ПОСТАНОВА 09.07.2021, Справа № 5006/42/13б/2012 (666/749/15-ц), ВС у складі колегії суддів КГС: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98203156
У 2015 році Банк звернувся до місцевого районного
суду з позовною заявою, в якій просив стягнути майнову шкоду у розмірі 11,2 млн
грн. з ОСОБА_1, який у 2012 році у
справі про банкрутство Товариства (Боржник Банку) був призначений ліквідатором та
продав іпотечне майно (незавершене будівництво) як будівельні матеріали за ціною 2,1 млн грн, а кошти розподілив
в загальному порядку між усіма кредиторами (Банк фактично отримав на
задоволення своїх вимог 741 тис. грн.).
У 2020 році за клопотанням
Банку провадження у справі за заявою банку було закрито та заяву Банку передано
для подальшого розгляду до місцевого г/с як суду першої інстанції, до
юрисдикції якого віднесено розгляд справи. Місцевий г/с залишив заяву без руху,
запропонувавши усунути недоліки заяви, зокрема,
протягом 10 днів надати докази доплати судового збору у розмірі 69426 грн. Банк
замість доплати судового збору подав клопотання, в якому на виконання
ухвали місцевого г/с від 23.11.2020 стверджував, що, на його думку, відсутня
необхідність доплати судового збору у розмірі 69 426 грн, оскільки, позивачем
судовий збір сплачується тільки один раз при первісному зверненні до суду та
зазначає, що судовий збір сплачено в повному обсязі при зверненні до місцевого
суду, а позов саме до г/с позивачем не подавався. Ухвалою від 15.12.2020
місцевий г/с повернув позовну заяву та додані до неї документи позивачу з тих підстав, що скаржником не
виконані вимоги ухвали суду від 23.11.2020 в частині надання суду доказів
доплати судового збору. Апеляційний г/с постановою від 31.03.2021
залишив апеляційну скаргу без задоволення.
ВС погодився з судами
нижчих інстанцій та залишив їх судові рішення без змін, вказавши, що суди
попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розмір недоплаченого судового
збору для розгляду місцевим г/с позовної заяви становить 69 426 грн (73 080 - 3
654 грн), місцевий г/с правильно залишив заяву без руху та правильно повернув
заяву у зв’язку з недоплатою судового збору.
Висновки щодо застосування
норми права
45. Положення абзацу 2 ч.1 ст. 174 ГПК України передбачають,
що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або
адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито
судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та
передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така
позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального
закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності
позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав
можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу
- усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до
вимог ГПК України, в редакції, чинній на момент подання позову.
ПОЗИЦІЯ ВС
А. Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів попередніх інстанцій
28. Частинами 1-3 ст. 174 ГПК України встановлено,
що Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених
у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної
заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі
надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського
судочинства, після закриття провадження ВС чи судом апеляційної інстанції в
порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє
наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог
господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В
ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної
заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня
вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про
залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового
збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити
точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач
усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається
поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до
розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею
176 цього Кодексу.
29. Відповідно до ч.4, 6 ст. 174 ГПК України, якщо
позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява
вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з
дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
30. Отже, приписами статті 174 ГПК України передбачено
механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу
можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що
забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного
подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції. Разом з тим
частиною шостої зазначеної статті визначено негативний наслідок для позивача у
разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у вигляді її
повернення, про що виноситься ухвала.
31. Суд зауважує, що положення абзацу 2 ч.1
ст. 174 ГПК України передбачають, що позовна заява, яка спочатку була
подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в
подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з
непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського
суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам
саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання
позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви
господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість
господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути
недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог ГПК
України, в редакції, чинній на момент подання позову.
32. Враховуючи наведене, доводи касаційної
скарги про те, що у позивача відсутній обов`язок доплати судового збору у цій
справі, оскільки він вже сплатив судовий збір при поданні позовної заяви до
суду загальної юрисдикції, колегія суддів касаційної інстанції вважає
безпідставними та такими, що базуються на помилковому тлумаченні позивачем
норм процесуального права.
34. Положеннями п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України, в редакції
до 15.12.2017, чинного на момент подання позову Банком , було передбачено, що
до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують сплату
судового збору у встановлених порядку і розмірі. Аналогічну вимогу містить
і ГПК України в редакції з
15.12.2017 (п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України).
35. Правові засади справляння судового збору,
платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення
від сплати та повернення судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
36. Положеннями ЗУ "Про судовий збір" в редакції станом на момент подання позовної заяви ставка судового
збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру
становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної
заробітної плати та не більше 60 розмірів МЗП (п.п. 1 п.2 ч.2 ст. 4
ЗУ "Про судовий збір").
37. Статтею 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на
2015 рік" установлено у 2015 році
мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218
грн.
38. Отже, встановивши, що ціна позову у цій
справить становить 11,2 млн грн, здійснивши відповідний розрахунок сум, суд
першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір судового збору, який
підлягає сплаті для розгляду місцевим г/с позовної заяви Банку становить 73 080
грн (60 розмірів МЗП, станом на дату звернення з позовною заявою до суду).
39. Враховуючи сплату позивачем судового збору
при поданні позовної заяви до загального суду в сумі 3 654 грн, відповідно до
платіжного доручення від 03.04.2015, суди попередніх інстанцій дійшли вірного
висновку, що розмір недоплаченого судового збору для розгляду місцевим г/с
позовної заяви Банку про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43
грн, становить 69 426 грн (73 080 - 3 654 грн).
40. Отже, враховуючи те, що позивачем не було
надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, суд першої
інстанції правомірно застосував положення ч.1 ст. 174 ГПК України та залишив ухвалою від 23.11.2020 позовну заяву Банку
без руху із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.
41. У зв`язку з невиконанням Банком вимог
зазначеної ухвали та ненаданням суду першої інстанції доказів доплати судового
збору, тобто така позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального
законодавства, чинного на момент її подання, місцевий господарський суд, з яким
погодився суд апеляційної інстанцій дійшов законного та обґрунтованого висновку
про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
42. Доводи касаційної скарги про те, що на
момент подання позовної заяви ні законодавством України, ні висновками ВС не
передбачався розгляд позовів до ліквідатора банкрута виключно в межах справи
про банкрутство ВС не приймає, оскільки такі доводи не стосуються предмету
касаційного перегляду у даній справі - ухвали про повернення позовної заяви у
зв`язку з не усуненням позивачем її недоліків.
43. Враховуючи викладене, колегія суддів ВС
дійшла висновку про відсутність порушення судами першої та апеляційної інстанції
норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права при
прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, а доводи касаційної скарги не
спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, у
зв`язку з чим Суд залишає скаргу без задоволення.
Немає коментарів:
Дописати коментар