ПОСТАНОВА ВС 27.04.2021, Справа № 18/30, колегія: Білоус В.В. - головуючий, Васьковський О.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/96668840
У справі про банкрутство "Полтава-Бетон СМ", уякій 26.07.2011 Боржника було визнано банкрутом, у вересні 2016 року Боржник звернувся з позовом до ТОВ "Енергобуд Еліт" про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням місцевого г/суду від 25.06.2020, яке залишено без змін апеляційним судом, у межах справи про банкрутство у позові відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що спірне майно перейшло до у власність Відповідача на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом, як придбане Відповідачем на ЕТ, що проведені ДП СЕТАМ і що Позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише у тому разі, якщо торги були визнані недійсними, або відповідач є недобросовісним, а отже відсутні підстави витребування майна у добросовісного набувача. Верховний Суд направив справу на новий розгляд до суду 1-ої інстанції вказавши, що визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права при розгляді заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження спірного майна в ланцюгу перепродажів спірного майна і що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином наявність чи відсутність волі позивача на первісне відчуження спірного майна згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009.
За обставинами справи рішенням районного суду від 23.09.2008 було визнано за ТОВ "Полтава-бетон CM" право власності на будівлю заводу по виробництву бетону та споруди, визнано будівлю заводу по виробництву бетону закінченим будівництвом та прийнятим в експлуатацію. Іншим рішенням районного суду у 2009 році визнано дійсним Договір купівлі-продажу НМ від 03.02.2009, визнано за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" право власності на 19/25 частин НМ, яке було скасоване апеляційним судом у 2014 році. І посилаючись на це за доводами позивача майно має бути включене до ліквідаційної маси банкрута по справі № 18/30 та бути реалізованим з метою задоволення вимог кредиторів по даній справі, у зв'язку з цим і витребовувалося.
Позиція
Верховного Суду
33.
Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК
України загального правила власник
має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин
речево-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна
немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі
укладеного з власником договору.
34.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.
1 ст. 388
ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло
підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від
добросовісного набувача.
35.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він
передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
36.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від
добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з
володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність
у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування
майна від добросовісного набувача.
37.
Положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене
третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних
відносин.
38.
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого
щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з
володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена в
постанові ВСУ від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою
погодилася ВП ВС в постановах від 05.12.2018 у справі №
522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі
№ 522/2202/15-ц).
39.
Згідно правових висновків викладених в постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 власник з дотриманням вимог ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було
відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для
такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи
місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і
документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту
права власника.
40.
При цьому, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК
України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
41.
Згідно ст.650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
42.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК
України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних
паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не
встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з
їхньої суті.
43.
З огляду на викладене, визначальним для надання правильної оцінки фактичним
обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при
розгляді заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі №
18/30 є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а
не відчуження спірного майна 02.01.2018 на електронних торгах, яке згідно
вказаних норм та висновків ВС в цьому випадку є різновидом
правочинів в ланцюгу перепродажів спірного майна, тому передчасними є посилання
судів попередніх інстанцій на правові висновки ВС викладені в
постанові від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18.
44.
Наведеного судами попередніх інстанцій враховано не було, що призвело до
ухвалення помилкового рішення про відмову в задоволенні позову Боржника про
витребування майна з чужого незаконного володіння.
45.
З огляду на викладене, аргументи скаржника частково знайшли своє підтвердження
під час касаційного провадження.
46.Аргументи учасників справи викладені проти задоволення касаційної скарги не
спростовують аргументів касаційної скарги.
47.
Окрім того, згідно ст. 86 ГПК
України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь
встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу
окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд
надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі
однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування
кожного доказу (групи доказів).
48. Всупереч
вказаній нормі процесуального закону, судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином
наявність чи відсутність волі позивача на первісне відчуження спірного майна
згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009.
56.
З огляду на зазначене, КГС дійшов висновку про те, що
судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального
закону - ст.86 ГПК України, невірно застосовано норми матеріального права - ст.11, 388, 650, 656 ЦК України, неповно
досліджено всі обставини справи в їх сукупності, не враховано правові позиції
ВСУ викладені в постановах від 24.06.2015 у справі №
907/544/14 та від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася ВП ВС в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц,
від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі №
522/2202/15-ц, не враховано правову позицію викладену в постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, а тому рішення
суду першої інстанції від 25.06.2020 та постанову суду апеляційної інстанції
від 12.10.2020 слід скасувати, а справу № 18/30, в скасованій частині слід
направити до місцевого г/суду на новий розгляд.
57.
При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити та встановити
наявність чи відсутність волі позивача на первісне відчуження спірного майна
згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009, встановити
особу яка є поточним власником спірного майна, повно та всебічно дослідити
дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх
належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від
встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові,
ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар