Постанова ВС від 14 січня 2021 року, Справа № 905/1055/19, колегія суддів: Банасько О.О. – головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/94417435
Короткі
висновки:
Ø
При з`ясуванні подібності правовідносин у справах про визнання
банкрутом застосовується , критерій "предмет розгляду", наближений за
значенням до сукупності таких елементів, як предмет спору, підстави позову та
зміст позовних вимог у справах позовного провадження.
Розглянувши
справу ВС зазначив наступне:
Ø
Пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України у редакції від 08.02.2020 визначено підставою касаційного оскарження судових рішень застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування
висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду.
Ø
Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст
позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має
місце однакове
матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої
Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018
у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018
у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від
04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від
23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
Ø
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ø
Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати
касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини
другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення
сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав
позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин
та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних
правовідносин.
Ø
При з`ясуванні подібності правовідносин у справах про визнання
банкрутом, особливості окремих судових процедур банкрутства зумовлюють застосування
критерію "предмет розгляду", наближеного за значенням до
сукупності таких елементів, як предмет спору, підстави позову та зміст позовних
вимог у справах позовного провадження.
Ø
Визначальна відмінність предмета розгляду у даній справі про банкрутство та у постановах Верховного Суду, на які посилається касант, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за
будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного
оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Ø
Передумовою реалізації
касантом права на касаційне оскарження з підстав,
передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, також, є
встановлення сукупності зазначених вище складових елементів (критеріїв) спірних
правовідносин у справі, що розглядається задля обґрунтування відсутності
висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних
правовідносинах або необхідності відступлення
від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних
правовідносинах.
ОЦІНКА
ПІДСТАВІ ЗАЗНАЧЕНІЙ СКАРЖНИКОМ (УПФУ) ПІДСТАВІ КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ ЗГІДНО З
ПУНКТОМ 1 ЧАСТИНИ 2 СТАТТІ 287 ГПК УКРАЇНИ
ТА ЇЇ ОБГРУНТУВАННЮ
…
Ø
не є висновком щодо застосування норми права у подібних
правовідносинах для цілей касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України обґрунтування підстав касаційного
оскарження твердженням, що стосувалося
оцінки конкретних доказів і обставин у справі;
Ø
не є висновком щодо застосування норм права вказівка місцевому господарському суду щодо дослідження конкретних доказів і обставин справи під час нового
розгляду; посилання на такі вказівки суду не може бути належним і достатнім обґрунтуванням
підстави касаційного оскарження у справі, що розглядається.
…
Ø
Отже, спірні правовідносини у справі про
банкрутство, яка переглядається в касаційному порядку, та у наведених
касантом справам не є подібними, оскільки у
них є різними предмет розгляду (предмет спору, підстави позову та зміст
позовних вимог), встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували
зміст спірних правовідносин, та/або їх матеріально-правове регулювання, що не
дає підстав для застосування висновків у цих справах для цілей касаційного
оскарження постанови апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 905/1055/19.
Ø
Такі відмінності відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України є підставою
для закриття касаційного провадження, якщо після відкриття касаційного
провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287
цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується
правовідносин, які не є подібними.
СТОСОВНО
ПІДСТАВ КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ В ЧАСТИНІ ГРОШОВИХ ВИМОГ ТОВАРИСТВА
Ø
Як зазначалося вище, наявність передумов для реалізації скаржником
права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 287
ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних
правовідносин у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у справах
правовими висновками у яких скаржник обґрунтовує підстави касаційного
оскарження.
…
Ø не є
висновком Верховного Суду щодо застосування норм права узагальнення мотивування
судових рішень попередніх інстанцій
…
Ø
Відмінності у предметі розгляду, правовому регулюванні та обсязі обставин, що підлягають
встановленню господарським судом при розгляді грошових вимог до боржника у
справі про банкрутство № 905/1055/10, порівняно із предметом і підставами
позову, обсягом доказування та правовим регулюванням у справах, на які
посилався скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження, засвідчують неподібність правовідносин у даній справі та у
наведених касатором постановах Верховного Суду, що виключає
підстави для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті
287 ГПК України.
Ø
Відповідно до пункту 5 частини першої статті
296 ГПК України у редакції від
08.02.2020 суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після
відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті
287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується
правовідносин, які не є подібними.
Немає коментарів:
Дописати коментар