ПОСТАНОВА 08 вересня 2021 року, Справа № 24/142-б, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747833
У справі про банкрутство Боржника, яка з
30.11.2016 перебувала на стадії ліквідації, 22.12.2020 ліквідатор подав до місцевого г/с
заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, яка мотивована тим, що Боржник
в особі ліквідатора звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого
незаконного володіння, в якому, просив суд витребувати з чужого
незаконного володіння Відповідача нежитлові
будинки та скасувати державну реєстрацію за Відповідачем права власності на них.
Позовні вимоги Боржник мотивував тим, що
в ході ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що за Боржником
право власності на спірні нежитлові будинки було визнано рішенням Арбітражного
суду від 18.06.2001 у справі 24/142-б/323 та посилався на відсутність в
матеріалах справи про банкрутство будь-яких відомостей щодо укладення боржником
будь-яких правочинів щодо відчуження належних йому на праві власності
нежитлових будинків, і відсутність відомостей про публікацію оголошень щодо
продажу вказаного майна. З огляду на це ліквідатор дійшов висновку, що вказані
об`єкти нерухомого майна вибули із власності боржника незаконно та з порушенням
встановленого законом порядку. В
обґрунтування підстав для вжиття заходів до забезпечення позову позивач
вказував на те, що після звернення його до суду з позовом про витребування, в
мережі Інтернет були опубліковані оголошення про продаж Відповідачем нежитлових
будинків, що вказувало про намір відповідача відчужити спірні об`єкти
нерухомого майна на користь третіх осіб.
Місцевий г/с ухвалою від 24.12.2020, яка
залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 19.04.2021), заяву ліквідатора
задовольнив, вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме
майно (нежитлові будинки). Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення,
вказавши на обґрунтованість висновків нижчих судів з огляду на ті фактичні
обставини, що предметом даного позову є витребування майна з чужого незаконного
володіння, а також те, що позивачем додано до заяви докази, які свідчать про
намір відповідача відчужити спірні об`єкти нерухомого майна.
Позиція Верховного суду
14. Відповідно до приписів ст.136 ГПК України, г/с за заявою учасника
справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення
позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на
будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно
ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або
поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом
яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
15. Частиною 1 ст.137 ГПК
України встановлено, що позов забезпечується,
зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або
підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших
осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти
дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно
відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням
стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким
стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо
подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його
з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи
предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського
судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у
випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на
обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
16. Беручи до уваги ті фактичні обставини, що предметом даного позову
є витребування майна з чужого незаконного володіння, а також те, що позивачем
додано до заяви докази, які свідчать про намір відповідача відчужити спірні
об`єкти нерухомого майна, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає
обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що є підстави
вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде
ускладнено.
18. Також Скаржник у касаційній скарзі вказує про те, що на його
переконання строк ліквідації Боржника закінчився, а тому у ліквідатора банкрута
відсутні повноваження на подачу заяв про забезпечення позову поданого в межах
справи про банкрутство.
19. Відповідно до приписів ст. 61 КУПБ до обов`язків ліквідатора
банкрута, серед іншого, відносяться вжиття заходів, спрямованих на пошук,
виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
20. Згідно ч. 6 ст. 65 КУПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до
внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи - банкрута.
21. Твердження Скаржника про те, що строк ліквідації Боржника закінчився,
а тому у ліквідатора банкрута відсутні повноваження на подачу заяв про
забезпечення позову поданого в межах справи про банкрутство колегією суддів
суду касаційної інстанції є таким, що прямо суперечить положенням ч. 6 ст. 65
КУПБ.
22. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції
дійшла висновку, що заявлені у касаційній скарзі Відповідача доводи та
аргументи є необґрунтованими і такими, що суперечать приписам ч. 6
ст. 65 КУПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар