ПОСТАНОВА ВС 16.07.2021, Справа №908/570/20, колегія: Огороднік К.М., Банасько О.О.,Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98391338
ФОП звернувся до місцевого г/с із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника; провадження у справі було відкрито ухвалою від 24.03.2020. За результатами нового апеляційного розгляду ухвалою апеляційного г/с від 11.03.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого г/с від 24.03.2020 закрито на підставі п. 2, 3 ч.1 ст. 264 ГПК України; ухвала апеляційного г/с мотивована тим, що ОСОБА_1 не має права оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство; саме по собі володіння ОСОБА_1 часткою у розмірі 50% в статутному капіталі Боржника не є підставою для обов`язкового залучення його до участі у справі про банкрутство та не свідчить про вирішення його прав, інтересів та обов`язків внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство. ВС залишив касаційну скаргу без задоволення.
Короткі висновки:
Оскільки, …, провадження у даній справі
про банкрутство Боржника було відкрито в порядку загальних норм - статті 39 КУзПБ, то скаржник
(учасник (засновник) боржника не наділений безумовним правом на оскарження
судових рішень у даній справі про банкрутство, а має довести
наявність права на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство,
зокрема, надати докази на підтвердження своїх повноважень як уповноваженої
особи для представництва інтересів засновників (учасників, акціонерів)
боржника, набуття статусу конкурсним кредитором у справі про
банкрутство за нормами Закону про банкрутство та КУзПБ,
довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.
ПОЗИЦІЯ ВС
Ø
Частина
1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним
правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві
групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але
судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Ø
У
розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване
особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав,
інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням
безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в
тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи
законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін
спору.
Ø
При
цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не
залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового
зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через
обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її
(1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути
очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між
скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Ø
Варто
враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі
особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи,
тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах,
учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським
судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та
обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Ø
Рішення
є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до
участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться
висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині
рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише
матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні
права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської
конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право
кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і
обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору
не може братися до уваги.
Ø
Наведене
узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах ВС від 19.06.2018 у
справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у
справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у
справі № 910/9254/18.
Ø
У
разі встановлення г/с відповідних обставин суд вирішує питання про залучення
скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ч.2 ст.50 ГПК України), та,
як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277
ГПК України, оскільки таке порушення норм
процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення
місцевого г/с, якщо г/с прийняв судове рішення про права, інтереси та (або)
обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Ø
Якщо
після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом
питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що
судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не
вирішувалося, апеляційний г/с своєю ухвалою закриває апеляційне
провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264
ГПК України, оскільки у такому випадку немає
правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта
апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові ВС від
11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
Ø
Частиною
5 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад
учасників справи визначається Законом про банкрутство.
Ø
З
21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
Ø
Відтак,
Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час
розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про
банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням ч.3 ст.3 ГПК України та п.3
Рішення КСУ від 03.10.1997 № 4-зп (у справі
за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення ч.5 ст.94 та
ст.160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають
застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок ВС у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС, викладений у пункті 55.26 постанови від
16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Ø
У
справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові
рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження
необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід
процедури банкрутства.
Ø
Відповідна
правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про
банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про
банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС у складі ВС, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №
Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №
910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №
904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі
№911/5186/14.
Ø
Так,
за ст.1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний
керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України,
представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у
випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо
прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство -
конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори,
боржник (банкрут).
Ø
Порядок
набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у
справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство
визначається статтею 45 КУзПБ.
Ø
Нормами
даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня
відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до
господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи,
що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення
про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ø
Забезпечені
кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час
провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або
за умови відмови від забезпечення.
Ø
Забезпечені
кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо
вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен
розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок
вимог вважається незабезпеченим.
Ø
Кредитори
за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а
також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю
громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та
інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного
оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство
подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також
документи, що їх підтверджують.
Ø
У
питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про
банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків ВС у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС, викладених у постанові
від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.
Ø
Законодавством
про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний,
порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника
провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника
повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові
рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора,
звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Ø
Набуття
такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог
кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові КГС у складі ВС від
23.01.2020 у справі №913/444/18).
Ø
За
приписами ч.2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає
всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45
цього Кодексу, у тому числі щодо яких були
заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено,
що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу,
тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника
провадження у справі про банкрутство.
Ø
Таким
чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у
справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке
нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Ø
Отже,
лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (ст.45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про
повне або часткове (ч.6 ст.45, ст.47 КУзПБ)
визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про
банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати
процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст.44 ГПК
України) (п.56.16 постанови ВС від 16.07.2020 у
справі №910/4475/19).
