Постанова ВС від 16.12.2020, справа №905/2265/17, колегія суддів: Огороднік К.М.-головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93783509
Кредитор обґрунтовував позов визнання недійсними
результатів аукціону та укладеного за його результатами договору
купівлі-продажу порушенням вимог законодавства при організації та проведенні
аукціону, а саме: відсутність на нерухомому майні оголошення про його продаж;
невідповідність опису в розміщеному повідомленні про проведення торгів опису та
назвам об`єктів, визначених у технічному паспорті на будівлі та споруди. За
твердженнями позивача, вказані порушення призвели до обмеження кола осіб, які
могли взяти участь в аукціоні, та впливають на об`єктивність результатів
аукціону і порушують інтереси кредитора боржника, зацікавленого у продажу майна
за найвищою ціною з метою повного задоволення своїх вимог. Рішенням місцевого господарського суду, яке
залишено без змін апеляційним господарським судом позовні вимоги задоволено. Керуючись
частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство, суди дійшли висновку
про наявність підстав для визнання недійсними результатів аукціону, проведеного
з порушенням вимог закону в частині оприлюднення оголошення про проведення
аукціону та вимог до його змісту, що тягне за собою визнання недійсним
укладеного договору купівлі-продажу з переможцем торгів. Верховний суд скасував
рішення нижчих судів та направив справу на новий розгляд до місцевого господарського
суду вказавши, що суди не надали оцінки наявним в матеріалах справи
підтверджуючим документам, правовстановлюючим документам на комплекс нежитлових
будівель та споруд, реалізованих на аукціоні згідно затвердженого Плану санації
боржника, не дослідили, що саме
було предметом аукціону, а саме обсяг і площу майна, яке було предметом торгів на аукціоні і належало боржнику на підставі свідоцтва про право
власності та майна, яке перейшло до
покупця за договором купівлі-продажу, та чи становить це майно один і той самий
цілісний об`єкт. Крім того, Верховний суд вказав, що обраний спосіб
захисту має бути ефективним, відповідати змісту порушеного права, а нижчі суди,
не дослідили та не надали правову оцінку ефективності обраного позивачем
способу захисту з огляду на те, що позивач зацікавлений у реалізації майна за
найвищою ціною, а ціна на аукціоні формується ринком із стану майна, попиту та
пропозицій, на які ліквідатор не має впливу.
Короткі висновки:
Ø Спір щодо розміщення
оголошень на об`єкті нерухомості, який виставлено на продаж, не може слугувати
беззаперечною підставою для визнання недійсними результатів аукціону і в такому
випадку обов`язковому доведенню підлягає те, яким чином ця обставина могла
вплинути на результат аукціону, а також чи призвело це до порушення прав і
законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону;
Ø Метою аукціону як способу
реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку
визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи
оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим
кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на
аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час
торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута
формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор
банкрута не має жодного впливу
Ø Позовна вимога про
визнання недійсним аукціону має розглядатися за участі всіх учасників
оспорюваного аукціону.
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Статтею 33 Закону про
банкрутство встановлено, що з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу; під час
продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому порядку
відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької
діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар,
сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що
індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове
найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику,
за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Ø Згідно з частиною 1 статті 49 Закону про
банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення
торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до
законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу
підлягають усі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської
діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим
особам. Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
Ø Процедура проведення
аукціону у справі про банкрутства складається з чотирьох етапів її організації:
1) перед підготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання
згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора
аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону); 2) підготовка до
проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація
оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків
учасників аукціону); 3) проведення аукціону та 4) оформлення його результатів.
Ø Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про
банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в
судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за
собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Ø Згідно усталеної практики
Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів
(аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог
законодавства при його проведенні на кожному з таких елементів; чи вплинули ці
порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних
інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного
господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі
№911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі
№920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі
№5023/4363/12).
Ø Задовольняючи позовну
заяву про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу
майна банкрута, суди попередніх інстанцій вказали про те, що аукціон з продажу
майна боржника проведено з порушенням вимог Закону в частині оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його
змісту, зокрема невідповідність опису спірного нерухомого майна у оголошенні та
назві об`єктів, визначених у технічному паспорті на спірні будівлі та споруди,
відсутності в оголошеннях деталізації щодо характеристики змісту об`єкту
"модульна споруда" з метою ідентифікації цих об`єктів як нежитлових
будівель, також відсутні фото цих об`єктів та фото технічної документації щодо
цього майна. Відтак недотримання норм Закону про банкрутство вплинуло в подальшому на кількість зацікавлених в участі в торгах осіб, а, отже, і на ціну
продажу за результатами проведення торгів
Ø Водночас, Верховний Суд
вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та акцентує увагу
на тому, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо
всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки
доказів.
Ø Для того, аби дійти
обґрунтованого висновку про те, який саме обсяг прав був реалізований на
торгах, судам необхідно було дослідити, що було предметом аукціону, а саме обсяг і площу майна, яке було предметом торгів на аукціоні і належало боржнику на підставі свідоцтва про право
власності та майна, яке перейшло до
покупця за договором купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд, посвідченого приватним нотаріусом та чи становить це майно один і той самий
цілісний об`єкт.
