ПОСТАНОВА 22.06.2021, Справа № 910/20346/16, колегія суддів: Білоус В.В. - головуючий, Васьковський О.В., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903287
Постановою Г/с
від 07.06.2017 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,
ліквідатором банкрута, призначено арбітражного керуючого; Ухвалою від 28.12.2020, серед іншого, затверджено звіт
ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута, провадження у
справі закрито. ГУ ДПС звернулося до
апеляційного г/с з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого
г/с від 28.12.2020 та передати справу на
розгляд до місцевого г/с на стадію ліквідаційної процедури. Ухвалою апеляційного г/с від 17.03.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС закрито. ВС касаційну
скаргу залишив без задоволення, вказавши, що з огляду на встановлені судом
апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у ГУ ДПС статусу сторони чи
учасника у справі про банкрутство Боржника та те, що права скаржника
оскаржуваною постановою місцевого г/с не порушені, а рішення стосовно його прав
та обов`язків судом не приймалось, суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на ухвалу місцевого
г/с від 28.12.2020 відповідно до п.3 ч.1
ст. 264 ГПК України
Короткі
висновки:
30. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою,
поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та
(або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права,
інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний г/с своєю
ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у
такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а
отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження
40.
…зобов`язання ГУ ДПС зняти банкрута з податкового обліку стосується прав та обов`язків ГУ ДПС лише в частині покладення на контролюючий орган цього обов`язку,
і не вказує, що судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання
про права та обов`язки такого контролюючого органу.
Позиція
Верховного Суду
23. Процесуальна
діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету,
завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація
своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника
(позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор,
інші учасники у справі).
24. Згідно з ч.1
ст. 254 ГПК
України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
25. Так,
процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на
апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи:
1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення
стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
26. Особи, які
не брали участі у справі, також мають право подавати апеляційні скарги на таке
рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому
обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі
питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
27. У такому
разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого
права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її
(1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи
буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено
новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права
та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому,
або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
28. Слід
ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі
особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто
судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах,
учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським
судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та
обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
29. Рішення є
таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі
у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду
про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо
вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не
лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх
процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право
кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і
обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору
не може братися до уваги.
30. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою,
поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та
(або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права,
інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний г/с своєю
ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у
такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а
отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція
наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі
№911/2635/17).
31. Суд
апеляційної інстанції, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване
судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, вірно врахував, що
законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами
статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується
ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким
кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
32. Особа, яка
має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі
про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому
порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом.
Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне
право на оскарження процесуальних документів. (Аналогічну правову позицію
викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).
33. 21.04.2019
року набрав чинності КУзПБ від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
34. Відповідно
до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників
боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а
також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про
банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
35.Контролюючі
органи мають дотримуватись визначеного КУзПБ порядку звернення з кредиторськими вимогами до боржника, оскільки статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені КУзПБ.
36. Враховуючи,
що наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку про те, що в даному конкретному випадку, право на апеляційне
оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про
банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші
органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але
судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та
обов`язки.
37. Як
встановлено судом апеляційної інстанції, ГУ ДПС із заявою про визнання грошових
вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог
кредиторів Боржника не включались та не визнавались, відтак дійшов
обгрунтованого висновку про те, що ГУ ДПС не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
38. Оскільки
провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора,
то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових
рішень у даній справі про банкрутство.
39. Аналогічна
правова позиція щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у
справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на
постанову місцевого г/с у справі про банкрутство, відкритій в загальному
порядку, викладена у постановах КГС у складі Верховного Суду від 22.07.2020
року у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 року у справі №908/2332/19 та від
15.05.2020 року у справі №908/2717/19.
40. Крім того, аргументів касаційної скарги п. 11.3. постанови, колегія суддів
вважає необґрунтованими, оскільки зобов`язання ГУ ДПС зняти банкрута з податкового обліку стосується прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві лише в частині покладення на контролюючий орган цього обов`язку,
і не вказує, що судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання
про права та обов`язки такого контролюючого органу.
41. З огляду
на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у ГУ ДПС статусу
сторони чи учасника у справі про банкрутство Боржника та те, що права скаржника
оскаржуваною постановою місцевого г/с не порушені, а рішення стосовно його прав
та обов`язків судом не приймалось, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на ухвалу місцевого
г/с від 28.12.2020 відповідно до п. 3 ч.1 ст.264
ГПК
України.
Немає коментарів:
Дописати коментар