Ø Оскільки, як було зазначено вище,
провадження у даній справі про банкрутство Боржника було відкрито в порядку
загальних норм - статті 39 КУзПБ, то скаржник
(учасник (засновник) боржника не наділений безумовним правом на оскарження
судових рішень у даній справі про банкрутство, а має довести
наявність права на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство,
зокрема, надати докази на підтвердження своїх повноважень як уповноваженої
особи для представництва інтересів засновників (учасників, акціонерів)
боржника, набуття статусу конкурсним кредитором у справі про
банкрутство за нормами Закону про банкрутство та КУзПБ,
довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.
Ø
На
виконання вказівок ВС, які містяться у постанові від 02.12.2020, та які в силу
положень ст.316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної
інстанції під час нового розгляду, судом апеляційної інстанції
встановлено, що матеріалами справи підтверджується звернення ОСОБА_1
у квітні 2020 року до місцевого г/с у справі про банкрутство Боржника з заявою
з грошовими вимогами до боржника у сумі 18,8 млн грн, які ґрунтуються на
рішенні міськрайонного суду від
13.12.2019 у справі № 320/4186/18. Проте судом першої інстанції зазначена заява
ОСОБА_1 на дату його звернення з апеляційною скаргою не розглянута та його
грошові вимоги до боржника не визнані.
Ø
Перевіривши обґрунтування
ОСОБА_1 його звернення з апеляційною скаргою порушенням
його корпоративних прав як засновника (учасник) Боржника з часткою у статутному
капіталі в розмірі 50%, судом апеляційної інстанції дійшов
висновку, що ухвала місцевого г/с від 24.03.2020 про відкриття провадження у
справі про банкрутство №908/570/20 будь-яких висновків щодо вирішення прав,
інтересів та обов`язків ОСОБА_1 не містить, як і не містить будь-яких
встановлених судом фактів щодо корпоративних відносин учасників Боржника.
Ø
Апеляційним
судом встановлено, що з Статуту Боржника, копія якого міститься в матеріалах
справи, учасниками цього товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з частками у
статутному капіталі по 50% кожний, а вищим органом управління товариства є
загальні збори учасників.
Ø
Водночас,
матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є
уповноваженою особою для представництва інтересів засновників (учасників,
акціонерів) боржника, яка у розумінні приписів статті 1 КУзПБ є
учасником справи про банкрутство, зокрема, доказів прийняття загальними зборами
учасників Боржника у відповідності до його статуту та чинного законодавства
рішення про уповноваження ОСОБА_1 представляти інтереси учасників (засновників)
під час провадження у справі про банкрутство Боржника.
Ø
Відтак,
ОСОБА_1 не є учасником цієї справи № 908/570/20 про банкрутство Боржника ні як
конкурсний кредитор боржника, ні як уповноважена особа учасників (засновників)
боржника, в розумінні норм КУзПБ.
Ø
За
таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 на
час звернення з апеляційною скаргою не був наділений процесуальним правом на
оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство Боржника, у тому числі і
правом на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття
провадження у справі в порядку статті
254 ГПК України як особа, яка не брала участі у
справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.
Ø
Скаржник
має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного КУзПБ, та довести факт
порушення учасниками провадження у справі його прав.
Ø
Зважаючи
на наведені вище обставини, встановлені апеляційним судом, колегія суддів
вважає звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції
про відкриття провадження у справі є передчасним. Водночас, у разі набуття
статусу учасника справи № 908/570/20 про банкрутство Боржника за нормами КУзПБ, скаржник не
позбавлений права звернутись у встановленому процесуальним законодавством
порядку з апеляційною скаргою на судові рішення у цій
справі.
Ø
Посилання
ОСОБА_1 на визнання його вимог грошових вимог в межах іншої справи, а саме №
908/2472/20, жодним чином не створює для останнього правових наслідків та не
надає йому статусу кредитора у справі, що розглядається №908/570/20.
Ø
За
висновком судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 16.07.2020
у справі № 910/4475/19, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває
статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише
після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника у цій
справі, визнання цих кредиторських вимог судом, що остаточно формалізується
відповідною ухвалою суду. Тільки після цього така особа набуває статусу
кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у
конкретній справі про банкрутство.
Ø
Відповідно
до цих висновків і було постановлено ухвалу судом апеляційної інстанції.
Ø
Крім
того, висловлена із цього приводу позиція судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС у вказаній справі ґрунтувалася на аналізі постанов,
ухвалених КГС до 16.07.2020, у т. ч. у справах № 910/9535/18, №
922/2362/17, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, від висновків у
яких щодо правового регулювання набуття статусу конкурсним кредитором у справі
про банкрутство за нормами Закону
про банкрутство та КУзПБ, судовою палатою для розгляду справ про банкрутство було
вирішено було відступити.
Ø
Відтак,
наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для
скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не
доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права при розгляді питання щодо статусу
заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на
апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі про
банкрутство.
Немає коментарів:
Дописати коментар