ПОСТАНОВА 01.07.2021, Справа № 910/26475/14, ВС у складі колегії суддів КГС Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98235396
У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій порушено 15.12.2014, 27.10.2015 ДПІ подала заяву про визнання грошових вимог у розмірі 31,2 тис. грн; вимоги обґрунтовано наявністю самостійно узгодженого, але не сплаченого у встановлений строк податкового зобов`язання в розмірі 31,4 тис. грн по земельному податку, згідно із самостійно поданою боржником декларацією від 30.08.2015. Ці вимоги Боржник та розпорядник майна не визнали через те, що заявлена сума є поточною заборгованістю та може бути заявлена як поточні вимоги до боржника лише в ліквідаційній процедурі. Місцевий г/с ухвалою попереднього засідання від 11.11.2019, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 27.01.2021) відмовив ДПІ у визнанні кредиторських вимог; судові рішення мотивовані тим, що вказані вимоги не є конкурсними вимогами в розумінні закону, тому відсутні підстави для включення їх до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ. ВС залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши, що, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що грошові вимоги ДПІ на заявлену суму є поточними та правомірно відхилили їх, як заявлені передчасно.
Висновки щодо застосування норм права
57. Тлумачення абзацу 4 ч.8 ст. 23, абзацу 9 ч.1 ст. 38 Закону про банкрутство приводить до висновку, що кредитори за вимогами до боржника які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (поточні кредитори), можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
58. Аналіз абзацу 3 ч.8 ст.45, ч.4 ст. 60 КУзПБ свідчить, що розгляд поточних вимог кредиторів до офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом допускається лише у формі розгляду таких заяв у позовному провадженні.
59. Заява кредитора про визнання його вимог до боржника, які є поточними за своєю природою, подана у процедурі розпорядження майном до офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом підлягає відхиленню судом за результатами попереднього засідання.
ПОЗИЦІЯ ВС
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
26. … касаційний суд враховує, що заява ДПІ про визнання грошових вимог до Боржника у розмірі 31 188,61 грн була подана до місцевого г/с у жовтні 2015 року, тобто на час дії Закону про банкрутство, а оскаржувані судові рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог ухвалені після введення в дію (21.10.2019) КУзПБ, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
27. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
28. За змістом п.п. 14.1.39. п. 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на момент подання заяви з вимогами до боржника) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
29. У п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на момент подання заяви з вимогами до боржника) визначено, що податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
30. Згідно з п. 54.1 статті 54 ПК України (в редакції на момент подання заяви з вимогами до боржника), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
31.За загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України - в редакції на момент подання заяви з вимогами до боржника).
32. Так, згідно з п.31.1 ст.31 ПК України (в редакції на момент подання заяви з вимогами до боржника), Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
33. За змістом абзацу 8 частини першої статті 1 Закону про банкрутство, у редакції на час подання контролюючим органом заяви про визнання кредиторських вимог, заявлені та визнані судом грошові зобов`язання, які виникають після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, є поточними кредиторськими вимогами до боржника.
34. Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
35. Отже, як правильно зауважив суд апеляційної інстанції такий порядок подання заяв з вимогами до боржника у процедурі розпорядження майном боржника був встановлений саме для конкурсних кредиторів, якими відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження по справі про банкрутство.
36. Відповідно до абзацу 8 ч.1 ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Аналогічні за змістом норми щодо визначення поточного кредитора містить абзац 11 ч.1 ст. 1 КУзПБ.
37. Класифікація кредиторів законодавцем здійснена в залежності від часу, або періоду виникнення грошового зобов`язання у боржника. Тобто, поточними є кредитори із вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі.
38. Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена ст. 45 КУзПБ.
39. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений ВС у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги контролюючого органу виникли на підставі самостійно поданої боржником декларації від 30.08.2015 (земельний податок з юридичних осіб), тобто після порушення ухвалою місцевого г/с від 15.12.2014 провадження у справі про банкрутство Боржника та спливу 30-денного строку з дня публікації відповідного оголошення.
41. Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 16 Закону про банкрутство, яка тотожна за змістом ч.14 ст. 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
42. Тлумачення абзацу 4 ч.8 ст. 23, абзацу 9 ч.1 ст. 38 Закону про банкрутство приводить до висновку, що кредитори за вимогами до боржника які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (поточні кредитори), можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
43. За приписами КУзПБ законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. Згідно з частиною 8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
44. Відповідно до ч.4 ст.60 КУзПБ заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у ліквідаційній процедурі після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 цього Кодексу.
45. Подібну за змістом правову позицію щодо системного аналізу положень КУзПБ, що регламентуюсь подання кредиторами заяв про визнання поточних вимог до боржника саме після визнання його банкрутом та розгляд цих вимог господарським судом викладено ВС mutatis mutandis у постановах від 23.02.2021у справі № 904/11028/15, від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012.
46. Розглядаючи вимоги щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, господарський суд перевіряє обґрунтованість та законність дій розпорядника майна боржника і боржника, щодо розгляду грошових вимог, про що за результатами розгляду виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна або ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, та розмір грошових вимог кредиторів, які підлягають відхиленню.
47. З огляду на викладене та враховуючи, що провадження у справі про банкрутство Боржника відкрито ухвалою г/с 15.12.2014, а грошові вимоги контролюючого органу, що ґрунтуються на самостійно узгодженому платником податковому зобов`язанні згідно декларацією від 30.08.2015, виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а також те, що на момент заявлення кредиторських вимог та на час ухвалення оскаржуваних судових рішень про відмову у їх визнанні боржник перебуває у процедурі розпорядження майном, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що грошові вимоги ДПІ на суму 31,4 тис грн є поточними та правомірно відхилили їх, як заявлені передчасно.
Немає коментарів:
Дописати коментар