ПОСТАНОВА 25.05.2021, Справа № 910/30921/15, ВС у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97418215
У справі про банкрутство, провадження у якій було
відкрито у 2015 році, ухвалою місцевого
г/с від 05.02.2020,
яка залишена без змін апеляційним судом та КГС, було відмовлено в задоволенні
заяв податкової та двох банків до Боржника
та Товарної біржі про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна
банкрута відмовлено та скасовано заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті
ухвалою від 20.01.2020. У червні 2020 податкова (ГУ ДПС у м. Києві) була подана
заява про перегляд ухвали від 05.02.2020 за нововиявленими обставинами; заява
мотивована виявленням факту того, що одним з Банків (ВТБ Банк) в позасудовому
порядку звернув стягнення на предмет іпотеки. На думку заявника, оскільки договір купівлі-продажу майна на аукціоні та оголошення про проведення аукціонів
містять недостовірні відомості щодо обтяжень стосовно майна, яке входить до ЦМК,
заявник звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеної ухвали за
нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати ухвалу від 05.02.2020 та
ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону з продажу
майна Боржника, який оформлений протоколом від 17.09.2019. Ухвалою місцевого
г/с від 21.09.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с в задоволенні
заяви відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що були досліджені усі етапи
проведення аукціону з продажу майна банкрута і порушень будь-якого з етапів не
встановлено. ВС залишив судові рішення без змін вказавши, що
визнання припиненими правовідносин між Боржником та Банком не спростовує
висновків та фактів, які покладено в основу судового рішення, оскільки не
стосується порядку проведення аукціону та не входить до предмету доказування
при розгляді справи про визнання аукціону щодо продажу майна боржника
недійсним. Зазначене також спростовує доводи скаржника про те, що обставина позасудового врегулювання
способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного
договору є нововиявленою.
ПОЗИЦІЯ
ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема процесуальна форма
судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До
нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать
матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а
також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому
необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду
справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду
справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
22. Відповідно до положень ст. 1, 17 Закону України "Про виконання
рішень та застосування практики ЄСПЛ" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської
комісії з прав людини.
Згідно з
практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими
обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя,
як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання
(пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти
Росії", заява №69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі
"Попов проти Молдови" № 2).
23. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res
judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного
розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня
з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок
і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід
розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох
думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду
справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають
відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих
проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти
України", заява №4994/04).
24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу,
недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового
розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна
довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному
судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34
рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
25. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини
мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і
допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка
ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом
у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в
іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична
оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його
мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються
нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення
суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
…
29. Верховний Суд звертає увагу, що правова
природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах
провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у
забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця
торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення
результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником
майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
29.1. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на
досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон
пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є
правочином.
29.2. Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за
наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами
визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного
законодавства.
Зазначені
висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові ВС у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 02.10.2019 у справі №
5006/5/39б/2012.
30. Провадження у справі № 910/30921/15 про банкрутство Боржника
порушено ухвалою місцевого суду 21.12.2015 за спеціальною процедурою,
передбаченою положеннями ст. 95 Закону про
банкрутство та здійснюється на стадії ліквідаційної
процедури, введеної постановою суду 28.12.2015.
30.1. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних
положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється
відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше
провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на
стадії санації.
30.2. З огляду на зазначене, з 21.10.2019 провадження у справі про банкрутство Боржника, що з 28.12.2015 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями КУзПБ. Разом з тим, при розгляді в
межах цієї справи про банкрутство спору щодо дійсності результатів аукціону
17.09.2019 суди обґрунтовано застосували положення Закону про банкрутство, які були чинними під час організації та проведення спірного аукціону з моменту введення ліквідаційної процедури 25.12.2015 до його завершення
17.09.2019 придбанням майна боржника.
31. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, г/с має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання
ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу
майна, яке виставляється на продаж (як ЦМК, так і окремих лотів), дотримання
ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів.
Зазначені
висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах КГС у складі
ВС у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі
№ 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12, від 07.05.2020 у
справі № 922/3059/16.
32. При вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів
(аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог
законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати
аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює
результати аукціону.
Зазначений
висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах ВС від
13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від
11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19.
33. З матеріалів справи
вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах справи про банкрутство Боржника досліджено всі етапи
проведення аукціону з продажу майна банкрута та встановлено відсутність
порушення будь-якого з етапів.
33.1. Крім того, суди встановили, що на момент проведення аукціонів з
реалізації майна банкрута чинною була ухвала суду від 29.08.2018, якою
затверджено реєстр вимог кредиторів, а процедура продажу майна проводилась
відповідно до Закону про банкрутство.
33.2. З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судом обставини, ВС вважає обґрунтованими
висновки зазначених судів про те, що визнання припиненими правовідносин між Боржником
та ВТБ Банком не спростовує висновків та фактів, які покладено в основу
судового рішення, оскільки не стосується порядку проведення аукціону та не
входить до предмету доказування при розгляді справи про визнання аукціону щодо
продажу майна боржника недійсним.
33.3. Зазначене також спростовує доводи скаржника про те, що обставина позасудового врегулювання
способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору
від 01.06.2010 №2729 є нововиявленою.
Немає коментарів:
Дописати коментар