Постанова ВС від 16.12.2020,справа№Б24/081-12, колегія суддів: Огороднік К.М. -головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93783468
Судами розглядалося клопотання одного кредитора про визнання погашеними (припиненими) грошових вимог іншого кредитора. Клопотання було обґрунтоване тим, що в ініціюючого кредитора відсутні безспірні вимоги до боржника, які ґрунтувалися на рішенні суду, проте зазначене рішення суду скасоване за нововиявленими обставинами, а тому заявник клопотання вважав що грошові вимоги вказаного кредитора, що включені до реєстру вимог кредиторів боржника підлягають визнанню погашеними (припиненими). І розпорядник майна має вчинити відповідні дії відносно вказаного кредитора. Ухвалою суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом у задоволенні клопотання було відмовлено.
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Відповідно до пункту 9
частини другої статті 129 Конституції України основними засадами
судочинства, зокрема, є обов`язковість судових рішень.
Ø Згідно зі статтею 129-1
Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Ø Верховний Суд зазначає,
що за змістом вказаної статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані
в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в
іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження
справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та
обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним
законодавством.
Ø Відповідно до статті 17 Закону
України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду
з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело
права.
Ø Згідно з практикою
Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права
є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з
будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів
(рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77,
від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60 від
22.11.2007).
Ø Враховуючи наведене та
встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо чинності ухвал, якими визнано грошові вимоги кредитора
до боржника та включено їх до реєстру вимог кредиторів боржника, та щодо того,
що визнані в межах даної справи грошові вимоги вказаного кредитора не погашені,
колегія суддів погоджується із висновками апеляційного та місцевого
господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення клопотання
про припинення зобов`язання.
Ø Суд вважає за необхідне
також зазначити, що у випадку незгоди кредитора у справі з визнанням, розміром
чи характером грошових вимог до боржника іншого кредитора, він мав відповідне
процесуальне право учасника справи оскаржити ухвалу суду про розгляд грошових
вимог вказаного кредитора у підготовчому засіданні чи ухвалу про додаткове
визнання грошових вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів у цій справі в
передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема, враховуючи наявність відповідного механізму перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Немає коментарів:
Дописати коментар