ПОСТАНОВА 19 жовтня 2021 року, Справа № 922/313/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644029
У справі про банкрутство, провадження у
якій було відкрито 14.05.2020, а 05.01.2021 кредитор боржника звернувся до г/с із
заявою, в якій просив в порядку ст.
42 КУзПБ визнати недійсним ряд договорів купівлі-продажу нежитлових будівель
від 02.02.2018, ліквідатор боржника (05.05.2021) звернувся
до г/с із заявою, в якій просив суд задовольнити заяву про вжиття заходів
забезпечення вимог кредиторів, а саме: 1)заборонити Товариству відчужувати у
будь-який спосіб, (у тому числі виділ-перехід за розподільчим балансом) нежитлові будівлі (гараж, шлакоблочний склад, контора,
телятник, критий тік); 2)заборонити
будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,
вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого
провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна в заставу, іпотеку
(звернення стягнення на предмет іпотеки), оренду тощо, або дії, які можуть
призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до
виділу-переходу за розподільчим балансом, поділу, виділу часток, зміни опису,
технічних характеристик, в тому числі - площі нерухомого майна - нежитлових
будівель 3)Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості
про зазначені заборони.
Місцевий г/с ухвалою від 07.05.2021 у задоволенні заяви
ліквідатора відмовив. Апеляційний г/с постановою від 07.07.2021 ухвалив
нове судове рішення, яким заяву ліквідатора задовольнив частково, прийняв нове
рішення, яким заборонив Товариству відчужувати у будь-який спосіб нежитлові
будівлі, в іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів
– відмовив. Верховний Суд залишив
касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що вважає застосований апеляційним
г/с захід забезпечення таким, що відповідає критеріям розумності, обґрунтованості
й адекватності, а заборона ТОВ "Профагро2007" відчужувати у будь-який
спосіб нежитлові будівлі, щодо правомірності відчуження яких у боржника існує
спір, не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання
господарській діяльності ТОВ "Профагро2007", та спрямована на
запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи
збалансованість інтересів сторін. Разом з тим, колегія суддів погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції щодо недоцільності вжиття інших заходів
забезпечення, зазначених у заяві ліквідатора, оскільки такі фактично дублюються
із заходами, вчиненими постановою апеляційного г/с від 07.07.2021 у даній
справі.
Позиція Верховного Суду
28. Відповідно до частини 1 ст.
40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням
сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до
забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника
майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без
згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні
папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися
від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника
(у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим
майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який
розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно
боржника), про що виноситься ухвала.
29. За приписами ч.2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває
справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною
в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;
спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання
недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення
(витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори
про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та
службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників
розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в
яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами
розгляду спору суд ухвалює рішення.
30. В силу положень статей 136, 137 ГПК України право
здійснення забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство та вибору тих
чи інших заходів належить г/с, який виходить із конкретних обставин справи та
пропозицій заявника.
31. Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують
вжиття г/с заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності
такого забезпечення в контексті положень ст.73 ГПК України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача
(заявника) за результатами розгляду спору по суті.
32. Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як
спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог
кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх
застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з
тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій
стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити
ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання
доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають
застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до ст.
136 ГПК України.
33. Подібні за змістом висновки викладені у постановах ВС у складі
Судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 13.02.2020 у справі №
50/790-43/173, від 10.02.2021 у справі № 911/1159/14).
34. З огляду на викладене аргументи касаційної скарги, викладені в
пункті 18.2. постанови колегія суддів вважає необґрунтованими та такими що
суперечать правовим висновкам, викладеним у зазначених вище постановах
Верховного Суду.
35. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд
має здійснити оцінку обґрунтованості щодо необхідності вжиття відповідних
заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності щодо
забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також
інших учасників судового процесу; з`ясувати чи спроможний такий захід
забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в
разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких
заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного
судового процесу.
36. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є
підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується
застосування певного виду забезпечення позову.
37. Адекватність заходу до забезпечення позову, що
застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на
забезпечення яких він вживається.
38. Оцінка такої відповідності здійснюється г/с, зокрема, з
урахуванням співвідношення прав (інтересу) з вартістю майна, на яке вимагається
накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні
дії. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення
дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими
позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість
інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору,
фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок
ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів
позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та
охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є
учасниками цього судового процесу. При вирішенні питання про забезпечення
позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між
конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема,
чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в
разі задоволення позову.
39. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є
наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів
можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
…
41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що власником майна за
спірними договорами купівлі-продажу є ТОВ "Профагро2007".
42. Суд апеляційної інстанції задовольняючи заяву ліквідатора про
вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони
ТОВ "Профагро2007" відчужувати у будь-який
спосіб нежитлові будівлі, виходив з наступного.
…
43. З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції вважає
застосований судом апеляційної інстанції захід забезпечення таким, що
відповідає критеріям розумності, огрунтованості й адекватності, а заборона ТОВ
"Профагро2007" відчужувати у будь-який спосіб нежитлові будівлі, щодо
правомірності відчуження яких у боржника існує
спір, не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській
діяльності ТОВ "Профагро2007", та спрямована на запобігання імовірним
порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів
сторін.
44. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції щодо недоцільності вжиття інших заходів забезпечення,
зазначених у заяві ліквідатора, оскільки такі фактично дублюються із заходами,
вчиненими постановою апеляційного г/с від 07.07.2021 у даній справі.
46. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під
час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не
досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є
предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним
під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Немає коментарів:
Дописати коментар