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ГУ ДПС не позбавлено права на проведення перевірки, однак відсутнє право у ліквідаційній процедурі визначати будь-які зобов`язання та нараховувати штрафи та пеню, тобто постановою про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції порушив право контролюючого органу на проведення перевірки боржника; наводив постанову КГС у складі ВС викладену у постанові від 09.01.2020 у справі №922/1775/19; переконував, що має процесуальне право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом оскільки остання містить судження про права, інтереси та обов`язки скаржника. Апеляційний г/с апеляційне провадження закрив. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не відступив від правової позиції, на яку посилалося ГУ ДПС, а навпаки відкрив апеляційне провадження з метою встановлення обставин щодо того, чи постановою г/с вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС, в наслідками такого розгляду судом апеляційної інстанції було встановлено, що права ГУ ДПС оскаржуваною постановою місцевого г/с не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, зважаючи на відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі про банкрутство, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого г/с у справі про банкрутство
Короткі висновки:
31. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний г/с своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження
45.1. Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.
Позиція Верховного Суду
23.Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
24.Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
25. Згідно з ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
26. Так, процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
27. Особи, які не брали участі у справі, також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
28. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
29. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
30. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
31. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний г/с своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі №911/2635/17).
32. Суд апеляційної інстанції, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, вірно врахував, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
33. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 року у справі № 911/5186/14, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
34. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).
35.21.04.2019 року набрав чинності КУзПБвід 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
38.Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
39.Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.
40. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС із заявою про визнання грошових вимог до боржника в суд не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника не включались та не визнавались, відтак ГУ ДПС не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
41. Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.
42. Колегія суддів також враховує правові позиції щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого г/с у справі про банкрутство, відкритій в загальному порядку, викладені у постановах КГС у складі Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 року у справі №908/2332/19 та від 15.05.2020 року у справі №908/2717/19.
43. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у ГУ ДПС статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, та те, що права скаржника оскаржуваною постановою місцевого г/с не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУДПС на постанову місцевого г/с від 09.11.2020 відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.
45. Крім того, за змістом норм ст. ст. 19-1, 41, 78 ПК України контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
45.1. Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.
46.Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19, зокрема, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.
47. Колегія суддів вважає необгрунтованим посилання скаржника (п. 12.3.) на правову позицію викладену у Верховного суду від 09.01.2020 у справі №922/1775/19, в якій зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто ч.1 ст.254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особа у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
47.1. Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не відступає від даної правової позиції, а навпаки відкрив апеляційне провадження з метою встановлення обставин щодо того, чи постановою Г/с м. Києва від 09.11.2020 вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС, в наслідками такого розгляду судом апеляційної інстанції було встановлено, що права ГУ ДПС оскаржуваною постановою місцевого г/с не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, зважаючи на відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі про банкрутство, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого г/с у справі про банкрутство
Немає коментарів:
Дописати коментар