Ø При цьому, судами не були
враховані положеннями статті 179 ЦК України, якою визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати
цивільні права та обов`язки, та статі 188 ЦК України, в якій закріплено, якщо
кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за
призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений
щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не
встановлено договором.
Ø Суд звертається до
позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
у постанові від 12.05.2020 №5011-15/16741-2012, відповідно до якої, спір щодо
розміщення оголошень на об`єкті нерухомості, який виставлено на продаж, не може
слугувати беззаперечною підставою для визнання недійсними результатів аукціону
і в такому випадку обов`язковому доведенню підлягає те, яким чином ця обставина
могла вплинути на результат аукціону, а також чи призвело це до порушення прав
і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.
Ø Однак, наведені правові
висновки Верховного Суду не були враховані судами попередніх інстанцій під час
оцінки наявності підстав для визнання недійсним результатів аукціону, зокрема,
щодо їх впливу на результати аукціону та щодо порушення прав і законних
інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.
Ø Колегія суддів касаційної
інстанції враховує встановлені судами обставини, що майно боржника, зокрема
комплекс нежитлових будівель та споруд, яке реалізоване на аукціоні, було
включено відповідно до вимог статті 35 Закону про
банкрутство до Плану санації боржника з
метою відновлення платоспроможності боржника, однак вважає, що поза увагою
судів залишились доводи керуючого санацією боржника про те, що документи, що підтверджували право власності на належні споруди, у тому числі на нерухоме майно, звіт
про оцінку майна, у тому числі комплексу будівель та споруд, були предметом дослідження у судовому засіданні під час неодноразового розгляду судом плану санації.
Ø Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням
суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало
законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь
ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не
встановлено законом.
Ø Ухвала Господарського
суду, якою затверджено план санації боржника не скасована, та, відповідно,
набрала законної сили.
Ø Тобто, суди не надали
оцінки наявним в матеріалах справи підтверджуючим документам, відповідним
правовстановлюючим документам на комплекс нежитлових будівель та споруд,
реалізованого на аукціоні згідно затвердженого Плану санації боржника. При
цьому, порядок продажу вказаного майна було затверджено комітетом кредиторів боржника, підписаний ініціюючим кредитором - позивачем у справі.
Ø Колегія суддів касаційної
інстанції враховує, що порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного
права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням
відповідного способу захисту.
Ø Разом з тим, обраний
спосіб захисту має бути ефективним, відповідати змісту порушеного права та
забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась
до суду.
Ø Втім, суди першої та
апеляційної інстанції не дослідили та не надали правову оцінку ефективності обраного позивачем способу захисту.
Ø В постанові апеляційний
господарський суд зазначив, що позивач є зацікавленим у досягненні основної
мети аукціону у справі про банкрутство - реалізації майна банкрута за найвищою
ціною з метою повного задоволення вимог кредиторів.
Ø Метою аукціону як способу
реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку
визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи
оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим
кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на
аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час
торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута
формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор
банкрута не має жодного впливу (правова позиція Верховного Суду у складі
колегії суддів Касаційного господарського суду).
Ø Під найвищою ціною
розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону (постанова
Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство
Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, п. 54)
Ø Водночас, і в постанові
суду апеляційної інстанції, і в рішенні суду першої інстанції відсутній
висновок про те, які саме права та інтереси позивача порушені спірним аукціоном, з огляду на встановлені судами обставини досягнення мети аукціону - реалізації майна на спірному аукціоні за ціною більшою, ніж оціночна вартість майна, переможцем якого запропоновано найвищу ціну.
Ø Суди попередніх інстанцій
достеменно не перевірили доводи позивача про обмеження кола осіб, які могли
взяти участь в аукціоні, але були
позбавлені такої можливості саме внаслідок відсутності оголошення про
проведення аукціону на нерухомому майні боржника, незважаючи на розміщення
відповідних оголошень на офіційних сайтах Вищого господарського суду України, з
огляду на вимоги статей 14, 74 ГПК України, відповідно до яких саме
на заявника покладена ініціатива з надання доказів та обов`язок з доведення
вимог та стверджуваних ним обставин у справі.
Ø Відтак, не з`ясувавши
відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ним докази, суди першої та
апеляційної інстанцій припустилися порушення норм процесуального права, а саме
частини першої статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та частини п`ятої статті 236 ГПК України стосовно ухвалення судового рішення на підставі
повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників
справи.
Ø Також, Суд вважає, що
позовна вимога про визнання недійсним аукціону мала розглядатися за участі всіх
учасників оспорюваного аукціону, однак, судами не залучено до участі у справі
третьою особою без самостійних вимог осіб, які були учасниками аукціону, прав та
обов`язків яких можуть стосуватися прийняті рішення судів по предмету даного
спору, що є порушенням статті 50 ГПК України.
Ø Аналогічна позиція
викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у справі № 910/32643/15 (п. 44).
Немає коментарів:
Дописати коментар