ПОСТАНОВА 21.07.2021, Справа № 5024/1002/2012, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98669161
Справа про банкрутство Боржника була порушена 09.07.2012 відповідно до ст.52 Закону про банкрутство; постановою від 26.07.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою від 08.11.2012 прийнято рішення перейти до загальних судових процедур у справі; 18.12.2016 ліквідатор подав до суду заяву, в якій просив притягнути міську раду до субсидіарної відповідальності та 10,4 млн грн по зобов’язаннях боржника стягнути з міської ради. Місцевий г/с ухвалою від 30.11.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 02.03.2021), заяву ліквідатора задовольнив повністю, виходив з доведенності причинно-наслідкового зв`язку між прийнятими міською радою рішеннями від 22.11.2013 та від 31.03.2015 щодо вилучення майна (активів) боржника і доведенням його до банкрутства. Верховний Суд скасував судові рішення нижчих судів та направив справу на новий розгляд до місцевого г/с, вказавши на неповне з’ясування судами обставин справи та постановлення судових рішень за відсутності належної оцінки доказів на підтвердження об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, поза увагою судів залишено те, що рішення міської ради від 22.11.2013 та від 31.03.2015, згідно яких комунальне майно (ЦМК Боржника), яке знаходилося в господарському віданні Боржника, вилучено в останнього та передано у господарське відання іншого комунального підприємства, були прийняті вже під час ліквідаційної процедури (після визнання боржника банкрутом).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
ØЗгідно з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (у редакції, чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Ø…, положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено аналогічне з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників.
Ø Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.
ØЗокрема, для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство, необхідна конкретизація об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів.
Ø Так, у справі, яка розглядається, під час встановлення обставин наявності або відсутності правових підстав для покладення субсидіарної відповідальності на міську раду з урахуванням правового режиму майна та саме у зв`язку з прийнятими рішеннями, судам належало з`ясувати наявність або відсутність стабільного та послідовного збільшення зобов`язань комунального підприємства перед кредиторами після вилучення у нього за рішенням власника нерухомого майна, що створило умови та підстави для порушення справи про банкрутство.
Ø Виходячи із змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ (ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство субсидіарна відповідальність може бути покладена на засновника при наявності його вини у банкрутстві боржника. Таким чином, законодавець визначив, що всі дії (бездіяльність) засновника повинні відбутись до моменту визнання його банкрутом.
ØПри розгляді по суті заяви ліквідатора банкрута щодо покладення субсидіарної відповідальності на … міську раду у зв`язку з доведенням комунального підприємства до банкрутства через неправомірне виведення його активів, на суди попередніх інстанцій покладався обов`язок перевірити належним чином, як доводи ліквідатора банкрута щодо умисного доведення засновником (власником) до банкрутства, так і заперечення міської ради проти цього, чого не було зроблено належним чином судами першої та апеляційної інстанцій.
ØМатеріали справи свідчать про те, що, розглядаючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки запереченням міської ради щодо наявності ознак доведення до банкрутства боржника, не перевірили наведені міською радою аргументи про те, що борги Боржника виникли до прийняття міською радою рішень про передачу об`єктів нерухомості та про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між прийнятими міською радою рішеннями і виникненням боргів, які призвели до порушення провадження у справі про банкрутство, а також щодо обізнаності ліквідатора про відсутність на підприємстві боржника активів ще з 2007 року.
ØВодночас, на думку колегії суддів, дослідження та надання оцінки всім обставинам справи, доводам та запереченням всіх учасників справи в їх сукупності є обов`язковим при розгляді даного спору у справі про банкрутство Боржника.
ØЗ огляду на зазначене, виходячи з аналізу наведених вище норм, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення постановлені за відсутності належної оцінки доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, не можуть вважатися такими, що відповідають критеріям справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
ØВідтак, порушення судами першої та апеляційної інстанцій принципу повноти встановлення обставин справи, оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, свідчить про передчасність здійснених висновків у даній справі щодо покладання субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на його засновника (власника).
ØВстановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова апеляційного г/с від 02.03.2021 та ухвала місцевого г/с від 30.11.2020 у справі № 5024/1002/2012 підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
ØПри новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене в даній постанові, всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, які входять до предмету доказування при вирішенні питання про покладання субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника на його засновника (власника), дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення. За умови встановлення під час нового розгляду підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на засновника (власника) банкрута слід розглянути заяву міської ради про застосування позовної давності.
Немає коментарів:
Дописати коментар